Одне з запитань, яке поставила Опра Вінфрі Лансеві Армстронгу під час їхнього непростого спілкування в її ток-шоу, пролунало так: «Як гадаєте, чи зможете Ви коли-небудь знову піднятися у громадській думці?»

У чесності Лансевої відповіді цього разу можна було не сумніватися. «Не знаю,» - сказав він. - «Не знаю... Я не знаю, що там».

До того, як кілька місяців тому було викрито систематичне вживання ним допінгу, коли Американська агенція з боротьби з допінгом оприлюднила звіт на 1000 сторінок, Ланс Армстронг був не просто найуспішнішим велогонщиком в історії.

Він був легендою. Він був символом виживання, духу боротьби, прагнення перемогти. І над усе - символом успіху. Успіху, який дістається тільки таким, як він, - талановитим, цілеспрямованим, готовим важко працювати.

Як і більшість інших міфів, що ними є і завжди була перевантажена масова культура, - це, звісно, не відповідало дійсності. Так само як, наприклад, казки про Попелюшку чи про молодильні креми.

Чутки про масоване вживання допінгу в таборі великого спортсмена циркулювали вже давно. 2005 року газета Sunday Times опублікувала статтю Девіда Волша, в якій було надано детальні свідчення вживання різноманітних препаратів для покращення виступів на спортивних змаганнях, і не лише самим Армстронгом, але і його соратниками по команді.

Стаття містила посилання на джерело всередині табору Армстронга - його масажистку Емму О'Райлі, яка розповіла Волшеві про вживані шприци, які вона регулярно бачила, і про те, що ними вводили кортизол. І що до цього змушували інших членів команди.

Армстронг не просто заперечив звинувачення, перелічені у статті Волша, але й подав до суду за наклеп. Він переміг, діставши мільйон доларів компенсації. Після того, як у жовтні минулого року Асоціація велоспорту США прийняла звіт Антидопінгової агенції, британська газета розпочала судову справу з повернення коштів із відсотками. І це не єдиний випадок.

На Армстронга навалилася купа судових справ і фінансових покарань. У нього забрали всі сім титулів переможця Тур де Франс. Він пішов із посади керівника створеного ним фонду, що допомагав хворим на рак, - Армстронг, як спортсмен, що подолав хворобу, був таким собі послом світу хворих у світі здорових.

Його падіння з п'єдесталу - однозначне й безповоротне, і сталося воно у блискавичній послідовності подій останніх місяців і тижнів.

Інтерв'ю Опрі Вінфрі - перше подібне спілкування екс-чемпіона зі ЗМІ. Найважливішим його елементом стало визнання власної провини. Опра розпочала спілкування з запитань, на які Армстронг міг відповідати лише «так» чи «ні». Більшість відповідей була «так».

«Так» на допінг, «так» на переливання крові, «так» на гормони. Усі ці визнання можуть самі по собі стати в пригоді для всіх майбутніх судових справ проти Армстронга. Він свідомо на це пішов.

Його вибір саме Опри як співрозмовника роздратував тих, хто хотів беззастережного визнання провини - аби велогонщик їв метафоричну землю в ефірі. Він не став цього робити. Він не пішов на ефір до жорсткіших інтерв'юерів, які б намагалися розмазати його по стінці.

Він пішов до Опри, більше знаної своїм психотерапевтичним підходом, умінням, принаймні, декларованим і рекламованим, розкривати душу співрозмовників. І можна сказати, що вона дещо полегшила завдання Армстронга.

Після всіх жорстких «так»/«ні» запитань, Опра поставила ще одне, яке ніби відкрило потаємний хід для Армстронга. «Чи було фізично можливо перемогти у Тур де Франс сім разів поспіль, не застосовуючи допінг?», на що велогонщик відповів: «На мою думку, ні».

Ця деталь стала першою з тих, що пояснюють, чому Армстронг обрав саме Опру для свого зізнання: бо він знав, що вона зможе або, принаймні, спробує допомогти йому пояснити свою поведінку і послідовну брехню протягом багатьох років суто людською природою.

Він наголошував на тому, що став жертвою системи. «Я не придумав культуру допінгу. Але я не намагався її зупинити. Це моя помилка. І за це я хочу просити вибачення».

Запитання Опри побудовані за суто людською логікою. Після того, як Армстронг визнав, що вживав незаконні речовини, вона спитала його з щирим подивом: «Але ви судилися з тими, хто вас звинувачував! Як це можливо?!».

Велогонщик на це запитання дав відповідь, що, з одного боку, була по-своєму чесною, але з іншого - однозначно роздратувала всіх тих, хто хотів побачити його у сльозах спокутування гріхів.

«Це моя вина. Це моє бажання контролювати. Бажання перемогти».

За останні 33 роки, 17 переможців Тур де Франс якимсь чином заплямовані звинуваченнями у допінгу. Що вказує на неоднозначну природу велосипедного спорту і вбудовані в саму його структуру проблеми. І, цілком можливо, не лише велосипедного.

У той же час, сага Ланса Армстронга стала навіть кращим видовищем за будь-яке телереаліті-шоу, бо вона справжніша. Справжній колос виявляється на справді глиняних ногах. Рак і допінг - хто кого?

Можна припустити, що велогонщик погодився на відверте інтерв'ю в Опри, знаючи, що переговори про продаж прав на екранізацію його книжки наближаються до позитивного завершення.

Paramount Pictures придбав права на розробку книги Армстронга The Cycle of Lies. У понеділок стало відомо й ім'я перспективного режисера - це Дж. Дж. Абрамс, відомий за стрічками Star Trek. Можна передбачити, що фільм створить співчутливу картину впалого ангела, і притишить хор критиків, яким виявилося мало його визнання провини.

Армстронг назвав пожиттєву заборону брати участь у професійних змаганнях смертною карою. Дуже сумнівно, що цю заборону скасують і він знову зможе виступити бодай у якомусь змаганні. Проте життям після смерті може стати наступний акт його особистого реаліті-шоу, яке належить до особливого підвиду - «справжнє».

Як каже сам Армстронг, він не знає, що «там». Але ризик і невідомість мають бути добре знайомими для екс-героя величинами. Як сказала Опра у розмові з ним: «Слава збільшує визначальні якості людини. Якщо людина мерзотник - слава робить її ще більшим мерзотником. Якщо вона - великий гуманіст, то вона робить її ще більшим гуманістом».

На цих словах легендарної телеведучої на губах легендарного велогонщика зажевріла посмішка. «Мерзотник-гуманіст» явно були йому до вподоби як визначення його характеру та роду занять.

Фото - isport.ua