Верховна Рада вперше за 6 років заслухала звіт Нацради

20 Травня 2011
13756
20 Травня 2011
12:30

Верховна Рада вперше за 6 років заслухала звіт Нацради

13756
Парламент, як і президент, схвалив звіт регуляторного органу
Верховна Рада вперше за 6 років заслухала звіт Нацради

20 травня Верховна Рада схвалила звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік. За взяття звіту до відома проголосували 253 народні депутати. Раніше, 16 березня, звіт Нацради схвалив президент України Віктор Янукович.

 

У парламенті звіт заслуховували за відсутності представників фракцій «БЮТ-Батьківщина» і НУ-НС, які залишили зал засідань на знак протесту проти утримання під вартою екс-голови МВС Юрія Луценка.

 

Звіт доповідав голова Нацради Володимир Манжосов. «Сьогодні вперше за кілька останніх років (шість. - ТК) звіт Національної ради розглядається в сесійній залі Верховної Ради. Таким чином відновлюється процедура звітності. Для нас це важливо, тому що ми почуємо повну оцінку діяльності Національної ради», - сказав пан Манжосов.

 

За його словами, звіт у Верховній Раді представляють всі семеро членів Нацради. Він нагадав, що такий склад регуляторного органу працює з 29 червня 2010 року.

 

«У 2010 році головним завданням Національна рада ставила розблокування процесу впровадження цифрового телебачення», - сказав пан Манжосов і доповів народним депутатам про стан впровадження цифри: затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, визначення провайдера чотирьох мультиплексів «Зеонбуд».

 

Також пан Манжосов нагадав, що Нацрада розробила Методику визначення розмірів ліцензійного збору, яка була затверджена Кабміном. Голова Нацради доповів про основні рішення регулятора, навів статистику діяльності за рік, підкресливши, що всі засідання Нацради проходять у відкритому режимі, в присутності журналістів і представників галузевих організацій.

 

Головною проблемою в роботі регулятора, на думку Володимира Манжосова, є недостатній рівень фінансування: «З п'яти бюджетних програм, які покладені на Національну раду, фінансуються лише дві». Також він поскаржився на проблеми в законодавчій сфері і на те, що Національна рада не є суб'єктом законодавчої ініціативи. На його думку, вдосконалення потребують закон про телебачення і радіомовлення, а саме скасування практики подвійного ліцензування, визначення термінів «жанр», «формат», визначення процедури встановлення штрафів за порушення.

 

Співдоповідач, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бонадренко підкреслила, що з 2005 року Верховна Рада належним чином не розглядала звіти Національної ради. Вона нагадала, що 17 березня Комітет узяв звіт Нацради до відома, хоча й висловив регулятору свої претензії.

 

«Щодо цифрового мовлення - відкритими залишаються питання технічного, економічного і фінансового характеру. Які витрати ляжуть на мовників? Які зобов'язання нестиме «Зеонбуд»? Скільки і хто має заплатити за ресивери? Хто профінансує заміну телевізорів? Неповно у звіті відображена інформація про ліцензування цифрових провайдера і мовників», - зазначила вона.

 

За словами Олени Бондаренко, комітет вважає проблемною ситуацію з веденням державного реєстру телерадіоорганізацій, у якому відомості про ліцензіатів є фрагментарними. Також комітет бачить розбіжність у діяльності Нацради (посилення регулювання кабельних операторів) з курсом президента й уряду на дерегуляцію. Вона закликала Нацраду замість списку адаптованих каналів створити список заборонених, тоді всі інші автоматично будуть дозволеними.

 

У своїх запитаннях народні депутати цікавилися дитячим мовленням, проводовим радіо, проблемами кабельного телебачення.

 

Катерина Самойлик (фракція Комуністичної партії України) подякувала, що Нацрада перестала бути органом однієї політичної сили і поцікавилася ситуацією з дитячим мовленням. Володимир Манжосов відповів, що принципова позиція Нацради до ліцензіатів - щоб у програмних концепціях були присутні дитячі програми.

 

Володимира Лещенка (фракція КПУ) цікавило збереження проводового радіомовлення. За словами Володимира Манжосова, цим мають опікуватися не лише Нацрада, а й Держкомтелерадіо. Нацрада, за його словами, може лише приймати до уваги заявки НРКУ на отримання ліцензій на ФМ-мовлення, але ситуація з частотним ресурсом складна. Нагадаємо, що на останньому масштабному конкурсі на ФМ-частоти НРКУ, яка подала найбільше заявок (102), здобула 17 вільних відрізків мовлення на частотах у невеликих містах і жодної повноцінної частоти.

 

Сергій Гордієнко з КПУ попросив прокоментувати порушення мовниками рекламного законодавства, а саме тривалості рекламних блоків. «Ми робимо те, що можемо робити. Але телерадіоорганізації мають великий досвід, щоб, виконуючи формально закон, заробляти кошти», - відповів пан Манжосов. А на запитання про розвиток обласного телебачення він пообіцяв, що для ОДТРК під час конкурсу на місця в цифрові мультиплекси буде «фактично позаконкурсний розгляд».

 

Володимир Ландік (Партія регіонів) дорікнув Національній раді, що вона на 95% віддає ліцензії київським мовникам, та звернув увагу на великі розміри ліцензійних зборів. Його колега по фракції Олена Бондаренко запитала, коли нинішній склад регуляторного органу відійде від «ганебної практики» адаптованих каналів. «Для каналів, які не потрапили в перелік - це спонукання до корупційних дій у бік Нацради», - заявила вона. «Введення такого переліку програм не є повністю законним, але саме я наполіг на тому, щоб цей перелік зберігся. Із чого я виходив? На жаль, багато іноземних каналів, які можуть ретранслюватися в кабельних мережах України, якщо цей перелік відмінити, вони будуть дуже еротичного характеру, якщо не сказати порнографічного», - пояснив він.

 

Ярослав Сухий (Партія регіонів) звернув увагу на те, що всюди, де він буває, видно 5 канал, ТВі і чути радіо «Мелодія», хоча Нацраду звинувачували в утисках свободи слова. «По ТВі і 5-му каналу жодної політики там не було - це суто господарські відносини. Що стосується радіо "Мелодія", то воно не сплатило ліцензійний збір. Був припис Генпрокуратури і рішення суду», - відповів голова Нацради.

 

На запитання, чи володіє регулятор можливістю навести порядок в кабельній мережі, де існують так звані громадські організації спільного перегляду, Володимир Манжосов підтвердив існування такої практики, яка є спробою ухилитися від сплати податків. За його словами, Нацрада перевіряє цю діяльність разом з МВС і прокуратурою.

 

А от Павла Мовчана (депутатська група «Реформи заради майбутнього») поцікавився припиненням оператором «Воля-кабель» мовлення черкаського телеканалу «Антена». «За нашою інформацією, це господарські відносини між провайдером, який формує пакет програм, і телерадіоорганізаціями, які заключають угоди з провайдерами. У нас новий представник,і ми до ситуації в Черкаській області повернемося на найближчому засіданні», - відповів Володимир Манжосов. А на запитання про припинення мовлення Всесвітньої служби радіомовлення сказав: «Я так розумію, що це за браком коштів. Це не запитання до Національної ради».

 

«Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
13756
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду