Віталій Шевченко: „Президент говорив, що Нацрада має жорсткіше ставитися до порушників”

14 Жовтня 2005
1818

Віталій Шевченко: „Президент говорив, що Нацрада має жорсткіше ставитися до порушників”

1818
Голова Нацради – про подробиці зустрічі з Віктором Ющенком та про найближчі плани свого відомства.
Віталій Шевченко: „Президент говорив, що Нацрада має жорсткіше ставитися до порушників”
Як повідомляла «ТК», 10 жовтня Віктор Ющенко зустрічався з членами Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Хоча спочатку про цю зустріч у секретаріаті повідомляли в контексті консультацій Президента щодо призначення голови НТКУ, потім з’ясувалося, що це якраз Ющенко з нацрадівцями не обговорював. „Детектор медіа” звернулась до голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення Віталія Шевченка з проханням детальніше розповісти про хід цієї зустрічі та про питання, які обговорювалися під час неї.

- Віталію Федоровичу, про що йшлося на зустрічі з Президентом? Що доповідали члени Нацради і чим цікавився Ющенко?

- Президент запропонував поговорити про те, що нас турбує. Всі члени Нацради мали можливість висловитись. Ми говорили про наболіле – перш за все, про те, як покінчити з практикою безконкурсної видачі ліцензій. Говорили і про фінанси, які потрібні Нацраді, щоб розгорнути роботу, в тому числі і налагодити власний прорахунок частот. Адже зараз телекомпанії самі займаються такими розрахунками.

Порушили і таку цікаву тему: чи мусить Нацрада ліцензувати наповнення кабельних мереж. Ми принципово наполягаємо на тому, що це робити треба. Бо існує інше рішення про ліцензування, яке було прийняте Верховним Судом. І багато хто на нього посилається, не зауважуючи, що за законом Нацрада уповноважена ліцензувати програмне наповнення кабельників. Ми чітко обґрунтували Президенту, чому. Бо наші кабельні мережі здебільшого заполонені неукраїнськими мовниками, а зарубіжними і конкретно - російськими. Якщо вже зважити на те, що Україна підготувала до підпису хартію про транскордонне мовлення, а ситуація у тому плані у нас не змінюється, бо Росія продовжує бути присутньою у наших мережах і не поспішає дотримуватись українського законодавства, то, очевидно, що ми маємо здійснювати це ліцензування. Я вже не кажу, що Україна пішла на створення закону про суспільну мораль. А у нас досі не визначено, хто контролюватиме змістове наповнення кабельних мереж. Адже цей ринок прогресує, всі йдуть у кабель, і нам треба знати, що в тій мережі робиться. Якщо пустити цей процес на самоплив, то це значить знехтувати захистом суспільної моралі, закрити очі на показ речей, які неприпустимі в цивілізованому світі. Очевидно, що мають бути чіткі нормативи в цьому плані.

Ще ми говорили про необхідність запровадження в Україні цифрового мовлення. Ми називали цифри і аргументи, говорили, що в Україні потрібно найближчим часом зайнятися цим питанням, бо інакше ми дуже сильно відстанемо. Тут потрібно діяти не лише Нацраді, а й органам виконавчої влади, міжгалузевим комісіям тощо. Ми заявили про те, що готові приступити до експерименту запровадження цифрового мовлення в Київській області, у нас є певні напрацювання, і ми готуємось подати свої пропозиції для вироблення спільних дій.

- Чи критикував Президент діяльність Нацради?

- Президент багато нас критикував. Зазначав, що Нацрада має бути жорсткішою до порушників. Якщо ми впевнені у тому, що діємо правильно, відповідно до закону, то не повинні зважати на всілякі окрики. Це стосується і щодо накладання штрафних санкцій. Чому ні? Якщо це справедливо, ясно і прозоро, то ми маємо діяти більш рішучо.

Звісно, трішки торкнулись і проблем створення СМ, але не в такій мірі, щоб це проектувалось на ситуацію з НТКУ. Питання призначення керівника Першого Hаціонального ми з Президентом не обговорювали.

- А чи обговорювали ви питання, що має стати базою СМ? НТКУ чи ні?

- Деталей проектів ми не торкалися. Ми розмірковували чисто в теоретичному плані, наскільки це важливо і співзвучно тим вимогам, які пред’являє до України світова спільнота.

- Ви казали, що Президент критикував Нацраду в тому плані, що вона має діяти жорсткіше. Чи не входить це в суперечність з положеннями Меморандуму, який ви підписали з телеканалами? Адже при наявності позитивних тенденцій ви обіцяли вибачати телеканалам певні огріхи?

- Це не суперечить нашим домовленостям з телеканалами. Що таке меморандум? Меморандум - це передусім документ про підвищення зобов’язань. Якби його не було, то планка нашої самовимогливості і вимогливості до компаній була б нижчою. Ті, хто підписав меморандум, взяли на себе вищі зобов’язання.

- Чи розібрався Президент з ситуацією довкола частот каналів НТН та КРТ, як обіцяв у минулу п’ятницю під час зустрічі з представниками ЗМІ? Тоді журналісти НТН звернулись до нього з відкритим листом, де скаржились на дії Нацради...

- Судячи з того, що говорив Президент, у мене склалося враження, що він прекрасно володіє ситуацією, і ми не вбачали потреби конкретно зупинятися на цій темі, хоча відповідні документи ми надали. Ці документи стосуються історії отримання НТН ліцензії. Ми зараз можемо говорити про кожне місто зокрема, на яке або претендувало НТН, або не претендувало. І назбирується близько 60 міст, на які НТН офіційно не претендувало, але які є в її ліцензії. Приміром, Вінниця, Кривий Ріг, Кіровоград, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Ялта, Сімферополь, Переяслав-Хмельницький, Біла Церква... Ми також можемо назвати конкретно компанії, які претендували на мовлення у цих містах і не змогли отримати ліцензії. Це „ТОНІС”, „Грант”, „Інтер”, „Телеодин”, „ТЕТ”, СТБ та ICTV .

Те, що в обхід нормам закону, НТН забрав ліцензію в інших каналів, згубно вплинуло на свободу слова.

Чого варті звинувачення НТН в тому, що ми не виставляли ці частоти на конкурс? Ми написали листа Кирпі, де просимо з’ясувати, що це за частоти, бо ми їх не виявляли і не займались їх прорахунком. Відповідь не надійшла, саме тому ми відклали проведення конкурсу. Другого засідання ми могли б не чикати, бо, не питаючи нас, справа була в суді, де було прийнято рішення включити ці частоти в ліцензію НТН по Києву і Київській області.

Тож цю інформацію ми теж передали разом з іншою. Наголошую, що в мене особисто склалося враження, що Президент дуже добре орієнтується в ситуації, і нам дуже імпонує його зважена оцінка ситуації, як уже писала „Детектор медіа”.

- Що буде з частотами НТН?

- Вони виставлятимуться на конкурс. Не знаю, коли, але однозначно, він буде. Бо йдеться про міста, на які дуже багато претендентів.

- Чи стосувалася ваша розмова з Президентом телеканалу „Україна”?

- Мимохідь. У своїй довідці я говорив, що ми розглядатимемо питання щодо мовлення цього каналу, і при цьому додав, що ми надзвичайно поблажливі до цього каналу. По суті, до каналу „Україна”, який є найменш дисциплінованим каналом у плані дотримання ліцензійних вимог, ми не застосували ще жодної санкції. Телеканал регулярно порушував законодавство, але Нацрада на це дивилась поблажливо. Влітку я надіслав їм кілька листів, де радив звернути увагу на наповнення ефіру. Нацрада могла б не просити, а досить суворо застосувати заходи покарання, які передбачені у законодавстві, але ми цього не робили. Тому, коли зайшла мова про дисциплінарно-контрольну роботу, я інформував Президента, що ми розглядатимемо і це питання, наводив як приклад того, що ми не хочемо свою діяльність вписувати в питання політичних маятників. Ми намагаємось від цього відсторонюватись, і діяти так, як вимагає законодавство. Тож я повідомив Президента, що цей канал стоїть у нас на перевірці і ми маємо всі підстави пред’являти їм претензії.

- Чи стосувалась розмова з Ющенком майбутньої виборчої кампанії та Закону про вибори народних депутатів?

- Ні, про це ми не говорили, тому що не вистачило часу.

- Підготовкою яких документів про покращення ситуації в медіапросторі ви займались?

- Ми говорили, що варто було б судовим органам, зокрема, Пленуму Верховного Суду розробити якісь роз’яснення про практику застосування законодавства щодо інформаційної сфери. Ми виявили безліч неврегульованих законодавством нюансів і маємо практику, де в судових рішеннях в аналогічних ситуаціях різними судами застосовуються різні підходи. Ці прогалини очевидні. Ми інформували Президента, що прийдемо до Верховного Суду з проханням розробити такі рекомендації. Або, наприклад, ми говорили про те, як Нацрада ставиться до ратифікації угоди про транскордонне мовлення. Наша позиція була одностайна: на наш погляд, це треба робити і робити швидко, бо це відповідає інтересам України. Свого часу побутувала така думка, що Україна уникає цієї ратифікації. Нічого подібного! Україна дозріла для неї, і це нормально вплине на ситуацію у нашому інформаційному просторі. Хоча підписання ратифікації ми прямо пов’язуємо з потребою ліцензувати наповнення кабельних мереж.

- До прийняття яких рішень ви прийшли після всіх цих обговорень?

- Зараз ми плануємо зустріч з Верховним Судом. Ми будемо думати, до яких нормативних актів треба внести поправки щодо обов’язкового ліцензування кабельних мереж. Так само ми говорили, що всі ініціативи щодо створення цифрового мовлення будуть підтримані. І тут ми більше працюватимемо з урядом. Ще розмовляли про те, хто має опікуватись такою сферою, як суспільна мораль. Це питання теж не визначено, бо не запрацювала відомча комісія з питань моралі. Є версії, що ці служби будуть десь долучені до якогось органу виконавчої влади. Було б неправильно, якби цим опікувався Держкомтелерадіо, бо, по-перше, він як засновник державних ЗМІ є зацікавленим суб’єктом, і чи доречно йому бути суддею всіх? А, по-друге, суспільна мораль стосується не лише телебачення, а й всіх ЗМІ, реклами, іншої наочної агітації. Тому віддавати цю сферу під контроль цього органу неправильно. Ми висловлювали з приводу цього свої міркування, напевно, вони будуть враховані.

Розмовляла Наталiя Данькова, „Детектор медіа”

Читайте також:

Як Підалькіна в Нацраді уроки отримувала

Президент звільнив голову експертної комісії з питань суспільної моралі

ВОЛЯ та ІТК домовилися про розвиток цифрового телебачення

НТН може залишитися без частот у 75 містах?

Хозсуд Киева повторно оправдал ТРК "Киевская Русь"

Телеканалу «Київська Русь» не дозволили вести мовлення у 36 регіонах України

Телеканали і радіостанції просять Кабмін виділити кошти на прорахунок частот

Григорий Тычина: «Возможно, мы работаем, пользуясь несовершенством закона, но мы не нарушаем закон»

В Украине действует 120 сетей кабельного телевидения

Розпорядження майновими правами організації мовлення

Шляхи законодавчого регулювання ринку кабельного телебачення

Чи варто в законі про “Телебачення та радіомовлення” частково регулювати ринок мовлення у багатоканальних мережах? Пересядем на лошадь?

Выживет ли «кабельщик» в новой «мультимедийной среде»?

19 листопада відбудеться Круглий стіл „Шляхи розвитку кабельного ТБ в контексті законодавчого регулювання”

Віктор Понеділко: "Ми ризикуємо отримати кількість глядачів цифрового ТБ аналогічну користувачам Інтернет"

Кабельне телебачення міста Києва – ситуація патова?

У Києвi пройшла багатостороння зустрiч технiчних експертiв з планування наземного цифрового телебачення (оновлено)

Бомба для Нацсовета?

Непокабелимые
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1818
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду