Луканово посміхаючись. «Лаша тумбай» по-українськи, або Модний чи бурхливий?
Ви вже, певно, чули історію про Карину Самохвалову. Є така журналістка, працювала шеф-редактором програми «Ексклюзив» на Новому каналі. Це такі новини розважально-жовтуваті, які ніхто не хвалить, але багато хто дивиться. Бо це ж таке, наче в замкову шпарину зазирнути – ніхто не признається, але всім кортить. Працювала вона там, працювала, аж одного чудового дня її взяли та й звільнили.
Так я в зв’язку з цим уторопав нарешті одну істину: тесть власника Нового каналу Віктора Пінчука таки іноді помилявся. Я не про те, що він помилково щось приватизував чи когось там до в’язниці посадив. Ну, ви розумієте: «помилився» в доброму значенні цього слова. Не подумайте нічого поганого. Ну там, наприклад, із назвою країни Леонід Данилович трохи маху дав. Він писав, що Україна – не Росія. А в нас тут своя «Лаша тумбай/Раша ґудбай» почалась. І то така, що не тільки Москва, але й найглухіші російські провінції можуть позаздрити. Щоправда, цього разу «Євробачення» тут ні до чого, як і Вєрка Сердючка. І навіть Наталці Вітренко наші дрібні домашні чвари не цікаві, а московському телебаченню й поготів. Своїми власними укра… чи то пак, малоросійськими, силами розбираємось.
На Новому каналі мізки собі сушать: «модний» був роман в «Ексклюзиві» чи «бурхливий»? Ви собі зразу, певно, подумали: а яка, к бісу, різниця? Що модний, що бурхливий… Адже він міг бути і модним, і бурхливим водночас. Виявляється – не завжди. Адже йдеться не про нас, простих смертних, а про саму дочку самого Президента України – Віталіну Ющенко. І від того, який у неї роман був із грузинським дизайнером Автанділом Цквітінідзе у репортажі в програмі «Ексклюзив», аж страшно подумати, що може залежати. Наприклад, геополітична ситуація у цілій Європі, а може, й у Євразії на додачу. І тому «модний» - це одне. А якщо «бурхливий» - то це вже, як повідомила «Детектор медіа» прес-служба каналу, «грубе порушення правил журналістської етики». Мовляв, в ефір пустили інформацію, не підтверджену з жодних джерел!
Молодці, прес-служба! Добру уяву мають! Так оце журналісти взяли б і написали: «Шановний пане Президенте! Звертаємось до Вас із проханням дати офіційне роз’яснення, який роман був у Вашої дочки – модний чи бурхливий?». А глава держави у відповідь: а отакий був. І тоді сміливо, з посиланням на найофіційніші джерела треба розповісти всю правду, хоч якою вона буде. А без офіційних джерел – жодних репортажів, бо без них це вже грубе порушення журналістської етики. За це й роботою можна поплатитися – що, власне, і сталося.
А загалом, щастить нашому Президентові на такі історії. То Андрій вляпався в історію, і писаки на всю країну скандал підняли. А тепер ось навколо Віталіни просто на голому місці закрутилося. І все це загрожує позначитись на рейтингові Віктора Андрійовича. Я навіть хотів був написати, що глава держави вдруге на ті самі граблі наступає у стосунках із журналістами. Але все-таки минулого разу мені здалося, що він зробив для себе серйозні висновки і навіть сяк-так вийшов із тієї історії, не втративши обличчя остаточно. А зараз неясно, чи справді хтось із високих кіл намагається «повирішувати» все у кулуарах, аби тишком-нишком і ніхто нічого не знав, чи то менеджмент Нового каналу перестарався в бажанні догодити Президентові. Чи, може, щось інше… Словом, туман повний.
Поки цей туман затуляє реальні події, на Президента падатиме підозра. Адже, хоч як воно там було насправді, а за неофіційною (ще б пак! Вона й не могла бути офіційною) версією причиною Карининого звільнення був дзвінок «згори» - від Віктора Пінчука, якому начебто зателефонували із ще вищої «гори»… І навіть якщо це не відповідає дійсності, очевидним в усьому цьому є лише один, але дуже вагомий факт: досвідчену журналістку безпардонно викинули з роботи. За, можливо, занадто сумлінне виконання вказівок начальства – робити новини жовтими, «смаженими», цікавими для загалу. І то було б за що викидати! А то – через якусь дурницю! І якби політичні опоненти Президента захоплювались не лише поезією Анни АхмЄтової та музикою Гулака-АртЬОмовського, вони б уже давно підняли навколо цього галас. І зробили б із цього скандал, може, й не гірший за яйце, яке збило Януковича в Івано-Франківську.
Отже, Президентові, поки недруги не помітили цієї історії, варто першим грюкнути кулаком по столу і вигукнути патетично: «Хто проти свободи слова? А ну, подати його сюди!». І коли він на тому й не заробить собі політичного капіталу, то, принаймні, не втратить обличчя.
