11 червня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення знову планує розглянути питання про продовження строку дії ліцензії телеканалу «Інтер» на ефірне аналогове мовлення на мережі УТ-3 (389 передавачів). Два тижні тому засідання Нацради зірвалося через відсутність кворуму, ще раніше його перенесли. Тим часом строк дії ліцензії «Інтера», яку розглядає Нацрада, спливає зовсім скоро - 1 липня.

На «Інтері» запевняють, що в Нацради немає підстав не продовжувати ліцензію. Такої ж думки і заступник голови Нацради Григорій Шверк. Утім, представники партії «Народний фронт» вважають інакше та не бачать законних підстав для продовження ліцензії «Інтера».

Несподівану увагу ліцензійній справі «Інтера» приділив супутниковий телеканал «Малятко TV», очолюваний Володимиром Кметиком. Дивним чином його аргументація нагадує ту, що фігурує в листах народних депутатів до Нацради. Цей нішевий канал вимагає проведення конкурсу на мережу УТ-3, при цьому не відповідаючи на запитання журналістів, чи буде претендувати на ці частоти.

«Детектор медіа» отримала розлоге пояснення каналу «Малятко TV» щодо того, чому Нацрада не має продовжувати «Інтеру» ліцензію. Канал приділяє увагу дивним нюансам ліцензійної справи «Інтера», про які побіжно згадували представники «Народного фронту». З огляду на те, що саме ці аргументи можуть вплинути на голосування окремих членів Нацради, від чого залежить рішення колегіального органу, «Детектор медіа» публікує матеріал, надісланий каналом «Малятко TV». Ми готові опублікувати позицію телеканалу «Інтер» з відповідями на порушені питання. Водночас ми плануємо стежити за перебігом засідання Нацради 11 червня і висловленими там поясненнями.

Український телеканал «Малятко TV» повідомляє, що категорично заперечує проти можливого продовження строку дії ліцензії телеканалу «Інтер» на новий термін. Також «Малятко TV» наполягає на тому, що Національна рада зобов'язана оголосити новий конкурс на отримання ліцензій на мовлення на каналах мовлення мережі УТ-3, як того вимагає Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідні заяви та застереження «Малятко TV» вже надіслав до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, і сподівається, що український державний регуляторний орган не піде на відверте порушення закону, та виконає те, до чого його примушує законодавство.

Також, з огляду на те, що у зв'язку із даним питанням виник ряд інформаційних спекуляцій, нижче наведені відповіді на більшість питань, що можуть виникати у зв'язку з діями Національної ради щодо продовження строку дії ліцензії каналу «Інтер».

1. Питання про продовження якої саме ліцензії має розглядатись Нацрадою?

Згідно з даними Державного реєстру ТРО, телеканал «Інтер» користується трьома ліцензіями на мовлення: супутниковою (від 14.10.2011), цифровою (від 23.09.2011) та ефірною (від 23.10.2001).

На даний момент розглядається питання про продовження строку дії ефірної ліцензії, датованої 23.10.2001 року. Про це вказано також і на сайті Національної ради, де оприлюднений порядок денний засідання.

2. Коли закінчується строк дії ліцензії, виданої 23.10.2001 року?

Відповідно до Закону, строк дії ліцензії вказується в рішенні про її видачу. В рішенні про видачу ліцензії каналу «Інтер» від 19.09.2001 року визначено, що строк її дії - 10 років.

Бланк ліцензії виданий «Інтеру» 23.10.2001 року. В цій ліцензії також вказаний той самий строк, що визначений Нацрадою при прийнятті рішення про її видачу - 10 років від дати видачі, тобто до 23 жовтня 2011 року.

Тобто строк дії ліцензії від 23.10.2001 року закінчився 24.10.2011 - наступного дня після завершення 10-річного терміну від дати її видачі.

3. Чи може бути змінена дата завершення строку чинності ліцензії?

Так, закон допускає можливість зміни строку дії ліцензії. Ця можливість може здійснюватись за процедурою продовження строку дії ліцензії в порядку, передбаченому статтями 24 і 33 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (надалі - Закон).

Відповідно до статті 33 Закону для продовження дії ліцензії її власник, не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії, подає заяву про продовження дії ліцензії. Подання заяви саме у вказаних межах має принципове значення, оскільки заява подана раніше залишається без розгляду та повертається, а пізніше - розглядається по суті і в її задоволенні відмовляють.

