Останній тиждень Олімпіади в Лондоні дуже сильно скоригував телевізійні смаки вашого оглядача, які великою мірою переформатувалися в «Олімпійські пристрасті» на Першому національному.

За великим рахунком, на всіх інших каналах XXX Олімпійські ігри якщо й згадувалися, то в контексті, сказати б, арифметичному. Тобто в новинних випусках глядача загальнонаціональних каналів повідомляли про перебіг найбільшої спортивної події олімпійського циклу лише тоді, коли хтось із українських спортсменів здобував медаль.

Утім, такий масштабний проект, як «Олімпійські пристрасті», потребує більш докладного аналізу. Наразі побіжно відзначу: після скандального відкритого листа генеральному директору НТКУ Єгору Бенкендорфу з вимогою забезпечити 75% мовлення «...пристрастей» державною мовою дехто з ведучих (приміром, В'ячеслав Варда, який до того чомусь вів свої «Інші новини» російською) миттю згадав українську. До речі, той-таки Варда вже не один рік веде спортивні новини на Новому чудовою українською мовою, тому російська в його виконанні викликала моє щире здивування. Ні, якби ведучий справді мовою не володів - це одне. Але коли знаєш державну як рідну, навіщо було апріорі наражатися на неминучий шквал критики? Та ще й на державному каналі!

Головне враження від інформаційно-телевізійної картини тижня: топ-менеджмент провідних телеканалів країни, а також «примкнувший» і колись умовно опозиційний 5 канал чудово засвоїли уроки прямоефірного інтерв'ю Миколи Азарова й остаточно перекваліфікували свої новинні ресурси в таблоїди. Тепер про владу, її перших осіб і соціальні ініціативи президента можна говорити лише, як у приказці про небіжчика: або добре, або ніяк.

Щоправда, 6 серпня, в понеділок, «Факти» ICTV розпочали вечірній випуск із новини про вбивство еколога Володимира Гончаренка в Кривому Розі. Маючи добрячий вишкіл у кримінальній журналістиці від автора «Надзвичайних новин» Костянтина Стогнія, а також його ж  зв'язки, журналісти ICTV подали досить збалансовану картину злочину. Автори сюжету розповіли про те, що знаний у регіоні еколог завжди називав конкретні імена та прізвища винуватців у неблагополучній екологічній обстановці в Кривому Розі. Записали також синхрони колеги покійного та представника правоохороних органів, які намагаються розслідувати цю справу. З двох озвучених версій трагедії - навмисне вбивство, пов'язане з професійною діяльністю, та наслідок бійки між учасниками ДТП - автори сюжету очевидно схиляються до першої.

Проте центральним сюжетом усіх новинних випусків 6 серпня стала рекордна спека в Україні. Слідом за «Фактами» апокаліптичні прогнози на урожай зокрема та кліматичні зміни взагалі давали в «Репортері» на Новому та в ТСН («1+1»). «Репортер», щоправда, не забув підхопити естафету від ТСН на тему скандальних звільнень у Києво-Печерському заповіднику, для початку розповівши, що звільнених працівників було аж 60. Тоді ще генеральний директор заповідника Вікторія Ліснича в своєму синхроні цю цифру спростувала, сказавши, що таких лише четверо й усі вони звільнені законно. А саме - на підставі перевірки скарг працівників на неналежну поведінку. Як показав розвиток подій, жоден виправдальний синхрон на телебаченні пані Лісничій не допоміг, і під кінець тижня стало відомо про її звільнення з посади.

«Репортер» творчо розвинув і тему «плюсів» про символ «Євро-2012» кнура Фунтика. Мабуть, подивившись досить докладний недільний сюжет ТСН про те, як Фунтику добре живеться на фермі під Києвом, журналісти Нового вирішили, що для позитивного настрою їхнім глядачам бракує лише свині в кадрі, яка до того ж іще й у футбол грає! Ну що ж, для понеділкових новин Фунтик на страусиній фермі в Ясногородці - це саме те, що треба.

Я вже не кажу про черговий відверто підлабузницький сюжет на всіх каналах про те, що прем'єр Азаров пригрозив пальчиком мажорам. Найбільш вірнопіддано зробив його (ну хто б сумнівався!) Перший національний. Тут і грізні слова Азарича на адресу мажорів, у яких за кермом дах зриває, записали. І показали, як прем'єр хвацько вміє до гаража заїхати (за допомогою самих лише дзеркал). Надто ж виразно вийшов у операторів страх на обличчях керівного складу та (ймовірно) слухачів однієї зі столичних автошкіл. Ось кому не позаздриш!

Натомість ТСН у вже звичному для себе таблоїдному стилі весь вечір лякала свого шанувальника подробицями дикої події, коли сімейний лікар два тижні ґвалтував 16-річну дівчинку у власному гаражі. Журналісти вже так звикли до кримінальних справ як основи новинних випусків на «1+1», що спрацювали, як завжди, з формального погляду, бездоганно. Тут вам і синхрон затриманого лікаря (дякувати Богові, з розмитим обличчям), і бесіди з його сусідами ( «ой, такий пристойний чоловік, от уже ніколи би не подумали!»), і «смачні» подробиці від правоохоронців...

У вівторок, 7 вересня, обрані представники «цвіту нації» - інтелігенції - літали в Крим. Не по сіль, звісно, а по українську мову. До президента. Президент, кажуть (журналістів на зустріч не запрошували, якщо не вважати представницею професії нинішнього радника Віктора Януковича Ганну Герман), дві години уважно слухав Драча, Кравчука, Мовчана, Жулинського, а також «малого» Стуса та інших наближених, і пообіцяв створити робочу групу для розробки національної програми щодо розвитку української мови. Але про це загальнонаціональні канали повідомляли коротко, одним рядком, і переважно посилаючись на коментар Леоніда Кравчука, який співав дифірамби рішенню Януковича.

Так само коротко, не коментуючи, вже наступного дня всі вечірні новини подали інформацію про те, що Віктор Янукович таки підписав скандальний «мовний» закон. Учасників вікопомної зустрічі в Криму для коментарів чи то забули покликати (що було би логічно), чи то вирішили не ганьбити той самий «цвіт нації». Натомість «Факти» наголосили на тому, що вже ухвалений і підписаний закон президент вирішив удосконалити, доручивши це «групі фахівців» із Кабміну. Наступний синхрон Раїси Богатирьової наочно продемонстрував, хто саме з «фахівців» боротиметься за розвиток української мови як державної. Вийшло, що на цю боротьбу шановний пан президент кинув свої найкращі сили - Кабмін на чолі з найбільшим шанувальником і знавцем державної мови, тим же Миколою Яновичем Азаровим. Їй Богу, і сміх, і гріх. Додам, що того вечора інформацію про підписання президентом мовного закону в аналогічному ключі дали також «Репортер» та «Подробиці» («Інтер»). Останні, щоправда, доповнили «мовний» сюжет  ще й новиною про багатотисячні мітинги працівників бюджетної сфери на підтримку закону в східних областях країни та жменьку протестувальників проти нього біля Українського дому в Києві. Картина вийшла ну дуже збалансованою! Безумовно, про відомі обставини, за яких бюджетників виводять на подібні заходи - канал не обмовився ні словом.

Тим часом на загальнонаціональних каналах, «наближених до тіла» (див.вище), триває захопливий серіал про пригоди невгамовного та всюдисущого Миколи Яновича Бетмена. Приміром, у середу він надзвичайно перейнявся безпекою на українських шляхах. Коротше, як повідомили ті ж таки «Факти», взявся за поганих автоперевізників. У них, як з'ясував прем'єр, і транспорт застарілий, і кондиціонерів немає, і правила вони порушують, а що найгірше - щось забагато в нас автоперевізників розвелося...

Кореспонденти «Фактів», аби наочно проілюструвати слова прем'єра, вирушили на залізничний вокзал Києва, звідки йдуть маршрутки майже в усіх напрямках. І що ви думали? Точно, шановний прем'єр-міністр не збрехав! Таки немає кондиціонерів, і це підтвердила жіночка-пасажирка. А якийсь із водіїв, замучений поборами, визнав: «Шофер (із наголосом на перший склад! - Авт.) - це гроші». Відтак меседж Миколи Яновича зробився ще більш прозорим: що менше перевізників, то легше їх контролювати (читай наповнювати живими грошима не калитку дрібного власника-перевізника, а державний бюджет із усіма приємними для чиновника наслідками в вигляді відкатів чи й прямих хабарів).

На цьому автотранспортні клопоти Азарова не скінчилися. У тих-таки «Фактах» він зробив жест нечуваної доброти й щедрості - сказав, що знімати на камери, всупереч нещодавній забороні ДАІ, можна всіх - як інспекторів, так і порушників.

«Факти» й «Репортер» також повідомили про те, що ЦВК відмовила в реєстрації кандидатами у депутати  Юлії Тимошенко та Юрієві Луценку. Обидва ресурси подали однакові синхрони членів ЦВК із їхніми мотиваціями такого рішення - непогашена судимість. Власне, саме  в такому рішенні високого органу ніхто не сумнівався, як і в результаті його апеляції. Він став відомим 11 серпня й отримав висвітлення в «Часі новин» на 5 каналі та в «Событиях» на «Україні».

Перший національний, окрім грандіозного проекту «Олімпійські пристрасті» від «Савік Шустер студії», відзначився цього тижня черговим агітаційним роликом комуністів, зробленим у стилістиці документального кіно. Цикл передвиборчої агітації КПУ називається «Країну - народу!» та відзначається сумлінністю у виборі тем та засобів їх реалізації. Приміром, коли в одному з них ішлося про здоров'я народу, автори не пошкодували барв задля змалювання злиднів того самого народу. Розповіли й про смертність дітей на уроках фізкультури, пов'язавши її знову-таки зі зубожінням трудових мас. Висновок, звісно, один: коли ми прийдемо до влади, діти моментально стануть здоровими, а в палацах олігархів будуть відпочивати пенсіонери...

«Факти», вочевидь, узяли на себе функцію прес-служби нашого прем'єра, бо ж відстежують буквально кожний його чих, перепрошую, всі пересування. Хоча це й не надто легко, адже вже в четвер Микола Янович примчав до Сум, де урочисто вручив ключі від нових квартир 32-м родинам. За програмою «Доступне житло». Паралельно журналістам довелося монтувати сюжет про перебування з робочою поїздкою до Запоріжжя віце-прем'єра Сергія Тігіпка. Тут уже, відповідно до свого віку й уподобань, а також, мабуть, не без впливу «батька російської мадернізації» Дмитра Медведєва, міністр соціальної політики говорив про необхідність нових технологій для модернізації виробництва.

ТСН тим часом у четвер продовжила «автотренд», започаткований прем'єр-міністром. Журналісти служби показали прес-конференцію речника МВС Володимира Поліщука на тему, чи потрібна Україні поліція замість міліції. На користь перейменування по суті, а не за формою, в контексті оголошеної Азаровим боротьби з мажорами за кермом висловився авто-авторитет Олексій Мочанов. Його синхрон, як завжди, вражав безпосередністю: «В Америке такой мажор уже лежал бы под машиной (автогонщик мав на увазі страх порушника перед американським полісменом. - Авт.), а наши сцикуны не могут им ничего сделать!»

Не зрозуміло, чи то був збіг обставин, чи то телевізійники направду одностайно вирішили щодня ілюструвати тезу прем'єра про те, що перевищувати швидкість дозволено тільки президенту, йому самому та голові Верховної Ради, але кількість сюжетів про аварії на дорогах перевищувала всі розумні межі. Повідомлення з автошляхів скидалися (та й скидаються нині) на зведення з театру бойових дій. І це на всіх каналах без винятку. Особливо яскравою ілюстрацією про необхідність жорсткої боротьби з мажорами на дорогах стали під завісу тижня повідомлення про аварії за участі депутата-регіонала з Івано-Франківська та голови сільради з Луганської області. Тут уже повіриш у містику. Адже подібна інформація - надто вже вдячний привід без жодних зусиль продемонструвати суспільству справедливість чинної влади щодо порушників ПДР. І те, що вони «свої» - просто подарунок долі.

10 серпня день минув під знаком вогню - на Херсонщині гасили лісову пожежу. Було би дивно, якби на місці пригоди разом із бравими пожежниками не опинився наш не менш хвацький «герой-рятівник» Азаров. Цього разу - не сам, а в парі з Андрієм Клюєвим. Останній, як і належить головному з нацбезпеки, одягся в спецодяг вогнеборців. Їй-бо, як Супермен якийсь! Вигідні кадри оперативно з'явилися на ICTV та Новому, а наступного дня в «Событиях» уже дали синхрон прокурора Херсонської області, що впевнено заявив про підпал і наявність підозрюваного-погонича. Тут-таки, щоб і тіні сумніву ні в кого не виникло, дали й синхрон свідка. Затурканий дядько виявився напарником підозрюваного в підпалі пастуха і здав приятеля з усіма потрухами. При цьому довіри ані прокурор, ані його жертва чомусь не викликали.

5 канал чи не весь тиждень активно крутив репортаж із народного віча у Вінниці на підтримку кандидата в народні депутати Петра Порошенка. Віче запам'яталося виступом куми Ющенка Оксани Білозір і непідробною радістю присутніх із того, що їхній кандидат - той самий Петро Олексійович, що подарував місту розкішний музично-світловий фонтан.

ТВі цього тижня тішив свого глядача документальними фільмами з циклу «Життя славетних» або «Історія винаходів», геть «забувши» про проект Миколи Княжицького та Наталки Катеринчук «Про обранців». Вочевидь, після того, як гендиректор став кандидатом у депутати, необхідність у розкопках на тему «хто є хто з кандидатів?» зникла. Сергій Висоцький цього тижня приміряв джинси Віталія Портникова. Ну, не в прямому сенсі, звісно. Журналіст, як і попереджав пан Портников, тимчасово взяв на себе роль модератора в «Політклубі». Посмішка в цього персонажа цілком телегенічна, проте щось усе-таки заважає їй конкурувати з усмішкою Чеширського кота Віталія Портникова...

Невдалий позов Об'єднаної опозиції до Київського апеляційного адміністративного суду щодо незаконності відмови ЦВК у реєстрації кандидатами в депутати Юлії Тимошенко та Юрія Луценка став центральним сюжетом у новинних випусках суботи, 11 серпня, на 5-му та «Україні». Обидва канали підійшли до теми більш-менш сумлінно. Тут показали шматок прес-конференції за участі Турчинова, Яценюка та Гриценка, а також дали суворий синхрон Олександра Валентиновича з обіцянкою подати апеляцію до вищої інстанції.

Суботні «События» вразили не менше, ніж це зазвичай роблять на ICTV. Тут дали розлогий сльозогінний сюжет про організацію в Донецьку швидкої ветеринарної допомоги для бездомних тварин. І хто би, ви думали, її започаткував і дав гроші на дорогі машини, обладнані найсучаснішим устаткуванням для порятунку упосліджених чотирилапих? Правильно, фонд Рината Ахметова! Ось як треба прокладати дорогу до сердець! Кадри, як ветеринари забирають до люксової машини нещасну дворову собаку з єдиним уцілілим цуценям, могли б увійти до анналів білого піару.

На Новому каналі продовжили показ російського серіалу в жанрі містичного трилера «Закрытая школа». Для тих, хто не бачив іспанського оригіналу під назвою «Чорна лагуна» (El internado laguna negra), калькою з якого є згаданий продукт, «Закрита школа», може, й становить певний інтерес. Проте, як на мене, калька завжди гірша за оригінал. І купівлю українським каналом російської варіації на тему «Чорної лагуни» виправдовує хіба що її порівняна дешевизна. Витрачатися на переклад не треба. А ще наші телетопи вважають, що діти російських олігархів, змушені жити в закритому просторі, ментально ближчі українському глядачеві, ніж якісь там іспанські мажори з їхніми «ідеологічно чужими» заморочками. Хоча насправді «ЗШ» навіть поряд не стояла з «Чорною лагуною» з її неймовірно закрученим сюжетом, який тримає в напрузі цілих сім сезонів. І це при тому, що сезон складається з 11-12 серій, кожна з яких триває майже півтори години!

12 серпня в ефір повернулося суспільно-політичне ток-шоу «РесПубліка» з Анною Безулик на 5-му. За весь тиждень якогось загально-депресивного настрою та на тлі суцільної приреченості (за винятком трансляцій олімпіади!) в телевізорі це стало найяскравішим враженням.

Говорили про відповідальність депутатів перед суспільством. Зокрема - чи зможе вберегти майбутній парламент від «тушкування» та «кнопкодавства» присяга кандидата в депутати. Опоненти - Сергій Пашинський від БЮТ та Володимир Олійник від ПР - тягли ковдру кожний на себе. І якщо в пана Пашинського звинувачувальний пафос на адресу влади не лише нікуди не подівся за час відпустки ведучої, а навіть посилився, то пан Олійник дещо стомлено просто повторював мантри про «покращення» та «стабільність». Виглядало це досить кумедно, бо регіонал (який пройшов до ВР у складі БЮТ) явно відпрацьовував високе місце у виборчому списку, відтак бютівець просто метав бісер перед свинями. Третій головний герой, комуніст Олександр Голуб, теж не потішив креативом. Цей красень, звісно ж, говорив від імені партії. Дуже, до речі, радів із оприлюденої соціології, що дає КПУ двічі більший відсоток на майбутніх виборах, аніж зазвичай. Його геть не зацікавила репліка Анни Безулик, що цей відсоток зростає через тотальне розчарування виборців у Партії регіонів. А ще, цілком у стилі «ЦК КПСС», на пряме запитання експерта Вікторії Сюмар про джерела фінансування очевидно дорогої агітаційної кампанії комуністів, досить незграбно викрутився посиланням на опубліковані в інтернеті номери рахунків, куди надходили пожертви. І хто б у це повірив? Хіба що ті, хто півжиття складали копієчку до копієчки, аби отак одним махом взяти та й віддати всі заощадження на рекламну кампанію КПУ.

Експерти Вікторія Сюмар, Сергій Висоцькой, Євген Головаха та Олександр Черненко в своїх оцінках потенційних народних депутатів, а також конфігурації майбутнього парламенту були не надто оптимістичними. Звідки ж тоді враження найяскравішого видовища тижня саме від «РесПубліки»? Ну, по-перше, воно йде від того, що притомна адекватна людина, та ще й із почуттям гумору, в ролі модератора політичного ток-шоу - це завжди свято. По-друге, від заключної репліки доктора наук соціолога Євгена Головахи. Він сказав, що на вибори треба ходити бодай для того, щоби накопичити критичну масу демократичної активності. Це - єдиний результат виборів, і колись вони приведуть нас до демократії.

Хоча об'єктивно - найяскравішим видовищем і апофеозом тижня стало закриття Олімпіади в Лондоні, трансльоване Першим національним. Коли діти-волонтери в білому синхронно з віртуальним Джоном Ленноном жестами повторювали слова всесвітньо-відомої «Imagine», на це не можна було дивитися без сліз. Ну, а коли вони виклали його портрет із самих себе, це просто приголомшило. Спасибі коментатору Олександру Мащенко, який цього разу самокритично не заважав глядачам просто насолоджуватися унікальним видовищем. Ми такого більше не побачимо...

Фото - news.zn.ua