Вівторок, 28 травня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

У Кетрін Ранделл, англійської дитячої письменниці, є невеличке есе про те, чому дорослим потрібно й корисно читати дитячі книжки. Ось один абзац: «Дитячі книги ніби кажуть: “світ величезний”. А ще: “Надія чогось та варта”. І ще: “Відвага завжди буде мати сенс, кмітливість — матиме сенс, співчуття — матиме сенс і любов — не втрачає сенсу. Це може бути, а може і не бути правдою. Я не знаю. Та я сподіваюся, що це так, і вважаю, що чути та промовляти такі речі життєво важливо кожному». А я запитала у свого 13-річного сина, що він про це думає, і він сказав, що це правда: «Тобі треба прочитати цю дитячу книгу, мам». Я думаю, нам усім треба час до часу їх читати, і ось чому…

Що таке маніпуляція? Які її основні види? Як маніпулятори розмивають правду, і що вони знають про природу людського сприйняття? Ці запитання у моєї колеги Юлії Поліковської були до тренінгу програмного директора ГО «Інтерньюз Україна» Андрія Кулакова «Медіаграмотність і журналістика: як відповідально споживати та створювати контент». Нами маніпулюють щодня — в різних формах, масштабах і на різних платформах. Медіаграмотність сьогодні потрібна для того, щоб показати, яким чином ми можемо відрізнити зманіпульовану інформацію від правдивої і як узагалі оперувати інформацією. Відповідь одна: через  якісну журналістку, яка є протиотрутою російській воєнній пропаганді.

Зачекайте, я пропоную експеримент. Читаєте попередній текст, потім дивитеся політичні українські токшоу і порівнюєте власне сприйняття, читаючи огляд Круміна. Я не знаю, що ви відчуватимете (поділіться), утім ефект гарантую.  Цього разу мій колега дивився політичні токшоу за 16 травня 2024 року. «Думи про Харківщину» — це коли центральною темою всіх етерів того дня став наступ російських окупантів у прикордонні Харківщини і коли Володимир Ар’єв на Прямому захотів дати міністру Галущенку «коліном під зад» (давно не чубилися), а Тарас Загородній у Наталії Мосейчук запевняв, що не така страшна українська корупція, як її малюють деякі медійні персони (я художник, я так бачу). Це також про «початок холодної війни» з Росією і нерозуміння ведучими деяких заяв президента. От люблю я огляди Олександра Круміна, навіть більше, ніж самі токшоу (так, я їх дивлюсь).

Якщо хочете знати, як війну Росії проти України висвітлюють на Заході, зокрема наші сусіди в Румунії, — читайте матеріал Ірини Авраменко. Моя колега запитала румунських медійників про те, як вони працювали й працюють в Україні, як показують війну у своїх медіа, наскільки значний вплив російської пропаганди вони зауважують і які бачать шляхи для розв’язання складнощів у висвітленні війни.  

Нам, справді, необхідно сьогодні краще знати й розуміти і держави Європейського Союзу, і Сходу. Ось Костянтин Задирака дослідив, як російська пропаганда будує конспірологію навколо прем’єра Словаччини та президента Ірану. Костянтин пише, що російський агітпроп не міг оминути увагою збіг інцидентів із політичними лідерами Словаччини та Ірану в часі та не пов’язати замах на Фіцо й загибель Раїсі в єдиний конспірологічний вузол, попутно не «розкривши» загадкове вбивство Кеннеді та аварію з принцесою Діаною. Агітпроп пропонує «детективні» сюжети, які захоплюють уяву, дають прості та зрозумілі описи світу і вкладаються в загальний наратив, де в усьому винен «колективний Захід», Україна і… глобалісти. У мене запитання, ну які глобалісти, божжже? (Хіба що тільки російські, але пропагандисти у своїх брехнях — і чого б то? — про це не згадують). Ну це ж смішно… було б, якби світ так у це не вірив.

Помер засновник і голова агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко. Коли йде з життя вагома людина з журналістського цеху, втрату відчуває ціла галузь. Журналісти й політики, громадські діячі і чиновники написали багато зворушливих слів. «Саша справляв враження Гулівера в країні ліліпутів. В нього не тільки зріст, в нього все було великим — думки, серце, розмах, талант, зв'язки, бачення», — згадує журналістка та військова Леся Ганжа. «Детектор медіа» зібрав особисті спогади колег пана Олександра. Катерина Городнича пише, що сьогодні у багатьох медійників вечір памʼяті.

Я читаю і слухаю все, де бачу і чую прізвище Тетяни Трощинської. Журналістка і продюсерка «Нового відліку» на Суспільному прийшла до моїх колег Вадима Міського та Наталії Соколенко, щоб розповісти про ставлення до премії імені Георгія Ґонґадзе, про телемарафон, роль Суспільного мовлення у збереженні державності та боротьбу з чатом GPT. Це все вже є в новому випуску подкасту «Медіуми». А ще там про нашу пасивність і попкорн  перед телеком, що може непомітно довести до авторитарної країни.

Та «коли в медіа є тільки тексти — це вже не працює». Про це Юлія Банкова, головна редакторка Liga.net, розповіла Ірині Семенюті. Рік тому їхня редакція  запустила новий ютуб-канал. Протягом цього часу команда «Ліги» експериментувала з форматами, зняла понад 600 відео та зібрала майже 60 тисяч підписників. Тематика ютуб-каналу переважно суспільно-політична, а серед гостей — політики, журналісти, історики та військові. Як шляхом спроб і помилок за рік вдалося розвинути аналітичний ютуб-канал?

Як працює ютуб-формат з нерозважальним контентом? Чи працює монетизація? Як залучати у ведучі колишніх міністрів? І без чого дуже важко розвивати власний ютуб?

Марина Крижня замислилась над питанням, без чого неможливе старе добре (справді?) телешоу «Холостяк». І додає одразу ще одне запитання: чи розуміє Олександр Будько (Терен, головний герой проєкту), що з ним буде на «Холостяку»? Розмова вийшла на каналі Емми Антонюк «Це ніхто не буде дивитись». І з неї, пише Марина, ми дізналися, що Терен шукає кохання (той випадок, коли дуже хочеться вірити, але не можеться, а вам?).

Хай там як, а поки не побачимо — не перевіримо. От і Лєна Чиченіна пише: «Давайте порівнювати», але розповідає про фільм «Будинок "Слово". Нескінчений роман». Ви знали, що він зібрав у прокаті 13 мільйонів гривень? Ви запитували себе — це мало чи багато? А Лєна питає і починає текст із головного: вводить у контекст, яка зазвичай у нас історія з оголошенням касових зборів — усе тут.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям. 

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Ілюстрація: Getty Images