Методологія комплексного моніторингу щоденних теленовин із використанням бази даних

Методологія комплексного моніторингу щоденних теленовин із використанням бази даних

30 Січня 2019
11187

Методологія комплексного моніторингу щоденних теленовин із використанням бази даних

11187
Методологія комплексного моніторингу щоденних теленовин із використанням бази даних
Методологія комплексного моніторингу щоденних теленовин із використанням бази даних

Read in English

Укладена Центром моніторингу та аналітики громадської організації «Детектор медіа» у грудні 2018 року на основі великої Методології моніторингу телевізійних і радійних програм.

Громадська організація «Детектор медіа» здійснює моніторинг якості щоденних теленовин із 2003 року. Дослідження охоплюють головні (ті, що виходять у прайм-таймі) випуски новин центральних телеканалів. У 2018 році перелік телеканалів був таким: «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, 5 канал, «UA: Перший» та «112 Україна». Цей перелік може бути доповнений або змінений.

Предмет моніторингу — дотримання стандартів інформаційної журналістики, маніпуляції, «паркет» (офіційні повідомлення без новинної цінності) та матеріали з ознаками замовності. Продуктом цього дослідження є якісний аналітичний огляд, що публікується в розділі «Моніторинг щоденних новин» на сайті MediaSapiens.

Комплексний моніторинг розширює предмет дослідження. Окрім визначення порушення стандартів та ознак замовності та «паркету», він фіксує:

  • тематику новин (можливість визначати пропорцію новин різної тематики у випусках);
  • географію новин (конкретні регіони, Київ, уся Україна, міжнародні новини);
  • дотримання стандартів інформаційної журналістики;
  • загальну тональність матеріалів (негативну, нейтральну, збалансовану, позитивну);
  • присутність у матеріалах думки експертів (із зазначенням експертів);
  • гостей студії (на тих телеканалах, де в новинах є гостьові студії);
  • згадки про інститути влади — кількість і тональність;
  • згадки про політичні сили — кількість і тональність;
  • згадки про конкретних політиків (кандидатів у президенти) — кількість і тональність.

Методологія дослідження передбачає аналіз текстів (розшифровок) матеріалів головних випусків телевізійних новин, що виходять на центральних телеканалах. У разі потреби експерти звіряють розшифровки з відеоматеріалами. Повний текст матеріалу й посилання на відео (якщо воно є у відкритому доступі) також вноситься в базу даних.

Одиницею аналізованого контенту в дослідженні є інформаційний сюжет або повідомлення. Сюжети й повідомлення аналізуються разом із підводками і, якщо вони є, відводками ведучого. Оцінюються сюжети суспільно-політичної, економічної та соціальної тематики. Сюжети на інші теми (спорт, розваги, культура, погода тощо) беруться до уваги в разі, якщо експерти помітили в них маніпуляції або ознаки прихованої реклами.

Основними продуктами дослідження є аналітичний огляд (якісний аналіз), автор якого фокусується на найсерйозніших порушеннях стандартів, матеріалах із ознаками замовності та «паркеті», та база даних, яка використовується для кількісно-якісного аналізу новинного продукту за різними вибірками даних.

Стандарти інформаційної журналістики

Оцінюється дотримання стандартів:

  • оперативності;
  • балансу думок;
  • достовірності (посилання на джерела);
  • відокремлення фактів від коментарів;
  • повноти (вичерпності);
  • точності.

Принципи аналізу дотримання цих стандартів у телевізійному контенті докладно описані в Методології моніторингів телевізійних і радійних програм громадської організації «Детектор медіа» (розділ 2.1). Інформація про (не)дотримання стандартів вноситься також до бази даних. Окрім факту дотримання балансу думок, до бази даних вноситься конкретний перелік сторін, яким дали слово в матеріалі.

«Паркет» та матеріали з ознаками замовності (цензури)

Принципи визначення ознак «паркету» та замовності (цензури) докладно описані в Методології моніторингів телевізійних і радійних програм громадської організації «Детектор медіа» (розділ 3). Автор моніторингового огляду описує ознаки «паркету» та замовності, подаючи також необхідний контекст і посилання на джерела, якщо це необхідно. До бази даних вноситься інформація про те, чи класифікований сюжет як «паркетний» чи такий, що має ознаки замовності.

Загальна тональність матеріалу

Експерт визначає, якою є загальна тональність матеріалу: негативна, збалансована (і позитив, і негатив), нейтральна, позитивна.

Позитивною тональністю вважається подання фактів, заяв чи дій, що потенційно сприяють підтримці політиків або чиновників, інших суб’єктів, які фігурують у матеріалах. Позитивними можуть бути матеріали, які мають значущий і зрозумілий інформаційний привід і не мають ознак замовності. Водночас позитивною може бути визначена тональність виступу із критикою влади або інших опонентів з емоційними виступами та заявами, що мають ознаки популізму, тобто сприятимуть підтримці мовця масовою аудиторією.

Негативна тональність — така, що потенційно здатна викликати критичне ставлення до осіб або подій, їхнє несприйняття. Може визначатись у контексті подання цитат або дій особи, наявності авторських оцінок у закадровому тексті, виключно негативних коментарів про політика, чиновника, іншу особу, організацію, подію, ідею в самому матеріалі від опонентів, експертів тощо.

Збалансованою тональність вважається в разі, якщо в матеріалі є як негативні, так і позитивні оцінки, позиція як прихильників, так і опонентів, перелічені сильні та слабкі сторони, при цьому не створено маніпулятивної переваги для однієї зі сторін або одного бачення явища чи події.

Нейтральною є тональність, яка не містить оцінок ані негативних, ані позитивних.

Інформація, що заноситься до бази даних

Регіон. Чи події, про які йдеться в матеріалі, відбуваються в одному з регіонів України (області, автономна республіка Крим плюс Севастополь, місто Київ), чи стосуються всієї України, чи йдеться про події за межами України. Може бути обрано кілька варіантів, якщо в сюжеті зібрані історії з різних регіонів. Якщо неможливо визначити прив’язку до регіону, поле залишається незаповненим.

Інформаційний привід. Коротке формулювання суті новини, історії, інформаційного приводу, якому присвячений матеріал. Пошук у базі даних за ключовими словами дозволить визначити, які телеканали висвітлили, а які проігнорували певну подію. У разі, якщо телеканали висвітлили одну й ту саму подію, формулювання інформаційного приводу має бути ідентичним, за винятком випадків, коли матеріали мають радикальні відмінності у фокусі та трактуванні змісту події.

Тематика. До якої тематичної групи належить матеріал. Базовий перелік включає групи «політика України», «міжнародна політика», «економіка України», «міжнародна економіка», «релігія», «кримінал», «надзвичайні події», «війна на Донбасі», «Крим», «соціальні теми» та «культура». Перелік тематичних груп може бути змінений чи розширений.

Гість студії. Імена людей, яких запрошують до студії для інтерв’ю або виступу у прямому ефірі.

Згадки про інститути влади. Чи йдеться в матеріалі про Президента, прем’єр-міністра, голову Верховної Ради, секретаря Ради Національної безпеки і оборони, Верховну Раду, Адміністрацію Президента, Кабінет Міністрів, парламентські фракції / групи (без зазначення), непарламентські партії (без зазначення). Цей перелік може бути змінений чи розширений.

Обравши один із пунктів, експерт моніторингу позначає тональність згадки: негативна, збалансована (і позитив, і негатив), нейтральна, позитивна. Можна вибрати більше одного варіанту зі списку. Не вносяться до бази даних побіжні згадки, які не мають змістового навантаження в матеріалі.

Згадки про конкретних політиків. Чи йдеться в матеріалі про одного або декількох політиків, які є найбільш рейтинговими за результатами соціологічних опитувань або часто фігурують у медіа. Обравши один із пунктів, моніторист позначає тональність згадки: негативна, збалансована (і позитив, і негатив), нейтральна, позитивна. Сюди ж відносяться синхрони цих політиків або цитати, виведені на екран. До базового переліку, який може бути змінений чи доповнений, пропонуємо включити Анатолія Гриценка, Андрія Парубія, Андрія Садового, Арсенія Яценюка, Бориса Колеснікова, Вадима Новинського, Вадима Рабиновича, Віктора Медведчука, Володимира Гройсмана, Євгенія Мураєва, Михайла Добкіна, Олега Ляшка, Олега Тягнибока, Олександра Вілкула, Олександра Турчинова, Олександра Шевченка, Петра Порошенка, Сергія Капліна, Юлію Тимошенко та Юрія Бойка. Цей перелік може бути змінений чи розширений. Можна вибрати більше одного пункту. Не враховуються згадки, які не несуть змістового навантаження та є побіжними.

Синхрони / згадки про політиків із партій. Чи наведено в матеріалі коментар, цитату або згадку про політика, який представляє одну з перелічених політичних сил. До переліку, який може бути змінений чи доповнений, включені політичні сили, які фігурують у соціологічних опитуваннях як найпопулярніші, а також ті, що часто з’являються в телеефірі. Обравши один із пунктів, моніторист позначає тональність згадки: негативна, збалансована (і позитив, і негатив), нейтральна, позитивна. До базового переліку пропонуємо включити Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», партії «Батьківщина», «Громадянська позиція», «Самопоміч», Радикальну партію Олега Ляшка, «Опозиційний блок», «Опозиційну платформу — За життя», ВО «Свобода», Аграрну партію України, партії «Сила людей», «Демократичний альянс», «Укроп», «Відродження», «Народний контроль», «Наш край» і Соціалістичну партію України. Цей перелік може бути змінений або розширений. Не враховуються згадки, які не несуть змістового навантаження та є побіжними.

Експертна думка. Чи використано в матеріалі синхрони або цитати експертів. Можна вибрати з варіантів «є», «немає» і «не потрібна». Останній варіант стосується матеріалів, де, за оцінкою експерта моніторингу, немає потреби залучати думку експертів для пояснення суті новини або оцінки позиції ньюзмейкерів.

Експерти. Імена експертів, яких залучили до матеріалу у формі синхронів, непрямої мови або цитат.

Формат оглядових публікацій

Оглядова публікація матеріалів, що вийшли протягом тижня, виходить протягом наступного тижня (орієнтовно в п’ятницю або суботу). Вона включає:

1. Аналітичний огляд головних тем, які висвітлювали телеканали, з поданням необхідного контексту та, якщо такі є, переліком замовчаних або не повністю висвітлених тем і подій. Огляд структурується хронологічно, однак структура може бути змінена на тематичну в разі, якщо автор моніторингу вважатиме це за доцільне. Окрім сумнівних матеріалів, автор моніторингу виокремлює найбільш якісні, професійні або ексклюзивні.

2. Підрахунок сумнівних матеріалів. До нього включаються:

  • матеріали з ознаками політичної чи комерційної замовності;
  • паркетні матеріали: заяви, коментарі, участь в урочистих заходах, вручення нагород і привітання зі святами від посадовців і народних обранців, у яких на перший план виходить особа мовця, не розкривається достатньою мірою зміст заходу, немає коментарів інших дотичних осіб, є вихваляння (самовихваляння) досягнень мовця або органу, який він представляє;
  • промоційні матеріали власних проектів медіагруп: розгорнуті матеріали про інші програми, серіали, фільми, які виготовляє чи транслює канал або медіагрупа, до якої він належить. Сюди не включаються короткі анонси суспільно-політичних програм, якими продовжується ефір після новин.

3. Аналіз даних із бази. Після наповнення бази даними за достатньо тривалий період до неї буде включено інфографіку з відображенням ключових характеристик новин протягом тижня. Формат інфографіки та перелік даних, які до неї будуть включені, буде визначено згодом. Також дані будуть використовуватися для місячних, щоквартальних та річних підсумкових аналітичних публікацій, що дозволять побачити більш панорамну картину змін в інформаційній політиці служб телевізійних новин.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11187
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду