Юрист Інституту медіа права (ІМП) Віта Володовська вважає, що законопроект №2050а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інформаційного режиму проведення антитерористичної операції» передбачає занадто серйозну кримінальну відповідальність  за дії, які визначаються неоднозначно. Про це вона сказала у коментарі «Детектор медіа».

Нагадаємо, законопроект внесли на розгляд парламенту 9 червня народні депутати Іван Вінник («Блок Петра Порошенка»), Дмитро Тимчук («Народний фронт») та Віктор Кривенко («Самопоміч»).

«Основний недолік законопроекту полягає у тому, що він передбачає серйозну кримінальну відповідальність  (до 5 років позбавлення волі) за дії, які визначаються занадто широко і неоднозначно. Так, інформаційне сприяння тероризму у проекті полягає у поширенні інформації, яку заборонено розповсюджувати за законом "Про боротьбу з тероризмом", зокрема, у поширенні ідеології тероризму або інформації, що має на меті пропаганду або виправдання тероризму», - сказала юрист.

Пані Володовська підкреслила, що такі категорії дають реально багато можливостей для зловживань, адже не мають законодавчих дефініцій і є занадто оціночними.

«Крім цього,  Кримінальний кодекс вже містить достатньо норм щодо відповідальності за публічні заклики до тероризму, насильницького повалення влади, пропаганду війни тощо.Проект також забороняє під загрозою кримінальної відповідальності  поширення цілого переліку відомостей стосовно  стану озброєння Збройних Сил, рівня оснащення, стану виконання робіт щодо ремонту чи модернізації озброєнь тощо. Тут під загрозою опиняються будь-які журналістські розслідування щодо зловживань в міністерстві та підприємствах оборони при забезпеченні потреб армії», - аргументує вона.

Юрист також підкреслила, що з юридичної точки зору вимога отримати дозвіл на поширення такої інформації від оперативного штабу, не відповідає закону «Про інформацію», який визначає лише два основні режими доступу до інформації - відкриту та з обмеженим доступом.

«Якщо ця інформація не обмежена в доступі (а дозвіл оперативного штабу за проектом дається лише в такому випадку) - вона може вільно збиратись і  поширюватись. Обмеження мають чітко визначатись законом, а не на розсуд оперативного штабу, особливо якщо за порушення встановлено кримінальну відповідальність. Інакше - це призведе до певного "охолоджувального ефекту" для медіа, коли вони просто боятимуться висвітлювати тему АТО», - стверджує Віта Володовська.

На її думку, наразі держава має достатньо інших законних механізмів обмежити доступ до певних даних в сфері оборони - частина таких даних вже внесена до зводу таємних відомостей (за поширення таких даних теж є окрема стаття Кримінального кодексу), інша - може обмежуватись як службова на підставі ч.2 ст.9 Закону про доступ (інформація у сфері оборони).

«Це передбачає  дотримання певної процедури і те, що держава має вживати заходів для захисту цих даних. Якщо ж журналісти можуть вільно і законно знайти інформацію, то вони мають право і вільно її поширювати, з урахуванням вимог професійної етики та журналістських стандартів», - нагадала юрист ІМП.

Нагадаємо, виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк вважає законопроект №2050а антидемократичним. Її обурює те, що провина за розголошення секретної інформації покладається на журналіста, а не держслужбовця чи військового, як це закріплено у Кримінальному кодексі.  На думку керівника ІМІ, для подолання проблем висвітлення військового конфлікту, українським журналістам потрібна саморегуляція, а не контроль з боку держави.

Детальніше про законопроект №2050а «Детектор медіа» вже писала.

«Детектор медіа»