Влад Ряшин: Україномовний продукт, орієнтований тільки на внутрішній ринок, посідатиме першість у вітчизняних рейтингах

23 Травня 2008
10594
23 Травня 2008
12:22

Влад Ряшин: Україномовний продукт, орієнтований тільки на внутрішній ринок, посідатиме першість у вітчизняних рейтингах

10594
Влад Ряшин: Україномовний продукт, орієнтований тільки на внутрішній ринок, посідатиме першість у вітчизняних рейтингах
Голова наглядової ради групи компаній «Стар Медіа» Влад Ряшин переконаний, що україномовні фільми та серіали, вироблені виключно для українського ринку, займатимуть перші місця у рейтингах найкращих програм. На цьому він наголосив під час Конгресу Незалежної асоціації телерадіомовників у межах підготовки галузевого звіту «Стан та перспективи розвитку телебачення та радіомовлення в Україні».
 
«Українські продакшни змушені працювати на зовнішній ринок для отримання доходів, щоб робити інвестиції у якісний продукт. Так буде не завжди, я не сумніваюся, що зі зростанням рекламного ринку (а це не пов’язано з мовним регулюванням Нацради) продукти у цих жанрах будуть вироблятися для внутрішнього ринку. І канали, і продакшн-компанії почнуть це собі дозволяти. І цей продукт, найімовірніше, буде україномовним, що, безумовно, ускладнить його продаж на інші території. І, швидше за все, він займе перші позиції в українських рейтингах», – наголосив він. Але, за його словами, у найближчі рік-два ще не можна говорити про масовий потік такого виробництва.
 
Влад Ряшин назвав основною тенденцією на українському телеринку пряму залежність якості та кількості виробництва телевізійного контенту від обсягів рекламного ринку. За його словами, на сьогодні бюджет на виробництво короткого серіалу для прайм-тайму становить 200-300 тисяч доларів за одну серію, а середній бюджет кіно для телебачення – 300-350 тисяч доларів. Саме тому, як наголосив пан Ряшин, попри стрімке зростання українського рекламного ринку від 20 мільйонів у 1998-му до 650 мільйонів, яке, за оцінкою сейл-хаузів, очікується у 2008 році, цих коштів недостатньо, щоби канали могли виробляти якісний продукт у зазначених вище бюджетах виключно для внутрішнього ринку.
 
Як один із позитивів розвитку українського ринку виробництва він також назвав відкриття в Україні студійних комплексів російських продакшн-компаній («Амедіа Україна», «Централ Партнершип»). Однією з основних проблем Влад Ряшин назвав відсутність будь-якої підтримки кіновиробництва з боку держави та регулювання мовного питання, що зумовлює «втручання держави у цілісність авторського продукту».
 
Ще одна тенденція українського телеринку, за його словами, – це відсутність професійних кадрів та оригінальних ідей. Із цим погодився і керівник каналу СТБ Володимир Бородянський: «Чим яскравіша ідея, тим більше впливає на глядача. Є цікаві ідеї, просто ідеї і погані ідеї. Ми реалізуємо просто ідеї і цікаві ідеї. Поганих ідей, на жаль, багато. Приміром, ми з жовтня шукали сценарій для серіального виробництва, перечитали близько 400 сценаріїв, а відібрали три. Собівартість цього відбору просто шалена». За його словами, позитивною тенденцією на сьогодні є адаптація західних ідей, що дозволяє українським спеціалістам здобути досвід щодо технології виробництва: «В телебаченні треба багато їздити на ярмарки, фестивалі, що більше ваші співробітники бачать, то більше у них виникає ідей», – зазначив він. Також пан Бородянський розповів про те, що СТБ на сьогодні шукає ведучих, і основною проблемою, яка постає перед каналом, є відсутність професійних кадрів.
 
«Детектор медіа»
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10594
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Атаман Бурнаш
6024 дн. тому
Игорь,по себе людей не судят.Я точно так же переключаю телевизор когда слышу мову украинскую,да и вообще не смотрю укр-тв по причине его полной бездарности.По поводу футбола:многие даже не знали,что на канале "Украина" комментирует Андронов а не какой-нибудь фахивэць жующий лапшу по ходу комментария.Я сам Вацка немного послушал,его карные майданчики,кутовые прапорци,кротькома и прочяя хрень заставила меня искать альтернативу и я ее нашел в лице Алексея Андронова который является профессионалом высочайшего класса,комментируя по сути и без истерик.
Ігор
6025 дн. тому
Українцям набридло дивитися фільми, програми мовою сусідньої держави. Я наприклад вмикаючи будь який український канал, і чую там мову рУсскую, одразу перемикаю на будь який інший канал де звучить українська мова.
до медіа-жопи
6027 дн. тому
чувак (чи чувіха) подивись на рейтинги фіналу Ліги Чемпіонів на 1+1 (українською мовою) і на ТРК Україна (російським язиком) і подумай ще раз. народ хоче дивитись ТБ українською мовою. люди проголосували за це своїми пультами! Влад 1000% правий. Треба лише, щоб рекламний ринок виріс.
ещё одна медиа-жопа современности
6027 дн. тому
Владик констатировал что украиномолвный продукт совершено неконкурентноспособен, а чиновники типа обяжут телезрителей смотреть только его, запретив программы на русском языке. Капут!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду