Цього року ми проаналізували три дні мовлення на двох радіостанціях, які працюють у форматі розмовного радіо. Ви вже мали нагоду познайомитися з результатами моніторингу й аналізу мовлення 24 червня й 29 серпня. Тепер у нашому огляді — 20 листопада, середа. Ми знову послухали «Радіо НВ» та «Українське радіо» протягом дня, щоби з’ясувати, що саме вони пропонують своїм слухачам і наскільки якісним і професійним виходить їхній продукт.

«Радіо НВ»

«Радіо НВ» цього разу запропонувало перший випуск новин вже о 6-й ранку. Наступні два випуски виходили по черзі з короткими програмами «Фан-сектор», «Книга за книгою» та «Прості речі». Сюжети про розвиток карате в Україні і знайдені в Єгипті стародавні прототипи сучасних фломастерів розділяли собою в ефірі короткі випуски новин, зібрані у форматі «потроху звідусіль». Вже о шостій ранку слухачі довідалися, зокрема, про невизначеність у суді долі колишнього чиновника Романа Насірова, про відпущеного із зали суду на поруки колишнього нардепа Олега Ляшка та про оптимізм Світового банку щодо зростання українського валового внутрішнього продукту. Для ранкового огляду «Книга за книгою» ведучий Валерій Калниш обрав книжку віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції під назвою «Війна за реальність». У своїй книжці, нагадав ведучий, автор Дмитро Кулеба «спробував розібратися з тим, як нам жити в світі, який наповнений неправдивою інформацією». Слухачам нагадали слова автора книги про те, що «люди воюють у сім’ях, онлайн-спільнотах і суспільствах. Держави воюють з людьми, компаніями та між собою». День на «Радіо НВ» обіцяв бути непростим.

Підтримали цей настрій о 7-й ранку й ведучі програми «Новий ранок», яка виходить у телеверсії також і в ефірі «Громадського». Ранок 20 листопада ведучі визначили як «мрячний» і додали, що «дуже важливо не плутати мряку і морок», бо, за їхніми словами, «морок ми якраз будемо розвіювати, а мряка, ну, це погодна ситуація». Додавши, що «із цим нічого не зробиш», ведучі пообіцяли «розвіяти морок» у тому, «що сталося за останні години по всьому світі».

Морок «розвіювали», цитуючи сюжети Бі-бі-сі про події навколо процедури імпічменту американського президента Дональда Трампа, повідомлення з інших джерел стосовно планів НАТО в космосі та майбутнього підвищення вартості перебування американських військових у Південній Кореї. Продовжилося «розвіювання» пропозицією ведучих спостерігати за конфронтацією заяв між Росією й Естонією щодо спірних територій. «Ескалація заяв відбувається і за цим цікаво спостерігати», підбили підсумок своїх зусиль ведучі. Згадаємо, що вони обіцяли розповісти, «що сталося в світі за останні години». Слухачі довідалися також про туристичні перспективи будинку в Австрії, де народився Адольф Гітлер, пропозиції Франції щодо вимог до нових членів ЄС та експерименти Біла Гейтса в галузі екологічно чистих технологій. Добре, міг подумати слухач, а що ж власне «сталося» за останні години, поки я спав? Виявилося, що єдиною подією було визначення одного з наступних суперників збірної України з футболу на шляху до перемоги в чемпіонаті Європи 2020 року.

Заслухавши черговий випуск новин, сюжети для якого, схоже, обиралися випадково, слухачі отримали нагоду переслухати наступну частину програми «Новий ранок». Вже перша заява ведучого про те, що «життя сумне і беззмістовне», а «такі думки час від часу прогулькують... у кожної людини», обіцяла тим, хто включив це радіо о пів на восьму ранку, непросте продовження. Всі, хто збирався на роботу слухаючи ефір, дізналися, що популярними способами покращити настрій є послухати музику, погуляти, випити вина, поїсти та, за порадою одного зі слухачів, «ураганити» на улюбленій електрогітарі. Із несподіваних пропозицій варто згадати таку: щоби підняти настрій, достатньо завітати до лікарні, щоби побачити людей, яким значно гірше, ніж вам.

Остання частина «Нового ранку» була присвячена родині. Приводом для розмови став новий підручник для українських шкіл під назвою «Основи сім’ї». Процитувавши фрагмент підручника, в якому йдеться про важливу роль молитви у становленні сім’ї, ведучі запропонували долучитися до розмови слухачам. На годиннику за десять восьма. Робочий день. Хто, на думку ведучого, мав у цей час узяти слухавку й зателефонувати до студії? Але дзвінки були, і слухачі щиро ділилися життєвим досвідом «сімейного будівництва», зокрема, радили не забувати про загрозу «передачі онковірусів статевим шляхом». Підтримавши «науковий підхід», ведучий також нагадав, що хоча «фундамент у кожного різний», «в багатьох випадках опертя іде на Біблію».

Кульмінацією сюжету стала розмова з «пенсіонеркою, педагогом з 30-річним стажем». На запитання ведучого, «чи ви погоджуєтеся з тим, що дружина від природи більш ефективний вихователь і може допомогти чоловікові усвідомити своє батьківство», досвідчений педагог відповіла: «Так закладено природою, що жінка народжує дитину».

«Сумніваюся, сумніваюся, що так закладено природою. Ні, те, що жінка народжує, це факт, але те, що я зацитував…» — підсумував ведучий. І далі поділився власними думками: «Наука вже довела, що людина як біологічна істота не має інстинктів... є рефлекси, які напрацьовуються під час життя, але народжується людина з абсолютно чистою психікою; у людини, немає інстинктів і це якраз біологічно доведений факт». Завершилася розмова про «основи сім’ї» тезою про те, що «в цій дискусії» ми відстоюємо певні норми моралі, а «вона у кожного своя».

