Перед вами - методологія моніторингу. Перший аналітичний звіт читайте тут.

Частина 1. Аналіз офіційних повідомлень представників органів державної влади

Загальний опис

Для цілей моніторингу аналіз державної комунікаційної політики стосовно Донбасу буде представлений аналізом офіційних заяв та коментарів найвищих представників органів державної влади, розміщених на їхніх офіційних веб-сторінках та акаунтах у соцмережах. Такий підхід, попри деяке спрощення, дозволяє зосередитися на найбільш представленій у публічному дискурсі й, вірогідно, найдієвішій складовій комунікаційної політики — прямій мові посадовців.

Окрім топ-посадовців виконавчої влади, моніторинг також поширюватиметься на заяви представників парламентських партій (розміщених на їхніх сайтах), по-перше, з огляду на важливість парламентських рішень як джерела вироблення державної політики, а по-друге, з огляду на значущість заяв ключових політичних сил як зрізу політичного дискурсу в Україні загалом.

Моніторинг складатиметься з двох частин: кількісного контент-аналізу та якісного аналізу змісту повідомлень із урахуванням політичного та інформаційного контекстів, що супроводжували офіційні повідомлення.

Кількісний аналіз буде здійснено за категоріями, які мають на меті виявити загальні тенденції у змісті комунікації офіційних осіб стосовно проблематики Донбасу (шаблон кодувальної таблиці буде додано окремим файлом).

Моніторинг передбачає щоденний перегляд визначених джерел (таблиця додається наприкінці) та кодування повідомлень за розробленими категоріями.

Одиниця аналізу — окремий текст (коментар, заява, інтерв’ю тощо), розміщений на офіційній веб-сторінці та акаунтах у соцмережах посадової особи чи відомства, який містить пряму мову посадової особи та стосується теми Донбасу (для посадових осіб). Окремий текст (коментар, заява, інтерв’ю тощо) з прямою мовою депутатів ВР, розміщений на офіційній веб-сторінці політичної партії, яка представлена у ВР (для представників парламентських політичних сил).

Мета кількісного контент-аналізу — відстежити тенденції щодо тематичної структури офіційного дискурсу, присутності артикульованої стратегії стосовно майбутнього регіону і тенденцій репрезентації мешканців підконтрольних та непідконтрольних територій Донбасу.

Результати кількісного контент-аналізу будуть відправною точкою для поглибленого аналізу змісту повідомлень та ширшого інформаційного контексту, в якому відбувається комунікація топ-посадовців щодо тем, пов’язаних із Донбасом.

Якісна складова моніторингу передбачатиме:

• ідентифікацію головних, резонансних подій для подальшого глибшого аналізу найважливіших і найілюстративніших кейсів (наприклад, конфлікт навколо торгової блокади ОРДЛО);
• аналіз політичного та інформаційного контекстів (які теми / проблеми активно обговорюються та які тези стосовно Донбасу поширюються в політичному дискурсі, медіа та соцмережах);
• аналіз комунікаційної політики на предмет її відповідності запитам в інформаційному просторі. Аналіз реакції представників органів державної влади враховуватиме як інформаційні потреби населення стосовно проблематики Донбасу загалом, так і негайні запити, які з’являються в інформаційному просторі: в мейнстримних медіа й у соцмережах.
• якісний аналіз змісту повідомлень зосереджуватиметься на таких аспектах:

- тематика повідомлень (які теми / проблеми комунікуються, а які — замовчуються);

- артикульованість стратегічного бачення майбутнього регіону (підконтрольних та непідконтрольних територій) різними акторами, зміст запропонованих стратегій, повнота їх представлення в дискурсі, узгодженість стратегій, які комунікуються різними державними акторами. Особливу увагу слід звернути на те, який варіант політичного майбутнього представлений у повідомленнях: збереження юридичного та політичного статусу-кво, надання автономії регіону, надання більших повноважень органам місцевої влади, відокремлення регіону тощо;

- аналіз репрезентації мешканців регіону (і підконтрольних, і непідконтрольних територій) та маркерів їх ідентифікації в дискурсі посадовців та ключових політичних фігур. Які узагальнені характеристики домінують у їх представленні, якими вбачаються державою їхні потреби тощо;

- поширеність та зміст прямих звернень до мешканців регіону; аналіз меседжів, спрямованих безпосередньо на населення регіону та їхньої відповідності інформаційним потребам.

Категорії / змінні для кількісного контент-аналізу

1. Номер повідомлення.

2. Дата повідомлення.

3. Назва повідомлення.

4. Посилання на повідомлення.

5. Джерело повідомлення:

5.1. Президент України.

5.2. Прем’єр-міністр України.

5.3. Спікер ВРУ.

5.4. Перший віце-спікер ВРУ.

5.5. Секретар РНБОУ.

5.6. Міністерство / Міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

5.7. Міністерство / Міністр оборони України.

5.8. Міністерство / Міністр внутрішніх справ.

5.9. Міністерство / Міністр інформаційної політики.

5.10. Генеральний штаб ЗСУ.

5.11. Луганська ОВЦА / голова адміністрації.

5.12. Донецька ОВЦА / голова адміністрації.

5.13. БПП «Солідарність».

5.14. «Народний фронт».

5.15. «Опозиційний блок».

5.16. ВО «Батьківщина».

5.17. Об’єднання «Самопоміч».

5.18. Радикальна партія Олега Ляшка.

6. Канал повідомлення:

6.1. Офіційний веб-сайт відомства / політичної сили.

6.2. Офіційний веб-сайт особи.

6.3. Фейсбук-сторінка відомства.

6.4. Фейсбук-сторінка особи.

7. Головна тема у повідомленні / коментарі / заяві:

7.1. Військові дії на Донбасі.

7.2. Реалізація Мінських домовленостей та переговорний процес.

7.3. Ситуація в українській армії (питання, які безпосередньо не стосуються військових дій).

7.4. Соціо-економічна ситуація в регіоні (території, підконтрольні Україні).

7.5. Проблеми, пов’язані з ВПО.

7.6. Інфраструктурне та економічне відновлення регіону.

7.7. Ситуація на непідкотрольних територіях.

7.8. Відносини України з непідконтрольними територіями (наприклад, проблема контрабанди, торгівлі тощо).

7.9. Інше.

8. Які інші теми, пов’язані з Донбасом, порушені в повідомленні / коментарі / заяві (не більше двох):

8.1. Військові дії на Донбасі.

8.2. Реалізація Мінських домовленостей та переговорний процес.

8.3. Ситуація в українській армії (питання, які безпосередньо не стосуються військових дій).

8.4. Соціо-економічна ситуація в регіоні (території, підконтрольні Україні).

8.5. Проблеми, пов’язані з ВПО.

8.6. Інфраструктурне та економічне відновлення регіону.

8.7. Ситуація на непідкотрольних територіях.

8.8. Відносини України з непідконтрольними територіями (наприклад, проблема контрабанди, торгівлі тощо).

8.9. Інше.

9. Чи містить повідомлення згадку про політичне бачення майбутнього регіону (Луганської та Донецької областей загалом, та / або окремо підконтрольних і непідконтрольних територій):

9.1. Так.

9.2. Ні.

9.3. Незрозуміло.

10. Яким у повідомленні постає політичне бачення майбутнього непідконтрольних територій Донбасу (якщо повідомлення містить таку згадку):

10.1. Повернення територій військовим шляхом.

10.2. Повернення територій політико-дипломатичним шляхом.

10.3. Відмова від територій.

10.4. Збереження статусу-кво (замороження конфлікту у військовому та політико-правовому сенсі).

11. Чи містить повідомлення згадку про мешканців підконтрольних територій Донбасу:

11.1. Так.

11.2. Ні.

12. Якщо так, чи містить ця згадка оцінку мешканців підконтрольних територій Донбасу загалом?

12.1. Так.

12.2. Ні.

12.3. Незрозуміло.

13. Якщо згадка містить оцінку мешканців підконтрольних територій Донбасу, якими їх зображено загалом (не більше трьох варіантів)?

13.1. Жертвами обставин.

13.2. Жертвами дій Росії та / або представників т. зв. ДНР/ЛНР.

13.3. Жертвами дій української влади.

13.4. Дезорієнтованими.

13.5. Пасивними.

13.6. Активними.

13.7. Проукраїнськи налаштованими.

13.8. Антиукраїнськи налаштованими.

13.9. Такими, що не поділяють цінностей та орієнтації українського суспільства.

13.10. Такими, що прагнуть «нормального» життя, як і решта українських громадян.

13.11. Інше.

14. Чи містить повідомлення згадку про мешканців непідконтрольних територій Донбасу?

14.1. Так.

14.2. Ні.

15. Якщо так, чи містить ця згадка оцінку мешканців непідконтрольних територій Донбасу загалом?

15.1. Так.

15.2. Ні.

15.3. Незрозуміло.

16. Якщо згадка містить оцінку мешканців непідконтрольних територій Донбасу, якими їх зображено загалом?

16.1. Жертвами обставин.

16.2. Жертвами дій Росії та / або представників т. зв. ДНР/ЛНР.

16.3. Жертвами дій української влади.

16.4. Дезорієнтованими.

16.5. Пасивними.

16.6. Активними.

16.7. Проукраїнськи налаштованими.

16.8. Антиукраїнськи налаштованими.

16.9. Такими, що не поділяють цінностей та орієнтації українського суспільства.

16.10. Такими, що прагнуть «нормального» життя, як і решта українських громадян.

16.11. Інше.

17. Чи містить повідомлення пряме звернення до мешканців підконтрольних та / або непідконтрольних територій Донбасу?

17.1. Так, звернення до мешканців підконтрольних територій Донбасу.

17.2. Так, звернення до мешканців непідконтрольних територій Донбасу.

17.3. Так, звернення і до мешканців підконтрольних, і до мешканців непідконтрольних територій Донбасу.

17.4. Ні, не містить прямого звернення.

Таблиця з переліком акторів та джерел, які підлягають моніторингу

*          Публікації сайту / дописи, в яких міститься пряма мова посадової особи (новини, інтерв’ю, публічні виступи, заяви, коментарі).

**        Публікації сайту / дописи, в яких міститься пряма мова міністра (новини, інтерв’ю, публічні виступи, заяви, коментарі).

***      Публікації сайту / дописи, в яких міститься пряма мова голови адміністрації (новини, інтерв’ю, публічні виступи, заяви, коментарі).

****     Публікації сайту, в яких міститься пряма мова народних депутатів від цієї політичної сили (новини, інтерв’ю, публічні виступи, заяви, коментарі).

Фото: liquidplanner.com