Де «Євробачення», там має бути скандал. Такою, здається, є нехитра філософія НТКУ. Скандалом завершився й фінал національного відбору Дитячого пісенного конкурсу «Євробачення», що його Перший національний телеканал транслював 8 липня.

Конкурсні виступи вже завершилися. Завершилося й голосування. На сцені - гості. Минулорічна переможниця національного відбору Крісталл. Учасниця національних відборів і на дитячі, й на дорослі конкурси «Євробачення» Рената. Дует «Емоушн». Вікторія Петрик, яка чотири роки тому на конкурсі дитячого «Євробачення» посіла друге місце...

Аж раптом: що це? Разом із Вікторією на сцені з'являється її молодша сестра. Вікторія підносить їй мікрофон - а з екрану лунає голос старшої, ніби з мікрофоном нічого й не відбувалося.

А глядачі, які не дивилися національного відбору з ручкою в руках, могли вже й забути: під номером 16 у конкурсі виступала Анастасія Петрик. Та сама молодша сестра Вікторії Петрик, що тепер їй допомагає.

Сестри закінчують виступ. Слово бере голова журі Валід Арфуш: «Это было лишнее... Хотя голосование уже было закрыто». Ще раз підкресливши, що на момент виступу сестер голосування вже було закрито, Арфуш сідає на місце. Можна припустити, що концерти такого рангу дозволяють експромти (та ще й дітям), і поява на сцені молодшої сестри була геть не передбаченою випадковістю. Але вірогідніше, що відбулося це цілком за сценарієм, бо іншого бути не могло.

Минає зовсім небагато часу. Оголошують переможця. Ним виявляється... Анастасія Петрик. Та сама, що отримала бонусний вихід на сцену разом зі старшою сестрою. Вже по завершенні голосування, але ще до оголошення його результатів.

На екрані - таблиця результатів. Таблиця чималенька - усе ж 21 конкурсант. Конкурсанти в ній - у порядку виступу, а не підсумкових місць. Текст не надто крупний. Показують таблицю недовго. Зазначено лише загальні суми балів, без деталізації. Ледь устигаєш знайти найбільшу суму - 28, Анастасія Петрик.

Перед цим Влад Багінський оголошує володаря призу глядацьких симпатій. Треба розуміти, конкурсанта, який здобув найбільше балів в смс-голосуванні. А чи ні? Багінський про це не каже. Володаркою призу виявляється Тетяна Гулик. Отже, Анастасія Петрик була фавориткою журі, але не глядацького голосування?

Так, виступ Анастасії Петрик, як на мене, був одним із найкращих. Якщо уточнити, одним із двох найкращих. Її перемога, може бути, цілком заслужена. А може, й ні. Того тепер ніхто не знає, а от здогадки й плітки забезпечено. Цю ситуацію вже ніяк не списати на «об'єктивні обставини». Її згенерували, сконструювали самі організатори.

А ще серед гостей співав Матіас. На повний голос, але без мікрофона. «Мне очень приятно было спеть под фонограмму, - пояснив він. - Меня вызвали на сцену, не зная, что я ещё сижу в жюри». Така от накладка. Тільки ж у будь-якому разі фонограма була плюсовою! А чи ведучі мало того, що викликали Матіаса на сцену надто рано, то ще й фонограму підмінили з мінусової на плюсову? Та ще й співак під час виступу продирався між стіною й якоюсь металевою конструкцією - мало не застряг, бідолашний - і при цьому не припиняв співати, навіть не захекався!

Разом із усіма конкурсантами Матіас заспівав, хотілося б вірити, наживо.

Отже, 1 грудня в Амстердамі (а це вам не Єреван, як торік!) Україну представлятиме Анастасія Петрик.

Як і годиться, половину оцінки конкурсантів складали бали журі, половину - результати смс-голосування. На відміну від цьогорічного «великого» «Євробачення», тривало смс-голосування від самого початку конкурсних виступів і завершилося через двадцять хвилин після останнього. З кожного номера можна було відправити не більше 20 смс-повідомлень.

Журі складали генеральний директор Міжнародного дитячого центру «Артек» Олена Піддубна, музичний продюсер Першого національного телеканалу Влад Багінський, співаки Тетяна Піскарьова та Матіас; головою журі був Валід Арфуш.

Заставками були якісь підкреслено дитячі картинки з логотипом «ДПКЄ», звернення конкурсантів до аудиторії, а потім якісь довільні фотографії й відеокадри учасників.

Серед конкурсантів був лише один хлопець, ще один хлопець був учасником «міжгендерного» дуету, ще один - солістом гурту з чотирма дівчатами окрім нього. Решта конкурсантів були дівчата.

Вкотре вже доводиться писати про одну фундаментальну невідповідність. У буквальному перекладі з англійської мови конкурс зветься юніорським пісенним конкурсом «Євробачення». В нас заведено іншу назву - «дитяче "Євробачення"». Хоча конкурсанти віком від десяти до п'ятнадцяти (а саме таким є нині вікове обмеження, про що неодноразово нагадували ведучі Тімур Мірошниченко та Елізабет Арфуш; конкурсантів віку «уй ти моя радість» тепер не буває) - то вже тінейджери, підлітки. Пригадайте себе в такому віці, й ви згадаєте: чи не найбільшою в житті образою було для вас, коли вас називали дітьми й ставилися по-дитячому.

Український національний відбір натомість щосили підкреслював саме дитячість. Перед початком конкурсних виступів глядачів потішив гурт «Шпроти» - у радянській шкільній формі й у піонерських краватках. Чим до певної міри й установив стиль усього, що відбувалося надалі.

Генеральний директор Міжнародного дитячого центру «Артек» Олена Піддубна, офіційно відкриваючи конкурс, виголосила, мов директриса радянської школи: «Украина - это страна со самыми звонкими голосами, самая певческая страна... Я вас очень люблю, и вас любят и Арфуш, и Багинский». От саме про це конкурсанти й мріяли ціле життя.

Чому «мов директриса радянської школи»? Бо то саме в радянській школі скрізь, доречно й недоречно, пригадували «найкращу в світі рідну Комуністичну партію». От саме з радянської школи я й виніс переконання: такий от канцелярський, дірокольно-скоросшивальний патріотизм - геть нещирий. І в учнів він викликає які завгодно почуття, тільки не патріотичні.

Тімур Мірошниченко й Елізабет Арфуш грали ролі вчителя й учениці. Дуже свіжий і небанальний розподіл ролей, варто віддати належне. «Дозволь, цього разу лідером буду я», - з інтонаціями шкільної примадонни сказала панна Арфуш на самому початку.

Пригадаймо минулорічне дитяче «Євробачення» в Єревані, де не було й натяку ані на дитячість, ані на дорослу зверхність. У поведінці ведучих зокрема.

Тетяна Терехова й Ростислав Тодореску в грінрумі допитувалися в конкурсантів, чи хвилювалися вони. Ну, от уявіть «доросле» «Євробачення», де ведучі просто чіплялися б до конкурсантів і вимагали б від них серйозної й детальної - мов на уроці - відповіді.

Провели конкурс ведучі добре, от тільки надто вже старанно грала Арфуш роль учениці. Перегравала навіть.

Дивне враження залишили й самі виступи. Здавалося б, підлітковий, молодіжний контингент. Найбільш життєрадісний, бешкетливий, найбільш емоційний, темпераментний. А пісні здебільшого були... та нудні вони були, чого вже евфемізми підбирати! Здебільшого не вражали вони ані дзвінкими голосами, ані бездоганним слухом.

По-справжньому не запам'яталася, не зачепила жодна пісня. Ніби й шоу в багатьох виступах були - такі самі підлітки, в підлітковому вбранні, з підлітковими танцями. А пісні були якісь... кволі, мляві, беземоційні. Мов на іспиті. Не підліткові. Дитячі в старому радянському розумінні - тобто, «для дітей потягне». Ну, як от співали в будинках піонерів.

Дуже сумнівно, що бодай хтось із-поміж конкурсантів поставить бодай одну з конкурсних пісень у компанії - щоб потанцювати, повеселитися або, навпаки, розслабитися. Дуже сумнівно, що бодай хтось із конкурсантів буде «пертися» й «тащитися» під ці пісні на самоті.

До всього того варто додати, що жоден член журі не вимовив жодного слова українською мовою. Тож омріяна багатьма двомовність (тільки справжня двомовність) стала б величезним прогресом!

Виступ Анастасії Петрик у півфіналі:

Фото - petryksisters.com, 1tv.com.ua