«Детектор медіа» відновлює моніторинг регіональних приватних телеканалів. Щомісяця ми аналізуватимемо якість новин трьох-чотирьох найвпливовіших телеканалів у кількох східних і південних областях України. Завдання цього моніторингу — не лише з’ясувати, наскільки ретельно дотримуються стандартів новинарі в регіонах, а й побачити, чи прийняли вони виклик Суспільного, новини якого «Детектор медіа» також аналізує. Ми вже опублікували моніторинг дніпровських і запорізьких каналів, на черзі Харків.

«Харьковские известия» — це муніципальна програма новин, канал Simon належить Олександру Давтяну із Блоку Петра Порошенка, а АТН — родині міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Прагнення догодити засновникам значною мірою визначає політичне меню цих новин: Simon приділяє багато уваги досягненням центральної влади та облдержадміністрації; «Харьковские известия» нахвалюють Петра Порошенка, якого підтримує мер Харкова Геннадій Кернес, та нещадно критикують його політичного опонента Олександра Кірша. АТН, у свою чергу, критикує Кернеса. Найбільше матеріалів із ознаками замовності (21 %) виявлено в «Харьковских известиях», найменше в АТН. Найнижчий показник дотримання стандартів (3,78 бала) у «Харьковских известий», найвищий (4,91 бала) в каналу Simon.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Матеріали з ознаками замовності

«Харьковские известия» (7 канал)

Із 43 проаналізованих сюжетів новин, які на партнерських засадах виходять в ефірі 7-го каналу, в моніторинговий період виявлено 9 матеріалів із ознаками замовності: сім із політичним підґрунтям і два з комерційним. Це 21 % проаналізованого контенту.

Спрямованість цих новин значною мірою зумовлена власником «Харьковских известий»: міська влада створила комунальне підприємство, тож під цим брендом працюють газета, служба телевізійних новин та сайт. Хоча сюжет із ознаками відвертої замовності на користь міського голови експерти побачили лише один: це протокольний матеріал «У мерії відбувся прийом лауреатів і переможців конкурсу “Вчитель року — 2019”» із вітаннями від Геннадія Кернеса.

5 лютого випуск новин розпочався сюжетом «Президент України подав документи у ЦВК про реєстрацію кандидатом». Значущий, хоча й застарілий інформаційний привід (подія сталася 3 лютого) журналісти вихолостили і звели до панегірика нинішньому главі держави. Він складається із синхрону Порошенка й отакої підводки ведучої: «Президентство кардинально змінює життя і ставлення до країни. Порошенко зізнався журналістам, що ступінь відповідальності і глибина викликів рік до року тільки зростають. 5 років тому, згадує глава держави, — метою було не втратити країну. Нині зробити так, аби ті випробування, які випали українському народу, не стали марними. Про це президент заявив після того, як подав документи у ЦВК».

У цьому ж випуску новин Порошенко вже без будь-якого інформаційного приводу фігурує в сюжеті «В Україні найвищі за останні п'ять років темпи зростання економіки, — Порошенко». Він присвячений здобуткам Порошенка на посту президента і його намірам зробити країну іще кращою: «Ми дійсно дуже багато зробили. Ми зробили речі, коли була врятована країна, коли було збережено єдність країни, коли ми захистили суверенітет та територіальну цілісність, зупинивши ворога героїзмом українських воїнів і самовіддачею українського народу».

