Мій один знайомий любить секс, як ніхто інший. В усіх його проявах. Особливо дивитися. Дивиться він його, дивиться і згадує минулі бойові дні, рішучі атаки і тріумфальні перемоги – словом, продовжує уявляти себе бійцем цього справді всенародного фронту. Він думав: спогади – це єдине, що йому лишилося. Знаєте, вік уже не той, болячки підступні мучать, на пенсію скоро пора, коротше, багнет ну не те щоб заіржавів, але давно не в належному стані і до бою нечасто проситься. А тут раптом зустрічає мене цей знайомий і радіє, як генерал, котрий несподівано повернув собі прудкість лейтенанта. Коротше кажучи, він наскочив на таке, що подіяло на нього краще за знамениту «Віагру».  

Здибалися ми з ним на пиві. Коли офіціантка подала нам янтарний напій, він відсунув убік картонну підставку саме цього бару, витяг із кишені і поклав свою. Побачивши моє здивування, з усмішкою протягнув мені оту свою підставку зі словами, що він поцупив її в іншому закладі і тепер завжди носить із собою. Коли я роздивився малюнок на ній, то ледь не вдавився «Чернігівським» нефільтрованим. Там було зображено силует чоловіка, котрий поставив силует жінки, вибачайте, раком, тільки на прямих ногах, і готується загнати до її інтимної печери свого бойового настовбурченого коня. Але найголовніше: вона, мабуть, уже дійшла до такого екстазу, що не помічає предмет, на який спирається руками. А саме – на силует унітазу. Над цими розкошами, слава Богу, стоїть не пробите стрілою червоне сердечко, а велике слово з двох літер латинкою: «NO». А внизу маленькими літерами підписано – «АнтиСНІД». Певне, це фонд якийсь.  

– Це вони виступили проти випадкових статевих зв’язків у туалеті? – поцікавився я.

– А ти переверни іншим боком, – порадив мій знайомий.  

З іншого боку незмінними лишилися силуети жінки, унітазу й напис «АнтиСНІД». А от силует бойового настовбурченого коня уже був огорнутий силуетом чогось світлого і прозорого. Мабуть, кожен кмітливець має здогадатися, що то такий собі образ презерватива. А над малюнком «NO» уже стояло слово з трьох літер: «YES».  

Пригадується, був на телебаченні такий ролик, який рекламував програму мобільного зв’язку «Джинс». Там, пригадується мені, хлопець заводив дівчинку в кабінку туалету, незабаром виходив звідти, застібаючи свої джинси. Чим вони там займалися – глядачі мали здогадатися самостійно. Він із «ящика» зник, бо, здається, занадто цнотлива частина наших глядачів почала висловлювати блюзнірські протести і таки домоглася свого. Але справа авторів того сюжету не пропала. Вони впливають на споживача в інший спосіб.  

І яке збудження дістає від усього цього мій перенасичений різноманітним досвідом знайомий. Бо ж планка фантазії підняту на та-а-а-ку висоту й екстрим такий, що й подумати страшно. Та від споглядання подібного навіть імпотент заворушиться. А наступним кроком може бути тільки заняття ніжною любов’ю в самому серці каналізації. І, звісно, це просто необхідно відобразити у рекламі. Скажімо, проти абортів чи СНІДу.

Юрій Луканов