Радість!.. Чия? За скільки?

20 Лютого 2003
1637

Радість!.. Чия? За скільки?

1637
„Детектор медіа” ставить запитання щодо майбутньої участі Національної телекомпанії України у конкурсі Євробачення.
Радість!.. Чия? За скільки?
Олександр Зирін, телепродюсер, доцент кафедри менеджменту факультету шоу-бізнесу Національного університету мистецтв і культури „Детектор медіа” ставить запитання щодо майбутньої участі Національної телекомпанії України у конкурсі Євробачення. І публікує відповіді на них керівництва НТКУ. Чи вичерпні?





Спочатку – текст нашого позаштатного автора Олександра Зиріна.





“...Олександр Пономарьов офіційно оголосив про свій намір брати участь у конкурсі “Євробачення-2003”, який відбудеться 24 травня у Ризі”, - повідомляла

вітчизняна преса 7 лютого. З цього приводу, як відомо, відбулася у Національній телекомпанії прес-конференція.

Писати про цей факт досить важко. Тисне одне – будь який текст, написаний аналітично, спокійно, врівноважено і не істерично-радісно, буде розцінений як особистий, неспокійний, неврівноважений. До того ж, вдало ліпиться - у якості звинувачень - відтінок зневаги до досягнень рідної неньки-держави.

Але писати треба. Треба тому, що будь-який акт, пов’язаний з моєю державою, стосується і мене особисто, і інших . Адже я громадянин своєї країни, як і мільйони інших. А участь держави у всеєвропейських змаганнях, нехай навіть співочих - і цікава, і вкрай почесна.

Нагадаю – наскільки мені відомо, в конкурсі “Євробачення” приймають участь тільки КРАЇНИ - члени Європейської мовної спілки (а не окремі виконавці). Тому з мого боку, як громадянина держави, цілком логічним є очікування офіційного повідомлення про те, що ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕРЖАВА УКРАЇНА ОФІЦІЙНО ОГОЛОСИЛА ПРО СВІЙ НАМІР взяти участь в конкурсі “Євробачення”. І мене, як громадянина, з якого моя держава регулярно збирає податки, щиро цікавить: ХТО ПРИЙМАВ РІШЕННЯ ПРО УЧАСТЬ І ХТО ЗАПЛАТИВ внесок за участь УКРАЇНИ в конкурсі “Євробачення”? Сума ця становить 43.000 (сорок три тисячі) швейцарських франків.

В тому разі, якщо ці гроші перераховані на рахунки “Євробачення” не Національною телекомпанією України ( тобто, моєю державою) – це простий комерційний проект шоу-бізнесу “Пономарьова і Ко”, і моя цікавість до нього буде знаходитися на відповідному рівні. Якщо ж платила все ж таки держава – то виникає низка запитань. Головне з яких – хто уповноважував Олександра Пономарьова представляти інтереси моєї держави? Адже навіть сам одноосібний власник путівки від України на сторінках вітчизняної преси зазначає, що в європейських країнах є дивний звичай проводити відбіркові тури. Але забуває потенційний конкурсант з України при цьому пояснити: де, коли і у змаганні з ким він виграв український відбірний тур? Очевидно, я і ще низка фахівців вітчизняного шоу-бізнесу щось суттєве прогавили. Глядачі, до речі, теж...

Маленький нюанс: конкурс, про який іде мова - ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ. Тобто, і люди, і жюрі в інших країнах БАЧАТЬ виконавців. І як доводить приклад переможиці –2002 з Латвії, це може стати основним. Той, хто спостерігає за творчістю співака Пономарьова на сцені, відразу згадає повну статичність а любителі його телевізійного зображення - відверту нетелегенічність крупних планів, пов’язану з певними особливостями обличчя цього виконавця. Хоча , можливо останнім часом сталися кардинальні зміни. Хіба нам не цікаво - які?

Тепер абзац, який особливо слизький, а часто –густо і небезпечний. З точки зору особистих відносин в тому числі. Зазначу – з Пономарьовим і К.о у мене не має ніяких стосунків. НІЯКИХ (Крапка). Але – до аналізу. Зацікавленість вітчизняного телебачення до конкурсу “Євробачення” посилилася з осені 2001 року. З часів серйозних змін в керівництві НТКУ. Національна телекомпанія вперше транслювала цей конкурс 2002 року. Додам, що це була чи не єдина музична програма нормального творчого гатунку, підготовлена до ефіру на державному телебаченні в 2002 році. Виробництво будь-якого якісного вітчизняного музичного телевізійного продукту державним телемовником НЕ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ. Не знімалися музичні шоу-програми, студійні передачі, ток-шоу за участю українських музик та професіоналів. В музичному телебаченні на державному ТБ не відбувалося НІЧОГО. Крім активної та закулісної підготовки до “Євробачення – 2003”.

Робота по створенню якісного музичного телебачення не здійснювалася, не дивлячись на наявність унікальних студій на Сирці, технічних можливостей, фахового творчого і технічного персоналу. Вийняток – числені записи та трансляції різних концертів з Палацу “Україна”. А от про підготовку до “Євробачення-2003” протягом ефірного 2002 року українські глядачі могли тільки здогадуватися. Допомогти могло лише побачене у так званих міжпрограмних блоках, які активно заповнювалися співом. Здогадайтеся з одного разу: здебільшого чиїм?..

Не потрібно бути великим аналітиком, щоб пов’язати цю підготовчу діяльність з призначенням пані Олени Мозгової на посаду з керування і організації роботи музичного видовищного телебачення ... саме на державних ТБ-каналах УТ-1 та УТ-2. Гадаю, зрозуміла і моя позиція, як автора цього запиту: я, як чесний платник податків, плачу пані Олені Мозговій (штатному співробітнику державного ТБ) і пану Ігорю Сторожуку (штатному президенту НТКУ) зарплату в Національній телекомпанії. Ми, громадяни України, платимо. Тому щодо використання кожної державної копійки (а ефірний державний час вартий зовсім не копійки) я і ми маємо бути обізнаними.

А пропозиції мої короткі і зрозумілі: терміновий ВІДКРИТИЙ і ЧЕСНИЙ конкурс українських виконавців, бажано з показом на екранах телебачення. Не тільки я впевнений – поборотися є кому! До речі, такого роду конкурс, відзнятий на належному рівні в студії НТКУ - цікавий рекламний продукт. Я, як професійний телевізійник, на жаль, можу здогадуватися, чому заяви про участь України оприлюднені саме на початку лютого (адже заявку до Євробачення потрібно надіслати, здається, до 20 березня) – часу на інші рішення замало. Але час іще є, якщо Україна хоче почати свою участь у європейських телевізійних змаганнях відкрито, прозоро і чесно. Принаймні, є час для логічного і зрозумілого всім роз’яснення алгоритму прийняття рішення. Адже, наскільки мені зрозуміло, участь нашої держави в пісенних конкурсах “Євробачення” не має обмежитися часом роботи п. О.Мозгової в НТКУ. Тому роз’яснення позиції моєї держави з приводу цього я, платник податків, тобто її інвестор, жадаю офіційного. Через ЗМІ.

Олександр Зирін, телепродюсер, доцент кафедри менеджменту факультету шоу-бізнесу Національного університету мистецтв і культури

„Детектор медіа” звернулася з поставленими у матеріалі Олександра Зиріна запитаннями до керівництва Національної телекомпанії. Подаємо відповіді Михайла Охендовського, віце-президента НТКУ та Павла Грицака, директора дирекції міжнародних відносин НТКУ без скорочень.



ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ НАЙБІЛЬШ ПОВНОЮ МІРОЮ ВІДПОВІДАЄ ІМІДЖЕВИМ ОЧІКУВАННЯМ АУДИТОРІЇ КОНКУРСУ ЄВРОБАЧЕННЯ



- Коли і ким було прийняте рішення про офіційну участь України у конкурсі Євробачення?

Павло Грицак: - Рішення про участь України у Пісенному конкурсі Євробачення було прийнято у березні 2002 року Національною телекомпанією України, як єдиною в Україні телевізійною організацією – членом Європейської Мовної спілки. Тут слід зазначити, що саме телевізійні мовники, які є членами Європейської Мовної Спілки, а не країни, вважаються офіційними учасниками конкурсу. У 2002 році згідно правил конкурсу ми стали пасивними учасниками конкурсу, тобто, лише транслювали конкурс на Першому Національному каналі. Завдяки активній позиції НТКУ у 2003 році наша країна уперше буде представлена як активний учасник Пісенного конкурсу Євробачення. Це, безумовно, є позитивом з огляду, наприклад, на досвід Естонії та Латвії – переможців двох останніх конкурсів. Завдяки перемогам власних виконавців, ці країни, з одного боку, отримали право на проведення конкурсу на власній території, а з іншого – у черговий раз довели всій Європі, що вони готові до інтеграції у європейське співтовариство. Зараз такий самий шанс має і Україна. Вдала участь у конкурсі здатна принести значні політичні переваги.

- Яка фізична чи юридична особа сплатила (якщо вже сплатила) вступний внесок за участь України у конкурсі „Євробачення-2003”?



Михайло Охендовський: - Згідно правових норм, які регулюють фінансову діяльність ЄМС, реєстраційний внесок за участь НТКУ у Пісенному конкурсі Євробачення - 2003 буде сплачено Національною телекомпанією після проведення самого конкурсу, тобто десь у червні – липні 2003 року. Що стосується внеску за пасивну участь НТКУ в конкурсі Євробачення-2002, то він також був сплачений Національною телекомпанією.

- Країни-учасники конкурсу мають традицію проводити відбіркові тури всередині країни для того, аби саме переможець отримав право представляти країну на цьому конкурсі. Чи проводився в Україні відкритий конкурс? Коли, де, яким чином? Хто представляв журі конкурсу? Яким чином затверджувалися результати конкурсу? Якщо конкурсу не було, то хто і чому прийняв таке рішення? Оприлюдніть, будь ласка, алгоритм прийняття рішення щодо участі Олександра Пономарьова в конкурсі „Євробачення-2003”.



Павло Грицак: - По-перше, ваше запитання містить одне неточне твердження. За правилами Пісенного конкурсу Євробачення, телерадіомовні компанії вибирають свого представника для участі у конкурсі за процедурою, що визначається на їх власний розсуд. У правилах конкурсу не встановлено жодних обмежень щодо такої процедури. Зазвичай мовники або проводять національний відбірковий конкурс, або застосовують внутрішню процедуру відбору. При цьому обидва способи вибору співака поширені в Європі, кожен спосіб має свої плюси і мінуси, і практично всі телерадіомовні організації на практиці застосовували обидва способи відбору. Так, у цьому році процедуру внутрішнього відбору застосували такі країни, як Бельгія, Кіпр, Росія, Туреччина, Ізраїль. Історія конкурсу показує, що популярність виконавця вдома чи то перемога виконавця у національному конкурсі далеко не завжди є запорукою успіху безпосередньо на Пісенному конкурсі Євробачення. Можна навести приклад Франції, яка у 2001 та 2002 роках проводила внутрішній відбір і входила до п’ятірки найкращих на Євробаченні, в той самий час коли після проведення національного фіналу двома роками раніше займала передостаннє та п’яте з кінця місця. Показовий також приклад 1998 року, коли перемогла ізраїльська співачка Дана Інтернешнл, відібрана за внутрішньою процедурою. Разом з тим, у 2002 році останні п’ять місць зайняли саме переможці національних конкурсів.

Національна телекомпанія України застосувала внутрішню процедуру відбору співака, і для вибору цього способу існують свої причини. Я сподіваюсь, ви погодитесь, що музичні смаки і уподобання середньостатистичного українського глядача, зокрема, глядача Першого Національного, м’яко кажучи, дещо відрізняються від музичних уподобань європейського глядача, особливо зважаючи на те, що у Пісенного конкурсу Євробачення існує певна глядацька кон’юнктура. Тому у випадку проведення в Україні національного відбіркового конкурсу на даному етапі на сцену залу “Сконто” (зал, в якому проходитиме фінал пісенного конкурсу Євробачення) від України в травні цього року міг вийти співак, якого б європейська публіка не сприйняла б, або ж навіть такий, за якого було б просто соромно. А проводити національний відбірковий конкурс із наперед відомим результатом було б просто лицемірством і марним витрачанням коштів, яких у Національної телекомпанії і так обмаль – краще ці кошти витратити, скажімо, на те, щоб європейські глядачі, а саме вони вирішуватимуть долю українського представника на конкурсі, отримали більше позитивної інформації про нього, про участь України тощо, або, наприклад на те, щоб дати змогу українським журналістам висвітлювати цю подію, не переписуючи матеріали своїх російських колег, а безпосередньо з місця події.

Михайло Охендовський . - Якщо вас цікавить, яка саме внутрішня процедура була застосована, то це було колегіальне рішення керівництва телекомпанії та керівників її творчих підрозділів. Після розгляду різних кандидатур було прийнято рішення запропонувати право участі Олександру Пономарьову, можливо, єдиному українському співаку, який за сукупністю своїх вокальних, зовнішніх, вікових даних найбільш повною мірою відповідає іміджевим очікуванням аудиторії конкурсу. До речі, він вже шість разів визнавався найкращим співаком України. Ми вважаємо, що це рішення було зваженим і правильним. Це було повністю підтверджено під час участі Олександра Пономарьова у Латвії, де аудиторія сприйняла його виступ навіть бурхливіше, ніж виступ переможців фіналу латвійського національного відбіркового конкурсу.

Проте, я в принципі не зовсім погоджуюсь із постановкою питань виключно і лише в стилі “хто і чому прийняв рішення”, “який алгоритм”, “хто відповідальні особи” тощо. Може скластись таке враження що конкурс уже пройшов, Пономарьов зайняв останнє місце, і відбувається розбір польотів та пошук винних. Ми працюємо на результат, і намагаємось зробити максимум для того, щоб він був. Результатом, принаймні, є уже те, що через 11 років існування незалежної України вперше кількасотмільйонна аудиторія не лише матиме можливість побачити українського співака, але й дізнається щось нове і хороше про Україну.

Однак, шлях до фіналу Пісенного конкурсу Євробачення був непростим: участь України була під загрозою, коли виявилося, що нові учасники конкурсу (Сербія, Албанія, Білорусь та Україна) не братимуть участі в конкурсі 2003 року і повинні залишитись в статусі пасивного учасника лише з правом трансляції, незважаючи навіть на вже витрачені зусилля та ресурси. Їх місце, очевидно, під тиском досвідчених і впливових членів ЄТС, зайняли Греція, Туреччина, Австрія та Боснія і Герцеговина. Тим не менш, цю проблему було розв’язано на користь саме нашої країни, і Україна єдиною з нових учасників стала додатковим 26-м активним учасником фіналу конкурсу 2003 (за всю історію конкурсу кількість фіналістів не перевищувала 25 учасників).

- Чи було створено Оргкомітет до участі України у конкурсі „Євробачення-2003”, підкажіть його координати і відповідальних осіб.

Михайло Охендовський. - Організаційний комітет участі України у Пісенному конкурсі Євробачення 2003 було створено нещодавно. Ми вдячні віце-прем’єр-міністру України Дмитру Володимировичу Табачнику за згоду очолити його. Оргкомітет працюватиме на базі Національної телекомпанії. Будь-яку інформацію щодо ходу підготовки до конкурсу можна отримати у дирекції міжнародних відносин НТКУ.

- Яким чином підготовка до конкурсу та власне сам конкурс висвітлюються на Першому національному?

Павло Грицак. - Національна телекомпанія наразі готує щотижневу програму, яка буде присвячена виключно Пісенному конкурсу Євробачення і почне виходити в ефір на Першому Національному з 12 березня. Крім того, протягом тижня напередодні конкурсу журналісти НТКУ висвітлюватимуть всі цікаві події, пов’язані з Євробаченням безпосередньо з Латвії, планується багато репортажів, прямі включення тощо. Ми також плануємо інші заходи для висвітлення всіх аспектів проведення конкурсу в Україні, наприклад, ми домовились з латвійським телебаченням про проведення телемосту Київ-Рига у квітні–травні 2003 року, в якому, зокрема, буде обговорюватись і Пісенний конкурс Євробачення.

P.S. від „Детектор медіа”. - Ми вважаємо, що навіть після інтерв’ю шановних керівників НТКУ в наших багатьох читачів питання залишаться. З’явиться, гадаємо, і в фахівців бажання дати свої коментарі – ну, наприклад, твердженню Павла Грицака, що „у випадку проведення в Україні національного відбіркового конкурсу на даному етапі на сцену залу “Сконто”... від України в травні цього року міг вийти співак, якого б європейська публіка не сприйняла б, або ж навіть такий, за якого було б просто соромно”. Тож ми не закриваємо тему – і готові до продовження дискусії.



Читайте також:

Олександр Пономарьов сприймає свою участь у „Євробаченні-2003” як затратну місію?

Олександр Пономарьов представлятиме Україну на “Євробаченні-2003”



Запитання „Детектор медіа”: - Як ви вважаєте, чи потрібно було проводити відкритий загальнонаціональний конкурс для того, щоб визначити учасника від України на конкурсі „Євробачення-2003”, що пройде цього року в Литві?

Україна “підспівуватиме” учасникам “Eurovision” разом із усією Європою.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1637
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду