Чому Віктор Янукович не в прямому ефірі?

Чому Віктор Янукович не в прямому ефірі?

4 Вересня 2013
16052
4 Вересня 2013
16:10

Чому Віктор Янукович не в прямому ефірі?

16052
Хустина Ірини Крашкової, матюки російських «прикордонників», улюблена газета президента і страховка Максима Драбка. Огляд телепрограм за 27 серпня – 1 вересня
Чому Віктор Янукович не в прямому ефірі?
Чому Віктор Янукович не в прямому ефірі?

Всупереч традиції, цей огляд розпочнемо з вівторка, 27 серпня. Адже про прем'єри сезону понеділка вже писалося в попередніх нотатках.

 

Отож, 27 серпня в ефірі двох загальнонаціональних каналів вийшли два ток-шоу. Йдеться про інтерівський проект «Стосується кожного» та програму «Говорить Україна» на однойменному каналі. Позаяк ток-шоу Сергія Дорофеєва виходить за часом раніше, почнемо з нього.

 

Про старт нового соціального проекту на «Інтері» висловилися всі, кому не ліньки. Борис Бахтєєв, присвятивши аналізові «Стосується кожного» досить розлогий текст, загалом критично оцінив нову програму пана Дорофеєва. Проте зробив виняток для випуску саме 27 серпня, присвяченого дню народження Богдана Ступки. На шановного колегу програму під назвою «Наш Ступка» на «Інтері» справила якнайкраще враження. Дозволю собі де в чому з ним не погодитися.

 

Звісно, це чудово, що про Ступку-старшого, метра й корифея, пам'ятають і присвячують йому телепередачі. Прекрасно, що людям, які знали цього геніального актора, надають можливість іще раз його згадати. Біда лише в одному - здібностях модератора, які би сприяли запрошеним максимально відкритися. Тим самим - створивши атмосферу не чергового заходу «для галочки», а справді душевної розмови про одного з небагатьох українців, які стали символами часу й країни, вийшовши на міжнародний рівень. Тут уже вибачайте за пафос, але про Богдана Ступку інакше й не скажеш. Що ж глядач, який налаштувався посміятися й поплакати, згадуючи Богдана Сильвестровича, отримав? А отримав він, на дуже суб'єктивний погляд автора цих рядків, бліду копію торішньої програми «Говорить Україна», яка вийшла після смерті корифея. Тобто ексклюзиву, обіцяного в анонсах, ми так і не побачили. Ба більше, не побачили навіть того, про що писали очевидці запису програми.

 

Під час монтажу вирізали й історію втечі з дому онука Дмитра, й розповідь директора кінотеатру «Жовтень» Людмили Горделадзе про ретроспективу фільмів Ступки, і навіть шматок спогадів Романа Балаяна про те, як він ледь не посварився з актором, бо не бачив фільму про Мазепу. Глядач «Інтера» лише вкотре почув відому історію про їхнє знайомство. Завідувача відділу культури газети «Дзеркало тижня», відомого театрознавця Олега Вергеліса взагалі не протитрували. Тож пересічний глядач «Інтера», скажемо відверто, дуже далекий від театру й аналітичних тижневиків, лишився в блаженному невіданні, хто це тут розповідає, як Богдан Ступка за 20 хвилин зіграв Фірса в своєму кабінеті. На додачу до всього, коли показували фінальні кадри випуску (вони ж - фінальні кадри документального фільму «Інтера» «Богдан Ступка. Забудьте слово "смерть"»), коли актор по закінченні інтерв'ю (до речі, записаного 2010 року) каже: «Ну все, я пішов?», на них наклали анонс серіалу «Доярка з Хацапетівки».

 

І ще один момент, який неприємно вразив чутливу душу вашого оглядача. У «Стосується кожного» від 27 серпня дуже щедро цитували вже згаданий фільм про Богдана Ступку. Скажімо, синхрони Армена Джигарханяна та Геннадія Хазанова були взяті просто звідти, але при цьому ніде не вказувалося, що це кадри з уже згаданого фільму. Забігаючи наперед, зауважу, що того ж вечора в «Подробицях» анонсували... прем'єру цього ж таки фільму в кінотеатрі. «Забувши» додати, що вона відбулася в телеефірі «Інтера» 22 липня, до річниці з дня смерті маестро. Зрозуміло, що коли фільм показують уперше на великому екрані, це теж можна назвати прем'єрою. Але ж варто було би згадати й про власну прем'єру...

 

Тим часом Сергій Дорофеєв усе-таки не забув про цей фільм, запросивши до участі в своїй програмі автора його сценарію Дмитра Чепурних. Нічого більшого, ніж було зроблено в цьому справді надзвичайно пронизливому фільму, сценарист не сказав, натомість витираючи очі від непроханих сліз. І це було красномовніше за будь-які слова.

 

І все-таки, як на мене, коли робиш подібні програми, всій редакторській групі потрібна максимальна концентрація. Бо з ведучого, який, вочевидь, усе-таки поки що не до кінця зрозумів свою роль у новому ток-шоу (окрім вислуховувати вказівки режисерів та операторів через навушник), вимагати більшого наразі не випадає.

 

Того ж вечора на каналі «Україна» ведучий Олексій Суханов виніс на обговорення тему, яку деякі канали воліли би, здається, остаточно замовчати. Випуск «Говорить Україна» називався «Вся правда про зґвалтування у Врадіївці». На тлі всіляких інсинуацій за участі деяких телеканалів, які ретранслюють дику версію про відсутність зґвалтування Ірини Крашкової, всі крапки над «і» вирішила розставити вона сама. Вочевидь, не витримавши, як її мамі деякі журналісти вселяють сумніви в правдивості покаліченої доньки.

 

Трималася ця молода жінка в студії з неймовірною для забитого села гідністю. Невеличка деталь у вигляді барвистої хустинки на голові була дуже промовистою - під тією хустиною ховається пролом у черепі. Хоча хустка на голові нині - модний тренд.

 

Адвокат таксиста Рябіненка, який наполягав на тому, що його клієнта обмовляють, виявився в драматичній, але й логічній меншості. Кадри, де мати Євгена Дрижака зачитує суперпозитивну характеристику сина з попереднього місця роботи, перекреслив синхрон журналіста Юрія Колесніченка, котрий провадив власне розслідування гучної справи. Останній сказав, що коли в правоохоронців дійдуть руки до зловживань у дитбудинку, за безпеку якого до переведення у Врадіївку відповідав лейтенант Дрижак, ми почуємо дуже багато цікавого.

 

Адвокат Тетяна Монтян, почувши аргументи захисту про відсутність біологічних слідів на місці зґвалтування, заявила, що це не можна трактувати як відсутність факту злочину. Адже наявність таких слідів може свідчити й про те, що все відбулося за згоди сторін. І взагалі, обурилася правозахисниця, з якого дива вціліла недобита жертва буде «обмовляти» мучителів, яких чудово знає в обличчя? Щодо перспектив судового розгляду й можливості «відмазати» ґвалтівників Тетяна Монтян висловилася категорично - щоб «відмазати» підозрюваних у такій резонансній справі, потрібне втручання на найвищому рівні, але воно виключено.

 

Алібі Євгена Дрижака, на якому збираються будувати лінію захисту його адвокати, вщент розбив той-таки Юрій Колесніченко. Він переконливо довів, що з будівлі відділку міліції у Врадіївці є кілька виходів, тож спиратися на відеозаписи, на яких не видно, щоби підозрюваний кудись виходив, не можна.

 

Журналісти «Говорить Україна» поспілкувалися з мешканцем Врадіївки, до якого приїжджав Євген Дрижак у складі слідчо-оперативної групи, створеної одразу після зґвалтування Ірини Крашкової. Цей чоловік показав свою машину, тієї самої марки, на якій возили потерпілу, й розповів, що міліціонери хотіли кинути в багажник якусь брудну майку. Присутні в студії на пальцях пояснили - в такий спосіб йому хотіли підкинути біоматеріали з місця злочину, аби згодом повісити його на невинного.

 

Одне слово, «Україна» розповіла своєму глядачеві про справжній стан справ. І ще одне: надавши слово тим, хто пішов на штурм міліцейського відділку, захищаючи головний принцип права про незворотність покарання для тих, хто порушив закон, тут нагадали - якщо кримінальні провадження проти «бунтівників» буде відкрито, «Врадіївка-2» неминуча.

 

28 серпня, в середу, ТСН («1+1») вкотре не обманула очікувань своєї цільової аудиторії, показавши ексклюзивні кадри фактичного розстрілу українських рибалок російськими прикордонниками. Звідки взяли це відео, Лідія Таран не сказала. Але, показавши, як люто, без натяку на милосердя російський катер пішов на таран удвічі меншого українського човна, й як при цьому азартно матюкалися «прикордонники», ТСН нарешті змусила реагувати на безпрецедентно «дружні» стосунки російських прикордонників та українських рибалок наше МЗС.

 

Великий плюс цього ексклюзиву - ґрунтовний коментар голови Спілки офіцерів України Євгена Лупакова, капітана першого рангу. Останній, побачивши відео, сказав, що російські прикордонники діяли як пірати - вони не попередили українських рибалок, як це потрібно за нормами міжнародного права, про порушення кордону. По-друге, зрозуміти, що це були саме прикордонники, неможливо, бо всі вони були вдягнені не по формі. По-третє, після тарану українського судна катер зробив велику дугу, наче його пасажири сподівалися, що їхні жертви потонуть.

 

Синхрон речниці російської прокуратури, з якою зв'язалися телефоном, не залишав сумнівів у тому, що тут упевнені - українці порушили кордон РФ і за це відповіли. Про те, що Азовське море - це так звані внутрішні води, де немає офіційно делімітованого кордону між Росією та Україною, прокуратура РФ мовчить.

 

Кореспондент ТСН Руслан Харченко поспілкувався з Олександром Федоровичем, єдиним українцем, який вижив у тій бійні й нині перебуває в Єйську під підпискою про невиїзд. Щоправда, з синхрону пораненого, проти якого порушено кримінальну справу в Росії за браконьєрство, подали тільки слова, що в наших рибалок стріляли. Про те, як ведеться потерпілому-підозрюваному, в сюжет не вмістилося.

 

Проте вмістилися синхрони консула України в Ростові-на-Дону та речника МЗС. Перший розповів, що російська сторона не надає жодних пояснень щодо інциденту, останній вимагає повного й усебічного розслідування справи із залученням українських правників.

 

До всього показаного в цьому сюжеті ТСН є запитання. Чому скандальне відео з'явилося лише за півтора місяця по трагедії, вже після того, як мешканці Безіменного вийшли на мітинг із вимогою до української влади визволити свого земляка Олександра Федоровича? Тому, що влада все-таки почала реагувати на обурливий інцидент? Чи тому, що відео це не ховалося редакторами до слушного часу, а справді з'явилося ось щойно? Відповіді на ці запитання не завадило б дати в ефірі.

 

Того ж вечора ексклюзивом похвалилися й «Подробиці» на «Інтері». Але стосувався він не криміналу, а зовнішньої політики (що, до речі, вже стало фішкою «Подробиць», і це не може не тішити). Тут показали глядачеві, як у Європейському парламенті скликали позачергове засідання комітету з закордонних справ із приводу блокади українських товарів на російських митницях. У репортажі з Брюсселя, чим не зміг похвалитися жоден із загальнонаціональних каналів, зазначили, що в Європарламенті настільки обурені поведінкою Росії щодо України, що готові підтримати підписання Угоди Україна - ЄС на саміті у Вільнюсі. Зауваживши, що з опозиціонерів на засідання запросили Арсенія Яценюка та Віталія Кличка, автор Софія Гордієнко не сказала, що Олегові Тягнибоку в такому запрошенні відмовили. Натомість пролунали кулуарні синхрони лідерів «Батьківщини» та УДАРу, в яких останній говорив про незмінність курсу на євроінтеграцію, а перший чомусь розповів, як «обідали разом у грецькому ресторанчику». Ця фраза, вочевидь, мала ілюструвати попередню тезу автора репортажу про те, що опозиціонери трималися в кулуарах нарізно, але концепцію виступу узгодили. Проте «завдяки» монтажу, де між словами автора й синхроном Яценюка мелькнуло ще кілька кадрів, глядач не зрозумів, із ким саме обідав Арсеній Петрович і навіщо він про це розповідає. До речі, виступали на засіданні обидва опозиціонери, тож фраза про «виступ» в однині теж якось прозвучала дивно. Залишилася без ілюстрації й теза автора про кипіння емоцій, які зашкалювали так, що півторахвилинного регламенту на виступи депутатам, навіть німецьким, не вистачило.

 

Враження від ексклюзиву трохи зіпсувала чергова помилка Анастасії Даугулє. Цього разу ведуча «перейменувала» главу комітету в закордонних справах Європарламенту Ельмара Брока на Ельмана. Хтозна, може, саме так його ім'я було написано на екрані телесуфлера, але в будь-якому разі з цим, тобто з помилками в «Подробицях», так само як і з досить дивним монтажем сюжетів, треба щось робити. 

 

29 серпня, в четвер, випуски новин на всіх загальнонаціональних каналах повідомили, що Віктор Янукович дав інтерв'ю представникам «провідних» телеканалів країни. Такими виявилися «1+1», «Інтер», 5-й та ICTV. Відповідно, їх представляли на цій епохальній імпрезі Олександр Ткаченко, генеральний директор групи «"1+1" Медіа», Савік Шустер, ведучий ток-шоу свого імені на «Інтері», Лариса Губіна, ведуча 5-го каналу, та Андрій Куликов, автор і ведучий ток-шоу «Свобода слова» на ICTV. Останній, вочевидь, представляв не лише свій канал, але й увесь холдинг Starlightmedia. Так само, як Олександр Ткаченко - групу каналів.

 

Той факт, що власне інтерв'ю з'явилося в ефірі всіх «провідних» телеканалів лише наступного дня, наштовхує на підозри про фільтрацію розмови журналістів із президентом. Справді, чому б було не дати його в прямому ефірі? Тим більше, що, як ніколи досі, Віктор Янукович був цілком адекватним моменту.

 

Тобто пан президент зумів опанувати рідкісне дипломатичне мистецтво свого першого колеги Леоніда Кравчука «проходити між крапельок». Це вміння догодити і вашим, і нашим знайшло втілення у відповідях Віктора Федоровича на запитання інтерв'юєрів щодо цивілізаційного вибору України. З одного боку, глава держави запевнив, що курс на євроінтеграцію України, задекларований у спеціальному законі 2010 року, - це остаточний геополітичний вибір країни. З другого, вочевидь, щоб не розізлити прибічників Митного союзу, президент уточнив, що вибір, куди Україні приєднуватися, робитиме народ на референдумі. Щоправда, уточнив Віктор Федорович, випереджаючи можливі зауваження щодо амбівалентності влади, яка намагається всидіти на двох стільцях, коли саме цей референдум може відбутися, поки що невідомо.

 

Представники «провідних телеканалів», удостоєні високої честі, цього разу, принаймні, в очах глядача, який усе це дивився, не мали вигляду хору, якому роздали заздалегідь написаний текст. Хоча, втім, може, все було саме так і задумано. Але запитання Савіка Шустера про те, чому Росія не хоче, щоб Україна в разі успішної євроінтеграції була її союзником у ЄС, пролунало досить небанально. Так само, як і його ж таки запитання про те, чи вірить Віктор Янукович статистиці, яка показує невисокий рівень державного боргу України або ж позитивну динаміку макроекономічних показників.

 

До речі, коли Віктор Янукович говорив про ці самі показники, він посилався на діаграми газети «Комсомольская правда в Украине», що породило в мережі заголовки на кшталт «Тепер відома улюблена газета Віктора Януковича!»

 

Після купівлі УМХ юним олігархом Сергієм Курченком ця теза, здається, сумніву не підлягає. Як і те, що «КП в Україні» - одне з найбільш «заджинсованих» видань. Отож, коли президент послуговувався графіками цього видання, в журналістів це могло викликати лише стриману усмішку.

 

Тим часом Лариса Губіна, почувши, що пенсії та зарплати українців за останній рік збільшилися на 42%, попросила президента уточнити, як це може бути, коли дефіцити Пенсійного фонду та бюджету зашкалюють. Відповідь президента цитувати в повному обсязі не будемо, бо тут він уже відповідав у дусі свого прем'єр-міністра - мовляв, дефіцит був завжди, але «ми, як вовки, весь час на ногах, шукаємо ринки збуту».

 

Цікаве інше - повну телевізійну версію інтерв'ю з президентом усі чотири телеканали подали далеко не в прайм-таймі. Скажімо, «1+1» видав її в ефір об 11-й, 5 канал - о 17.10, ICTV - о 22.25. А «Інтер» показав цей продукт у слоті «Шустер live», вочевидь, аби якось компенсувати затримку з виходом в ефір однойменного ток-шоу, яке мало розпочати новий сезон ще 23 серпня, але через поки що незакінчений ремонт студії стартує трохи пізніше.

 

А ще у п'ятнично-суботніх випусках новин на «провідних» телеканалах, коли йшлося про інтерв'ю з Віктором Януковичем, цитували у вільному переказі лише відповіді президента на запитання представника конкретного телеканалу. Конкуренція, одначе :)

 

Те, як ведучий авторської програми «Подробности недели с Евгением Киселевым», що 1 вересня вийшла в ефір після літньої відпустки, трактував деякі тези Віктора Януковича, сподіваюся, докладно проаналізує колега Отар Довженко.

 

Мені ж залишається сказати кілька слів про гучно анонсовану прем'єру ICTV - «Головну програму». Власне, все, про що говорив в інтерв'ю «Детектор медіа» її головний редактор Олександр Семирядченко, зокрема про відсутність експертів, а також про те, що тут не буде політики, чи про те, що «Нафтогаз України» ніколи не буде героєм «Головної програми», збулося. Як і те, що теми для програми добиратимуть лише з огляду на їхню цікавість для пересічного глядача.

 

Ніде правди діти, сюжети першої половини «Головної програми» вражають незгірш за ТСН. Та й із ведучим Максимом Драбком тут однозначно не помилилися. Так само, як із спецефектами. Бо, скажімо, коли йшлося про новий гаджет, окуляри Google glass, то кореспондент - співрозмовник Максима, демонструючи можливості нового девайсу, зникає-з'являється на очах ошелешеної публіки. Так само, презентуючи сюжет про «зачеперів», ведучий програми показує, як воно - висіти на висоті зі страховкою, й звільнившись від неї, переконує, наскільки ризикують життям ті, хто долає висоту у вигляді Московського мосту без жодного страхування.

 

Три перші сюжети - про новий девайс, «зачеперів» та чорних археологів у Криму, настільки ж переконливі й добротні, наскільки сирі й випадкові наступні сюжети про американця, який захотів дістатися епіцентру ядерного вибуху 1972 року під Харковом, двох українських дітей-геніїв, пристрасті донецьких шахтарів до голубів і Міс України-2013.

 

Щодо останньої, то репортаж про скромний триб життя Анни Заячковської з Івано-Франківська робився на контрасті зі способом життя Першої віце-міс Всесвіт 2011 року Олесі Стефанко. Олеся, на відміну від Анни, яка вдягається на місцевому ринку, носить брендові речі, не знаючи про їхню вартість. Хто оплачує примхи першої віце-міс Всесвіту (тобто чи є вона обличчям якогось бренду з відповідним контрактом), глядачеві не сказали. Тим часом запрошений до студії «експерт» щодо жіночої краси Сергій Кузін, побачивши Анну Заячковську в чудовій сукні з метеликами, повівся, як останній самець - зазначив, що ця дівчина, вигравши конкурс серед українських дівчат, перемогла найкрасивіших представників своєї статі, бо українські дівчата - найкрасивіші в світі, й тепер головне для неї - бути собою.

 

Враження таке, що творчій групі банально не вистачило часу, аби зробити всю «Головну програму» на одному рівні.

 

Ну, поживемо-побачимо. А раптом вона стане справді головною?

 

Фото - president.gov.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
16052
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду