Знаменитий російський гуморист Михаїл Задорнов не любить американців. Із нез’ясованих причин він не хоче писати для «Детектор медіа», я якби писав, то міг би наслідувати мій приклад і викладати свої дотепи  під рубрикою «Задорново улыбаясь». Міг би розшматовувати об`єкти своєї критики ще й в Інтернеті. Може, тоді ми з ним позмагались би в гумористиці. Але він, мабуть, не має мене за гідного суперника – тож воліє сам світитися на екрані та смішити нас власною персоною. Щоби в цьому переконатися – досить було в районі Нового року увімкнути телеканала СТБ. Якби це був не запис, то я взагалі, боюся, що він просто помер би від недосипу. Він, здається, днював і ночував у «ящику». Та й зараз продовжує з`являтися на каналі.

Громадяни України, певна річ, радісно сміються над дотепами Задорнова, адже, попри всю різницю між двома країнами, чимало прикмет є спільними і зрозумілими українцям не менше, ніж росіянам. Особливо нас тішить те, що він навіть на святе наважується замахуватися: час від часу навіть із Путіна сміється. Правда, виглядає воно так, наче то не сам Путін, а його оточення все прагне прогнутися. Але ми все одно сміємося.

Та глава російської держави як об`єкт для сміху стає блідою тінню, коли Задорнов береться за тупих америкосів. Коли слухаєш його, то думаєш собі: «Божжже! Я ж навіть не здогадувався, які вони тупі!!! Та я просто геній інтелекту поруч із ними». А особливо смішна їхня, як вони самі кажуть, політкоректність. Задорново посміхаючись, знаменитий гуморист розповідає нам, що, виявляється, політкоректність в америкосів – у кожному плювку. Послухаєш артиста і виявляється, що за океаном ледь не масові заворушення відбуваються: народ вимагає, щоб в мультфільмі «Білосніжка і сім гномів» усі гноми були представниками основних рас, які мешкають в США. А найголовніше – щоб Білосніжка була… якою б ви думали? Ніколи не здогадаєтеся! Щоб вона була чорношкірою. Мовляв, так будуть забезпечені права, як вони тепер політкоректно називаються, афроамериканців.

Послухаємо ми гумориста, зарегочемося аж до гикавки й прийдемо до однозначного висновку: ідіотизм ота політкоректність. А потім гикавка в нас мине і думка далі запрацює. А якщо не політкоректність, то що? Тоді, мабуть, російські скінгеди, які лупцюють, а іноді вбивають інородців. А тут Задорнову нема де поживитися: де ллється кров – там вже якось не до сміху. А тут посміємося з тих заокеанських дурнів і відчуємо себе поруч із ними гулліверами на тлі ліліпутів. І якось відійдуть на задній план запитання: якщо вони такі дурні, то чому вони такі багаті? Якщо політкоректність така дурнувата, то як вона дозволяє мирно уживатися в одній країні представникам різних національностей і рас?