Звернули увагу експерти й на сюжет від 8 лютого «Понад два мільйони пенсіонерів отримуватимуть живі гроші на оплату комунальних разом з пенсією». Хоча в ньому йдеться про суспільно важливу інформацію, матеріал вибудуваний виключно на тематичному засіданні за участі Петра Порошенка та Володимира Гройсмана. У ньому немає жодної прив’язки до Харкова, бодай кількості пенсіонерів у місті, яких зачеплять новації. Матеріал однобокий, у ньому немає ані експертних оцінок запропонованих владою змін, ані точки зору тих, кого вони стосуються. У відео, з якого, до речі, не зрозуміло, ані коли, ані ким воно було відзняте, йдеться виключно про наміри голови держави та уряду на кшталт «Люди не будуть платити за них, і ми захистимо людей», «Ми довіряємо людям. Це є ключовий меседж в тому числі, монетизація субсидій спрямована на подолання бідності, боротьбу з бідністю. Коли гроші, які зекономлені, залишаються в розпорядженні малозабезпечених і підвищують їх рівень соціального захисту» (Петро Порошенко), «Економиш газ — поповнюєш свій бюджет. Монетизація субсидій в першу чергу спрямована на те, щоби підтримати соціально незахищені верстви населення, — підкреслив Президент», «Основна ж мета програми — допомогти найбіднішим. Це один із кроків стратегій із боротьби з бідністю в Україні, — пояснив Президент» (кореспондентка). Нагадаємо, харківський мер Геннадій Кернес публічно підтримує Порошенка.

Ще два сюжети з ознаками політичної замовності присвячені депутату обласної ради з групи «Відродження» Олександра Ткаченка, який, імовірно, братиме участь у парламентських виборах. Він, зокрема, в позитивному контексті постає в матеріалі від 5 лютого «У гімназії № 152 відбулися загальні збори, де шукали спільні шляхи вирішення нагальних проблем». Шкільні збори стала майданчиком для піару депутата. «Такі зустрічі дійсно дуже важливі, — підтверджує і депутат Харківської облради Олександр Ткаченко. За його словами, саме так в прямому діалозі з батьками можна обговорити всі нагальні питання, і не тільки стосовно освіти, а й житлово-комунальної сфери. Всі їх Ткаченко проаналізував та взяв на особистий контроль», — каже журналіст. Похвалила депутата мама четверокласника, а сам він сказав, як йому приємно, що люди цінують його роботу. Ще одна схожа новина з’явилася в ефірі 6 лютого «Про потребу людей йшлося сьогодні на особистому прийому депутата облради».

Натомість народного депутата Олександра Кірша «Харьковские известия» ганили в сюжеті від 6 лютого «Обіцяв захищати харків’ян — натомість ображає і спить у Верховній Раді». Це відвертий чорний піар: «Він свою ідентичність уже сформував, та, власне, багато українців можуть його впізнати за нестримним бажанням поспати. І не просто поспати, а на засіданнях законодавчого органу Верховної Ради. Там він колись обіцяв захищати інтереси своїх земляків та чи забув про свою обіцянку, чи не вважає більше за потрібне, але доказом певної байдужості знову стає відео, де народний депутат солодко спить в парламенті. Якщо ви ще не зрозуміли, про кого йде мова, то дивіться далі». А також використання емоційної та некоректної лексики автором сюжету: «Він в черговий раз засвітився», «Його не раз ловили оператори і фотографи за улюбленою справою, коли той бачив чергові сни», «Політику не заважає це робити ніщо — ні спікери з трибуни, ні гучні колеги. Сон — перш за все. Йому так зручніше думати, — так відповідав нардеп настирливим журналістам, відволікаючих його величність від улюбленого заняття», «Людини, яка ще не так давно засвітилася у секс-скандалі з блакитним відливом».

Раніше на каналі розповідали, що Кірш гомосексуал. На думку експертів «Детектора медіа», це чорний піар проти політичного опонента Геннадія Кернеса.

Ознаки комерційної замовності були в сюжеті від 6 лютого «Великий сімейний ярмарок» взявся за зміну модного образу харків’ян»: тут показані логотипи окремих компаній та нахвалюється їхня продукція. Промоційним вийшов і сюжет від 7 лютого «Шоу велетенських фонтанів» у Харківському цирку».

АТН

Ознаки замовності експерти побачили у двох сюжетах, або 6 % проаналізованих новин.

Зокрема, сумнівним їм видався матеріал від 6 лютого «Змагання за талановитих: за яких умов держава може виграти конкуренцію за людину». Це «паркетний» матеріал, присвячений зустрічі Юлії Тимошенко із представниками Європейської бізнес-асоціації в Києві.

Журналіст, розпочинаючи сюжет, переказує передвиборні тези Тимошенко: «Нова влада має підняти рівень життя українців, щоб виграти змагання за таланти. Про це заявила Юлія Тимошенко під час зустрічі з представниками Європейської бізнес-асоціації в Києві. Наголосила, що збільшення зарплат і пенсій — це не популізм, а необхідна умова для розвитку економіки. За словами Тимошенко, якщо держава не здатна створити гідні умови для свого народу, вона програє найголовніше — конкуренцію за людину». А на завершення каже: «Тимошенко зазначила, що Новий курс, розроблений її командою, передбачає низку заходів, спрямованих на покращення рівня життя українців. За словами політика, йдеться не тільки про достойні зарплати, але й про ефективну систему охорони здоров'я, розвиток науки та підтримку культури».

Хоча загалом АТН не помічений у підтримці чи обслуговуванні політичних партій, натомість жорстко критикує міського голову Харкова Геннадія Кернеса й міську раду.

Ознаки комерційної замовності на користь «Салтівського хлібзаводу» добре помітні в сюжеті від 4 лютого «Харківські пекарі розповіли про виробництво хліба з використанням унікального обладнання»: «Соціальні сорти, новинки та класика. Харківські пекарі розповіли про виробництво хліба з використанням унікального обладнання аналогів якого немає в Україні. Як поєднують історію та традиції з новими ідеями над створенням смаколиків»; «Від м’якого та запашного класичного батона до житнього хліба з родзинками та соціальних сортів. На “Салтівському хлібозаводі” щодня випікають хлібобулочні вироби на унікальному обладнанні, яке постійно модернізують. Інгредієнти — натуральні, смак — незмінний вже понад 10 років».

Simon

У новинах каналу сюжетів із ознаками замовності виявлено шість, усі політичні.

Це піар Петра Порошенка як кандидата у президенти та Володимира Гройсмана як члена його команди, а також розповіді про успіхи голови Харківської обласної державної адміністрації Юлії Світличної. На думку експертів, це зумовлено політичними вподобаннями бенефіціара каналу, члена Блоку Петра Порошенка, депутата Харківської міської ради Олександра Давтяна. Сам він часто є гостем розмовних програм каналу або виступає в ролі експерта в новинних сюжетах.

Перший із підозрілих сюжетів — «Петро Порошенко балотуватиметься у президенти на другий термін» — вийшов 4 лютого. Він стосується подання Порошенком у ЦВК документів на реєстрацію кандидатом у Президенти України. Інфопривід, який у регіональному ЗМІ міг би цілком уміститися в одне речення, подано з подробицями й агітаційними меседжами Порошенка. Більше ні про кого з кандидатів у новині не йдеться, немає і статистики з ЦВК.

Ще дві новини — про здобутки уряду, його плани з розбудови країни та про підтримку Гройсманом Уляни Супрун. Це сюжети «Безпека і оборона, зростання національної економіки, продовження реформи децентралізації» від 5 лютого і «Володимир Гройсман висловив підтримку Уляні Супрун» 6 лютого. Про уряд говорять у позитивному ключі: «… Завдяки консолідованій позиції уряду, Верховної Ради і Президента вдавалося приймати рішення, що заклали фундамент розвитку країни. Гройсман закликав парламентаріїв і надалі об'єднуватися навколо важливих рішень попри цьогорічний виборчий процес» і «…ми будемо стояти твердо на позиції продовження реформи, підтримку Уляни і підтримку всієї команди. Тому що вони якраз розчищають те, що було накопичено, той весь бруд в цій системі за десятиріччя». Обидві новини не релевантні для аудиторії каналу, стосуються центральної влади, не підкріплені жодним місцевим контентом, або експертними коментарями.

А 7 лютого вийшов сюжет «На ремонт українських доріг цього року виділяються рекордні 55 мільярдів гривень» про загальнодержавні масштаби дорожніх ремонтів та будівництва. Редакція могла б об’єднати цей сюжет із наступним — «Ямковий ремонт доріг у Харківській області», скориставшись відомостями з попереднього як бекґраундом. Але винесена наперед новина про успіхи уряду виглядає однобокою.

Два сюжети про Юлію Світличну мають паркетний формат, розбавлений синхронами ощасливлених нею працівників театру. Перший сюжет — «Зарплати працівників Харківського театру для дітей та юнацтва виросли на 30 %», у якому йдеться про те, як Світлична сходила в театр. Вона говорить про збільшення зарплатні і про капітальний ремонт. Журналісти ж подають це як свідчення доброї ситуації у сфері культури: «Зарплати працівників Харківського театру для дітей та юнацтва виросли на 30 %. Також вже готовий проект капітального ремонту будівлі. В облдержадміністрації зазначають, за останні декілька років, фінансування сфери культури суттєво збільшилось». А 8 лютого з’являється сюжет про те, що «У Харківському театрі для дітей та юнацтва пройшов особистий прийом громадян голови облдержадміністрації Юлії Світличної». У звіті з цієї події акцентується лише на позитивних аспектах візиту: «Співробітники театру зверталися до губернаторки з питаннями у сферах ЖКГ та соціального захисту. А також просили сприяти ремонту амбулаторій і доріг(…)

Микола Панасенко, співробітник Харківського театру для дітей та юнацтва: Доброжелательно выслушала все так, вникла. Пообещала, что проведем у лучших врачей обследование. Посмотрим как у нас в области много программ, которые помогают людям. Если такой программы нет, то постараются оказать материальную помощь.

Юлія Світлична, голова ХОДА: Все взято под контроль и департаменты будут держать прямую связь со всеми заявителями и сделаем так, чтобы каждое обращение, которое сегодня было озвучено здесь не осталось без внимания».

Дотримання стандартів інформаційної журналістики

«Харьковские известия», 7 канал

Дотримання стандартів інформаційної журналістики у проаналізованих новинах оцінено на 3,79 бала із шести можливих.

Випадків, коли в новинах повідомляли про події неоперативно, небагато, але вони траплялися. 5 лютого вийшов сюжет «Президент України подав документи у ЦВК про реєстрацію кандидатом», хоча Порошенко подав документи 3 лютого. Сюжет «У гімназії № 152 відбулися загальні збори, де шукали спільні шляхи вирішення нагальних проблем» теж вийшов в ефір 5 лютого, хоча захід відбувся напередодні.

У більшості випадків журналісти намагалися вказувати джерело інформації коректно, але в деяких новинах стандарт достовірності було порушено. Приміром, у новині від 6 лютого «Долар продовжує падати» ведуча повідомляє: «В Національному банку пояснили це стабільними надходженнями експортної виручки». Це — єдине вказане джерело інформації, але воно деперсоніфіковане. Подібна ситуація спостерігається і в новині від 7 лютого «В Україні набув чинності закон про валюту та валютні операції», в якій журналістка також повідомляє: «Окрім цього, у Нацбанку уточнили, що…»

Такі розмиті формулювання притаманні новинам, у яких ідеться про події загальнодержавного значення на кшталт сюжету від 7 лютого «334 голоси за закон про внесення поправок у Конституцію стосовно позаблокової стратегії української держави». З яких джерел журналісти отримали цю інформацію, кому належить відео, яке транслюється в сюжеті, також не повідомляється. Порушення стандарту достовірності, а також системне небажання повідомляти глядачам, коли відбуваються події, про які йдеться в новинах, спричинили дуже низькі показники за стандартом точності інформації. До того ж, журналісти вільно поводяться з оприлюдненням даних різноманітних досліджень. Вони можуть посилатися на документи Світового банку або вітчизняного Держстату, не вказуючи точних назв і часу, коли відповідні дослідження проводилися. Наприклад, як у сюжеті від 5 лютого «Половину сімейного бюджету українці витрачають на продукти харчування»: «Згідно з даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, оприлюднених Державної служби статистики, за харчі та напої жителі України віддають із свого гаманця 44,5 %».

Також в експертів було чимало зауважень щодо порушення вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів. Це проявлялося в таких формулюваннях журналістів: «Президентство кардинально змінює життя і ставлення до країни» (5 лютого, «Президент України подав документи у ЦВК про реєстрацію кандидатом»); «Зміниш ім’я, зміниться і доля. На Харківщині модна тенденція серед жіночого населення» (5 лютого, «На Харківщині жінки почали змінювати свої імена»); «А ось так щедрий і на вигляд безневинний політик Олександр Кірш спілкується з народом — політик не скупиться на вислови» (6 лютого, «Обіцяв захищати харків’ян — натомість ображає і спить у Верховній Раді»), «валютним спекулянтам стало важче розхитувати настрої» (6 лютого, «Долар продовжує падати»), «Тепер вони мають чим пишатися: для фахівців диплом спеціаліста — своєрідний доказ успішно здобутих знань» (8 лютого «Фахівці Харківводоканалу отримали освітній ступінь спеціаліста»).

Стандарт балансу думок насамперед був порушений у сюжетах із ознаками замовності, а найбільше — в матеріалі про народного депутата Олександра Кірша. В ньому, на думку експертів, порушено всі стандарти. Це типовий приклад чорного піару, де навіть надання можливості висловитися «антигерою» використано задля його приниження.

А в новині від 8 лютого «Все більше підприємців ринку Барабашово хочуть працювати без поборів та з меншою орендною платою», який висвітлює конфліктну ситуацію поміж підприємцями та приватними власниками ринку, також немає жодного коментаря підприємців, які не перейшли до управління комунального підприємства (яке, судячи з сюжету, обслуговує ринок), ані коментаря власників ринку.

Найгірші ж показники «Харьковские известия» продемонстрували за стандартом повноти. Йдеться як про наслідки порушення вимог інших стандартів, так і про фактичну відсутність у новинах бекґраундів, важливих відомостей та пояснення контексту подій. Скажімо, в сюжеті про підприємців ринку «Барабашово» не зрозумілі обставини виникнення конфлікту, невідомо, скільки він триває тощо.

АТН

Експерти оцінили рівень дотримання стандартів у новинах «АТН» на 4, 58 бала.

Один сюжет із ознаками замовності з появою в ефірі відверто запізнився: зустріч Юлії Тимошенко із представниками Європейської бізнес-асоціації в Києві відбулася 4 лютого, а матеріал про це показали аж 6-го («Змагання за талановитих: за яких умов держава може виграти конкуренцію за людину»). Поза тим з оперативністю все гаразд.

Дев’ять із десяти проаналізованих новин містили персоніфіковані посилання на джерела, але час від часу траплялися їх розмивання або вони вказувалися неточно. Так, у новині від 5 лютого «Крижана брила перебила газопровід» серед спікерів є тільки мешканці постраждалого будинку, а представників «Харківміськгазу» та міськради, в яких журналісти начебто брали коментарі, не названо: «В “Харківміськгазі” розповідають: отримавши повідомлення про витік газу, припинили постачання палива(...). У міськраді поки не коментують ситуацію».

Експерти зафіксували випадки непідтверджених узагальнень та вживання журналістами оцінних суджень. Так, у новині від 6 лютого «Тепер по 8 гривень» автори, описуючи процес ухвалення рішення про підвищення вартості проїзду в метрополітені, кажуть: «Від 7 лютого вартість проїзду в метро зросте до восьми гривень. Відповідне рішення сьогодні ухвалили на засіданні виконкому. Але зробити це як зазвичай — тишком-нишком і одностайним одобренням — не вдалося». Тут також фігурує формулювання «обурені», коли йдеться про реакцію харків’ян на рішення: «Обурені черговим подорожчанням містяни намагалися наостанок хоч трохи заощадити та кинулися робити накопичення на картках».

А в сюжеті від 7 лютого «Черги бажаючих поповнити картку аби їздити по-старому» використане відео з Ютуба, яке не має стосунку до події, але, на думку журналістів, відображає ставлення харків’ян до якості сервісу в міському транспорті: «Відео з Ютуба “Лови момент”: “Ресторанная зона, в которой предлагаются блюда от шеф-поваров международной квалификации. В меню предлагается лосось, выловленный из Тихого океана. Говядина из провинции Альберта и лучшие коктейли и вина”.

Приблизно таким, за версією користувачів соцмереж, має бути сервіс в харківських трамваях, тролейбусах та метрополітені, враховуючи постійне зростання цін за проїзд».

Порушення стандарту балансу думок найбільше траплялися в сюжетах, де іншою стороною конфлікту є міська влада або комунальні структури. У таких матеріалах їхня позиція або не представлена ніяк, або ж подається в переказі журналістами. Наприклад, у новині від 8 лютого «Травми через неприбраний сніг та ожеледицю: як повернути гроші за лікування» автори сюжету залучили юриста, який пояснював, як постраждалим отримати компенсацію від, наприклад, «Жилкомсервіса». Однак журналісти не звернулись ані до міської ради, ані до профільного комунального підприємства, щоб дізнатися, зокрема, чи є такі позови від мешканців та чи планують компенсувати збитки від пошкоджень майна.

А в сюжеті від 8 лютого «Пікет генконсульства Росії у Харкові» сказано: «Аби отримати коментар щодо можливих зборів сусідньої країни та проросійських організацій, активісти подзвонили у консульство, а також постукали у двері, однак поспілкуватися ніхто не вийшов».

Порушення стандарту точності траплялися через неуважність або недбалість журналістів у матеріалах від 5 лютого «У полі біля селища Кутузівка знайшли трьох цуценят рідкісної японської породи Тоса-іну», від 7 лютого «Десять років позбавлення волі з вилученням водійських посвідчень строком на три роки Олені Зайцевій та Геннадію Дронову» тощо.

А в сюжеті від 4 лютого «Свиней, заражених африканською чумою, невідомі підкинули на сміттєзвалище» авторка тричі в різних варіаціях спотворила назву Держпродспоживслужби. Спочатку в неї фігурує просто «Державна служба», потім — «Споживслужба», а далі й узагалі русизм — «Госпродпотребслужба». Ще одна проблема в дотриманні стандартів точності й повноти також полягає у відсутності бекґраундів, які би забезпечували в новинах розуміння контексту.

Simon

Із дотриманням фахових стандарті журналісти впоралися на 4,91 бал а із шести можливих.

У випусках новин багато матеріалів — у середньому по 15, на різні теми, здебільшого повноцінні сюжети. Вимогам усіх критеріїв оцінювання відповідала половина цього контенту.

Експерти відзначили високі показники за стандартами достовірності, точності та відокремлення фактів від коментарів, а дев’ять із десяти проаналізованих новини каналу були оперативними.

Утім, не завжди у вказуванні джерел інформації кореспонденти були точними. Наприклад, у сюжеті за 5 лютого «Харківське метро увійшов у трійку головних будівництв країни, а два великі держпідприємства краю підлягають приватизації» журналістка каже: «Проект Харківської підземки посів у третє місце поміж головних будівництв країни за рейтингом ЗМІ». Що це за рейтинг, які ЗМІ його визначали, не сказано.

Матеріалів без балансу думок — майже 40 %. У матеріалі від 8 лютого «Про акцію біля консульства Росії в Харкові» йдеться про нібито призначення нового консула Росії в Харкові, яке спричинило протестні акції правоцентристських сил. У сюжеті є тільки синхрони протестувальників на кшталт Антона Сосницького, голови «Антикорупційного блоку учасників АТО»: «Сьогодні повинно відбутися його представлення, нам дуже цікаво, хто це за людина. І перше, із чого вона починає, це зі збору голів проросійських організацій. Простіше кажучи, це агентура в руках проросійських спецслужб. Основною ціллю — це передати меседж, в першу чергу консулу новому, щоб ця людина не використовувала дипломатичну установу в політичних цілях Кремля». Із новини так і не ясно, чи був призначений консул, і журналісти не перевірили цього. Також журналісти висловили свої припущення стосовно кількості учасників мітингу: «близько 150», порушивши ще й вимоги стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Бракує балансу думок і в сюжеті «Ямковий ремонт доріг у Харківській області» від 7 лютого. У ньому є тільки коментарі дорожників, а позиція водіїв окреслена дикторським текстом про те, що водії нарікають: асфальт сходить разом зі снігом. І лише в половині проаналізованих новин було забезпечено повноту.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Фото: Radiomap.eu