Виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур заявила, що якщо прийнятий 16 січня Верховною Радою закон «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879, який називають «законом Колесніченка-Олійника», вступить у силу, то ці зміни призведуть до переслідування журналістів, громадських активістів, закриття громадських організацій, новинних інтернет-сайтів та, можливо, навіть , до репресій релігійних організацій. Про це пані Мазур повідомила сьогодні, 17 січня, під час прес-конференції  в інформагентстві «Інтерфакс-Україна». 

Тетяна Мазур наголосила, що «закон Колесніченка-Олійника» за  умови його підписання президентом, зруйнує досягнення Україні, які були здійснені після 2001 року, коли такий склад злочину як наклеп не був включений до нового Кримінального кодексу.

«Однозначно, це є величезним кроком назад для нашої держави. Оскільки Україна була однією з перших серед країн Радянського союзу, яка декриміналізувала наклеп ще у 2001 році. В практичному плані це означає, що будь-який журналіст, який вестиме розслідування про корупційні схеми, потенційно може стати об'єктом переслідувань за цією нормою», - сказала правозахисниця.

Також пані Мазур нагадала, що на підтримку України та українського громадського суспільства висловились багато міжнародних організацій і закликала президента або ветувати закон, або пом'якшити його.

«Багато міжнародних організацій таких як ООН, ОБСЄ офіційно визнали загрозу, яку містять ці норми закону про криміналізацію наклепу і рекомендували їх скасувати. Як стверджують міжнародні організації, такі закони мають бути замінені на більш м'які, які передбачатимуть  цивільну відповідальність», - додала Тетяна Мазур.

Йосип Зісельс, дисидент, який за часів СРСР був двічі засуджений та відсидів шість років за наклеп, зауважив, що правозахисникам варто більше аналізувати прийнятий у Верховній Раді «закон Колесніченка-Олійника».

«Я хочу звернутись до правозахисників, щоб вони більше аналізували і менше залякували суспільство. Потрібно  подумати, що буде, коли президент підпише закон і так само, що буде, коли не підпише. Якщо він все ж підпише - то чи буде він  виконуватись, чи не буде. Якщо не буде виконуватись, то ми не повинні це навіть розглядати», - сказав пан Зісельс.

Йосип Зісельс зауважив, що правозахисникам варто звернути увагу на те, на скільки  суворо може бути застосований даний закон. На його думку, стовідсоткове дотримання «закону Колесніченка-Олійника» нереальне через свою абсурдність.

«Якщо виконувати ці прийняті закони, як вони виконуються у правовому суспільстві, тобто повністю і рівно для всіх, то півкраїни, більше 20 мільйонів людей, спочатку оштрафують, а потім пересаджають», - продовжив свою думку пан Зісельс.

Також дисидент вважає, що більшість репресивних законів ані в Узбекистані, ані в Росії, ані в Білорусії не застосовуються, бо є застарілими.

«Ми порахували, що за 60-ті, 70-ті та 80-ті роки, не беручи до уваги часів, коли був збройний опір, сиділо може 3000 чоловік, тобто одночасно сиділо 300-400 чоловік. Навіть ту статтю, за яку я відсидів шість років, не всім приписували. Чи буде так зараз - ніхто не знає. Але зараз на вулиці - не сімдесяті роки. Якщо влада, застосовуючи ці прийняті закони, посадить 20-30 чоловік, це приведе на Майдан мільйон протестувальників, якщо посадять 200-300 - п'ять мільйонів. Вони не можуть включити репресивну машину, бо оперують механізмами ХХ століття, а ми живемо вже у ХХІ», - переконаний Йосип Зісельс.

Керівник Центру громадянських свобод Олександра Майтвійчук нагадала, що автори закону «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» №3879 намагаються переконати громадськість, що схожі закони є у законодавчих актах всіх демократичних країн.

«Творці цього закон стараються переконати нас, що він відповідає кращим світовим практикам. Один з моментів, як вони це обґрунтовують, зав'язаний з поняттям екстремізму. У світі екстремізм це політологічне, а не правове явище. Всі демократичні країні світу не оперують поняттям «екстремізм» у своєму кримінальному кодексі, а визначають складність діянь іншими складами правопорушень як кримінальними, так і адміністративними», - пояснила правозахисниця.

Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон Колесніченка-Олійника, що встановлює кримінальну відповідальність за наклеп, забороняє поширення екстремістських матеріалів, посилює регулювання діяльності громадських організацій, дозволяє закривати сайти без рішення суду - на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язує реєструвати інтернет-ЗМІ, забороняє «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволяє президенту та Верховній раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радомовлення, а також містить низку інших норм, що обмежують права і свободи громадян.

«Детектор медіа»

Фото - Максим Лісовий