Digital Markets Act (DMA) та Digital Services Act (DSA) — регламенти, що вже трансформують цифрову екосистему ЄС і мають потенціал вплинути на майбутнє українського ринку, особливо з огляду на євроінтеграційні процеси України.

Які новації запроваджують ці акти, яким чином вони обмежують роботу великих технологічних компаній-ґейткіперів, чому важливо вже зараз обговорювати імплементацію цих актів в Україні — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Крістіною Гаврилюк, керівницею експертної групи з розвитку цифрової економіки Директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України. А також про те, чи потрапить телеграм під європейське регулювання, підготовку українського регуляторного законопроєкту та «механізму примусу» щодо онлайн-платформ.

Підписатися на подкаст «Медіуми» можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

00:00 «DMA регулює роботу світових технологічних гігантів. Серед українських компаній таких немає»;

05:43 «Виникнення техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність впровадження регулювання»;

09:00 «Ми не можемо гарантувати, що компанії будуть думати про український ринок»;

10:47 «Євросоюз станом на зараз зосереджений на впровадженні регламентів на локальному рівні»;

12:19 «У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівки з ЄС»;

15:37 «Ми віддали наш законопроєкт на аналіз європейським експертам»;

16:20 Digital Services Act: чотири рівні постачальників послуг;

21:50 «Зараз війна, у нас немає величезних ресурсів для того, щоб створювати новий орган регуляції»;

23:35 «Telegram буде підпадати під регулювання, оскільки вони надають послуги»;

25:11 «Окрім красиво написаного законопроєкту, треба мати “механізм примусу”»;

26:42 «Оскільки ми впроваджуємо європейське регулювання, нам потрібні гарантії захисту».

• Читайте також: Крістіна Гаврилюк, Мінцифри: «Серед усіх країн-кандидаток до ЄС ми найближчі до імплементації європейських актів про цифрові послуги й ринки»

«DMA регулює роботу світових технологічних гігантів. Серед українських компаній таких немає»

Вадим Міський: Поговорімо про цифрові зміни, які очікують на українське суспільство у зв’язку, зокрема, з прийняттям двох великих законодавчих актів на рівні Європейського Союзу. Мова про Digital Markets Act (Акт про цифрові ринки — «ДМ») та Digital Services Act (Акт про цифрові послуги — «ДМ»). Які новації приносять ці законодавчі акти Європейському Союзу і нам як країні, яка очікує стати членкинею ЄС?

Крістіна Гаврилюк: По-перше, слід враховувати особливості кожного з актів, їхню сферу застосування та дії. Digital Markets Act насамперед стосується так званих ґейткіперів — це великі технологічні компанії, які мають значний вплив на цифрові ринки. Перелік вичерпний, він публікується на сайті Європейської комісії та оновлюється.

Наталка Соколенко: Хто зараз входить до цього списку?

Крістіна Гаврилюк: Зараз це Alphabet, Amazon, Apple, Meta, Booking, Microsoft та ByteDance — компанія, що володіє TikTok. Європейська комісія визначає ґейткіперів за низкою критеріїв: якщо вона має значний вплив на внутрішній ринок, стійке положення на ринку та надає свою основну послугу — сервіс платформи. Це називається «core platform services», які є важливим каналом для бізнес-користувачів у охопленні кінцевих користувачів. Це, наприклад, сервіс TikTok у компанії ByteDance. Facebook та Instagram у компанії Meta. Google Play у компанії Alphabet.

Також є певні числові порогові значення. Річний оборот у ЄС — не менш як 7,5 мільярда євро в кожному з останніх трьох фінансових років. 45 мільйонів активних користувачів щомісяця в Європейському Союзі та щонайменше 10 тисяч щорічно активних бізнес-користувачів в ЄС. Усі ці порогові значення мають бути досягнуті в кожному з останніх трьох фінансових років. Тобто якщо брати DMA, то він спрямований на регулювання саме світових технологічних компаній. Серед українських компаній немає таких, які б відповідали таким критеріям і мали б такий транскордонний вплив.

Якщо казати про обмеження, які встановлює DMA для таких техгігантів, — це, наприклад, без згоди користувача ґейткіпер не може обробляти персональні дані кінцевих користувачів для надання послуг онлайн-реклами.

Ґейткіперу заборонено комбінувати персональні дані з різних сервісів або підключати користувачів до інших сервісів.

Наталка Соколенко: Пропоную розшифрувати слово «ґейткіпер». Як його зрозуміти українською? Воротар? Компанія настільки велика, як гігантські ворота, які не обійдеш?

Крістіна Гаврилюк: Фактично так. Ми з командою, коли розробляли проєкт закону, думали як правильно перекладати. Але найлогічніше буде застосувати англійське «ґейткіпер» для того, щоб ми були on the same page, розуміли так само ґейткіперів як розуміють це у ЄС.

«Виникнення техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність запровадження регулювання»

Наталка Соколенко: Чому виникла необхідність регулювати Google, Facebook, TikTok у Європейському Союзі? У зв’язку з чим?

Крістіна Гаврилюк: Для впровадження в ЄС пакету цих регламентів існувала певна низка передумов і викликів, із якими треба було боротися. Це неефективність чинного регулювання, оскільки є електронна комерція, технології розвиваються динамічно, і правове регулювання не завжди встигає адаптуватися до сучасних викликів. Поширення дезінформації, незаконного контенту, товарів чи послуг у мережі інтернет, проблеми з безпекою та приватністю особистих даних користувачів онлайн-платформ, які обробляють і збирають такі дані, необхідність забезпечення захисту прав споживачів.

Що стосується DMA — це монополізація цифрових ринків. Виникнення на початку нового тисячоліття техгігантів як Apple, Meta, Alphabet сприяло роздумам про необхідність впровадження такого регулювання, оскільки вони зайняли монопольне становище на ринку. Такі компанії можуть використовувати таке провідне становище для обмеження конкуренції, що сповільнює розвиток інновацій, чесної конкуренції та призводить до зменшення кількості таких інновацій, вищих цін чи обмеженого вибору для споживачів. Ще одна передумова — це спроби Європейського Союзу боротися зі зловживаннями таких технологічних компаній. Була проведена низка антимонопольних розслідувань, але вони, на жаль, не принесли відчутного ефекту і результату.

Наталка Соколенко: Я звернула увагу, що серед цих гігантів немає жодної компанії з самого ЄС, можливо, цим викликана поява цих актів?

Крістіна Гаврилюк: Моя особиста думка — через те, що ці компанії зайняли монопольне становище у всьому світі, вони мають транскордонний вплив. Через це, ми розуміємо, що складніше розвиватися і виходити в цей топ компаніям із походженням із Європейського Союзу, з України.

Наталка Соколенко: Саме через монополію?

Крістіна Гаврилюк: Бо ми всі розуміємо, що нам зручно користуватися певним сервісом, ми до цього звикли, і маленьким компаніям важче досягти такого рівня.

Вадим Міський: Ці обмеження спробують установити правила гри, які дозволять дрібнішим компаніям пробиватися, торувати свій шлях до світової експансії, зокрема, і компаніям із ЄС.

«Ми не можемо гарантувати, що компанії будуть думати про український ринок»

Вадим Міський: Поговорімо про «брюссельський ефект». Про те, як правила, які запроваджуються на території Євросоюзу, компанії потім застосовують і поза межами ЄС, по всьому світу. Тому що застосовувати два різних стандарти регулювання до своїх продуктів стає дорожчим, ніж використовувати всюди те, що прийняли в Брюсселі. І розраховуємо, що, зокрема, й Україна опиниться під впливом такого брюссельського ефекту. Принаймні діяльність цих компаній в Україні також буде зазнавати впливу DSA і DMA.

Крістіна Гаврилюк: Вимоги цих актів стосуються конкретно території Європейського Союзу та європейських користувачів. Ми можемо сподіватися на брюссельський ефект, ми можемо сподіватися, що компаніям вигідніше буде встановлювати одні й ті самі правила, які будуть розповсюджуватися і на країни не члени ЄС, але там доволі жорстке регулювання. Ми не можемо гарантувати, що компанії будуть думати про український ринок. Звичайно, він немаленький, але допоки немає жорстких рамок — компанії може бути невигідно. Тобто якісь вимоги можуть стосуватися України, і ми можемо піддатися впливу брюссельського ефекту, а якісь — ні.

Тому наша задача, допоки ми не вступили до Євросоюзу, — адаптувати наше законодавство. Але ми адаптуємо законодавство не лише з метою виконання вимог, ми хочемо впровадити ефективні механізми, які будуть допомагати нашим споживачам і захищати їх права щодо впливу технологічних гігантів, великих онлайн-платформ.

«Євросоюз зараз зосереджений на впровадженні регламентів на локальному рівні»

Наталка Соколенко: Як реалізуються ці акти? Деякі положення почали діяти з 1 січня 2024 року. Що вдається, що не вдається?

