Субота, 9 листопада 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Пропозиції експертів з інформаційної безпеки до внутрішнього Плану перемоги

5 листопада відбулася закрита зустріч радника Президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина з представниками організацій, що займаються протидією дезінформації та інформаційною безпекою, яку ініціювала громадська організація «Детектор медіа». Зустріч в Укрінформі модерував Вадим Міський, програмний директор ГО «ДМ». Радник президента розпочав з того, що «держава не має бути єдиним суб’єктом на інформаційній арені», підкреслив важливість залучення громадянського суспільства та вислухав пропозиції учасників. За підсумками обговорення експерти підготували документ, що був переданий Дмитру Литвину. В документі висвітлені основні проблеми та пропозиції до Внутрішнього плану дій для зміцнення інформаційної стійкості України. Детальніше про саме обговорення читайте в матеріалі «Державна комунікація вимагає перезавантаження».

А ось тут —  рекомендації, напрацьовані експертною спільнотою за підсумками зустрічі з Дмитром Литвином.

Важкі часи дають українським медіа шанс стати кращими

Отар Довженко у своїй колонці пропонує аналіз стану українських медіа і доходить дещо неочікуваних висновків. Завдяки низці факторів: донорській підтримці, яка змушує медіа ставати більш прозорими і якіснішими, відсутності політичного процесу, що зменшує кількість джинси, змінам у медійному законодавстві і ще більшому розриву між власне медіа та інформаційним продуктом, який виробляють аноніми та блогери, — медіаландшафт суттєво змінився. І, пори  втрати і складні умови роботи під час війни, Довженко бачить у цих факторах передумови для подальшого якісного розвитку українських медіа: «Збіг цих обставин створив у медійному середовищі несподівано сприятливі умови для якісного розвитку і вдосконалення. Медіа, які раніше йшли на компроміси з власним сумлінням, мають шанс почати з чистого аркуша; медіа, які роками дотримуються стандартів — посилити свій вплив на суспільство і довіру аудиторії», — пише медіаексперт. Читайте  його аналіз у цьому тексті.

У російських пропагандистських телеграм-каналах майже не відчули радості від результатів американських виборів. Нагадаю, 5 листопада у США відбулися вибори президента. Головними претендентами на цю посаду були кандидатка від Демократичної партії, чинна віцепрезидентка США Камала Гарріс та експрезидент США, кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп, який і переміг, удруге очоливши Сполучені Штати. Під час голосування у США й до оголошення результатів виборів пропагандисти у проросійських телеграм-каналах відкинули спроби поводитися безсторонньо та поступово додавати антиреклами Камалі Гарріс. І почали обговорювати Дональда Трампа як ще одне зло для Росії. Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував тези пропагандистів щодо перемоги Трампа — читайте про них у тексті «Напружилися, укронацисти?».

Ось іще трішки реакцій на вибори у США та перемогу Дональда Трампа, який пообіцяв світові «закінчити війну за добу». Тут текст «Як українські медійники обговорюють перемогу Трампа». А тут — як на результати виборів реагують американські знаменитості  А ще — матеріал журналіста «Детектора медіа» Юрія Луканова, який під час виборів перебував у США  —  «Вибори на тлі Гелловіну: як голосували американці з погляду українця в США». Репортаж із Нью-Йорка, Філадельфії, передмістя Вашингтона й штату Вірджинія.

Не забули ми і про те,   як українські канали висвітлювали вибори у США. Мої колеги Юлія Лавришин, Ольга Чорна й Ірина Семенюта всю ніч не спали і  дивилися виборчі марафони на інформаційних каналах: на Суспільному, спецефір «Ми — України» в рамках телемарафону «Єдині новини», на «Еспресо», Прямому, 5-му та 24-му каналах.   Деякі з них почали свої марафони за два-три дні й навіть за тиждень, як це зробив «Еспресо», деякі стартували саме в день виборів.  Яких гостей запрошували до студій, звідки відбувалися ввімкнення, які теми порушували ведучі та які тези лунали в ефірі — читайте в нашому огляді.

Тут залишу і посилання на моніторинг телеканалів, який робить медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа» Ігор Куляс.

Світлана Остапа поспілкувалася з редактором японськомовної версії «Укрінформу» — про життя в Україні, чому воно цікавіше, ніж у Японії, різницю між українськими та японськими журналістами, скандал із цензурою в агенції. Такаші Хірано живе в Україні з 2008 року, викладав японську у Львівському національному університеті, у 2014–2018 роках працював у Посольстві Японії в Україні на посаді аташе політичного відділу. З 2018 року — редактор японськомовної версії «Укрінформу»:  «Найбільше мене вражає прагнення українців до незалежності».

Наприкінці жовтня Мохаммад Расулоф, кінорежисер з Ірану, володар головних призів Берлінале та Канн, приїхав до Києва, щоб очолити Міжнародне журі 53-ї «Молодості». А перед завершенням фестивалю режисер відповів на питання дописувача «Детектора медіа». Дмитро Десятерик розпитав у Мохаммада про ув’язнення, феномен іранського кіно та приреченість Ісламської республіки.

І насамкінець історія про те, як Антоніна разом з Тетяною Даниленко будувала конспірологічні теорії, чому від журналістки прямо з інтерв’ю втекла Мар'яна Безугла. Наша Катерина Городнича пише, що треба спитати в астрологів, що там із зірками на небі, бо за один день сталася не одна, а одразу дві втечі від журналістів. Про це Антоніна писала тут.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Не залишаю вас на вихідні й без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.