«Українська правда» подала до суду на Януковича за відмову у відповіді на інформаційний запит
Інтернет-видання «Українська правда» подало позов проти президента Віктора Януковича у зв'язку з відмовою повідомити, засновником якого акціонерного товариства він є. Про це видання повідомило на своєму сайті.
Позов поданий до Вищого адміністративного суду, який його прийняв до розгляду. Ухвалою від 5 жовтня відкрито провадження по справі, яка розглядатиметься колегією суддів у складі п'яти осіб. Інтереси «Української правди» у справі представлятиме Інститут масової інформації.
Позовною вимогою «Української правди» є зобов'язати президента України Віктора Януковича надати повну назву емітента акцій, якими він володіє.
Нагадаємо, 4 червня «Українська правда» подала інформаційний запит до Адміністрації президента України щодо надання інформації про те, акціонером якого господарського товариства виступає президент Янукович. Листом від 20 липня перший заступник глави адміністрації президента Олени Лукаш відмовила в наданні цієї інформації, оскільки запит «Української правди» начебто «виходять за межі наданих прав на отримання відкритої інформації».
2 серпня видання надіслало повторний запит тепер уже до безпосередньо президента Януковича. Листом від 8 вересня керівник прес-служби Адміністрації президента Денис Іванеско повторно відмовив в отриманні такої інформації.
Як відомо, у своїй декларації про доходи Янукович вказав, що має внески до статутних капіталів підприємств, установ і організацій номінальною вартістю 6,5 тисяч гривень.
«Українська правда» виходить з того, що відомості про цінні папери, якими володіє президент Янукович, є відкритими та повинні бути надані за інформаційним запитом, що випливає зі змісту законів «Про боротьбу з корупцією», «Про інформацію» та «Про державну службу».
«Вважаємо, що в даному випадку інтерес громадськості знати цю інформацію переважає інтерес Януковича В.Ф. як фізичної особи на захист такої інформації від поширення», - ідеться в позовній заяві.
Практика Європейського суду з прав людини також вказує на відкритість приватного життя вищих посадових осіб. У рішенні по справі «Принцеса Ганноверська проти Німеччини» від 24 липня 2004 Європейський суд посилається на резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 червня 1998 про право на недоторканність приватного життя. У Резолюції зокрема йдеться про таке: «Публічні особи мають визнати ту обставину, що особливе становище, яке вони, почасти за власним вибором, займають у суспільстві, автоматично веде до посилення тиску громадськості щодо їхнього особистого життя». «Певні факти з приватного життя публічних, зокрема політичних діячів, звичайно можуть становити суспільний інтерес і, відповідно, читачі, які також є й виборцями, мають право їх знати», - також ідеться в резолюції ПАРЄ.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, Вищий адмінсуд є судом першої інстанції щодо оскарження актів чи бездіяльності президента України.
Раніше ТК писала про те, що «Українська правда» має намір подати до суду за відмову у відповіді на інформаційний запит.
ТК теж зіткнулася з подібною практикою беззмістовних відповідей. АП понад три місці відповідала на запит «Детектор медіа» щодо правових підстав призначення Валерія Хорошковського членом Вищої ради юстиції, проте так і не надала конкретної відповіді.
Нагадаємо, що УП закидала президентській прес-службі ігнорування інформаційних запитів і за часів роботи Секретаріату президента Віктора Ющенка.
«Детектор медіа»