Форматом мейковер-шоу (makeover), що передбачає кардинальну зміну учасника за певний період часу, останнім часом не захоплювався тільки ледачий телеменеджмент. Певний час наші канали обмежувалися трансляцією чужих шоу перевтілень - «Модний вирок», «Жіноча форма», «Зніміть це негайно!». Далі настав час власного виробництва досить перспективного з погляду рейтингів формату. І понеслося - на «Інтері» «Модний вирок» отримав у ведучі Борю Моїсєєва, на «Україні» випустили в ефір «На 10 років молодше». На ТЕТ виринули «Лялечка», «Богиня шопінгу», на К1 - «Вдягни мене, якщо зможеш». «1+1», знявши «Красу по-українськи» й шоу «Операція краса», нещодавно запустив мейковер знов із «красивою» назвою - «Красуня за 12 годин».

15 липня ведучий популярної «Богині шопінгу» Данило Грачов на тому ж таки каналі ТЕТ постав перед фанатами свого шоу в іпостасі знайомій, але більш жорстокій. Даня, відповідаючи на заклик однієї зі своїх «модних фей», у новому мейковері під назвою «Моду народу!» таки відсмалив. У буквальному сенсі - все, що не сподобалося фешн-експертові в гардеробі запрошених до перевтілення дівчат, він спалює в бочці з-під якихось паливно-змащувальних матеріалів.

Схема цього шоу на ТЕТ проста, як двері в «МакДональдс». Героїня, котру обирає для перевтілення ведучий, має пройти через оцінку улюбленого гардероба Данилом та його «модною феєю», після чого її улюблені речі, які не сподобалися Грачову, стають жертвою вогню. Далі дівчину виставляють у вітрині модного магазина поруч із манекенами, а випадкові перехожі чоловічої статі оцінюють її зовнішність. Опісля вона йде на шопінг зі стилістом, котра підбирає героїні образи («луки») відповідно до власних уподобань та поняття про стиль. Опісля героїня проходить співбесіду із психологом. Ну, й у фіналі вона потрапляє до рук перукарів-манікюрниць-візажистів, аби насамкінець уразити в самісіньке серце рідних і близьких у своєму кардинально новому образі.

Упродовж чотирьох перших випусків глядач отримав нагоду познайомитися з такою самою кількістю героїнь і «модних фей» Данила Грачова. Хто такі Валя Грищенко, Таня Богдан, Стася Монастирська та Яна Алтухова, ті самі «модні феї» ведучого й ікони стилю, глядач дізнається по ходу п'єси - кожна з них опікується своєю жертвою впродовж однієї програми.

Те, що імена цих модних експертів малознайомі глядачеві, - тільки на користь шоу. Бо якби на ці ролі запросили так званих медійних персон, приміром, Діму Коляденка чи Сергія Звєрєва, відомих своїм нестримним бажанням одягатися а-ля павич перед павою, програма перетворилася б на банальний стьоб для ідіотів.

Тим часом у стилістів шоу справді вигляд, як у справжніх ікон стилю. Тож глядач, котрий давно підозрює, що він одягається якось не так, одразу відчуває довіру до цих «модних фей».

Якщо порівнювати прем'єру на ТЕТ із нещодавнім проектом подібного формату «Красуня за 12 годин» на «Плюсах», «Моду народу!» б'є «Красуню...» за всіма статтями. По-перше, діалоги Данила Грачова зі стилістами-феями невимушені й дотепні, на відміну від занудних коментарів щодо зовнішності героїнь від Ольги Сеймур та Ольги Слонь. По-друге, в «Красуні...» не було ні мальовничого й безкомпромісного аутодафе неприйнятних із погляду гарного смаку лахів учасниць. По-третє, у вітринах дві Ольги нікого не змушували стояти, а це стало саме тією шоковою терапією, яка, власне, й перевертає уявлення героїнь про свій стиль у «Моду народу!». Ну, й психолога, чи то пак, психологиню, розмова з якою дається непросто всім учасницям проекту, в шоу косметолога й модельєра не було. Тим часом консультація Світлани Митрофанової не завадила б і самим ведучим «Красуні за 12 годин» - занадто вже вони самовпевнені й категоричні.

«Моду народу!» не назвеш проектом, де Попелюшку перетворюють на принцесу. Хоча б з огляду на те, що героїня Шарля Перро отримала нагороду у вигляді принца тільки тому, що, будучи представницею дворянського роду (не забуваймо, її батько - королівський лісничий!), була несправедливо відлучена мачухою від усіх належних їй за правом народження привілеїв. Тобто у французькій казці йдеться про станову справедливість, що нарешті взяла гору, а не про раптове піднесення до вершків суспільства простої дівчини з народу, як про це звикли думати совєцькі, а за ними й наші інтерпретатори цієї колізії.

На ТЕТі героїням намагаються показати, що їхні смаки, виховані чи й нав'язані так званим шоу-бізнесом, дуже відрізняються від смаку справжнього. Такого, що не дозволяє сприймати вдягнену дівчину за повію. А в стилі дорожчих чи дешевших повій одягаються нині навіть студентки, які йдуть на червоний диплом.

Коли дивишся «Моду народу!» регулярно, повсякчас ловиш себе на думці - де беруть цих дівчат (виняток становила перша учасниця, Ліля Кіш, образ «рожевої дівчинки» якої холоднокровно продуманий і в своєму роді довершений задля однієї мети - стати телезіркою!)? Ліля, до речі, яку на вулицях упізнають як учасницю «Дома-2» та «Богині шопінгу», пішла на експеримент зі зміною іміджу задля того, щоб коханий нарешті їй освідчився. Свого вона добилася - майбутній суддя таки став на коліно й простягнув їй заповітне пуделко з обручкою, коли кохана з'явилася з новим кольором волосся, без чорних лінз і в якійсь гобеленовій сукні. Але, їй-бо, це вже була не та Ліля, яку ми знаємо. Аж трохи шкода стало тієї рожевої зірочки...

Зате три інші учасниці - це було щось! Ярослава, Даша й Етері мали вигляд дуже збільшених ляльок Барбі, що зійшли з одного конвеєра - міні-міні-спіднички, нещадно вибілене волосся, точніше, те, що від нього залишилося після маніпуляцій із пергідролем (чи що там нині використовують фарбовані білявки?), якісь неймовірні вихиляси під час дефіле в улюблених топіках, сукенках і светрах, які вони називають «платтями»...

При цьому кожна вважає: тільки взувши височезні шпильки, вдягнувши «обліпонське плаття»(термін Лілі Кіш) із серії «вам по пояс буде!» та вибіливши волосся до стану конопляної мички, вона може претендувати на увагу порядного чоловіка. Звісно, стилісти, психолог і візажисти з перукарями творять із цими дівчатками справжні чудеса, перетворюючи їх на респектабельних і дуже милих панянок, які цілком відповідають своєму юному віку. Але чи надовго це перевтілення затримається в головах учасниць мейковер-шоу?

Вони, здається, вже навіки травмовані уявленнями про «стиль», у якому вдягаються так звані зірки шоу-бізнесу та улюбленого глянцю, всі поради якого зводяться до однієї: будьте якомога вульгарнішими й сексуальнішими, й чоловіки до вас злетяться, як мухи на мед. Забуваючи, що мухи злітаються й на менш апетитні субстанції.

Ці Барбі й розмовляють однаково - так, ніби в них у роті каша. При цьому дівчатка впевнені - щоб упіймати жаданого багатого іноземця або «кієвляніна», в якого має бути грошей стільки, щоб вистачило на всі їхні примхи, вони мають спілкуватися мовою виключно російською. В їхньому виконанні ця мова більше скидається на троєщинсько-броварський суржик. Але де їм узяти нормальні поведінково-мовні моделі для зразка, якщо на вулиці й на екрані телевізора панує агресивний стиль Проні Прокопівни?

Про соцмережі, де ці дівчатка вважаються зірками, годі й говорити - там панує тотальний несмак у всьому, що стосується одягу та манери говорити.

Боюся, що ці майбутні банкіри (!) та власниці косметичних салонів, як вони себе позиціонують перед камерами, вийшовши зі знімального павільйону, радісно знімуть нав'язані «модними феями» брендові ганчірочки й помчать наново вибілювати залишки волосся. Це ж не Попелюшка, в якої поняття про хороші манери було в крові...