Переговорна група з доопрацювання законопроектів завершила роботу над проектами закону «Про доступ до публічної інформації» (№2763) та нової редакції закону «Про інформацію» (№7321). Про це на прес-конференції 10 грудня повідомив голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко.

Тепер, за його словами, у цій редакції проекти законів надійдуть до Верховної Ради, яка, за попередньою інформацією, розгляне їх наступного сесійного тижня в четвер. Законопроект №7321 (спершу називався «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо забезпечення доступу до публічної інформації) був внесений Оленою Бондаренко, Володимиром Ландіком і Юрієм Стецем, і тепер стане новою редакцією закону «Про інформацією». «Про доступ до публічної інформації» був внесений Андрієм Шевченком і регулюватиме процедурні питання доступу до інформації.

За словами юриста ІМІ Романа Головенка, ці два законопроекти між собою взаємопозв'язані та доповнюють один одного.

За словами члена комітету Олени Бондаренко, всі правки внесені, і в учасників переговорної групи не залишилося жодних суперечностей: «Ті, законопроекти, які будуть винесені у зал, влаштовують і громадськість, і третій сектор, і журналістів, і владу». За словами пана Головенка, винятком є лише  положення щодо уповноваженого ВР з прав людини: «Була жорстка позиція уповноваженого щодо недопущення розширення повноважень, визначених профільним законом». Як повідомив Роман Головенко, основне навантаження щодо захисту прав людини тепер лягатиме на суди.

За словами пані Бондаренко, у новій редакції закону «Про інформацію» основними змінами є уточнення та розширення поняття цензури. Також, як повідомила пані Бондаренко, була «зведена до формальності акредитація журналістів» та зрівняна у правах акредитація іноземних та українських журналістів, тобто для перших була скасована обов'язкова акредитація у МЗС.

Єгор Соболев, координатор бюро «Свідомо», повідомив, що у новому документі з'явилась норма, що журналіст може безперешкодно відвідувати приміщення владних установ та відкриті заходи, які ними провадяться, «якщо інше не передбачене законодавством»: «Це означає, що, приміром, Київська міська рада, яка є органом місцевого самоврядування і за визначенням має бути відкрита для всіх громадян, не може просто так відмовитись пропускати журналіста, мотивуючи це тим, що його немає у списках. Якщо вони хочуть обмежити присутність журналістів, то керівник ради має взяти на себе політичну відповідальність написати інструкцію, кому не можна заходити у будинок, оприлюднити її, і якщо вона не буде скасована, тільки тоді охоронець може не впустити».

Також, за його словами, у законопроекті «Про доступ до публічної інформації» розведено поняття акредитації та «доступу на події». Зокрема, у законопроекті йдеться: «Відсутність акредитації не може бути підставою для недопуску журналіста, працівника ЗМІ на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень». «Акредитація - це більш тісна робота з пулом журналістів, які висвітлюють певну тематику. Якщо міністерство оборони, приміром хоче акредитувати певних журналістів, то воно збирає про них дані, складає список, акредитує і починає годувати інформацією, повідомляє про рішення і сприяє роботі. А участь у відкритій прес-конференції та брифінгу може взяти будь-який журналіст», - сказав він.

Андрій Шевченко додав, що в законопроекті розмежовуються поняття звернення громадян та інформаційних запитів. «Ми вважаємо, що та інформація, яку знає чиновник, має бути відома і громадянинові. Генеральний план міста зараз не може отримати ніхто, крім тих, що знають як заходити у кабінет до мера. Але хіба не важливо для бізнесу та життя знати, що буде у твоєму районі за 20 та 30 років» - сказав він. За його словами, такі зміни не збільшать, а зменшать документообіг у самих владних структурах. Адже за законом «Про доступ до публічної інформації» у кожному органі влади буде визначена служба, підрозділ чи окрема людина яка вестиме питання надання інформації.

Як повідомив представник президента у Верховній Раді, народний депутат Юрій Мірошниченко, у новому законопроекті йдеться про те, що документи за запитом мають надаватись упродовж п'яти днів.

«Детектор медіа»