Крістіна Гаврилюк: Нещодавно ми були на зустрічі, який влаштовував Європейський Союз для країн-кандидаток щодо впровадження нових актів. На зустрічі були присутні регулятори з інших країн, і вони також доєдналися, щоб слухати якісь корисні поради. Тому що, наприклад, є вимога призначити для кожної країни-члена координатора цифрових послуг. Ще не всюди призначили координатора. Тому Європейський Союз зараз зосереджений на впровадженні регламентів на локальному рівні. Звичайно, потім вплив цих актів буде оцінюватись. Якщо я не помиляюсь, оцінюються кожних п’ять років. Тобто навіть там впроваджені не всі інструменти й механізми.

«У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівки з ЄС»

Вадим Міський: Ви брали участь у розробці законопроєкту, який може запровадити аналогічні правила, які існують у ЄС, в Україні. На якій стадії розробки такий законопроєкт? Що можна було би запровадити вже в Україні?

Крістіна Гаврилюк: У 2021 році ми вперше задумалися над тим, що треба імплементовувати акти DSA, DMA. Тоді вони ще не були прийняті в самому Європейському Союзі. Ми вивчали, перекладали, аналізували ці реформи. Потім вони були прийняті. У нас у країні почалася велика війна, ми отримали статус країни-кандидатки. Ми розуміли, що процес невідворотний. Якщо в перші дні нам здавалося, що ці питання не мають актуальності, то через місяць ми зрозуміли, що нам треба рухатись. І рухатися ще швидше і впевненіше. На початку 2022 року ми створили робочий чат «імплементація регламентів». З того моменту ми розробили законопроєкт у проміжній версії. Тобто у нас вже є готовий драфт. Нам допомагали партнери: USAID, Офіс Ради Європи, Лабораторія цифрової безпеки, окремі експерти. І ми з залученням різних експертів ініціювали зустріч із Європейським Союзом — влітку минулого року. Повідомили про те, що розробили проєкт закону, це їх дуже здивувало. Тому що вони тільки почали впроваджувати це в себе. Ми розповіли про проблеми, з якими зіштовхнулися, і запитали: як нам бути? Насправді ми пропонували рішення, оскільки ми вже підходили, брейнштормили — як це з практичної точки зору можна реалізувати.

Після цього у нас була серія зустрічей і пояснювальна зустріч для України та Молдови, де ми поставили ряд питань. Насправді чіткого розуміння у ЄС немає — як ми маємо це імплементувати. Вони презентували загальний roadmap, але ми не стоїмо на місці. У нас немає часу чекати, поки ми отримаємо вказівки з Європейського Союзу.

Наталка Соколенко: Це пов’язано з нашою інформаційною безпекою під час великої війни?

Крістіна Гаврилюк: 100% не треба покладатися на Digital Services Act як єдиний інструмент боротьби. Ми вже в стані війни. Ці регулювання в Україні не впроваджені, вони поки в статусі проєкту. Тому нам паралельно треба вже боротися з дезінформацією, але думати над тим, як впроваджувати найкращі практики. Зокрема, практики Європейського Союзу.

«Ми віддали наш законопроєкт на аналіз європейським експертам»

Вадим Міський: Є очікувані терміни? Коли ви розраховуєте внести цей законопроєкт до Верховної Ради?

Крістіна Гаврилюк: Якнайшвидше. Але окрім швидкості, ми думаємо про якість цього законопроєкту. Оскільки наша задача — не написати це на папері, щоб нам погодив Європейський Союз, а дійсно забезпечити захист прав споживачів, інтереси нашого бізнесу. Зараз ми віддали проєкт на аналіз європейським експертам. Як тільки отримаємо рекомендації, ми будемо доопрацьовувати й робити все, що в наших силах, щоб це було якнайшвидше.

Digital Services Act: чотири рівні постачальників послуг

Наталка Соколенко: Telegram буде підпадати під регулювання нового закону, який поки що як проєкт існує? Павел Дуров називає цікаві дані про свою платформу — вже є 950 мільйонів користувачів по світу, це гігантська платформа. І якщо вона діє в інформаційному просторі України, мені здається, нам потрібно це враховувати.

Крістіна Гаврилюк: Якщо DMA спрямований винятково на регулювання техгігантів, то DSA вже буде зачіпати й Україну, й український бізнес, і українських постачальників. Основна мета DSA полягає в забезпеченні безпеки та прозорості онлайн-послуг для користувачів, захисту їх прав, запобіганні поширенню незаконного контенту та дезінформації. DSA містить правила для постачальників, якими мільйони європейців користуються щодня. Зобов’язання діляться і нарощуються відповідно до виду постачальника, його ролі, розміру та впливу в онлайн-екосистемі.

Наприклад, перший рівень — це проміжні постачальники посередницьких послуг. Мова про послуги доступу до інтернету, реєстрації доменних імен, а також послуги кешування. Щодо зобов’язань — це створення єдиного контактного пункту для комунікації, оновлення terms and conditions (умов надання послуг — «ДМ»), надання послуг для роз’яснення обмежень щодо незаконної інформації та призначення законного представника в ЄС. Якщо ми говоримо про Україну в майбутньому — призначення представника в Україні. Такий постачальник також має забезпечити обмеження доступу до незаконного контенту після отримання фактичних знань про це. Це рівень, коли постачальник послуг найменше взаємодіє з контентом. Фактично це провайдер інтернету, який дає людям можливість під’єднатися до інтернету.

Другий рівень — це постачальники послуг хостингу. Такі постачальники мають додаткові зобов’язання до всіх, які я зазначила раніше. А також до них належать зобов’язання налагодити процеси для швидкого видалення контенту або обмеження доступу до такого контенту. Впровадження механізму сповіщення та дії, за допомогою якого користувачі можуть маркувати й позначати незаконний контент, щоб постачальник його видалив, надання зрозумілих правил користування та повідомлення про заходи щодо зміни або видалення контенту. І регулярна публікація звітів про дії з видалення контенту.

Третій рівень — онлайн-платформи. Сюди належать: онлайн-маркетплейси, магазини застосунків, соціальні мережі, платформи поширення аудіовізуального контенту. У них ще жорсткіші вимоги — вони мають впроваджувати політики модерації контенту для боротьби, запровадження системи розгляду скарг, позасудового розв’язання спорів. Також забезпечення того, щоб онлайн-інтерфейс платформи не вводив в оману отримувачів послуг, забезпечити прозорість щодо реклами або будь-яких рекомендаційних систем, що використовуються платформою, вжиття заходів для забезпечення високого рівня конфіденційності, безпеки та захисту отримувачів послуг, які є неповнолітніми, проведення регулярних оцінок ризиків і публікація звітів. Тут уже Telegram буде підпадати — це вже онлайн-платформа, яка поєднує у собі частково і маркетплейс, і платформу поширення аудіовізуального контенту, і соціальні мережі, все разом.

Четвертий рівень — рівень, який можна порівняти з ґейткіперами. Це дуже великі онлайн-платформи, великі пошукові системи. Вони визначаються Європейською комісією як такі, що мають у середньому 45 мільйонів активних користувачів щомісяця.

Тобто це 10% населення Євросоюзу. Вони мають найбільше зобов’язань, яких вони повинні дотримуватися. Усі ті, які я вже описала раніше, а також проведення розширених оцінок ризиків, розробка заходів для їхнього зниження, надання детальних звітів про алгоритми, їхню роботу, створення зовнішніх та незалежних аудиторських перевірок на відповідність вимогам Digital Services Act. Встановлення розширених вимог для захисту прав користувачів щодо прозорості роботи платформи. 

«Зараз війна, у нас немає величезних ресурсів для того, щоб створювати новий орган регуляції»

Крістіна Гаврилюк: Який підхід у нашому законопроєкті? Це визначення «Very Large Online Platforms» на рівні ЄС. Тобто, умовно, Європейська комісія визнала дуже великою онлайн-платформою Telegram — це означає, що ми так само її визнаємо дуже великою онлайн-платформою. Тому що для того, щоб визначити онлайн-платформу як дуже велику, ми потребуємо величезної проробленої роботи, дослідження ринку. І якщо в Європі цим займається і координатор цифрових послуг, і Єврокомісія, ми пропонуємо підхід, коли один наш координатор буде до моменту вступу регулювати й виконувати функції Європейської комісії. Зараз війна, у нас немає величезних ресурсів для того, щоб створювати, наприклад, новий орган. Це не буде за замовчуванням, що всі компанії — дуже великі онлайн-платформи. Як додатковий фактор ми будемо досліджувати діяльність великих онлайн-платформ на території України: надсилати запити, питати, скільки активних користувачів з території України, яке охоплення ринку і так підходити до розв’язання. Це чергове альтернативне рішення, яке ми маємо впровадити.

«Telegram буде підпадати під регулювання, оскільки вони надають послуги»

Вадим Міський: Чи можемо ми розраховувати, що до нашого українського переліку особливо великих платформ потрапить Telegram? Тому що зараз у ЄС він не потрапляє до цього переліку. Він відзвітував, що в нього на кілька мільйонів менше порогу в 45 мільйонів користувачів.

Крістіна Гаврилюк: Якщо ділити постачальників послуг на чотири рівні за DSA, то Telegram буде підпадати під регулювання, оскільки вони надають послуги, і вони будуть діяти як онлайн-платформа. Усе-таки мої особисті сподівання, що розслідування, яке проводить зараз ЄС щодо актуальності та правдивості даних, які подав Telegram щодо охоплення користувачів, приведе до показу реальних цифр. І Telegram буде визнаний дуже великою онлайн-платформою на території Євросоюзу — що посприяє додатковому регулюванню і накладенню додаткових обмежень.

«Окрім красиво написаного законопроєкту, треба мати “механізм примусу”»

Вадим Міський: Визнання особливо великою платформою передбачає, що компанія має більшу відповідальність, залучена у більш тісну комунікацію з Єврокомісією, з регуляторними органами ЄС і країн-членів ЄС. Ми знаємо, що Telegram не дуже активно у попередніх роках реагував на запити з боку України. Є окремі випадки закриття доступу на території України до телеграм-каналів, але вони не стосуються обмеження дезінформації. Чи розраховуємо ми на те, що українське регулювання спонукатиме платформи більш охоче комунікувати? Чи є якийсь інструмент примусу?

Крістіна Гаврилюк: Це ті питання, які ми ставимо Європейському Союзу. Бо ми чудово розуміємо, що окрім красиво написаного законопроєкту, треба мати «механізм примусу». Ми розуміємо, що тут не тільки ж питання Telegram, це і про інші великі платформи, наскільки вони будуть дослухатися.

«Оскільки ми впроваджуємо європейське регулювання, нам потрібні гарантії захисту»

Наталка Соколенко: TikTok, наприклад.

Крістіна Гаврилюк: Так, TikTok. Наскільки вони будуть виконувати норми примусу, які прописані в українському законодавстві. Для нас це задача з зірочкою. І ми питаємо у Європейському Союзу і просимо про те, щоб ми подумали про гарантії з боку ЄС — якщо платформа не буде виконувати вимоги нашого законодавства, то тоді буде примус із боку Євросоюзу як гаранта. Оскільки ми впроваджуємо європейське регулювання й нам потрібні гарантії захисту, що ми не просто прописуємо це на папері, а що ці механізми будуть ефективними. Тому ми зараз в процесі розв’язання цієї проблеми, ми думаємо над цим. І це стосується знову ж таки Telegram. Ми розуміємо, що рівень загрози набагато вищий для нас, зокрема, для українців. І стосується абсолютно всіх платформ.

Вадим Міський: Тобто ми як країна, що поки не має членства в Євросоюзі, маємо домагатися об’єднання регуляторних зусиль і спільним голосом комунікувати з платформами.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту «Медіуми» говорили з Аліною Елєвтєровою про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію, Катериною Городничою про проблеми з українськими late night show, Святославом Загайкевичем про сучасний український стендап, його розвиток, виклики та роль в українському культурному просторі, Кирилом Передрієм про те, як наймолодший журналіст України готується до інтервʼю з провідними політиками країни, Олексієм Мандзієм про контент каналу «Суспільне Спорт», підготовку до Олімпіади та промоцію масового спорту, Тетяною Лебедєвою про журналістський конкурс «Честь професії» та роботу Комісії з журналістської етики, Романом Колядою про вихід Першого каналу з марафону, 100-річчя «Українського радіо» та неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі, Тетяною Трощинською про премію імені Георгія Ґонґадзе, токшоу «Новий відлік», телемарафон та виклики перед майбутніми поколіннями журналістів, Альоною Яциною про «Кордон.Медіа», що висвітлює події Сумщини, війну та історії неймовірних людей, які має бачити весь світ, Наталією Курдюковою про Kharkiv Media Hub, що допомагає підтримувати роботу українських і іноземних медіа у Харкові, Катериною Котвіцькою про аналіз поточної ситуації та трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, Сергієм Гнезділовим про творчість на війні, цензуру і (не)ефективні державні комунікації, Галою Котовою про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення, Олександром Педаном про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість «УніверCheck» та інші ідеї pedan|buro, Дмитром Хоркіним про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні, Вікторією Мурованою про «моркву в шоколаді» як принцип виготовлення контенту для дітей.

Також рекомендуємо: Подкаст «Детектор медіа говорить», у якому ми начитуємо найцікавіші статті та рецензії, що виходять на сторінках нашої групи онлайн-видань. Якщо у вас не вистачає часу на читання, ви можете просто слухати нашу аудіоверсію. Підписуйтеся на подкаст та отримуйте доступ до найцікавіших матеріалів «Детектора медіа» у зручному для вас форматі.

Колаж: «Детектор медіа»