Прощавайте, Ігорю Федоровичу!

15 Травня 2012
22815

Прощавайте, Ігорю Федоровичу!

22815
15 травня журналісти, члени НСЖУ, громадськість і представники влади провели в останню путь Ігоря Федоровича Лубченка
Прощавайте, Ігорю Федоровичу!

Ігорю Лубченку 3 листопада мало би виповнитися 75 років. «Згорів на роботі», - кажуть друзі і спілчани.

 

Дитинство та юність Ігоря Лубченка пройшли в м. Ізюм на Харківщині. У 5-му класі він уперше приніс свої дописи до районної газети. Після закінчення факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка працював відповідальним секретарем шахтної багатотиражної газети «Шлях Ілліча» на Донеччині та видання паровозоремонтного заводу в м. Ізюм. Далі журналістський шлях привів його до молодіжної газети «Ленінська зміна» в Харкові, а потім у «Комсомольское знамя» в Києві. Пізніше сім років він очолював видання «Молодь України», а потім був власкором «Учительской газеты» і редактором «Освіти».

 

У квітні 1997 року IX з'їзд НСЖУ на альтернативній основі обрав Ігоря Лубченка головою. 2002-го та 2007-го спілчани переобирали Ігоря Федоровича знову. Таким чином він очолював Спілку рівно 15 років.

 

 

«Як голова Спілки Ігор Федорович відігравав важливу роль у консолідації і згуртуванні журналістських лав, вбачав своїм основним обов'язком вирішувати творчі та соціально-економічні проблеми членів НСЖУ. Зробив вагомий внесок у підготовку законів і нормативних актів, що стосуються працівників ЗМІ. На останньому з'їзді Спілки делегати назвали 15 років головування Лубченка - ерою Лубченка. І хоча Ігор Федорович не любив пафосності та показухи, але це була справді ера. Це був мій наставник і друг. 2002 року, коли я прийшов в УНІАН, він сказав, якщо ти будеш захищати журналістів, незважаючи на власників, тоді я твій союзник», - сказав новообраний голова НСЖУ Олег  Наливайко під час прощання у Будинку вчителя.

 

Голова НСЖУ Олег Наливайко та Денис Іванеско (Адміністрація президента)

 

Ігор Федорович планував на черговому пленумі Спілки запропонувати свою реальну допомогу, зокрема в питаннях захисту свободи слова та журналістів. Він не хотів якихось просто почесних функцій, прагнув і надалі передавати молодим свій досвід, зокрема як розмовляти з владою. Це він умів.

 

Григорій Гринь, головний редактор газети «Зоря Полтавщини», голова обласної Спілки журналістів: «Я знав Ігоря Федоровича з 1976 року. У нас були дружні стосунки. Він був принциповий, але не зарозумілий, завжди міг захистити».

 

Головний редактор газети «Зоря Полтавщини», голова обласної Спілки журналістів Григорій Гринь

 

Юрій Сердюченко, голова Кіровоградської спілки журналістів: «Це була мудра толерантна людина, справжній заслужений журналіст, високопрофесійний, наполегливий. Він згорів на роботі».

 

Голова Кіровоградської спілки журналістів Юрій Сердюченко 

 

Володимир Мостовий, «Дзеркало тижня»: «За 11 років співпраці в Комісії з журналістської етики я пересвідчився, що таку мудру і толерантну людину ще варто пошукати. Він ніколи не поспішав вихопити шаблю і рубати. Я 46 років у журналістиці, але членом НСЖУ став три роки тому тільки з великої пошани до Ігоря Федоровича».

 

Володимир Мостовий, «Дзеркало тижня»

 

Віктор Чамара, колишній гендиректор «Укрінформу»: «З одного боку, Ігор Федорович прожив не коротке життя, на сьогодні - це вік. Але він усі роки до останку віддав роботі. Він був принциповим, мав несхибну позицію. За його керування видання "Молодь України" мало найбільший тираж, це була газета, яку читали всі. Рішуча і безкомпромісна людина в принципових питаннях, з людьми ж він завжди шукав компромісу».

 

Екс-гендиректор «Укрінформу» Віктор Чамара

 

Юрій Работін, голова Одеської Спілки журналістів: «Ігор Лубченко був професійний журналіст, завжди мав свою точку зору, відстоював свою позицію. Мало хто мав сміливість так відстоювати свободу слова, як він. Лубченко - це епоха. Я прошу вибачення в нього, якщо в наших стосунках було щось не так».

 

Голова Одеської Спілки журналістів Юрій Работін

 

Олександр Курдінович, голова Держкомтелерадіо: «За той недовгий час, що я його знав, я зрозумів, що це людина мудра і з великим життєвим досвідом. Він ніколи нічого не просив для себе особисто, тільки для видань чи спілки. Завдячуючи своїй енергії, ця людина змогла донести до великої кількості чиновників ті журналістські проблеми, які потрібно було вирішувати. І ніколи я від нього не чув жодного слова про відпочинок».

 

Голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович (у центрі)

 

Сергій Гузь, перший заступник голови НМПУ: «У Ігоря Федоровича завжди були відкриті двері в кабінеті, до нього міг будь-хто зайти. Нашу профспілку він завжди підтримував».

 

Перший заступник голови НМПУ Сергій Гузь 

 

Віра Черемних, головний редактор журналу «Журналіст»: «У Ігоря Федоровича до спілчанського журналу була стовідсоткова довіра і справжнє розуміння свободи слова. Він ніколи не втручався в редакційну політику, вважав, що ми маємо все робити самостійно».

 

Головний редактор журналу «Журналіст» Віра Черемних (у центрі)

 

Ігоря Лубченка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого 5 ступеня, орденом «За заслуги» III ступеня, він заслужений журналіст України.

 

Прощавайте, Ігорю Федоровичу!

 

 

 Гендиректор КДРТРК Олександр Савенко


 

Секретар НСЖУ Віктор Набруско

 

Заступник гендиректора «Укрінформу» Михайло Кулиняк

 

Дружина Ігоря Федоровича Лубченка Валентина Олексіївна (по центру)

 

Борис Олійник та Олександр Савенко

 

Ігор Лубченко нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого 5 ступеня, орденом «За заслуги» III ступеня, заслужений журналіст України.

 

Гендиректор УТР Василь Юричко

 

Прощання з Ігорем Федоровичем Лубченком 

 

 

Фото Павла Довганя

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
22815
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду