Зйомки стартували вранці 9 лютого – без телекамер та журналістів. Режисер фільму Ахтем Сеітаблаєв на своїй сторінці у Фейсбуці виклав фото тарілки з іменами акторів та творців фільму з підписом «За допомогою ВСЕВИШНЬОГО ми почали...». А вже за кілька годин журналістам показали одну зі сцен майбутнього фільму.

Кінопроект «Кіборги» став одним із переможців 8-го конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно. Загальний бюджет фільму – близько 48 млн грн. Держкіно планує надати половину коштів. Голова Держкіно Пилип Іллєнко зазначив, що минулого року вже було сплачено майже 17 млн грн.

Одна з локацій знімального майданчику – це павільйон у селі Крюківщина, що під Києвом. Тут за допомогою декорацій відтворили інтер’єр нового терміналу аеропорту – стійки реєстрації, сходи, коридори. На це у знімальної групи пішло півтора місяці. Друге місце зйомок – під Черніговом, тут планують зобразити танкові бої на злітній смузі, епізоди приїзду та від’їзду волонтерів і бійців, бій за новий термінал.

Над сценарієм працювала Наталя Ворожбит з березня до листопада 2015 року. Серед останніх її робіт – сценарій до фільму «Ворошиловград» за романом Сергія Жадана та п’єса «Погані дороги» для лондонського театру «Роял Корт» про війну і кохання на сході України, яка з’явиться на сцені вже восени.

«На початку 2015 року до мене звернувся Ахтем з проханням написати сценарій для фільму. Це був виклик для мене – коли жінці замовляють сценарій такого рівня. Спочатку був страх і бажання відмовитися. Але я знаю, що коли у мене таке бажання, то я завжди погоджуюся», – говорить Наталя Ворожбит.

Задля роботи вона неодноразово їздила до зони АТО. Працювала там разом із консультантом Андрієм Шараскіним, який пішов добровольцем на війну, був у донецькому аеропорту. Він розповідав та показував те, що пізніше увійшло до сценарію. На Сході Наталя збирала історії «кіборгів» та людей, які пережили і переживають війну: «Я не читала інших книг про донецький аеропорт. Я не хотіла цього робити, щоб випадково не повторитися. Всі персонажі мають своїх прототипів, всі історії на 90% реальні. Були деякі нюанси – скільки б я не розпитувала військових, скільки б вони не малювали схем, але мені все рівно важко зрозуміти, як відбуваються реальні бої. Я боюся того, що “кіборги” подивляться кіно і скажуть: “Це брехня, такого не може бути”. Було страшно, але зараз ще страшніше. Бо коли є лише сценарій, ти ще не знаєш, втілять його чи ні. Але зараз я бачу декорації, акторів. Я тут ходжу з дуже важким серцем, ніби в справжньому аеропорту».

Над фільмом працюють і реальні «кіборги». Перед початком роботи їм надсилали сценарій для правок, разом із ними відтворювали декорації. Кирило Недря провів у донецькому аеропорту два місяці – з 4 серпня до 4 жовтня 2014 року. За час оборони летовища отримав позивний «Доцент» – Кирило доцент та кандидат наук Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, сьогодні він тренер у Нацполіції.

«Я переконаний, що якби подібні фільми знімали з моменту отримання Україною власної незалежності, то можливо ми б не отримали того, що сталося на Сході, в Криму. Такі фільми треба знімати якщо не для нашого покоління, то принаймні для тих, хто нині ходить в дитячі садки, вчиться в молодших класах і тих, хто йде до школи. У них відчуття “великої держави”, про яку всі сьогодні говорять, має бути невід’ємною частиною світогляду», – пояснює Кирило Недря.

 Кирило Недря

Одна з локацій – кімната відпочинку «кіборгів». На стіні висить український прапор і справжні дитячі малюнки воїнам, на полицях – консерви, на підлозі – мішок із картоплею. Біля столу фіолетовий велюровий диван, на ньому – один із акторів фільму Андрій Швачко. Зранку він вже відіграв два невеликі епізоди. Біля нього – книга «Мордовские народные песни» – теж декорація до фільму. За фахом Андрій – військовий історик. Окрім роботи актора він ще є консультантом «Кіборгів» щодо військової форми. Це вже третій фільм, над яким Андрій працює разом з Ахтемом Сеітаблаєвим (до того були «Хайтарма» та «Її серце»).

«Для цих зйомок купували багато форми, адже після деяких сцен вона приходить в непотріб, хлопці виконують трюки, тож вона дуже зношується. Я обговорюю зовнішній вигляд актора разом зі справжніми “кіборгами” задля того, щоб бути максимально правдивими. От наприклад, у хлопців, які були в донецькому аеропорту, ківларові шлеми. А у російських військових та сепаратистів – металеві шоломи часів Другої світової війни. Це дуже важливі деталі, які варто правильно відтворити у фільмі.

На мені зараз мій власний костюм. Жовтий скотч – це спосіб ідентифікації українських військових. Блакитно-жовту стрічку я отримав від свого товариша 1 грудня 2013 року – після побиття студентів. Це мій особистий талісман. Я одягаю її або на форму, або на рюкзак. Сьогодні вона на знімальному майданчику», – розповів «Детектору медіа» Андрій Швачко.

Режисер фільму Ахтем Сеітаблаєв розповідає, що одне з завдань стрічки – змусити глядача відчути, що він переживає етап народження своєї країни і бере участь у цьому: «Це фільм не про війну, це фільм про мир, який народжується тут, зараз, на цій війні. Ми хочемо розказати, що це не просто воїни, що це люди, які чітко розуміють, за що вони воюють. Всю історію оборони донецького аеропорту, всі 242 дні, неможливо розказати та показати за дві години фільму. Якісь події, характери героїв ми компілюємо, поєднуємо. Нам здалося, що якщо у фільмі будуть грати професійні, але не надто відомі артисти, то це додасть достовірності їхньому образу та кіно загалом».

Серед акторів є й ті, які воювали на сході України. Один із них – Роман Семісал. Окрім того, на екрані глядачі побачать Андрія Ісаєнка, Олександра Піскунова, В’ячеслава Довженка.

У фільмі глядачам покажуть і тих, хто воює проти України. «Будуть дві сторони, між ними відбуватимуться непрості розмови. Це дуже важливо, бо інакше це була б неправда. Робити фільм про захист донецького аеропорту, про народження нових смислів неможливо без того, щоб побачити непросту розмову між людьми, які говорять однією мовою, відвідують одну церкву або є братами», – говорить Ахтем Сеітаблаєв.

До початку зйомок на майданчику два дні тривали репетиції. В’ячеслав Довженко грає одного з головних героїв, позивний якого «Серпень». Говорить, що знає прототип свого героя в реальному житті. Перед початком роботи багато консультувався з ним. Проте найскладніше для актора – опанувати зброю та спорядження: «Треба з цим зжитися, ми мусимо бути в цій формі постійно. Кирило (Кирило Недря. – ДМ) нас консультує про різні речі. Наприклад, про те, що бійці ніколи не покидають зброю. Вони на фронті живуть із нею – сплять, ходять в туалет, адже це єдиний захист і допомога залишитися живим. Ми зараз з собою тягаємо автомати, бронежилети. Амуніція вся справжня, єдине – бронежилети не наповнені бронею, бо це ще плюс 15 кілограмів. Це було б дуже тяжко і для хребта, і для актора – весь день ходити в цьому. Зараз ми намагаємося лише трохи уявити, як насправді хлопцям було важко у цьому всьому жити».

Фото: Олена Зашко

Відео: Валентина Балабанова