Зустрів я в Інтернеті банер із написом «Вся правда о Западном Донбассе». Хоч і попереджає нас народна мудрість: «менше знаєш – краще спиш», але ми її зазвичай не слухаємось, прагнучи знати більше й більше. І я – не виняток. Клацнув я на того банера, а там – телевізор виставлений. Подивився я цей телевізор, і дійшла до мене істина: наша передвиборна агітація і пропаганда піднеслась уже на новий, якісно вищий рівень.

На перший погляд – нічого особливого. У всесвітній мережі можна й не таке знайти, наприклад, відео, на якому Юлія Тимошенко розповідає анекдот про зайчика і білочку. Мовляв, зайчик і білочка покохали одне одного і почали жити разом. Живуть собі в любові, а діток у них нема. Тоді вони до мудрої сови пішли, та й питають: чи не тому в нас дітей нема, що вони до  різних пород належать? А мудра сова каже: ні, це тому, що ви обидва – хлопчики. Така асоціація виникла у жінки з косою від союзу Партії регіонів, Соціалістичної та Комуністичної партій.

Ви мені скажете, що в мене склероз і я все забув. Мовляв, іще перед президентськими виборами 2004 року, коли кандидат у Президенти Віктор Янукович у Івано-Франківську оконфузився з яйцем, яке звалило його наповал, у мережі відразу з’явилися мультиплікаційні фільми студії «Веселі яйця», які на повну котушку вистьобували нещасного кандидата у гаранти Конституції. Та ще й флеш-гру створили – «Хамське яєчко», вона й досі в неті висить, мабуть, тому, що не втратила популярності до наших днів. Я й сам колись грав у неї і якось навіть пройшов усі регіони нашої неньки України, в кожному з яких убив павука-Януковича білим яєчком.

Але тепер поруч із уже звичною сатирою в Інтернеті виставляють цілі фільми, які в усій їхній красі викривають певних політиків. Ось і фільм про Західний Донбас під назвою «Утраченная справедливость» розповість, як обіцяв банер, усю правду всім охочим. Твердий, бадьорий, упевнений у собі чоловічий закадровий голос оповідає про життя в одному із шахтарських містечок Західного Донбасу – Тернівці, що на Дніпропетровщині. 90% тамтешнього населення голосували за Партію регіонів на останніх виборах. Життя в шахтарів, певна річ, невеселе. Робочі місця є тільки в шахтах. Але після того, як Віктор Федорович усівся в крісло глави уряду, контроль над тернівськими шахтами, за словами мешканців містечка, встановили структури Ріната Ахметова.

Почалися масові скорочення – де двадцять відсотків шахтарів вигнали на вулицю, де двадцять п’ять. На відміну від індійського покупця «Криворіжсталі», українські, так би мовити, підприємці не дбають про те, щоб виплачувати звільненим належну матеріальну допомогу. І люди мусять ритися в териконах, вибираючи з відпрацьованої породи вугілля, та продавати його за невеликі гроші. А тут ще й стрижені пацани у чорних окулярах начебто від Ахметова припхалися й вимагають віддавати їм половину виручки.

Невеселі кадри з цього нібито документального фільму перебиваються бадьорими рекламними роликами Партії регіонів і Віктора Януковича. І в кінцевому підсумки глядача підводять до думки: не голосуй, глядачу, за цю падлючу партію та її лідера, який не ставить своїх земляків ні у що!

Сидить собі прихильник Партії регіонів перед цим віртуальним телевізором і обурено гадає: «Яка ж це сволота такий наклеп виставила?». Але у фільмі жодних координат і вихідних даних. На перший погляд здогадатися неможливо. Якби ж то не знайоме гасло, яке звучить наприкінці фільму: «Справедливость есть – за нее нужно бороться!». Тут глядачі повинні зробити правильні висновки, за кого треба голосувати.

Фільм, до речі, уже спричинився до гучного скандалу, і не від хорошого життя був виставлений в Інтернеті – по телебаченню його тепер показувати зась. Так вирішив суддя Господарського суду Дніпропетровської області Ігор Петренко, який розглянув позов ахметовського підприємства і визнав «Утраченную справедливость» наклепом. Тож люди, зацікавлені в тому, аби фільм побачило якомога більше виборців, були вимушені вдатися до нестандартних методів його поширення. Та в усякому разі, навіть вимушена поява цього фільму в Інтернеті стає своєрідним дороговказом на майбутнє.

Чомусь мені видається, що це – далеко не останній оприлюднений в Інтернеті ролик із компроматом. Припускаю, що Юлії Тимошенко згадають її «газове» минуле, і Президенту Ющенку, наприклад, його начебто небезкорисливі стосунки зі співвласником «РосУкрЕнерго» Дмитром Фірташем. І ще якісь теми знайдуть. Так і переповзе народ потихеньку від телевізорів реальних до телевізорів віртуальних, на які, до речі, ніякі закони «про телебачення і радіомовлення» не поширюються.

Юрій Луканов.