«Ядерний парадокс» не став посланням від академіка Сахарова

17 Липня 2007
8031
17 Липня 2007
10:10

«Ядерний парадокс» не став посланням від академіка Сахарова

8031
На думку творців російської стрічки, показаної «Інтером», гонка озброєнь - не така й погана, ба навіть цілком виправдана річ.
 «Ядерний парадокс» не став посланням від академіка Сахарова

Російський документальний фільм «Ядерний парадокс» (ТРК «Цивілізація», з циклу «Гении и злодеи»; автори сценарію Олександр Берлін і Лев Ніколаєв, режисери Олександр Берлін і Борис Моргунов), який телеканал «Інтер» показав увечері 16 липня, міг би виглядати певним символом. Адже він був продемонстрований буквально за кілька днів після того, як Росія відмовилася виконувати європейську угоду зі звичайних озброєнь.

 

Звісно, це рішення будуть оцінювати фахівці, але складається стійке враження, що людство знову повертається до божевільної гонки озброєнь. Ще раніше Сполучені Штати звинувачували Україну у продажі зброї деяким «злочинним режимам». Доказів цього вони так і не знайшли, але і вибачень ми не отримали. Зараз ті самі Штати ведуть боротьбу проти ядерної програми Іраку. Напруження викликають американські ініціативи щодо розташування у Європі протиракетних систем… 

 

Я навів перші факти, які згадалися, – вони різнопланові, різного масштабу, але загалом  свідчать про те, що інтриги навколо збройного питання тривають, і згадане вище рішення Москви – лише черговий крок у цьому напрямку. Виникає небезпідставна підозра: іще трохи, і знову стане актуальним протистояння у галузі зброї масового знищення.

 

Отож, «Ядерний парадокс», який розповідає про життя і діяльність творця радянської ядерної бомби, академіка Андрія Сахарова, мусить виглядати вельми доцільним у ситуації, що складається. Адже академік Сахаров, присвятивши майже все життя створенню найстрашнішого і найпотужнішого знаряддя знищення людей, врешті виступив проти гонки озброєнь. До того ж, треба нагадати, що він засудив введення радянських військ до Афганістану, й через цей свій крок був позбавлений усіх почесних звань, які мав, і опинився у засланні в місті Горькому. Але з початком перебудови і втілення політики гласності Андрію Сахарову зателефонував сам Михайло Горбачов і повідомив, що той може повернутися до Москви. Його повернення стало показником того, що на території СРСР постають нові цінності.

 

Тим не менше, документальна стрічка не стала посланням від Сахарова для майбутніх поколінь. У ній докладно розповідається про те, як Радянський Союз і Сполучені Штати змагалися між собою у створенні ядерних озброєнь. Андрій Сахаров із колегами вів заочну боротьбу з американським вченим Едвардом Теллером. Радянський науковець із великою повагою ставився до свого американського колеги-суперника і навіть, будучи у США, виступив на ювілеї останнього. Коли Рейган виступив із ініціативою зоряних воєн, поруч із ним перебував Теллер – про це у фільмі йшлося. Там не сказано, чи був Теллер ініціатором та ідеологом такого підходу, але можна припустити, що він мав до цього причетність. Ядерний парадокс полягав у тому, що творець страшної бомби академік Сахаров виступив проти цих ідей. У фільмі про це повідомлено на рівні констатації факту.

 

Але при цьому автори наголошують, що створення нових озброєнь з обох боків океану – це стримуючий фактор. Іншими словами, одна країна не застосує проти іншої ядерну зброю, бо існує ризик, що вона отримає ядерний удар у відповідь. Із цього випливає, наче гонка озброєнь не така й погана, ба навіть цілком виправдана річ.

 

Тим часом, нічого не сказано про те, що, власне, пацифіст Сахаров пропонував як альтернативу озброєнням. А він іще в середині шістдесятих років писав твори, у яких наголошував на необхідності співпраці різних країн і цивілізацій. Він уважав, що соціалістична і капіталістична системи мають зближатися і співпрацювати і що тільки такий підхід дозволить людству вижити. І навпаки – змагання у галузі озброєнь призведе до загибелі людства. Ці ідеї знову стають актуальними. Але, на жаль, вони не прозвучали у фільмі про людину, яка була носієм і мужнім пропагандистом цих підходів. Невже їх знову намагаються замовчати? 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8031
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду