Радниця посла України в Болгарії з політичних питань Анна Тертична опублікувала фото примірника газети «Българска независимост», яка найпершою написала про Голодомор 1932–1933 рр. Видання зберігається у відділі архіву болгарської преси Національної бібліотеки ім. Кирила і Мефодія у Софії, повідомляє Укрінформ.
«Вважається, що першим про голод в Україні (у складі СРСР) повідомив світові британський журналіст Малкольм Маґерідж у грудні 1933 року, який у трьох статтях в газеті Manchester Guardian описав свої гнітючі враження від поїздок Україною та Кубанню. Однак українська еміграція в Болгарії, у координації з Урядом Української Народної Республіки в еміграції робили це раніше», — написала Тертична.
10 листопада 1933 року «Българска независимост» опублікувала Резолюцію про штучний голод в Україні, яку ухвалило Культурно-просвітнє товариство «Українська громада» в Пловдиві після того, як представник Уряду УНР в еміграції М. Паращук виступив із доповіддю 29 жовтня того ж року.
У публікації автори Резолюції висловили протест проти штучно створеного Москвою голоду й колективізації, закликали світ об’єднатися у допомозі українському народові в його боротьбі за звільнення від «московського ярма» та акцентували на створених московською владою неприродних причинах голоду.
У документі також висловили вдячність прем’єр-міністру Норвегії і Голові Ліги націй за виступи у справі захисту українського народу, який вмирає від голоду, кардиналу Ініцієру у Відні за створення міжконфесійного комітету допомоги і порятунку населення в Україні, а також болгарському урядові за наданий притулок десяткам тисяч українських емігрантів після Першої світової війни.
Окрім цього, матеріал містить інформацію про роботу міністра закордонних справ УНР О. Шульгина і Головної еміграційної ради в Парижі у справі захисту голодуючих в Україні.
Нагадаємо, 25 листопада в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 років. Наймасштабнішим був здійснений сталінським режимом голод 1932–1933 років, від якого, за різними підрахунками, загинули від 7 до 10 мільйонів людей.
Україна та ще майже 30 країн світу визнають цей штучний голод геноцидом. Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році про це заявили парламенти Бразилії, Ірландії, Молдови, Німеччини та Чехії, а вже у 2023-му — парламенти Болгарії, Бельгії, Франції, Ісландії, Великої Британії, Словенії, Словаччини, Хорватії, Люксембургу, Нідерландів, Вельсу, а також сенат Італії.
Крім того, 15 грудня 2022-го Європейський парламент підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.
12 жовтня 2023-го Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка, зокрема, визнає Голодомор актом геноциду, спрямованим на знищення української нації.
Водночас парламент Румунії визнав Голодомор злочином проти людства та українського народу, а парламент Австрії — «жахливим злочином».
Нещодавно Верховна Рада ухвалила заяву у зв’язку з 90-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні, вкотре закликавши парламенти держав світу й міжнародні організації визнати Голодомор геноцидом українського народу.
Фото з архіву надане Анною Тертичною
