Експерти, творчі спілки та керівники профільних управлінь просять президента, голову Верховної Ради та прем`єр-міністра України провести парламентські слухання на тему «Перспективи для інформаційно-культурного простору України» в контексті прийнятих Верховною Радою України у першому читанні законів. Така пропозиція лягла в основу відкритого листа, який оприлюднили 23 лютого під час круглого столу в «Укрінформі».

За результатами громадського обговорення законів «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)» (№ 6342, про скасування квот на національний музичний продукт) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (№ 6523)» учасники круглого столу сформували резолюцію.

Зокрема, експерти звертають увагу на той факт, що при підготовці законопроектів не враховано думки фахівців галузей, яких безпосередньо торкаються запропоновані в законопроектах зміни. «Чому людина, яка немає  ні освіти, ні певного досвіду роботи в цій галузі, пише закон?», - говорить Оксана Стебельська, керівник ВГО «Мистецькі ініціативи».

На думку пані Стебельської, для того, щоб вносити якісь зміни до законодавства, треба чітко обґрунтувати причину цьому: «За ці всі роки жодної скарги від населення, які недоотримали російськомовного продукту або від іноземних зірок, не було. Хто страждає від того (квот. - ТК)? У нас в Україні дуже багато таких зон, які потребують вдосконалення і доопрацювання, чому взялися за це?».

У свою чергу Кирило Стеценко, заслужений артист України, доцент КНУКіМ, наголосив на важливості ролі електронних та аудіовізуальних ЗМІ в розвитку культурних індустрій та, зокрема, поширенні виконавських мистецтв українського виробництва: «Зверніть увагу на ту аргументацію, яку неодноразово висловлювала депутат Олена Бондаренко, показуючи причини створення законопроекту, її базовий аргумент такий "Я захищаю свободу вибору споживачів"», - каже пан Стеценко. На його думку, така мотивація нардепа розходиться з реаліями сучасних умов розвитку культурних індустрій. За його словами, політика радіостанцій та телеканалів безпосередньо впливає на формування масового споживацького попиту на музичні твори, стилі, виконавців.

«Ця теперішня колізія з квотами має розглядатися в контексті цілої гуманітарної політики нашої держави як головного регулятора. Квоти - це тільки один з механізмів встановлення мінімального рівня присутності, щоби покійник не помер. Це тимчасовий стимулюючий захід. Але, безумовно, повинні бути податкові пільги, які працюють в системі з квотами, крім того є інші інструменти - державні замовлення, певна інформаційна політика, яка формує ринок», - додає Кирило Стеценко.

Крім того, Олег Ступка, президент Спілки звукорежисерів України, заперечує тезу Олени Бондаренко, що в Україні не вистачає якісного аудіопродукту, який би давав змогу заповнювати ефір на 50% . Він зазначає, що спеціалістів у країні вистачає, однак система регуляції в теле- та радіосфері не завжди спроможна забезпечити відповідну якість: «Зверніть увагу на звук радіо і телебачення. По-перше, не виконується елементарна європейська потреба в тому, щоб реклама не звучала в чотири рази гучніше, ніж програми. Це також входить в якість звуків. Немає нікого, хто би контролював це».

На круглому столі були присутні голова товариства «Програма розвитку української музичної індустрії» Сергій Ступак, народний артист України Павло Зібров, незалежний оглядач Олександр Зирін та інші. Автор законопроекту № 6342 Олена Бондаренко не змогла прийти на громадські обговорення.

Нагадаємо, українські громадські організації закликали Верховну Раду не ухвалювати закону про скасування квот на національний музичний продукт до проведення ґрунтовного громадського обговорення. Відповідне відкрите звернення до голови Верховної Ради Володимира Литвина і голови Комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка підготували учасники громадської кампанії «Новий громадянин», зокрема Інститут медіа права, «Демократичні ініціативи», «Остання барикада», фундація «Суспільність», ГО «Центр UA» - загалом 26 організацій.

Наводимо текст листа, оприлюдненого 23 лютого, повністю:

Президенту України Віктору Януковичу Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину Прем'єр-міністру України Миколі Азарову

Відкритий лист

суб'єктів національної музичної індустрії щодо загроз, викликаних прийняттям у першому читанні Законів України №6342 і №6523.

Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)» (№6342) і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (№6523), що були розглянуті на сесії Верховної Ради України 1 лютого 2011 року, є курсом на знищення інфраструктури національної музичної індустрії української держави.

Фахівців галузі дивує, той факт, що для зміни ситуації в українському радіомовленні автор законопроекту №6342 апелює до «Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення». Схоже, що українські парламентарі, свідомо ігнорують чи просто не ознайомлені з тим фактом, що питання квотування в українському телерадіоефірі вже розглянуто на європейському рівні: ще 2006 року Арбітражний трибунал при Міжнародному центрі вирішення інвестиційних спорів визнав виключне право України встановлювати квоти на кількість національного продукту у власному медіапросторі (справа Джозефа Леміра, 2006 рік, МЦВІС №АРБ/06/18).