За наслідками розгляду заяви про продовження строку дії ліцензії Національна рада приймає рішення про продовження або про відмову у продовженні строку.

Ліцензія на мовлення з продовженим строком дії вручається «не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору».

4. За яких умов ліцензія «Інтера» могла бути продовжена згідно з законом?

З урахуванням наведеного вище (пункт 3), ліцензія «Інтера» могла бути замінена на іншу з продовженим строком не раніше ніж 23 жовтня 2011 року (останній день строку чинності старої ліцензії) за наявності одночасно таких умов:

- в період з 27.03.2011 року по 26.04.2011 року «Інтер» подав до Нацради заяву про продовження строку її дії, оформлену відповідно до вимог статті 24 Закону;

- за наслідками її розгляду Нацрада прийняла рішення про продовження строку дії ліцензії;

- «Інтер» сплатив ліцензійний збір за продовження строку дії ліцензії.

Недотримання хоча б однієї із наведених вище умов унеможливлює зміну строку чинності ліцензії.

5. Чи подавав канал «Інтер» заяву про продовження строку дії ліцензії у терміни, передбачені законом?

Як зазначалось у пункті 4, для продовження строку дії ліцензії «Інтер» мав подати до Нацради заяву в період з 27.03.2011 року по 26.04.2011 року.

Національна рада своїм листом від 27.05.2015 №7/234 підтвердила, що заява про продовження строку дії ліцензії у період з 1 березня по 30 квітня 2011 року не подавалась.

Таким чином, заява про продовження строку дії ліцензії у визначені законом терміни Інтером не подавались, а отже, перша із вказаних в пункті 4 умов для продовження ліцензії виконана не була.

6. Чи приймала Національна рада рішення про продовження строку дії ліцензії Інтера від 23.10.2001?

За наявними даними Національна рада ніколи не приймала рішень про продовження строку дії ліцензії на мовлення від 23.10.2001 року.

Відсутність такого рішення є очевидною, адже відповідно до статті 33 Закону рішення про продовження строку дії ліцензії приймається за наслідками розгляду Національною радою заяви ліцензіата про продовження строку дії ліцензії. В пункті 5 вище показано, що заява не подавалась, а отже, рішення прийматись не могло.

7. Які наслідки не подання заяви про продовження ліцензії у встановлені законом строки?

За статтею 36 Закону після закінчення строку дії ліцензії вона втрачає чинність, крім випадків, якщо заявник вчасно подав заяву про продовження ліцензії.

Відсутність заяви «Інтера» про продовження строку дії ліцензії у встановлені законом терміни свідчить, що строк її дії закінчився у жовтні 2011 року.

8. А звідки з'явилась дата закінчення строку дії ліцензії «01.07.2015»?

Складно пояснити, як Нацрада могла змінити (фактично продовжити) строк дії ліцензії з 2011 на 2015 рік, не розглядаючи заяв «Інтера» про продовження строків дії ліцензії (що подаються в порядку статей 24, 33 Закону) та не приймаючи рішень про продовження строку дії ліцензії (як то передбачено статтею 33 Закону).

Очевидно, що це було зроблено поза встановленими законом процедурами, тобто в незаконний спосіб, з порушенням встановлених законом порядків і процедур.

Але в будь-якому випадку, якщо Національна рада якимось чином змінила (продовжила) строк дії ліцензії не приймаючи відповідних рішень такі дії не мають жодного правового значення. За законом строк дії ліцензії продовжується рішенням про продовження цього строку. Якщо Національна рада не приймала рішення про продовження строку відповідної ліцензії, то строк вважається не продовженим.

9. Чи можна казати про незаконність дій Національної ради з продовження строку дії ліцензії (без прийняття рішення про продовження та без заяви про продовження строку), якщо вони не визнавались такими судом?

Є певна категорія рішень (дій або бездіяльності) державних органів, які не тягнуть за собою правових наслідків незалежно від визнання або визнання їх судом незаконними.

Згідно з мотивувальною частиною постанови Верховного Суду України від 30 січня 2012 року у справі №21-216а11, акти державних органів, «видані з порушенням вимог, що до них ставляться, є дефектними. Залежно від характеру і ступеня дефектності такі акти (накази) управління поділяються на нікчемні (які не спричиняють правових наслідків навіть без їх скасування або скасовуються в судовому порядку) та акти заперечні. Останні - це такі, що містять окремі незаконні положення».

Висновок Верховного Суду України з даного питання є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії Національної ради, яка начебто «продовжила» строк дії ліцензії не розглядаючи заяви про продовження та не приймаючи рішення про продовження строку дії ліцензії, безумовно є нікчемним актом, який не породжує наслідків незалежно від визнання їх незаконними судом.

10. Як оцінювати пояснення члена Національної ради про «певну нестандартність» в рішенні про продовження ліцензії «Інтера»?

Передусім слід розуміти, що думка одного з членів Національної ради може не збігатись з позицією самої Національної ради. Відповідно до закону Нацрада є колегіальним органом, а один її член не може представляти позицію всього органу (статті 1, 3 Закону про Нацраду).

28.05.2015 року член Національної ради Г. Шверк сказав наступне: «Є певна нестандартність у другому рішенні, але це стосувалося не тільки «Інтера», а кількох телеканалів і було пов'язано з побудовою цифрових мультиплексів. У той момент були досягнуті певні домовленості, що канали відмовилися від своїх частот на користь побудови мультиплексів, яких не вистачало. Це було прохання Нацради, і під це прохання були прийняті рішення про продовження ліцензії та ще деякі зміни до ліцензії. Ми вивчили все, включно з протоколом засідання, на якому члени Нацради звертаються до «Інтера» і просять це зробити, а «Інтер» погоджується, і за це їм якісь «ковріжки» додають у ліцензію. З моєї точки зору, якихось порушень, які можна закинути «Інтеру», тут немає».

Що саме розуміється під «нестандартністю» при прийнятті рішення про продовження строку дії ліцензії «в 2007 році», членом Національної ради не уточнено.

Насправді всі процедури ліцензування (в тому числі продовження строку дії ліцензії) є максимально стандартизовані та формалізовані. Порядок подання та розгляду заяви про продовження строку дії ліцензії максимально детально прописаний в Законі - в статтях 24 (щодо форми заяви) та 33 (щодо порядку розгляду та прийняття рішення). Жодних «нестандартностей» в цій процедурі бути не може.

Очевидно, під використаним членом Нацради словом «нестандартність» слід розуміти невідповідність порядку продовження строку дії ліцензії вимогам закону. Якщо це дійсно так, то дане висловлювання лише додатково підтверджує незаконність продовження строку дії ліцензії «в 2007 році», а відсутність відповідного рішення про продовження ще раз акцентує, що ліцензія продовжена не була.

11. Чи існують інші, «не стандартні» способи продовжити строк дії ліцензії крім як шляхом прийняття рішення про продовження строку дії ліцензії? Наприклад шляхом переоформлення ліцензії?

Відповідно до статті 33 Закону за результатами розгляду заяви [про продовження строку дії ліцензії] Національна рада приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення або про відмову у продовженні строку дії ліцензії.

Тобто будь-якої іншої, «нестандартної» процедури, не існує.

12. Чи можна змінити строк дії ліцензії, наприклад, шляхом внесення змін до ліцензії в іншому порядку, ніж передбаченому для продовження ліцензій?

Як зазначалось вище, продовження строку дії ліцензії здійснюється виключно шляхом прийняття рішення про продовження дії ліцензії. Відсутність такого рішення напряму вказує, що ліцензія продовжена не була, а відтак втратила чинність в строки, визначені Національною радою в рішенні про її видачу.

Стосовно внесення змін до ліцензії шляхом переоформлення, то дійсно закон відповідну процедуру передбачає. Проте, відповідно до п. 12 статті 35 Закону, строк дії переоформленої ліцензії на мовлення не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлювалася. Внесення до актів Національної ради інших даних щодо строків автоматично робить їх нікчемними з відповідними наслідками, наведеними в рішенні Верховного Суду України (див. пункт 9 вище).

Іншими словами, прийняття рішення про переоформлення ліцензії не змінює строки дії ліцензії, не продовжує її терміни і взагалі не впливає на питання її чинності.

Отже, продовження строку дії ліцензії в інший спосіб крім передбаченого статтею 33 Закону [шляхом прийняття рішення про продовження ліцензії] є неможливим.

13. Чи можна говорити, що «Інтер» на даний момент діє без ліцензії?

За законом ліцензія, строк дії якої закінчився, не дає права здійснювати мовлення. Строк дії ліцензії «Інтера» закінчився в 2011 році, що зазначено в самій ліцензії.

