Верховній Раді пропонують розширити повноваження омбудсмана щодо контролю за забезпеченням права на доступ до інформації. Відповідний законопроект № 2913 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень» зареєстрували 20 травня народні депутати Вікторія Сюмар, Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Єгор Соболєв, Ганна Гопко, Віктор Кривенко, повідомляє Інститут медіа права.

Законопроект був розроблений робочою групою експертної ради при представникові Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до якої увійшли, зокрема юристи Інституту медіа права. Проект був підготовлений за підтримки Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» та проекту Ради Європи та Уряду Канади «Впровадження європейських стандартів в українському медіасередовищі».

Законопроект спрямований на підвищення гарантій реального доступу громадян до публічної інформації. З цією метою передбачається внесення змін до законодавства для вдосконалення положень щодо поняття «публічної інформації», більш чіткого регулювання обмежень, розширюється коло розпорядників публічної інформації, а також впроваджується ефективний механізм захисту права на доступ через посилення повноважень омбудсмана як наглядового органу за дотриманням законодавства у сфері доступу до інформації.

Так, проект закону пропонує доповнити перелік розпорядників інформації, на рівні із суб'єктами владних повноважень, юридичними особами публічного права та юридичними особами, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%. Крім цього, розпорядниками пропонується визнати юридичні особи, за якими на праві господарського відання або праві оперативного управління закріплено державне або комунальне майно, - у частині інформації щодо користування чи розпорядження таким майном.

Проект також узгоджує поняття конфіденційної інформації та забороняє, серед іншого, обмежувати доступ до інформації про освіту, трудову та громадську діяльність особи, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Іншими змінами є уточнення поняття «службової інформації», встановлення обов'язку для суб'єктів владних повноважень щороку оприлюднювати звіти щодо виконання законодавства про доступ до публічної інформації, а також повідомляти запитувачу реєстраційний номер його запиту. Крім цього, пропонується дозволити розпоряднику своїм рішенням звільнити від стягнення плати за надання великого (понад 10 сторінок) обсягу інформації визначені ним категорії запитувачів (наприклад, малозабезпечених, осіб похилого віку) або не стягувати плату за надання певних категорій інформації.

Що стосується механізму нагляду за дотриманням законодавства про доступ, до функцій Уповноваженого пропонується віднести:

1) розгляд скарг на порушення законодавства про доступ до публічної інформації;

2) перевірка (на підставі звернення або за власною ініціативою) діяльності розпорядників на відповідність законодавству про доступ до публічної інформації та видання обов'язкових до виконання приписів за підсумками перевірки або розгляду скарг;

3) сприяння обізнаності з механізмами реалізації права на доступ до публічної інформації, видання роз'яснень і рекомендацій;

4) участь в організація навчання з питань доступу до публічної інформації;

5) підготовка щорічного звіту щодо стану реалізації права на доступ до публічної інформації (як частину щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини);

6) підготовка пропозицій щодо реформування законодавства з питань доступу до інформації за власною ініціативою або за зверненням інших суб'єктів.

Приписи Уповноваженого органу за підсумками розгляду скарг або проведення перевірок є обов'язковими і можуть підлягати примусовому виконанню в порядку закону «Про виконавче провадження».

Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики 13 травня розглянув проект закону № 2429 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання порядку притягнення до відповідальності за порушення законодавства про доступ до публічної інформації», внесений народним депутатом Дмитром Ярошем (позафракційний). Всі присутні на засіданні члени Комітету проголосували за відхилення цього проекту.

Автор проекту пропонує внести до Кодексу про адміністративні правопорушення кілька змін, а саме: збільшити строки накладення адмінстягнення у разі вчинення правопорушення; розширити перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення; закріпити за фізичною або юридичною особами, які подали запит про доступ до публічної інформації, право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Тим часом Держкомтелерадіо за рішенням своєї колегії має доопрацювати проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації» та внести його в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

«Детектор медіа»