У Пояснювальній записці до законопроекту №6342 зазначається, що «квоти (...) не враховують кількості таких творів, що реально існують на сьогоднішній день. Тому, дотримання цих квот телерадіостанціями призводить до того, що їх програми практично не відрізняються одна від одної, тобто аудиторія не отримує різноманітної інформації». При цьому, не наводиться жодних фактичних даних щодо вироблення аудіо- та відеограм в Україні за останнє десятиріччя або даних моніторингів ефіру телерадіоорганізацій в Україні. Саме тому, цинічною виглядає і спроба перевести питання життєдіяльності національної музичної індустрії в площину якості українського музичного продукту. З року в рік Україна підтверджує статус держави, що має серйозні та глибокі традиції музичного мистецтва, адже, протягом лише двох останніх років українські виконавці та автори музичних творів неодноразово вигравали престижні музичні конкурси в різних жанрах музики, чим наочно довели справжній європейський рівень професіоналізму українських фахівців. За останні роки зусиллями Спілки звукорежисерів України сформовано струнку та професійну структуру української фахової звукорежисури та саундпродюсингу. Як наслідок, завдяки позитивним темпам зростання якісного українського музичного продукту, в Україні стрімко розвиваються національний концертно-гастрольний бізнес, національний фестивальний бізнес, що, у свою чергу, значно розширило туристичну привабливість держави Україна та сприяє міжнародним інвестиціям в Україну. Однак, цей факт не лише не враховується, а ігнорується.

Нас - суб'єктів національної української музичної індустрії - дивує той факт, що парламентарі відхилили аргументований та жорсткий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому наведено чіткі приклади невідповідності запропонованих змін «Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)» (№6342) діючому українському законодавству та Основному закону держави - Конституції. Як зазначено в тексті Висновку: «вилучення із статей 9 та 28 чинного Закону України «Про телебачення і радіомовлення» вищезазначених положень може призвести до послаблення захисту інтересів держави та національного телерадіовиробника, що не узгоджується із змістом відповідних положень Конституції України, згідно з якими держава має сприяти розвитку української культури».

Ситуація з законопроектом № 6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав», також є ганебною. Верховною Радою було проігноровано позицію Верховного суду України та Ради національної безпеки України щодо невідповідності законопроекту Конституції України, Цивільному кодексу України тощо. Передбачені Конституцією України майнові інтереси «автора», «виконавця», «виробника фонограми», «виробника відеограми», як громадянина-творця, законопроект № 6523 майже повністю знищує на користь інтересів бізнесу від культури. Відповідально заявляємо, що національна українська музична індустрія і бізнес від культури (який, нажаль, надто часто ігнорує національні інтереси), - не тотожні поняття.

Авторами обох законопроектів стверджується, що «Реалізація Закону не потребує фінансових витрат з державного бюджету України». Однак, при цьому, не прораховано збитки, що їх понесе державний бюджет України в разі їх прийняття. Адже, всі суб'єкти музичної та аудіовізуальної індустрії (продюсерські організації, підприємства-виробники фонограм та відеограм, творці), які фактично вимушені будуть згортати свою підприємницьку і творчу діяльність у зв'язку зі значним зменшенням можливості оприлюднення її результатів, є платниками податків, за рахунок яких відбувається накопичення коштів у держбюджеті.

Ми глибоко переконані, що прийняття наведених законів у другому читанні без внесення у них істотних адекватних змін, призведе до втрати усіма гілками влади в Україні контролю не лише за низкою галузей індустрії культури, ростом у державі безробіття серед працівників культури, але й за станом інформаційно-культурного простору, що, на нашу думку, є невід'ємною складовою гуманітарної та національної безпеки України.

У зв'язку з цим, звертаємося до керівників нашої держави з проханням сприяти у межах своїх повноважень проведенню Парламентських слухань на тему «Перспективи для інформаційно-культурного простору України у контексті прийнятих Верховною Радою України у першому читанні «Закону України Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)» (№6342) та «Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (№6523).

Герой України, Голова Національної Всеукраїнської музичної спілки, Академік А.Т.Авдієвський

Голова Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України, професор І. В. Щербина

Президент Спілки звукорежисерів України О. М. Ступка

Народний артист України, Кавалер Великої Золотої Медалі, Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (Женева, Швейцарія), професор О. Й. Злотник

Художній керівник - головний диригент Державного ансамблю солістів «Київська камерата», народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка В. О. Матюхін

Народний артист України, професор П. М. Зібров

Голова Національної спілки театральних діячів України, народний артист України Л. С. Танюк

Народний артист України А. М. Матвійчук

Голова Товариства «Програма розвитку української музичної індустрії» С. К. Ступак

Голова Спілки виробників відеограм і фонограм В. О. Різник

Заслужений артист України, доцент КНУКІМ   К. В. Стеценко

Президент Гільдії виробників фонограм і відеограм О. Г. Репецький

Український незалежний оглядач О. А. Зирін

ВГО «Мистецькі ініціативи» О. Ю. Стебельська

Директор Інформаційної агенції культурних індустрій І. Д. Плехова

«Детектор медіа»