О восьмій ранку, коли останні слухачі вже перевіряли, чи не забули вони виключити праску й замкнути двері, щоб вирушити на роботу, «Радіо НВ» оголосило, що настав час поговорити про «велику тему». Того дня великою стала тема перспектив нормандського формату. Тему обговорювали у студії за участі слухачів, які дзвонили та ставили свої запитання. Обговорення переривалося короткими випусками новин і мінісюжетами під назвами «Книга рекордів України», «Де подорожуємо» чи «Незвична реклама».

Ближче до 10-ї ранку в останній частині програми «Новий ранок» гості студії, журналіст Валентин Щербачов і режисерка Аліса Коваленко, розповіли про фільм, знятий ними під час підготовки до 49-ї гірської експедиції Щербачова, колись відомого українського спортивного коментатора.

Після 10-ї інформаційну програму «Напівранок» ділять на три фрагменти новини й сюжети коротких рубрик. У програмі, зокрема, обговорювалися «півроку Зеленського на посаді президента», стан справ на дорогах після запуску моніторингу швидкості дорожнього руху та резонансні затримання керівників двох великих українських банків.

О 12-й на слухачів чекала ціла година новин. Після першої години, одразу після оновленого випуску новин, в ефір вийшло шоу про кіно під назвою «Бешеные псы». Про кіно на радіо вирішили розповідати саме російською мовою. Темою програми став новий телесеріал «Перші ластівки», який із 19 листопада демонструвався на Новому каналі. Про «український серіал, який людською мовою і в захоплюючій формі розповідає про проблеми підлітків», ведучі розмовляли з шоуранером серіалу Євгеном Туніком і виконавицею однієї з ролей Олесею Жураковською.

О 14-й годині після новин в ефірі була програма «Має слово». Цього разу слово мав генеральний директор інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко. І слово гост, і слово ведучого лунали в ефірі українського розмовного радіо «Радіо НВ» російською мовою. Програма традиційно двічі переривалася короткими випусками новин.

Після третьої години дня ефір на годину було віддано науці. Програма «Зелені інновації» була присвячена новітнім технологіям в енергетиці. Розмова в студії велася з послом Норвегії в Україні Уле Тер'є Хорпестадом. На відміну від попередніх гостей, гість із Норвегії говорив українською.

О 16-й годині слухачам запропонували «Соціальний проект». Цього разу йшлося про Майдан, про події шестирічної давнини. Про те, що «врізалося в пам’ять», у студії розмовляли з автогонщиком Олексієм Молчановим. Спробу ведучого обрати мовою розмови українську гість не підтримав і відповідав російською. Ведучий Михайло Шаманов і надалі запитував українською.

Програма «Книга за книгою» вийшла в ефір о 17-й годині. Ведучий Валерій Калниш поділився враженнями від книги «Прокрастинація». Її автори, психологи Джейн Бурка та Ленора Юен, намагаються розібратися, чому ми відкладаємо важливі справи на потім.

Після короткого випуску новин ведучий Дмитро Тузов розпочав програму «Новий вечір», до студії якої запросили заступницю керівника Центру досліджень проблем Росії Національного інституту стратегічних досліджень Олену Снігир та адвоката родичів Героїв Небесної сотні Віталія Титича. Серед тем головної програми вечірнього ефіру були перспективи переговорів у нормандському форматі в Парижі, доля розслідування справ Майдану, актуальні питання взаємин України і ЄС та наслідки заборони вирубки лісів у Карпатах. Розмову на згадані вище теми ведуча Анна Ільницька продовжила і після 19-ї години.

У вечірньому ефірі «Годину підсумків» о 20-й змінила програма «Світ. Огляд» з Іваном Яковиною. Програма російською мовою про «головні події в світі, які впливають на наше з вами життя» почалася з викладення обставин свідчень у Конгресі США проти президента Дональда Трампа. Під кінець переказу змісту виступів, що лунали в Конгресі, Яковина зачитав повідомлення від одного із глядачів, який відверто не погоджувався з висновками ведучого щодо перспектив і наслідків скандалу у Вашингтоні. «Іван, ваша маячня розрахована на людей, які не в темі», — різко висловився слухач. «Що ж, — відреагував ведучий, — існують різні погляди, зокрема, на американську політику». На цьому і закінчили програму «Світ. Огляд».

О 21-й годині в ефір вийшов повтор програми про кіно «Бешеные псы». Закінчився день також повторенням програм «Зелені інновації» та «Година підсумків».

«Українське радіо»

Ранок на суспільному «Українському раді«» о 6-й годині розпочався інформацією з Астрономічної обсерваторії. Короткий випуск новин розпочався з обставин нічної автомобільної аварії в Києві з посиланням на управління поліції. «Ми намагаємося дізнатися про стан здоров'я травмованих», — ішлося в новині. О шостій ранку слухачі також дізналися від пресцентру Операції об’єднаних сил про збитий російський безпілотник, послухали президента про плани на переговорах у Парижі та з’ясували, що в гуртожитку для військових «на 10 людей у блоці два туалети, душ та умивальник».

Далі слухачам запропонували програму «Вдосвіта». Її почали з повідомлення про рекордне порушення швидкості, зафіксоване в Києві. Виявилося також, що за добу на Столичному шосе перевищили швидкість 20 тисяч автомобілів. Ведуча чесно визнала, що «хотіла якось лайтово почати цей ранок», але її «зачепила» автомобільна тематика. Програму продовжила бесіда ведучих у жанрі лекції для людей старшого віку про важливість сну. Розмову супроводжували різноманітні «факти» з посиланням на «вчених» і «фахівців», які мали на меті розвіяти такої ж якості «міфи». Нагадавши, що «світова спільнота традиційно цього дня відзначає Всесвітній день дитини», ведучі перейшли до популярної колись у відривних календарях рубрики «Цей день в історії».

Серед іншого слухачів попередили, що «о 8-й годині 15 хвилин колеги обговорюватимуть нове керівництво "Укравтодору"». «Обов’язково долучайтеся о 8-й годині 15 хвилин і послухайте обговорення цієї теми», — закликала ведуча. Справді, чому б не зустріти ранок робочого дня, обговорюючи чиєсь призначення на посаду?

За півгодини в ефір вийшла програма «Аграрний щоденник». Слухачам, які вже не спали, повідомили про те, що «вартість хліба в Україні до кінця року зросте на три відсотки», бо саме так вважає голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. «Будемо бачити подорожчання, як мінімум на один відсоток до кінця року на кожен вид хліба, можливо, навіть більше. Окремі сорти хліба подорожчають десь до трьох відсотків», — сказав Дорошенко. Жодних підстав для прогнозу він не надав. Власне, його ніхто і не питав. Виявилося, також, що Україна найбільше експортує до Європейського союзу курятину, ягоди та яблука. Цікаво, що розповів про це відомий експерт із комунікацій, автор книжки «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», віце-прем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Він також зазначив, що агропромисловий комплекс України може скласти конкуренцію не тільки в Європі, але й усьому світі. Ця оптимістична гіпотеза також залишилася без коментарів.

Ближче до 7-ї ранку слухачів поінформували що «співзасновник корпорації Microsoft Білл Гейтс повернув собі пальму першості у рейтингу багатіїв». «Ми продовжуємо розповідати вам про важливе», — нагадала ведуча. О чверть на восьму можна було дізнатися про те, «що обговорювали в соціальних мережах українці». Виявилося, що «соцмережі бурхливо реагували на обмін, так би мовити, в'їдливими жартами між Зеленським та Тимошенко». О 8-й ранку в ефірі прозвучали ті ж новини, що виходили раніше, а точно о 8-й годині 12 хвилин, як і було обіцяно, почали обговорювати нове керівництво «Укравтодору» з «експертом із транспортних питань».

Народна депутатка й представниця Кабінету Міністрів у Верховній Раді Олена Шуляк стала черговою учасницею ефіру в студії «Українського радіо». Вона відповіла на запитання слухачів і наостанок, згадуючи традиційну «підготовку до опалювального сезону», зауважила: «Ви бачите, наскільки там прем'єр-міністр включається і навіть сам приїжджає проводити наради з усіма учасниками процесу для того, щоб міста не замерзали, для того, щоб виконувати ті обіцянки і ту відповідальність, яку ми на себе взяли».

Ближче до 9-ї години у випуску новин додали інформацію про те, що «Бориспільський міськрайсуд відпустив Олега Ляшка на поруки», а «водіїв штрафуватимуть за перевезення дітей без автокрісла». В свою чергу програма «Сьогодні. Зранку» шукала відповідь на запитання «чи стане Петро Олексійович першим в Україні президентом, який сяде на лаву підсудних?» Співрозмовником ведучих став колишній заступник Генерального прокурора Давід Сакварелідзе, який спілкувався російською мовою.

Далі ефір надали лікарю-неврологу Олексію Пелипейченко. Він говорив про «запалення сідничного нерву». Потім темою обговорення стало «лікування хвороб хребта». Важливим інструментом у спілкуванні з аудиторією весь ранок був месенджер Viber: через нього у студію потрапляли запитання, в ньому в реальному часі формувався зміст програм радіостанції.

Ближче до полудня у студії обговорювали проблеми місцевих громад за участі голів громад із різних областей. Після 12-ї години ведуча Тетяна Малишева говорила про правила користування метрополітеном із Наталкою Макогон, радницею начальника КП «Київський метрополітен».

Одразу кілька гарячих тем обрав для своєї програми «Сьогодні. Вдень» ведучий Роман Коляда. «Найгарячішою», за його визначенням, стала тема газу. «Є велика проблема, яка називається "транзит газу через Україну"», — уточнив він для тих, хто вже подумав, що йдеться про тарифи. Співрозмовником став Роман Ніцович, директор з досліджень аналітичного центру DIXI Group, людина, «покликана зробити нам не страшно, а зрозуміло», як висловився ведучій.

«Брак цікавості до життя» — таку тему для своєї програми «Життя+» обрала ведуча Ірина Ткаченко. Як цю радість повернути собі, розповідав психолог Владислав Коцюба. О 15.30 в ефірі «Українського радіо» вийшло «Радіо Свобода» зі своєю програмою, темою якої стали події навколо імпічменту Дональда Трампа. У розмові взяли участь кореспондент української служби «Голосу Америки» Руслан Петричка та «експерт-міжнародник» Андрій Бузаров. В останній частині програми події коментував оглядач російської редакції «Радіо Свобода» Єфім Фіштейн.

О 16-й годині у програмі Людмили Тягнирядно розмова велася про те, якою Україна і світ будуть після 2030 року. Учасники програми обговорювали прогнози, які базувалися на затверджених на саміті ООН «Цілях сталого розвитку». Розповідав керівник Програми розвитку ООН із досягнення цілей сталого розвитку в регіонах Мустафа Саіт-Аметов. У розмові взяла участь координаторка інформаційно-аналітичного центру агенції сталого розвитку «Астер» Анна Гаврилюк.

Наступна програма радикально змінила фокус інтересу аудиторії з глобальних проблем, що значною мірою стосуються майбутнього, на дуже конкретні проблеми мешканців міст України. В Києві й Тернополі учасники обговорювали ситуацію, що склалася з поширенням щурів. «Вся історія людства тісно переплітається з ними і вони не збираються, здавати своїх позицій», — сказала ведуча програми й передала слово заступнику начальника головного управління Держпродспоживслужби в Києві Роману Матвійчуку. Окремо розглядалася ситуація з «нашестям щурів» у Тернополі. Жителі міста взяли участь у програмі й поділилися враженнями. Слухачі довідалися, що, на думку фахівців, тепла погода сприяє збільшенню популяції гризунів у містах.

Після 6-ї години вечора в ефірі «Українського радіо» виходила програма «Сьогодні. Ввечері», яка запропонувала слухачам цілу низку тем, включно із ситуацією з українськими бойовими кораблями, які повернула Росія, скандалами навколо компенсації за оренду житла народними депутатами і станом підтримки населенням проекту земельної реформи, який готує уряд.

Одразу після регулярного короткого випуску новин о 19-й годині слухачам запропонували інтерв’ю з митрополитом Православної Церкви України Олександром Драбинком. З ним ішла розмова про те, як розгортається процес становлення ПЦУ.

Своєю чергою о 20-й годині програма «Нова генерація» запропонувала аудиторії розглянути й обговорити медичні, соціальні та психологічні аспекти нікотинової залежності серед молоді. У розмові взяв участь експерт із контролю над тютюном Отто Стойка. Завершили програму, в якій багато людей отримали можливість висловитися, порадами тим, хто вирішив кинути курити.

Після новин о 9-й годині вечора у студії програми «Громадська хвиля» ведуча Вікторія Єрмолаєва спробувала висвітлити кілька масштабних тем, серед яких ситуація з вакцинацією в Україні, поширення цькування дітей у школах та створення спеціального телеканалу для жителів окупованих територій. Гостем студії став політичний оглядач Олег Саакян. У програмі знайшлося місце і для розмови з головним координатором Українського центру вільного Гонконгу Артуром Харитоновим. Він розповів про солідарність українців із протестувальниками у Гонконгу, зокрема про акцію, заплановану в Києві на 21 листопада. Торкнулася розмова і сценаріїв розвитку подій у Гонконгу, зокрема можливої реакції Китаю на масові протести проти політики Пекіна.

Завершився день традиційною для суспільного радіо п’ятіркою найважливіших новин дня й детальною розмовою, темою якої став стан автодоріг. Про дороги ведуча Марта Мольфар розмовляла з експертом «Реанімаційного пакету реформ» в цій галузі Андрієм Мартенсом.

Новини

Новини ще не стали флагманським продуктом у радіоефірі. В ситуації, коли на медіаринку все більше говорять про початок «ери подкастів», саме радіо має стати лідером у пошуку, відбору й доставки споживачам якісних новин, які можна слухати. В першу чергу це стосується ранкового ефіру, для якого новини — це найочікуваніший формат контенту, те, чого прагнуть люди, які вранці тільки почали своє спілкування з улюбленим медіа.

Замість цього ми спостерігаємо, як новини стають контентом, яким зручно заповнювати певну кількість вільного часу в ефірі. Здається, що диктори просто зачитують стрічки новин обраних ними сайтів. Добір новин радіостанцій не відрізняється ні зрозумілою слухачу логікою, ні оригінальністю, ні тематикою чи редагуванням. Новини стали чимось на кшталт музичних пауз, під час яких слухачам пропонують «переключитися» з однієї тематичної програми на іншу.

Новини на «Радіо НВ»

Добір новин уже для першого випуску новин є досить показовим. Слухачі дізналися про перебіг розгляду судової справи проти ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Важко уявити собі українця, який чекає ранку наступного дня, щоб довідатися, скільки «дадуть» колишньому чиновнику майже забутого уряду. Те, що Насіров — це не випадок, доводить інший сюжет ранкових новин: звільнення на поруки ще одного героя минулих політичних баталій Олега Ляшка. Бійці, яка нічим не відрізняється від побутової, штучно надається політичне забарвлення і вона стає темою новин. Схоже, ми маємо справу з ігноруванням повідомлень, які заслуговують на увагу, на користь політичної джинси.

Характерною особливістю новин є присутність повідомлень від пресцентру Операції об'єднаних сил. Таке враження, що навіть коли на фронті тихо, а відсутність новин із гарячих точок вселяє в людей віру в наближення миру, просто необхідно створити будь-що, де згадуватиметься штаб Операції об’єднаних сил, як, наприклад, «новина» про збитий безпілотник, від якого після падіння нічого не залишилося. Навіть новини з війни потребують ретельного відбору.

Новини на кшталт «Світовий банк поліпшив прогноз зростання ВВП України з 3,4 до 3,6 відсотка» насправді є заповненням інформаційної порожнечі. Те, що новина закінчується зауваженням, що «збереження нинішніх темпів економічного зростання потребуватиме зростання інвестицій», перетворює повідомлення на бюрократичну гру цифрами. В редакціях мають добре знати, що звітність державних установ, яка поширюється пресслужбами і піар-агентствами, не містить новин. Деякі дані з такої звітності можна взяти для ілюстрації певних явищ і тенденцій, але такий відбір необхідно пояснити і прокоментувати.

