Попри весь трагізм американської чорної смуги, яку досить докладно висвітлювали телеканали впродовж цілого тижня, одним із пріоритетів для українського телевиробника виявилася тема досі небачених (бо замовчуваних) і кричущих неподобств у психлікарнях України.

Ще в понеділок у програмі журналістських розслідувань «Гроші» на «1+1» глядачеві показали таке, що на здорову голову так і не налізло. А для хворої в момент просвітлення стало чимось буденно-очевидним. Сюжет Сергія Мальнєва про те, як до психіатричної лікарні імені Павлова можна дуже легко запроторити здорову людину, виявився справжньою бомбою. На відміну від бомбочок із лайна, пожбурених у депутата Колесниченка із попереднього сюжету програми.

Для початку ведучий «Грошей» Жан Новосельцев представив глядачеві таку собі Лідію Петрівну, яка зіграла роль підсадної качки в сюжеті про найвідомішу психушку країни. Задля того, аби глядач упевнився в її душевному здоров'ї, журналіст поводив перед очима жіночки-добровольця рукою, а потім запитав, чи не боїться та світла. З позитивних відповідей піддослідної Жан Новосельцев виснував, що вона цілком здорова, тож запроторити Лідію Петрівну до психлікарні теоретично - дуже велика проблема.

Далі почалося те, що в широких колах називають «жерсть». Нещасні пацієнти, прив'язані до ліжок і стільців, виснажена голодом жінка, яка облизує тарілку, бо її не годували 6 днів... Одне слово, кадри не для слабкодухих і вагітних. Найбільше враження, звісно, справила розмова Сергія Мальнєва з лікарем, який усього лишень за якусь тисячу гривень погодився влаштувати його псевдобабусю до свого закладу. Але так, щоб та з нього не вийшла, тихенько згаснувши в цих жаских стінах. На камеру Сергій Мальнєв записав усі обіцянки свого візаві, які тягнуть щонайменше на три кримінальні справи. І найбезневинніша з них - вимога хабара.

У сюжеті «Грошей», поруч із жахливими кадрами з життя божевільних та їхніх душезнавців-душогубів, є й кілька синхронів людей, які намагаються допомогти пацієнтам, що їх запроторили до Павлівки здоровими. Це колишня санітарка Світлана, котра зняла на телефон, як знущаються з колишнього режисера Людмили Титаренко задля того, щоб заволодіти її квартирою в центрі Києва. А ще тут з'являється така собі Оксана Кравченко, теж колишня працівниця закладу, котра, як виявиться згодом, в іншій програмі іншого каналу, хоче допомогти не лише нещасній старій, але й іншим жертвам захланності рідних чи опікунів. Обидві вони твердять: Людмилу Титаренко «упекли», як кажуть автори сюжету, до психушки, а згодом - через суд позбавили дієздатності, лише за те, що комусь захотілося оселитися на престижних квадратних метрах.

Автор побував і в будинку, де до лікарні мешкала Людмила Титаренко. Двері до її колишнього помешкання ніхто не відчиняв, а сусіди розповіли, що сюди вже ходять люди, які називають себе власниками житла. Насамкінець Сергій Мальнєв підкреслив: статистики щодо позбавлення дієздатності ніде й ніхто не веде. На цьому сюжет обривається, й глядач залишається сам на сам із запитанням - чи можливо взагалі якось висмикнути безневинну жертву зі смертельних «обіймів» психіатрів, якщо останні вкладають угоду з дияволом (вибачте за пафос)?

З сюжету не можна зрозуміти, чи звернулися автори програми до правоохоронців зі своїми викривальними матеріалами, і якщо «актриса» Лідія Петрівна все-таки потрапила до Павлівки, то скільки вона там пробула, а якщо пробула, то в який спосіб «онук» визволив «бабусю»?

Вочевидь, автори розраховували на шоковий ефект і від того матеріалу, що пустили в ефір. І цього ефекту, як показав випуск ТСН уже в суботу, 20 квітня, таки було досягнуто. Лідія Таран, нагадавши глядачеві сюжет про психушку в «Грошах», повідомила: за матеріалами журналістського розслідування програми відкрито три кримінальні провадження.

Тема знущань із пацієнтів психіатричних закладів набула несподіваного продовження на іншому каналі. У четвер Олексій Суханов назвав черговий випуск ток-шоу «Говорить Україна» «Втекти з психушки». Першою представленою гостею стала вже відома за сюжетом «Грошей» Оксана Кравченко. Вона привезла відеозвернення зовсім молодої дівчини Вероніки Дудник, яку утримують у Святошинському психоневрологічному інтернаті. На її думку, силоміць. І лише для того, щоб немаленька спадщина від батьків дісталася іншому родичеві. До речі, історія Вероніки вже фігурувала в лютому в сюжеті Романа Бочкали про каральну психіатрію в «Подробицях тижня» на «Інтері».

Важливо те, що Оксана Кравченко не зупинилася ні перед чим, аби донести власну переконаність, що в наших психушках калічать здорових людей із меркантильною метою. Тим паче, «Гроші» на «Плюсах» виходять мало не опівночі, а ток-шоу на «Україні» - точнісінько у прайм-таймі. Тож аудиторія, з якою пані Оксана поділилася своїми спостереженнями щодо підопічної, з якою вона познайомилася, коли вела художньо-терапевтичні заняття в Павлівці, значно більша. Відповідно й зростають шанси на втручання компетентних органів у ситуацію.

Те, що відбулося 11 квітня в ефірі «Говорить Україна», загартовану обговоренням убивств, каліцтв чи злочинами «перевертнів у погонах» аудиторію цього ток-шоу навряд чи аж так шокувало. Проте історія дівчини, яку в інтернаті накачують забороненим у соціальних закладах галоперідолом, а на додачу загортають у гамівну сорочку, варта пера Стівена Кінга.

Історія Вероніки дуже подібна до історії старенького режисера Людмили Титаренко. Юнка втратила обох батьків, а позаяк за їхнього життя регулярно лягала на лікування до сумнозвісної Павлівки, її туди з допомогою «добрих людей», серед яких був брат, запроторили знову. Як виявилося, назавжди. Бо те, що після півтора року перебування на Фрунзе, 103, Вероніку перевели до більш «гуманного» закладу - Святошинського інтернату - ніяк не означає повернення до комфортного життя. І знову, як і у випадку з колишнім режисером, на кону - досить ласий шматок майна, спадкоємцем якого і є Вероніка.

Редакторська група «Говорить Україна», готуючи цей випуск, зібрала в студії всіх, хто погодився розмовляти на таку тяжку й незручну тему. Не прийшов хіба що той самий брат Вероніки, який, власне, й закрив сестру в божевільні. Олексій Суханов зателефонував йому навіть із студії, але той просто вимкнув телефон.

У «Говорить Україна» обговорювали якісь такі очевидні речі (приміром, що психічно хвора людина має такі самі громадянські права, як і будь-яка здорова), що мозок відмовлявся сприймати картини тортур пацієнтів. Точніше, в'язнів психіатричних закладів. Як їх іще назвати, коли до Вероніки не пускали подругу з мамою?

Запросили до студії й заступника головного лікаря Київського психіатрично-неврологічного диспансеру №1 (та сама лікарня імені Павлова!) Михайла Ігнатова. Останній як міг захищав честь мундира, відмовившись коментувати реальний психічний стан реальної пацієнтки, але погодившись говорити про «неназваного хворого» з маніакально-депресивним психозом. Який чомусь у цієї безіменної пацієнтки раптово перетворився на шизофренію. Таку, що дівчину замотували в гамівну сорочку.

На запитання запрошеного до студії журналіста Романа Бочкали, чи можна використовувати гамівну сорочку, головлікар категорично відповів, що такі швейні вироби не виготовляють уже років 50, бо їх давно заборонила міжнародна спільнота психіатрів. Коли ж журналіст вийняв із пакета новісіньку, з голочки, сорочку з зав'язками, й запропонував її приміряти правозахисникові Едуардові Багірову, загартований щоденним спілкуванням із душевнохворими чоловік тільки й спромігся сказати: «За таке треба порушувати кримінальну справу!».

Хтозна, може, й за цією програмою відкриють кримінальне провадження, як це сталося після сюжету програми «Гроші» на «Плюсах». Принаймні, ведучий пообіцяв стежити за долею заочної героїні ток-шоу.

Зрозуміло, що все це потрапило в ефір двох загальнонаціональних каналів тільки завдяки «смаженості» теми. Та ще й тому, що про психіатрію, точніше, державні психіатричні заклади, в нас воліють мовчати. Може, за принципом «не буди лихо, поки тихо», щоб не зурочити. Це задзеркалля, де людей мають за останніх покидьків, не вартих не те що лікування, а звичайного милосердя, жахає своєю близькістю. Бо все це відбувається на відстані простягнутої руки, в столиці. Що робиться десь у провінційних глевахах, важко навіть уявити. Виходить, правий Семен Глузман, який уперто пише в своїх блогах: українська психіатрія перейняла все найгірше від радянської, де вона жодним чином не стосувалася охорони здоров'я, а виконувала каральну функцію проти інакодумців. Наші «душознавці» пішли далі - тепер вони тупо доводять здорових до хвороби з метою трошки розжитися «на труси», як сказав Сергієві Мальнєву лікар, що залюбки погодився запроторити його «бабусю» до свого закладу.

Окрім згаданих психіатричних проблем в ефірах двох великих каналів, минулого тижня загальнонаціональні канали демонстрували ще й досить рідкісний приклад єднання нації в бажанні дати гнівну відсіч великодержавному шовіністові Івану Урганту. Репліка про те, що він порубав зелень, як червоний комісар ‑ мешканців українського села, в кулінарній програмі «Смак» на російському «Первом канале» прозвучала в неділю, а реакція на неї на повний голос залунала у вівторок, поряд із репортажами про вибух на бостонському марафоні. І так само тривала до кінця тижня.

Якби не ця реакція, більшість глядачів загальнонаціональних українських каналів, може, й жили б собі в щасливому невіданні, що на їхню національну гідність зазіхнув російський блазень. Але коли у вівторок Олена Фроляк у «Фактах» від провалу медичної реформи перейшла до повідомлення, що МЗС відреагувало на жарт Івана Урганта про порубану зелень, хоч-не-хоч в обговорення підленького діалогу зірки «Первого» та його гостя актора Олександра Адабаш'яна (цей узагалі сказав, що він очистив клинок від останків тих мешканців, але на ці слова ніхто не зреагував. Не той рівень публічності?) включилася вся країна. Ясна річ, усі, хто повідомляв цю важливу новину, цитували невдалий жарт Урганта, тож він став таким собі телевізійним мемом. Ведуча «Фактів» навіть порівняла нездалий жарт Урганта з п'яними вигуками модельєра Джона Гальяно, коли той назвав Гітлера своїм героєм. Нагадавши, що всесвітньовідомому кутюр'є це коштувало посади в модному Домі Діор.

Наступного дня, 17 квітня, темі Урганта та його знущальному вибаченню перед українцями в мікроблозі присвятили першу половину програми «Сьогодні про головне» на ТВі. Мустафа Найєм покликав до обговорення теми Павла Шеремета, Дмитра Чекалкіна та Дмитра Корчинського. Останній, будучи головою радикальної організації «Братство», оголосив премію в розмірі 10 тисяч доларів тому, хто найкраще познущається з російського шоумена у відповідь на його недолугий жарт. Дмитро Чекалкін, колишній дипломат, а нині - шоумен (тобто в одній ваговій категорії з автором нездалого жарту Урганта), як і його колега з ТВі, російський громадянин і білоруський опозиційний журналіст, були більш стриманими в оцінці цього міжнародного скандалу. Обидва дійшли висновку, що подібна реакція на репліку улюбленого блазня всього пострадянського простору - надмірна.

Тема не стихла й наступного дня. «Подробиці» на «Інтері» докладно поінформували, що Іван Ургант офіційно вибачився перед українцями за свій жарт. І зробив не десь там у якомусь твітері, а в своїй авторській програмі «Вечерний Ургант». Та ще й із надзвичайно серйозним виразом обличчя.

Того ж дня, чи то пак, дуже пізнього вечора, тему підхопили Савік Шустер і Павло Шеремет у нічному шоу «Проти ночі» на ТВі. Цілком природно, що іноземним журналістам захотілося розібратися в не дуже пізнаному менталітеті українців, які чомусь занадто болісно реагують на якісь там жарти. Обоє дійшли висновку, що міжнародний скандал із нотою МЗС - це в контексті репліки Урганта трохи занадто. Адже Іван усе-таки не політичний діяч, а гуморист, якого в процесі імпровізацій може й занести кудись. Проте, як зазначив Савік Шустер, «Смак» іде в запису, й редактори могли б неполіткоректний жарт вирізати. Чомусь ані в цій програмі, ані деінде, не згадали, чого коштувала Вєрці Сердючці абракадабра в пісеньці для «Євробачення», де російським патріотам учулося «Раша, гудбай!» А насправді, й усі охочі могли це побачити й почути в інтернеті, Вєрка співала «Лаша, тумбай», імітуючи якусь «іноземщину». У наслідку Андрія Данилка кілька років не пускали на російські сцени й телеканали. Майже персоною нон ґрата оголосили...

У п'ятницю, 19 квітня, здоровий глузд, тобто відмову вчергове піарити Івана Урганта, продемонстрували учасники ток-шоу «Шустер live» на «Інтері». Коли в студії вже вкотре за минулі дні пролунав той самий синхрон російського жартівника, гості Савіка незадоволено загули. А віце-прем'єр Олександр Вілкул навіть заявив, що, обговорюючи це питання, учасники ток-шоу зроблять тому рекламу. Тим паче, що Іван уже вибачився за свою дурницю.

Але й у неділю, 21 квітня, Іванові не перестало гикатися: в «Педан-Притула Шоу» Сергій Притула не зміг оминути чудової нагоди симетрично відповісти колезі з «Первого канала». У номері «Новини від Оленки» Притула спершу показав Ургантові «фак», а після цього вклонився зі словами: «Пробач, Ваню!».

Тим часом, починаючи з вівторка, 16 квітня, не минало й дня, аби українські новинарі не згадували про вибухи під час бостонського марафону. Тиждень завершився повідомленнями про тріумф американських спецслужб, які впіймали живим, хоч і пораненим, молодшого з братів Царнаєвих - Джохара.

Той-таки Савік Шустер у вже згаданому ток-шоу від 19 квітня зробив цю тему головною. Причому дуже невимушено прив'язав її до торішніх вибухів у Дніпропетровську. Тим самим віддавши карт-бланш у висвітленні цієї глобальної теми тодішньому губернаторові Дніпропетровщини Олександрові Вілкулу.

Відтак наступна тема програми, де обговорювали, чому не відбулася відставка уряду Азарова, а також які саме претензії має до нього опозиція, трохи загубилася й звелася до млявого обсмоктування набридлих до оскомини взаємних претензій «папєрєдніков» і наступників.

Утім, останні почуваються як ніколи впевнено. І це продемонстрував перший віце-прем'єр Сергій Арбузов у ексклюзивному інтерв'ю Оксані Соколовій у «Фактах тижня» в неділю, 21 квітня. Його лейтмотив - якби не опозиція, ми б давно ухвалили всі потрібні для процвітання економіки закони й уже нині жили б якщо не при комунізмі, то щонайменше при соціалізмі «з людським обличчям». Проте головне й сокровенне, чим поділився перший із усіх «віце», це те, що він активно працює з опозицією, сумлінно відвідуючи всі погоджувальні ради перед пленарними засіданнями. То ось чому провалилася відставка уряду Азарова! - осяяло на цих одкровеннях глядача. А ми думали, тому, що опозиція в меншості...

Не можна сказати, що бостонські вибухи, техаська пожежа й жарт Івана Урганта цілком заступили собою інформацію про те, як працювала Верховна Рада минулого тижня. Тобто - чому жодного з засадничих для опозиції законопроектів (вибори в Києві, скасування пенсійної реформи та відставка уряду) парламентарі так і не змогли ухвалити. Про це говорили. Але рівно стільки, щоб у глядача сформувалася думка: його вкотре «кинули» його ж таки обранці. Не більше й не менше.

На тлі переможних реляцій про успіхи на теренах внутрішньої та зовнішньої політики чинної влади (це стосується всіх новинних ресурсів на всіх загальнонаціональних каналах. Винятки - ТВі та 5-й) все це сприймалося як спроби формування громадської думки про неминучість референдуму. Яким можна скасувати весь чинний нині парламентаризм узагалі. Ну, заважають депутати своїми розбіжностями будувати країну, де вівці дружитимуть із вовками, а в річках потече молоко в обрамленні кисільних берегів.

«Пічалька», як сказав би, бодай проти ночі не згадувати, той-таки Ургант.

P. S. Варто зазначити, що сюжет про каральну психіатрію першими розробили автори «Агентів впливу» на НТН. І вийшов він 14 квітня, в неділю. Кримінальні провадження щодо зловживань у Павлівській лікарні відкрито саме за цим розслідуванням, а не за сюжетом «Грошей», як казала Лідія Таран у ТСН від 20 квітня. Принаймні так стверджує шеф-редактор проекту «Агенти впливу» Владислав Сидоренко, якому «Детектор медіа» щиро вдячна за підказку. 

Фото - Facebook «1+1»