Відповідно до ст. 36 Закону після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.

З огляду на те, що «Інтер» вчасно не подавав заяви про продовження строку дії ліцензії, про що вказано в пункті 5 вище, така заява вперше подана, за даними ЗМІ, лише в грудні 2014 року, то ліцензія вважається такою, що втратила чинність.

14. Але ж у «Інтера» на руках ліцензія, в якій вказаний строк дії до 1 липня 2015 року. Як за таких умов можна говорити, що він діє без ліцензії?

Передусім звернемо увагу, що в ліцензії «Інтера» немає зазначень, що вона коли-небудь продовжувалась.

Для прикладу нагадаємо як виглядає зазначення строків в продовженій ліцензії (скан ліцензії надається з незначним редагуванням, яке не змінює суті прикладу):

Як видно, строк дії продовженої ліцензії починає обраховуватись не від дати видачі (2000 рік), а від дати продовження (2010 рік).

Натомість, в ліцензії «Інтера», яка оприлюднена в ЗМІ, жодних даних про продовження строку її дії немає - строк ліцензії починається не з дати «продовження», яке за словами одного з членів Нацради відбулось в «2007 році» (пункт 10 вище), а з дати її видачі в 2001 році:

У випадку, якщо ліцензія була продовжена шляхом переоформлення, то вступає в дію положення пункту 12 статті 35 Закону, за яким строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строк дії ліцензії, яка переоформлювалась. Іншими словами, незалежного від того, що вказано в ліцензії, строк її дії визначається на підставі первісних рішень про видачу.

По-друге, звернемо увагу, що відповідно до закону строк дії ліцензії визначається не бланком ліцензії, який друкує апарат Нацради, а рішенням про її видачу або продовження. Про це зазначено в статті 36 Закону за якою строк дії ліцензії визначається Національною радою при видачі ліцензії на мовлення (а не при переоформленні ліцензії), та статті 33 за якою про продовження строку ліцензії приймається рішення.

Іншими словами, незалежно від того, що вказано в бланку ліцензії, юридично строк дії ліцензії закінчується в дату, визначену рішенням Національної ради про видачу ліцензії, а у випадку її продовження - в рішенні про продовження ліцензії відповідно до статті 33 Закону.

Відповідно до статті 27 Закону в ліцензії лише вказується [а не визначається] її строк, тобто технічно друкується апаратом строк чинності ліцензії, який до того був визначений самою Національною радою. Тобто, вказаний в ліцензії строк дії має відповідати строку, визначеному Національною радою при видачі ліцензії.

У випадку, якщо в ліцензії вказаний інший строк ніж той, що міститься в рішенні про її видачу і мають розбіжності між даними бланку ліцензії та даними рішень Національної ради, пріоритет мають саме рішення. Вище показано, що рішення є первинними документами, які визначають строки, і бланк ліцензії не може вказувати інший будь-який строк.

В нашому випадку строк дії ліцензії, що вказаний в бланку ліцензії, не відповідає строку, визначеному Нацрадою в своєму рішенні при видачі ліцензії. Рішення про продовження строку дії ліцензії відсутні. Тому строк дії ліцензії «Інтера» має становити 10 років, як вказано в рішенні про її видачу, та закінчитись в 2011 році відповідно до статті 36 Закону.

15. Чи дійсно ліцензія каналу «Інтер» видана на 20-годинне мовлення, а вони мовлять впродовж 24 годин?

Так, рішенням Національної ради про видачу ліцензії від 19.09.2001 року встановлений обсяг мовлення в 20 годин на добу. Цей обсяг мовлення також зазначений в ліцензії від 23.10.2001 року.

Після цього жодних рішень про видачу ліцензій на мовлення на додаткові 4 години Національною радою не приймались. Більше того, Національна рада ніколи не оголошувала конкурс на отримання ліцензій на 4-годинне мовлення на каналах мовлення мережі УТ-3.

Таким чином можна стверджувати, що на даний момент Національна рада розглядає заяву про продовження строку дії ліцензії телеканалу «Інтер» на 24-годинне мовлення, яка, натомість, ніколи каналу «Інтер» не видавалась.

16. Чи може План розвитку телерадіопростору стати перешкодою для оголошення конкурсу?

Відповідно до ст. 23 Закону ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

План розвитку порядок ліцензування не визначає. Це є лише підзаконним актом, а виключення з норм закону не можуть встановлюватись підзаконними актами.