Кар’єра на зраді, нові маніпуляції Кремля і театральний бум в Україні: розквіт чи боротьба за виживання?

Кар’єра на зраді, нові маніпуляції Кремля і театральний бум в Україні: розквіт чи боротьба за виживання?

30 Листопада 2024
398
30 Листопада 2024
09:00

Кар’єра на зраді, нові маніпуляції Кремля і театральний бум в Україні: розквіт чи боротьба за виживання?

398
«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють наприкінці тижня.
Кар’єра на зраді, нові маніпуляції Кремля і театральний бум в Україні: розквіт чи боротьба за виживання?
Кар’єра на зраді, нові маніпуляції Кремля і театральний бум в Україні: розквіт чи боротьба за виживання?

Субота, 30 листопада 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Кар’єра на зраді

Історія журналіста з Луганська Леонарда Свідовськова — наочний приклад того, як російська пропагандистська машина використовує медійників для поширення своїх наративів та легітимації окупації. Його кар’єра побудована на співпраці з окупантами, заснована на маніпуляціях, фейках і викривленні історії. Замість того, щоб залишатися журналістом, Свідовськов став рупором кремлівської пропаганди, використовуючи свій вплив для поширення дезінформації та ідеологічної індоктринації, навіть серед молоді. Цей випадок демонструє, як Росія в рамках гібридної війни перетворює колаборантів на інструменти інформаційної агресії, використовуючи їхній професійний досвід та особисті амбіції. Але українські правоохоронні органи нагадують, що співпраця з ворогом не залишиться безкарною, а всі причетні до інформаційної війни проти України рано чи пізно постануть перед судом. Повне досьє на журналіста, який зробив кар’єру, працюючи на російських окупантів у Луганську, у рамках проєкту «Медіаколаборанти» від «Детектора медіа» зібрав мій колега Єгор Брайлян у матеріалі «Заслужений луганський пропагандист “русского міра”. Хто такий Леонард Свідовськов”.

 

Євроскептики як інструмент Кремля

Як одну з технік пропаганди Кремль використовує і євроскептиків. Про це пишуть журналісти «ДМ» Орест Сливенко та Арсеній Субаріон. У новому матеріалі «Як риторика кандидатів на виборах в Румунії та Молдові збігається з наративами Кремля» мої колеги розібрали, як проросійські та євроскептичні сили продовжують використовувати російські наративи для дестабілізації Європейського Союзу й НАТО. Росія активно підтримує ультраправі й ультраліві рухи, які поширюють антизахідну риторику, підриваючи довіру до європейських інституцій. Вибори в Румунії та Молдові демонструють, як проросійські політики адаптують свою риторику, балансуючи між популізмом та відкритими антизахідними заявами, водночас поширюючи дезінформацію та маніпуляції. До того ж посилення проросійських настроїв серед європейських політиків є тривожним сигналом, який потребує системної протидії на рівні міжнародної спільноти. Та попри це, дослідили мої колеги, демократичні інституції в Європі залишаються важливим інструментом протидії впливу Росії, зокрема через формування проєвропейських коаліцій і критичну оцінку ультраправих загроз.  

І одразу залишу посилання на ще один текст моїх колег зі спецпроєкту «Аналіз соціальних мереж» про брехню про те, що іноземні посольства «втікають із Києва», й інші фейки. Огляд російської дезінформації за 18–24 листопада 2024 року.

Як виграти інформаційну війну

«З червня 2022 року я супроводжував такі операції як харківський контрнаступ, визволення Лимана, битви за Бахмут, Соледар у якості начальника центру моніторингу інформаційного простору та протидії штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ. На мені була вся інформаційна робота — моніторинг ворожих загроз і протидія їм, численні коментарі українським та іноземним медіа та багато іншого». «Детектор медіа» публікує ключові тези виступу Сергія Череватого — полковника, військовослужбовця, журналіста, науковця, кандидата політичних наук і нового гендиректора Укрінформу. Його онлайн-зустріч «Полковникові багато пишуть: Сергій Череватий про виклики керування державним інформаційним медіа» організувала КЖЕ. Послухала її і оглядачка «ДМ» Ольга Чорна.  Ольга пише, що йшлося також про кадрову політику в агентстві, користь державної пропаганди, особливості комунікацій між військовими та суспільством і про «темникову» кризу в Укрінформі.  

Україна між викликами війни та внутрішньою критикою

Олександр Крумін подивився всі політичні токшоу за 21 листопада і дійшов висновку, що обговорення в той день зосередилося довкола удару по Дніпру, держбюджету-2025 та плану стійкості Зеленського. Гості студій не шкодували емоцій і критики як щодо рішень української влади, так і західних партнерів. Ракетний удар по Дніпру одні гості назвали сигналом для партнерів, інші сумнівались у правильності позиції і реакції влади. У темі бюджету-2025 опозиція звинуватила владу в ігноруванні потреб військових, монобільшість захищала реалістичність документа. Від усіх західні партнери отримали частку критики за повільність та «керовану ескалацію» конфлікту. На Першому каналі також питали, скільки в України часу до обвалу фронту, а волонтер Притула у студії Мосейчук закликав українців припинити панікувати: «Внутрішні чвари шкодять позиціям України перед партнерами». Тож, чому опозиція вважає держбюджет-2025 провальним, і які нові виклики стоять перед українською оборонною промисловістю?

Оглядачка «ДМ» Марія Спалєк дивилась інше токшоу — «Трансформація». Це нова програма на українському ТБ, прем’єра відбулась на каналі «Дім». Проєкт піднімає важливу тему змін у різних галузях через війну. Перший випуск присвячено українському театру, який, попри труднощі, переживає розквіт. Гості обговорюють проблеми галузі та її перспективи, акцентуючи на важливості гастролей як культурної дипломатії, і не доходять єдиної думки щодо феномену театрального буму, який почався торік і не вщухає досі. Глядачі поки недооцінили проєкт, пише Марія Спалєк і сподівається, що він має потенціал з часом здобути популярність завдяки важливості порушених тем. На її думку, шоу заслуговує на більше визнання за свій ґрунтовний підхід і актуальність.

«Медіуми»

Чому розвиток критичного мислення є основою для боротьби з фейками, й ані повна довіра до інформації, ані її повне заперечення не є ефективними підходами? Як захистити себе від інформаційних атак, підвищити свою інформаційну грамотність і навчитися відрізняти правду від вигадки? Про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Мариною Кафтан, медіатренеркою, розробницею програм з медіаграмотності для дітей і дорослих та авторкою книги «Історія брехні. Як ми обманюємося». А також про те, як емоції допомагають виявляти фейки, а реклама мікрокредитів може навчити медіаграмотності.

Срачі та дискусії

Опублікуйте наш нудний пресреліз і приїздіть на беззмістовну пресконференцію. Медіа проти пресслужби. Чому журналісти та пресслужби ніяк не можуть знайти спільну мову?

Авторка «Антоніни» Катерина Городнича пише, що питання пошуку спільної мови варто сприймати буквально: «Здавалося б, і журналісти, і працівники пресслужб — це частіше за все колишні однокурсники. Всіх однаково навчали писати тексти. А подекуди у пресслужбах працюють якраз колишні кореспонденти. Але в ту саму мить, як людина змінює прескарту на посвідчення, руйнується чергова Вавилонська башта і з'являються дві мови замість однієї: мова сторителінгу і мова канцеляризму. Тема протистояння незмінно випливає то там, то там у соцмережах». Цього разу редакторка дніпровського видання «Інформатор» Ольга Палій опублікувала скрини переписки з пресслужбою МОН. У фейсбуці вона отримала запрошення на пресконференцію, в якій не побачила для видання інфоприводу, — і почалося.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа».  Не залишаю вас на вихідні й без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
398
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду