Благодійники заворушились
Моніторинг матеріалів, що містять порушення журналістських стандартів, у новинах і ділових програмах 9 лютого – 1 березня 2009 року.
Великі баталії у новинах тимчасово вщухли: ключові політичні лідери знов намагаються порозумітись, цього разу задля реалізації кадрових рішень та отримання грошей МВФ. Що, втім, не заважає «Інтеру» «покусувати» Кабінет Міністрів та Юлію Тимошенко, зокрема й на тему обіцяних Україні рятівних грошей. Головним трендом лютого стало посилення корпоративного піару власників телеканалів (найбільше – Віктора Пінчука), особливо пов’язаного з доброчинністю і громадською діяльністю. Також слід відзначити повернення в новини ICTV сюжетів, що мають ознаки прихованої комерційної реклами.
9 лютого – 1 березня 2009 року
Новини
Поступово газова тема перестала домінувати в новинах провідних телеканалів. Натомість з’явилися матеріали про різноманітні енергоощадні програми, здебільшого з небезпідставними позитивними відгуками. Втім, деякі телеканали розставляють у таких сюжетах характерні для них акценти – так, у матеріалі від 9 лютого про відкриття котельні на альтернативному паливі в Івано-Франківську «Інтер» акцентує на критичних висловлюваннях Президента щодо енергетичної політики уряду, в такий спосіб використовуючи будь-які приводи для нагнітання атмосфери. «Виктор Ющенко называет недопустимой ситуацию, когда стратегические вопросы решаются кулуарно. Речь идет о намерении правительства получить в России кредит на пять миллиардов долларов. […] В Секретариате президента уже заявили: заняв такую сумму, Украина может повторить так называемый "Белорусский сценарий", когда Минск не смог вернуть кредит и фактически потерял контроль над собственной газотранспортной системой. Виктор Ющенко также считает, что цена на газ в 450 долларов и "российский кредит" уничтожат экономику Украины». Заради справедливості зазначимо, що не тільки «Інтер» подає критичні висловлювання (зокрема, на ICTV 9 лютого йшлося: «Віктор Ющенко вважає: такі котельні – один із елементів енергетичної безпеки держави. Головне ж зменшити залежність від російського газу, адже він досі політична зброя Кремля проти України. Президент і нині вважає, що останні газові угоди Києва та Москви не надто вигідні.»), проте в інших каналів вони здебільшого збалансовані конструктивною інформацією.
Все більше з’являється сюжетів із елементами політичного піару. Так, 21 лютого майже всі канали частину ефірного часу присвятили тому, що В’ячеслав Кириленко, лідер депутатської групи «За Україну!», очолив однойменний громадський рух. Перший канал, «Інтер» та 5 канал обмежилися поданням інформації про установчий з’їзд організації й синхрону Кириленка, натомість «1+1» не лише відзняв трохи стьобний сюжет про пафосний з’їзд (автор – Ірина Павленок), а й запросив політика до студії. Щоправда, не можна не зауважити, що запитання ведучої Ілони Довгань були гострими й аж ніяк не підлабузницькими, проте кілька хвилин слави Кириленко завдяки цьому запрошенню все-таки мав. ICTV також звернув увагу на установчий з’їзд новоутвореної організації, в сюжеті Василя Саф’янюка ретранслювалися всі обіцянки організації – внесення змін до бюджетного кодексу, скасування депутатської недоторканості тощо.
Якщо корпоративний піар діяльності фондів Віктора Пінчука (сюжети СТБ за 12 та 25 лютого, Нового каналу 12 та 25 лютого, ICTV 25 лютого), Олени Франчук (у сюжет Василя Саф’янюка від 10 лютого про подорожчання презервативів було вплетено інформацію про те, що фонд Франчук «АнтиСНІД» заходився вирішувати цю проблему) та Леоніда Кучми (12 лютого сюжети на Новому каналі та ICTV) на каналах групи Пінчука вже нікого не дивує, слід зауважити, що в зазначений період ці канали вдавалися до висвітлення діяльності й інших організацій. Зокрема, йдеться про висвітлення перебігу форуму «Україна-Європа» й активну участь у ньому фонду Едуарда Прутніка «Єдиний світ». ICTV присвячує цій події аж три сюжети (24, 26 та 27 лютого), акцентуючи на винятковій ролі форуму у вирішенні фінансових проблем країни і подаючи в кожному сюжеті синхрон Прутніка, 25 лютого сюжет про подію з’являється також і в «Ділових фактах». А 27 лютого інформацію про форум було подано і в СТБ в «Бізнес-плюс».
Заради справедливості зазначимо, що 26 лютого «1+1» також розмістив сюжет про цю подію, подавши синхрон Прутніка, проте там його названо «організатором Форуму», а згадок про фонд «Єдиний світ» взагалі немає. Втім, цікаво буде подивитись, як розвиватимуться стосунки між каналами групи Пінчука і цим новоутворенням… Традиційними для останнього часу стали появи на ICTV сюжетів про активну діяльність фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine (12 та 16 лютого). Канал долучився до масштабного висвітлення діяльності фонду дружини Президента Катерини Ющенко «Україна 3000» з приводу вирішення питань із будівництвом Лікарні майбутнього (19 лютого майже всі телеканали подавали сюжети про те, що лікарня нарешті отримала ділянку під забудову, а це дозволить зрушити справу з мертвої точки). Але 17 лютого на ICTV з’явився сюжет (автор – Василь Саф’янюк) про презентацію поетичної Червоної книги, до створення якої долучився фонд, із синхроном Катерини Ющенко. Традиційно телеканал «Україна» висвітлює діяльність «своїх героїв» – фонду Ріната Ахметова «Ефективне управління» (сюжети 18 лютого та 1 березня).
ICTV у випуску «Фактів» 18 лютого та «Ділових фактів» наступного дня подає схвальний відгук про діяльність банку «Кредит-Дніпро», що скерує $20 млн на кредитування українських виробників. Логічним виглядає розміщення подібних матеріалів саме на ICTV, адже власником банку є Віктор Пінчук.
Взагалі, більшість телеканалів не залишили без уваги банківську справу. Але якщо переважна більшість із них намагалися висвітлювати події без суб’єктивних висновків і збалансовано, то «Інтер» (як це трапляється останнім часом, коли мова заходить про активи Фірташа й оцінку діяльності чинного уряду) не зміг утриматися від надто категоричних оцінок: «Банк "Надра" стал заложником войны, которую против председателя совета директоров Group DF Дмитрия Фирташа ведет премьер-министр Юлия Тимошенко. Руководство Group DF надеется, что своевременное вмешательство со стороны НБУ позволит банку сохранить позиции на рынке» (сюжет від 10 лютого, автор Геннадій Вівденко). Для порівняння: того ж для ситуацію зі введенням тимчасової адміністрації НБУ в банку «Надра» висвітлювали й інші телеканали – «1+1», СТБ та «Україна», проте жоден із каналів не дозволив собі подібних висновків, хіба що на СТБ було побіжно зазначено, що «фінустанова опинилася в центрі скандалу між власником "РосУкрЕнерго" та прем’єркою Тимошенко», проте «Вікна» обійшлися без навішування ярликів.
Можна сказати, що тема траншу від МВФ на «Інтері» перебрала на себе функції «газової тематики» – дуже зручної бази для критики політики уряду загалом і дій Тимошенко зокрема. Так, «Інтер» у сюжеті від 18 лютого (автор – Ольга Клюєва) лякає: «Кредита может не быть. Получение второго транша от Международного валютного фонда в размере двух миллиардов долларов по-прежнему под вопросом. Напомним, миссия МВФ покинула Украину с настоятельными рекомендациями внести в госбюджет изменения, которые бы отражали реальное состояние экономики. Уменьшить дефицит, значительно увеличить показатели инфляции и вместо роста экономики предусмотреть падение, которое ожидается в Украине в 2009-м. Работа в этом направлении не ведется. Но в правительстве не теряют надежды возобновить сотрудничество с фондом. Значительно меньше оптимизма – на Банковой». Хоча інші телеканали (ICTV), що торкалися цієї тематики, були стриманішими в оцінках.
Ще раніше, 15 лютого (сюжет Геннадія Вівденка), «Інтер» стверджував: «Україні не вірить МВФ. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко не дослухається до порад зробити бюджет реальним, а намагається залучити нові позики, аби компенсувати дефіцит» і наголошував, що Україні загрожує дефолт. А вже 22 лютого (сюжет Андрія Сайчука) скрушно заявляв: «Уряд нічого не зробив, аби отримати кредит від МВФ і підтримати банківську систему. То ж банки змушені рятуватися за рахунок своїх клієнтів. Вони не прив’язують сам кредит, або відсотки до офіційного курсу НБУ. Не знижують відсоткові ставки, як це роблять західні банки. Вчасно не повертають депозити клієнтам. А боржники банків теж рятуються: не повертають кредити. Вже до літа число тих, хто не в змозі вчасно сплачувати за кредит може зрости до 30-40% від загальної кількості позичальників – такі прогнози експертів. Причина – непосильний курс долара, скорочення доходів населення і зростання безробіття». Того ж дня в іншому сюжеті (автор – Геннадій Вівденко) було сказано, що люди втрачають довіру до національної валюти, а перспективи країни було змальовано не просто в похмурих, а в траурних тонах.
«СТУДІЯ: У студії – Андрій ДАНИЛЕВИЧ. Прогноз розвитку ситуації в Україні від представників народу невтішний. В ефірі програми "Свобода на Інтері" 91% присутніх у студії висловилися, що "пік кризи" ще попереду, далі може бути ще гірше. Таке голосування людей, на жаль, підкріплене кроками влади, які поки продовжують розходитися із тими порадами, що їх давали уряду раніше вітчизняні експерти, а тепер і зарубіжні, зокрема – фахівці "Міжнародного валютного фонду". Другий транш – 2 мільярди доларів, МВФ наразі не дає Україні. Допоки показники бюджету не будуть переглянуті і не відповідатимуть "реальним" цифрам. А вони лякають. Падіння ВВП нині може становити мінус 15 відсотків і навіть більше, цього тижня такі дані оприлюднив президент Віктор Ющенко. Утім, наскільки все погано для людей так і залишиться "закритою інформацію", бо Кабінет міністрів заборонив Держкомстату оприлюднювати економічну статистику щомісяця, як це було завжди, тепер лише щоквартально. Однак те, що бачать люди щодня і засекречувати не потрібно. Наприклад, зростання безробіття. Офіційно мільйон українців нині без роботи, неофіційно – втричі більше. Наприклад, відключення тепла в обласних центрах лише минулого тижня така загроза постала перед 7 великими містами. Наприклад, реальна невиплата пенсій вже у найближчі місяці, бо через зупинку виробництва різко зменшилися надходження до "Пенсійного фонду". А ще курс гривні – зараз де-факто почалася третя хвиля знецінення національної грошової одиниці за тиждень американський долар подорожчав майже на гривню. Хоча і підстав для цього немає – крім ажіотажу, спричиненого черговими заявами політиків. Через це, у людей все менше довіри до національної валюти і все більше любові до долара».
Щоправда, вже 1 березня тональність сюжетів дещо пом’якшується – «Інтер» продовжує наголошувати на проблемах, пов’язаних із отриманням кредиту від МВФ, проте зауважує, що «представники Міжнародного валютного фонду вже заявили, що готові йти на поступки, якщо Україна не друкуватиме нових грошей, аби ліквідувати нереальний дефіцит бюджету. Сьогодні ж додали: готові співпрацювати з Україною, навіть за існуючих умов, але, якщо перед тим, гроші Києву дасть хтось інший, наприклад, "Світовий банк"». Утім, далі «Інтер» веде свою тему: «Але це неможливо, тому більшість українських політиків вимагає від Кабміну перегляду головного фінансового документа.
СИНХРОН: Арсеній ЯЦЕНЮК, екс-спікер Верховної Ради України: "Нам поки що дасть кредит тільки Міжнародний валютний фонд. Якщо МВФ не дає кредиту – то це вже ніхто не дає кредиту. Тому перший захід – це МВФ. Після цього підуть вже інші фінансові установи. Але тут є одна умова, про яку говориться вже третій місяць. Треба реальний просто бюджет показати. Не треба брехати. Треба відверто сказати: грошей немає і показати на що ми їх будемо витрачати".
СТУДІЯ: Принципова позиція українського прем`єра, не змінювати державного бюджету, не дала можливості отримати другий за графіком транш вчасно, 15 лютого. Кредит МВФ насамперед має допомогти українським банкам і зміцнити гривню. Тож теоретично від середини лютого в країні міг би бути "стабільний курс". За останні 2 тижні українці купили за "завищеною ціною", в середньому – близько 9 гривень, майже півтора мільярди доларів. Якщо нинішній курс є "завищеним", а про це не втомлюються повторювати і в уряді, і в Нацбанку, та орієнтуватися на ставку офіційну – 7,7, то лише за останні два тижні лютого населення на курсовій різниці втратило понад 2 мільярди гривень.»
Для критики уряду «Інтер» використовує й інші теми. Так, 15 лютого у великому матеріалі Романа Вінтоніва про роздержавлення стратегічно важливих підприємств і війну за Фонд держмайна неодноразово використовуються синхрони колишньої голови Фонду Валентини Семенюк із критикою урядової політики в цій галузі, натомість жодної думки іншої сторони не представлено. Щоправда, наприкінці сюжету зазначено: «Теперішній керівник Фонду держмайна Дмитро Парфененко поки що відмовляється давати інтерв`ю телеканалу "Інтер". Тому його аргументи на користь того, чому потрібно продавати вже згадані стратегічні підприємства, невідомі». 19 лютого у сюжеті про підготовку лікарень для вболівальників, що приїдуть на «Євро-2012», цей лейтмотив укладається у вуста Дніпропетровського губернатора Віктора Бондаря: «Держбюджет у рамках підготовки до "Євро-2012" нам сьогодні не допомагає. По суті ми перешли на те, щоб за свій рахунок фінансувати всі заході по підготовці до "Євро-2012", але в той же час за свій рахунок не дуже виходить». Ну, й опосередковано «Інтер» повертається до улюбленої й уже неодноразово використаної для критики уряду газової теми, точніше до твердження про прогнозовану урядом низьку ціну на газ, що напряму залежить від світової ціни на нафту, 1 березня в сюжеті Геннадія Вівденка наголошується, що країни-нафтовидобувники збираються організовано скоротити видобуток нафти, щоб не допусти її подальшого здешевлення (нагадаємо, саме на цьому прогнозі будувалися розрахунки уряду) і, як наслідок, «нафтові країни навряд чи погодяться з поточними чотирма десятками доларів і скорочуватимуть обсяги видобутку доти, доки не досягнуть майже дворазового подорожчання».
Цікаво, що в зазначений період у новинах знову почали виринати матеріали, присвячені діяльності тих чи інших підприємств. Важко сказати, наскільки це замовні матеріали, а не щире захоплення журналістів успіхами компаній, але насторожує занадто однобоке висвітлення їхньої діяльності. Так, ICTV 25 лютого співає дифірамби донецькому заводу «Норд» (сюжет Оксани Ткачової), який, незважаючи на кризові труднощі, має райдужні плани на майбутнє. Сюжет, утім, відверто спрямований на підтримку національного виробника, що в цілому вписується у концепцію «позитивних новин» ICTV.
Ще один доволі неоднозначний сюжет було показано на Новому каналі 9 лютого. В повідомленні про те, що столична влада дозволила руйнування будинку, в якому жив Шолом Алейхем, щоб на тому місці побудувати готель до «Євро-2012», подається лише один синхрон – інвестора будівництва готелю, що обурюється такими непродуманими діями. Радше за все це продовження епопеї з будинком по Червоноармійській, 35, але складається враження, що основна проблема саме в образі інвестора…
Дещо піарною видалася розмова ведучої 5-го каналу Лариси Губіної з головою комісії з пенсійного реформування Ліги страхових організацій України (9 лютого) про недержавні пенсійні фонди і їхні перспективи та переваги над державною пенсійною системою.
Ділові новини
Лідером із кількості замовних матеріалів у бізнес-новинах знову виявилась «Укрзалізниця» та її структурні підрозділи – Львівська й Одеська залізниці. Їхню діяльність було висвітлено в 11 сюжетах: 10, 13, 16, 17, 18, 19, 20 та 27 лютого – в програмі «Діловий світ» на Першому каналі, 11 лютого – «Бізнес плюс» на СТБ (а 17 лютого новини про «Укрзалізницю» промайнули й у випуску «Вікна-новини» та СТБ), 13 лютого – в «Бізнес-часі» на 5-му каналі.
Інші замовники були представлені значно меншою кількістю сюжетів, хоча в зазначений період помітно розширилося коло компаній і фірм, що рекламували свої послуги у випусках бізнес-новин. Так, три сюжети було присвячено висвітленню діяльності ГК «Баядера», продукція котрої брала участь у міжнародних продуктових виставках у Москві; ці сюжети виходили 12, 13 та 16 лютого в «Бізнес-часі» на 5-му каналі, причому сюжети 12 та 13 лютого виявились ідентичними. Два сюжети – в програмі «Діловий світ» на Першому (18 та 23 лютого) розповідали про проведення розіграшів від «Провідної»серед володарів страхових полісів. Кілька сюжетів були присвячені активній діяльності різноманітних банків, що в теперішній скрутний час лишилися стабільними. 23 лютого «Діловий світ» на Першому каналі розмістив сюжет про VAB банк, 26 лютого «Бізнес плюс» на СТБ – про Укргазбанк, 27 лютого «Бізнес-час» на 5-му каналі розхвалював успіхи Укрсиббанку. Не можна не зауважити й згадуваних вище сюжетів про банк «Кредит-Дніпро» («Ділові факти», 19 лютого). Також відверто піарними сюжетами відзначилися бізнес-новини на ТРК «Київ» (26 лютого – компанія «Хуторок»), «Бізнес-час» на 5-му каналі (18 лютого – ГО «Успішна Україна», 23 лютого – «Укртелеком», 24 лютого – курорт «Буковель» та 26 лютого – НТУ «ХЛІ»).
Підсумкові ділові програми
Гостем студії «Ділового світу. Тиждень» на Першому каналі 15 лютого вже втретє за період проведення моніторингу став директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький. Навряд чи таку підвищену увагу до посадовця можна пояснити чимось, окрім піар-домовленостей. Темою розмови стає ситуація на ринку праці в Україні. Розмова, втім, не мала ознак відвертого піару: обговорювались справді важливі та актуальні для країни питання. Інші теми випуску – енергоощадні технології, ситуація на авторинку та ринку харчових продуктів. Традиційний піар-сюжет від «Укрзалізниці».
Окремою темою у випуску стала рейдерська атака на вінницький тракторний завод. Автор сюжету не зовсім пропорційно відобразив позиції двох сторін конфлікту, а співвласник заводу Володимир Бутузов став другим гостем студії (хоча зазвичай у програмі є лише один гість). Відсутність балансу та запрошення однієї із сторін до студії без надання другій стороні можливості відповіді є очевидними ознаками замовності матеріалу.
15 лютого у студію програми «Ера бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» було запрошено радника Президента України Івана Діяка, спеціаліста у нафтогазовій галузі. Тема розмови – власні енергетичні запаси України. Бесіда не мала ознак піару та замовності. Інші теми випуску: ситуація на ринку праці, подорожчання презервативів та два піар-сюжети Мінтрансзв'язку та «Укрзалізниці». Можна констатувати активізацію використання підсумкових ділових програм як майданчика для прихованої реклами та піару.
22 лютого гостем програми «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі став науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін. Це вже втретє за період моніторингу гостем підсумкової програми стає представник цієї установи. Розмова з гостем мала абстрактно-філософський характер і стосувалась поточної ситуації в державі та шляхів виходу із кризи. Інші теми випуску – ситуація з наповненням бюджету (2 сюжети), оподаткування українських гастарбайтерів, традиційний піар-сюжет від «Укрзалізниці», огляд ситуації на ринку пива.
До студії «Ери бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 22 лютого запросили Ольгу Онуфрійчук, протитровану як «директор консалтингової компанії» (насправді – компанія «Простобанк консалтинг»). Розмова не мала піарного характеру і точилася навколо ситуації у банківській сфері. Інші теми випуску – запровадження тимчасової адміністрації Нацбанку у низці комерційних банків України, зменшення рентабельності компаній, які виробляють електроенергію, прогнози Європейського банку щодо майбутнього світової економіки, ситуація на ринку інтернет-послуг в Україні.
1 березня до студії «Ділового світу. Тиждень» на Першому каналі запрошено Анатолія Кінаха – народного депутата України (Партія регіонів), утім, титрованого лише як «голова Української спілки промисловців і підприємців). За неофіційною інформацією, Анатолій Кінах має певний стосунок до власників компанії ESGroup, яка виробляє зокрема й «Діловий світ. Тиждень», тож не дивно, що запитання, які ставились гостеві ведучою Наталкою Черемшинською, мали явний відтінок піару та, ймовірно, були заздалегідь узгоджені. Подекуди, втім, ці запитання виглядали навіть провокаційно. Наприклад, на запитання «Тож чи здатна нинішня влада здійснити всі ці заходи, чи все ж таки потрібна нова кров, потрібні нові свіжі політики?» Анатолій Кінах відповів: «Я відчуваю, що, на жаль, нездатна в цій конфігурації, хоча ми наполягаємо, ми відкриті до співпраці. Треба в стислі терміни формувати і коаліцію в парламенті, і уряд не по принципу торгівлі портфелями чи стартової позиції майбутньої виборчої кампанії, треба формувати високопрагматичний, високопрофесійний відповідальний Кабінет міністрів, який працює на весь народ, на всю державу і спроможний, до речі, приймати непопулярні рішення. І тоді буде результат. І це треба робити в стислі терміни, бо ми дуже боляче відчуваємо, наскільки поглиблюється криза. І робити таким чином, щоб це було в рамках Конституції і дало шанс вийти на нову якість влади». Таким чином, Кінах практично відкинув тезу про «свіжу кров», оскільки сам аж ніяк не вписується у це визначення. Інші теми випуску – ситуація на валютному ринку України, сподівання уряду на впровадження безвізового режиму з Євросоюзом, ситуація із власними запасами енергоносіїв в Україні (повернення до теми, розглянутої у позаминулій програмі; один із коментаторів – Іван Діяк, який 15 березня був гостем студії).
Гостем студії «Ери бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 1 березня став Едуард Прутнік, народний депутат України (Партія регіонів), протитрований, однак, як голова правління гуманітарного фонду «Єдиний світ». Відтак, запрошення депутатів-регіоналів у студію підсумкових ділових програм як «громадських діячів» стає тенденцією для ESG. Бесіді передував сюжет, присвячений організованому фондом «Єдиний світ» міжнародному форуму «Європа-Україна»; саме форум став приводом для запрошення пана Прутніка. Темою розмови стали взаємини між українським бізнесом та громадянським суспільством. Розмова мала вочевидь піарний характер, оскільки Едуардові Прутніку давали можливість відповідати на зручні запитання та говорити про власні досягнення. Інші теми випуску – ситуація на валютному ринку, зниження рейтингів України за версією міжнародного агентства Standard&Poor’s, новини іноземних ринків, махінації із грошима кредитних спілок тощо. Цікаво, що розмова з Едуардом Прутніком відбулась порівняно пізно – у другій частині програми, хоча зазвичай гість студії з’являється уже після 2-го сюжету. Також слід відзначити відсутність у обох програмах 1 березня сюжетів від «Укрзалізниці». Чи стане це тенденцією – побачимо, проаналізувавши майбутні програми. А поки що можна констатувати, що у підсумкових ділових програмах у порівнянні з першими зимовими місяцями різко побільшало замовних матеріалів і гостьових студій.
Моніторинг здійснюється ГО «Детектор медіа» у співпраці з Інститутом масової інформації за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Сполучених Штатів Америки.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