Новина про те, що «Україна планує завершити співпрацю з Міжнародним валютним фондом у 2023 році. Про таке заявила Міністр фінансів Оксана Маркарова», є поганою з двох причин. По-перше, це заява про далекі наміри. По-друге, ця новина містить багато слів про зустрічі, переговори, візити, контакти тощо. Все це повсякденна «діяльність» чиновників, рутина їхнього життя, яку журналісти навчилися перетворювати на екстраординарні події.

Більшість новин цього дня не проходять простої перевірки, яку мають застосовувати до новин всі, хто їх створює. Слухачам пропонуються новини, які не відповідають на питання «ну то і що?» Типовий приклад — новина від 20 листопада: «Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передало 339 державних підприємств до Фонду державного майна й до кінця цього року кількість підприємств збільшиться до запланованих 500, повідомив прем'єр Олексій Гончарук за підсумками засідання уряду».

Закінчимо огляд новин на «Радіо НВ» 20 листопада такою: «У президентській політичній силі "Слуга народу" офіційно не працює жодної особи». Про це повідомила громадська організація Комітет виборців України, яка аналізувала фінансові звіти партії станом на середину листопада. Активісти виявили, що у графі «працівники складу апарату партії» — нуль. В тексті новини далі читаємо: «Складно уявити парламентську політичну партію, в якій би працювали виключно на волонтерських засадах, зокрема, партію, в якої немає оплачуваного на постійній основі бухгалтера, охорони, секретаря, працівників прес-служби та оргвідділу». Це той випадок, коли в руках журналістів опинилася інформація, яка є не тільки новиною, а темою для вивчення та обговорення в ефірі. Те, що журналісти обмежилися тут новиною, — погана новина для слухачів. Їх, схоже, позбавили шансу дізнатися багато цікавих і важливих деталей сучасного політичного життя в Україні. Це та робота, за яку слухачі були б вдячні і про яку розповідали б іншим.

Новини на «Українському радіо»

Багато зі сказаного про новини «Радіо НВ» стосується й тих, що виходять на «Українському радіо».

Повідомлення, які вийшли 20 листопада під рубрикою «новини», як і в минулі дні, були досить випадковим набором цитувань інших ЗМІ, офіційних повідомлень із владних структур та інформаційних зведень прес-центру штабу Операції об'єднаних сил. Вибір новин не відрізнявся жодною логікою чи послідовністю, не створював враження, що новини — важлива частина наповнення ефіру. Навпаки, вони виглядали другорядним контентом.

Банальним прохідним контентом є новини про дорожні транспортні пригоди. Навіть якщо гинуть люди, на новину таке повідомлення перетворює не кількість жертв, а специфічні умови та обставини події. Зазвичай такі повідомлення позбавлені жодної специфіки, крім марки автомобілів.

Єдина новина, яка розповідала про реалії життя українців, виявилася новиною про життя китайців. У Житомирській області завершують будівництво сонячної електростанції. Стало відомо, що проект створює компанія з Китаю. «Роботи йдуть дуже швидко», — зауважив сільський голова.

«Законопроєкт із такою ініціативою зареєстрований у Верховній Раді», — так виглядає наступна новина. Байдуже, яка це «ініціатива»: реєстрація законопроектів — не новина. Це рутинна діяльність депутатів. Лише окремі законопроекти перетворюються на закони. І не кожний із них вартий повідомлення.

Ми вже знали, що наприкінці дня в ефірі Українського радіо в програмі «Нічна вахта» слухачів познайомлять з добіркою «Топп'ятірка новин». Ось що увійшло до топп’ятірки 20 листопада:

12. Україна вимагатиме від Росії компенсації збитків внаслідок окупації Криму;
13. Фонд соцстрахування призупиняє виплати лікарняних і допомоги вагітним та породіллям. Грошей на це поки що немає. Директор фонду Євген Боженко заявив, що виплати призупинено через бюрократичні причини, а не брак коштів;
14. директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що не піде у відставку через записи, оприлюднені в інтернеті. За його словами, це провокація і фейк. Ідеться про розмови опубліковані в одному з телеграм-каналів;
15. ФСБ заявила про затримання російського військового, який начебто працював на Україну;
16. у Станиці Луганській відкрили відремонтований міст. Про це Зеленський написав на своїй сторінці у фейсбуку.

Чому, на думку редакторів радіостанції, саме ці події стали головними для української аудиторії?

Логічно, що новиною була би саме відмова України від компенсації за окупацію Криму. Факт того, що Україна вимагатиме компенсацію, створює підстави для того, що процес і наслідки таких вимог будуть темою новин у майбутньому. Але не зараз.

«»У другому сюжеті новиною є різна інтерпретація причин зупинки виплат. Це бюрократія чи відсутність грошей? Не з’ясувавши цього, а наслідків на місцях, зарано ставити цю новину в ефір.

Заява чиновника — не новина. Його відставка — привід для переживань тільки для нього, його начальства та його рідних та близьких.

Новина про те, що «заявляє» російська ФСБ, — це втрата професійних орієнтирів для редакції.

Будь-яка регіональна подія не стає новиною тому, що сталася поблизу від лінії фронту. На новину її не перетворює навіть цитата президента. Новиною, яка необхідна в ефірі «Українського радіо», буде повідомлення про те, як саме змінилося життя людей, які користуються цим мостом. Звіт чиновників, навіть вищих — не новина.

Програма дня

Кожне радіо пропонує своїм слухачам програми, в яких розглядаються і обговорюються обрані редакціями важливі теми. Такі програми визначають обличчя радіостанції, стиль, формат та інші особливості подання інформації. В таких програмах зазвичай дають висловитися слухачам. Саме це перетворює інформування в розмову, спілкування, до чого прагне будь-яке розмовне радіо. Ведучі таких програм стають популярними, а гості, яких запрошують в студію, із задоволенням згадують про це у своїх резюме. Ми обрали по одній програмі на обох радіостанціях, які, на нашу думку, найкраще представляють їх 20 листопада.

«Українське радіо»

Ми зупинили наш вибір на регулярній програмі, яка виходить о 21-й годині й має назву «Громадська хвиля». У досить тривалій програмі розглядаються послідовно кілька питань, а гостями студії стають запрошені експерти. Програма також обов’язково містить сеанс запитань-відповідей зі слухачами. Веде програму Вікторія Єрмолаєва. 20 листопада перша частина програми була присвячена планам уряду створити державний інформаційно-розважальний телеканал, який буде вести мовлення для аудиторії глядачів в Луганській і Донецькій областях. Співрозмовником у студії цього вечора став політичний оглядач Олег Саакян. Саме так його представила ведуча.

На початку програми ведуча познайомила аудиторію з планами уряду, а саме з проектом, про який стало відомо від міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського. В ефірі програми «Право на владу» на каналі «1+1» міністр розповів, що за три місяці на окупованій території Луганщини і Донеччини «з'являться сигнали українських телеканалів». Як саме буде забезпечуватися поширення сигналу, Бородянський не повідомив, проте поділився планами про створення ще одного каналу — державного — який буде мовити для тих, хто живе на тимчасово окупованій території. Працювати канал буде російською і українською. «Чи не втратили ми час і можливість налагодити діалог з окупованими територіями?» — поцікавилася в гостя ведуча.

Олег Саакян погодився з тим, що певний час втрачено, але, на його думку, від наявності українського каналу мало що залежало, тому що вся система національних медіа працювала в умовах серйозного інформаційного впливу Росії. Політичний оглядач також зауважив, що «потрібен діалог з громадянами України… які живуть на окупованих територіях». На його думку, на окупованих територіях не існує монолітної російськомовної спільноти. «Там немає етнічних спільнот. Там більше 130 етносів», — зауважив гість програми. На думку Саакяна, «ми маємо діяти в діалозі з власними громадянами». «Ми маємо говорити про те, що турбує людей. З точки зору новин людям цікаво побачити себе», — наголосив він.

«Якщо ми будемо програвати на новинах, то маємо дати щось інше. Це може бути, наприклад, інформація про адмінпослуги, які Україна надає для громадян», — додав гість студії. На думку експерта, «канал має бути про те, що людей турбує». Він називав «великим міфом» те, що «там не дивляться українське телебачення»: «через інтернет, через супутник дивляться».

Саакян нагадав, що з 1 січня «блокується безкоштовне супутникове мовлення телеканалів», а тому, на його переконання, «левова частка населення з окупованих територій не буде мати доступу до українських телеканалів за посередництвом “тарілки”».

Ведуча Вікторія Єрмолаєва, у свою чергу, поцікавилася думкою гостя щодо того, якою має бути якість мовлення, якість роботи журналістів на цих телеканалах, якщо вони запрацюють на окупованих територіях. Вона вважає, «що конкуренція серед каналів є великою… і ми розуміємо, що російські телеканали, які транслюють цензуру, доволі якісно це роблять».

Олег Саакян погодився з тим, що «тягатися з Росією в якості дуже складно». «Але ми вимушені», — додав він. На думку експерта, «ми можемо вигравати на тому, що... можемо давати актуальний і цікавий контент для цієї цільової аудиторії».

«Люди втомлюються від монотонного потоку інформації. І якщо їм дати альтернативний, який буде про них, який буде їм актуальний, цікавий, то навіть плюючись, люди, після того, як перемикають з російського телеканалу, будуть дивитися і казати: як там всі брешуть. Але вони будуть дивитися», — сказав Саакян. Він нагадав, що «це буде суспільний мовник», а в такому разі «там є стандарт, якого вони мають дотримуватись». Експерт також звернув увагу на те, що «це некомерційний канал», а отже, «там зможуть зберегти... баланс».

Звертаючись до питання витрат на мовлення, Саакян сказав, що «підтримання каналу — це один із інструментів, який може давати нам можливість підсилювати себе. І ми за це маємо платити». «Це питання виживання української держави, зрештою», — вважає він.

На жаль, поза увагою учасників залишилися важливі питання. Перше — мова каналу. Чи необхідні дві мови? Якими є перспективи в російськомовного українського каналу, про необхідність якого багато говорили в уряді? Важливим питанням є також кадрова політика. Чи здатен виконати свої завдання канал, створений на базі каналу іномовлення UATV?

Визнаючи, що запуск каналу відбувається зі значним запізненням, гість студії каже, що ця затримка може піти на користь. Він вважає, що «воєнний досвід у нас… ще не відрефлексований». «Ми дуже часто мислимо кальками і стереотипами, які нав'язані нам нашим досвідом, який сягає своїм корінням Другої світової», — пояснив Саакян. Зміни підходів до війни експерт вбачає, серед іншого, у ставленні українців до полонених. «Ми до тих, хто в полоні побував, ставимось як до героїв, хто вистояв, а не як зрадників, які здалися ворогові», — каже він. «Відповідно наша сила в тому, що ми інакші. В підходах, в цінностях, в культурі, в тому числі в культурі ведення війни, тому для нас важливо зараз, щоб цей канал… продукував оцю “інакшість”», — зазначив Саакян.

У розвиток розмови ведуча Вікторія Єрмолаєва запропонувала згадати про окупований Крим. «Ситуація складніша, ми розуміємо... ми не говоримо про мовлення на окупованій території Кримського півострова, проте мабуть варто було б поговорити», — наголосила ведуча. У відповідь Олег Саакян уточнив, що коли говорить про окуповані території, то має на увазі й Крим. Він додав, що все сказане ним «відсотків на 90 абсолютно релевантне по Криму». «Тому для нас важливо весь час акцентувати увагу на тому, що нам потрібно взагалі говорити в цілому про Україну», — додав Саакян. На думку експерта, «нам потрібна стратегія інтеграції країни... Політика реінтеграції».

Учасники розмови зійшлися на тому, що «мовлення, яке повернеться на окуповані території, можна назвати першим кроком до деокупації і реінтеграції».

«Радіо НВ»

На «Радіо НВ» нашим вибором стала програма «Зелені інновації», яка вперше вийшла в ефір близько 16-ї години. Це нова тематична програма «Радіо НВ». Гостем ефіру був норвезький дипломат Уле Тер'є Хорпестад. Розмова була розділена на дві частини випуском новин.

Ведучим програми є Олексій Рябчин. На сайті радіо його представляють як «політичного і громадського діяча». Він — народний депутат Верховної Ради VIII скликання і «зелений» активіст.

На початку програми посол Норвегії в Україні розповів, що любить українську мову. «Мені подобається говорити українською. І намагаюся говорити кожного дня і читати українською мовою, і слухати ваше радіо, наприклад. Бо я завжди слухаю радіо "Новое время" у машині, наприклад», — розповів гість студії.

Представивши досягнення Норвегії у різних сферах життя, ведучий поцікавився, як норвежці прийшли до високого рівня екологічної свідомості. За словами дипломата, норвежці завжди жили у гармонії з природою. «Норвегія створила міністерство охорони навколишнього середовища у 1972 році. Я думаю, що це було одне із перших таких міністерств у світі», — додав він.

Ведучий нагадав, що «пошук балансу між економічним розвитком та екологічним розпочали це десь п'ятдесят років тому. І однією з лідерів у цьому була Норвегія».

Практично одразу співрозмовники згадали популярну в сучасному інформаційному середовищі тему «змін клімату». «Це глобальна проблема, де ми всі мусимо взяти участь і зробити, що можемо, щоб боротися з цими змінами. Це глобальний процес. І ми не можемо цього робити без обов'язкової співпраці з іншими країнами», — наголосив норвезький дипломат.

За хвилину ведучий вже запитував гостя про гроші. «У Норвегії дуже багато грошей виділяється саме на захист довкілля. А звідки в Норвегії гроші?» — сказав він і, не чекаючи відповіді, сам нагадав історію створення в Норвегії Фонду майбутніх поколінь. «Гроші від газу і нафти накопичуються в глобальному фонді — це турбота про майбутні покоління дітей, які не будуть мати цих доходів від нафти та газу», — розповів Олексій Рябчин.

Посол погодився з тим, що «пенсійний фонд — це наша філософія». «Багатство від нафтогазової галузі, нафтогазових ресурсів перетворюється на багатство для майбутніх поколінь. Зараз цей фонд, який створили у 1996 році, має більше трильйона доларів. Гроші фонду інвестуються в акції, облігації і нерухомість», — розповів посол. Він додав, що невеликі інвестиції фонду існують і в Україні. За його словами, «65 мільйонів доларів інвестовані в українські фірми, в агробізнес».

Від грошей ведучий повернувся до екології. «Норвегія хоче стати однією з найперших вуглецево нейтральних країн», — повідомив ведучий. Норвезький дипломат зазначив, що «важко сказати, скільки це буде коштувати, але амбіція є, політична мета є, що будемо кліматично нейтральні». Він додав, що за планом викиди в Норвегії будуть здійснюватися за рахунок квот на викиди в інших країнах. Отже це глобальна система взаємодії.

Співрозмовники змалювали слухачам загальні принципи роботи системи стримування забруднення, зокрема, як працює її головний принцип — «забруднювач платить». Схоже, що штрафи поки що головна мотивація для того, щоб зменшити викиди.

Розвиваючи тему «боротьби зі змінами клімату», ведучий без посилання на джерела, безапеляційно заявив, що «якщо за 20 років буде збільшення температури на 1,5 градуси, якщо нічого не робити і не знижувати кількість викидів СО2 від спалювання вугілля, газу та нафти, то температура буде підніматися і далі». Тут необхідно зауважити, що слухач заслуговує на те, щоб з ним розмовляли як з рівним, коли йдеться про такі складні теми, як зміни клімату. Недостатньо закликів і агітації. Необхідно наводити дані наукових досліджень і не тільки ті, які збігаються з мейнстримними поглядами політиків. Клімат — складна система, яку людство ще не навчилося моделювати. Будь-які прогнози тут є до певної міри спекуляцією.

Гість нагадав, що клімат його країни холодніший, за Україну, але, за його словами, «зміну клімату ми спостерігаємо, особливо в Арктиці». «Льодовики зараз менші, ніж були», — додав він.

Посол Норвегії, коментуючи стан справ у країні, нагадав, що в країні багато гідроресурсів і майже вся електроенергія виробляється гідроелектростанціями. «У нас менше сонця, ніж в Україні, але ми маємо технології використання енергії хвиль і припливу. Розвиваються, звичайно, відновлювальні джерела енергетики. І це важливо для нашого суспільства», — сказав він.

У наступній частині програми йшлося про електротранспорт. Норвегія — країна з населенням у 5 мільйонів 300 тисяч, і там експлуатуються майже 500 тисяч електрокарів та гібридних машин. Норвегія є лідером в світі за кількістю електромобілів на душу населення. Виробники знають, що якщо твій електромобіль не продається в Норвегії, твоєї компанії не існує. Норвегія — це тестовий ринок для розвитку електрокарів у світі. Дуже складно знайти нову дизельну чи бензинову машину. Уряд Норвегії, маючи власний газ і нафту, стимулює перехід норвежців до екологічно чистих машин. «Це дуже-дуже крута зелена філософія», — захоплено зауважив ведучий.

Посол Норвегії відкрив таємницю популярності електричного транспорту в країні. Виявляється, що уряд стимулює ринок електрокарів за допомогою знижок, які отримують власники таких машин. Вони не платять ПДВ та щорічного податку, які платять власники традиційних авто. До недавнього часу навіть стоянки в Осло були для власників електромобілів безкоштовними. Але зараз оплату за паркінг поступово повертають для всіх. Власники електричних авто мають суттєві пільги, коли користуються платними дорогами. В Норвегії існує «політична мета», щоб до 2025 року всі нові машини, які продаються в Норвегії, були електричними чи гібридними. За статистикою, зараз приблизно 50 відсотків всіх нових машин — електричні або гібридні. Уважні слухачі, мабуть, помітили, що співрозмовники не згадали, як зміниться ситуація з попитом на електрокари, якщо уряд скасує численні пільги. У сусідніх країнах, де уряди припинили фінансувати цей ринок за рахунок податків, попит на електричні автомобілі впав майже до нуля.

Посол Норвегії розповів також про ситуацію з мережею зарядних станцій. Виявляється, що цим займається державна компанія. Вона за «кошти уряду» намагається «стимулювати» розвиток зарядної інфраструктури. «Майже 2 тисячі зарядних станцій у Норвегії вже є», — підтвердив гість.

Співрозмовники познайомили слухачів і з досвідом співпраці України і Норвегії, а також інших північних країн — Швеції і Данії. Норвегія, зокрема, фінансує відновлювальні опалювальної системи у школах, що заощаджують до 40 відсотків енергії. За словами посла, Норвегія веде в Україні проекти на загальну суму до 20 мільйонів євро на рік.

Тема дня

Цього разу ми не стали окремо розглядати висвітлення радіостанціями певної теми, яку можна було б назвати темою дня. По-перше, 20 листопада ефір обох радіостанцій був досить різноманітним і більшість тем отримали рівномірну увагу.

По-друге, в українських ЗМІ вже стало традицією, що головну увагу вони приділяють тим подіям, які пов’язані з державною владою, діяльністю уряду та президента. Всі подібні події зазвичай знаменуються тим, що журналісти забувають про стандарти і професійні вимоги, а їхня робота практично не відрізняється від роботи пресслужб і піар-агентств. Єдиним джерелом інформації для них стають офіційні повідомлення, а запрошені експерти, покликані створювати атмосферу дискусії, висловлюються «за все хороше і проти всього поганого».

Висвітленню навіть важливих подій, які визначають майбутнє країни, бракує професійного аналізу, зацікавленого обговорення людьми, за якими стоять інтереси багатьох українців, а не тільки власні політичні амбіції чи гроші. Не секрет, що після останнього радикального перезавантаження політичного класу в Україні, коли до влади прийшли люди, яких не знають ті, хто за них голосував, українці перебувають у стані тривожного очікування, щоб зрозуміти наслідки такого вибору і мотивацію тих, хто опинився у владних кабінетах. Дочекаємось, поки нові обличчя визначаться з тим, що вони будують — лібертаріанство чи соціалізм. Буде зрозумілим і їхнє ставлення до медіа і журналістики. Тоді ми побачимо, які теми стануть для нас всіх «головними».

Враження і висновки

І «Радіо НВ», і Українське радіо мали 20 листопада досить насичений інформацією день. Слухачі мали можливість обрати цікаві для себе теми. На відміну від попередніх днів моніторингу, ефір 20 листопада не був насичений політикою, слухачам запропонували програми, в яких йшлося про проблеми, близькі до реального життя людей — здоров’я, освіту, якість життя.

В той же час у роботі обох радіостанцій залишаються недоліки, пов’язані як із якістю тематичних програм, так і з формуванням стрічки новин. Ефірний день перевантажений офіціозом, слухач утомлюється від кількості інформації, яка стосується діяльності органів влади і політиків. Медіа не залишають у людей сумніву в тому, що в житті все залежить від результатів чергового голосування, а не від їхніх знань, зусиль та мрій.

Окремо згадаємо захоплення цитуванням заяв політиків. 90 % таких новин не варті публікації, проте сюжети, сенс яких зводиться до того, що хтось щось «заявив», «зазначив» чи «спрогнозував», заповнюють ефір. Саме так народжуються фейкові новини. Вони інформують про фейкові події. Саме дії, а не слова, заслуговують на увагу і висвітлення.

Більшість новин цього дня, як і більшості інших, мала джерелом офіційні державні структури. Згадка у повідомленні державних посад або назв керівних структур, включно із Офісом президента, не перетворює його на новину. Журналісти мають думати про аудиторію, про її інтереси, а вони не завжди полягають у відстеженні офіційної хроніки, тим більше о сьомій ранку.

Майже непомітним для радіо залишається життя багатомільйонної країни, все те, що формує повсякденну реальність людей, які прагнуть жити кращим життям. Єдиний спосіб показати, чим живе країна, — це розказати про людей, а вже потім продемонструвати, як їхнє життя пов’язане з тим, що відбувається у владному трикутнику уряд — парламент — президент. 20 листопада нам здалося, що без історій життя реальних людей радіопрограми перетворюються на постановку п’єси, до якої забули запросити акторів.

Фото: unesco