Луканово посміхаючись: Меру Донецька „шерше ля фам” не допоможе

29 Травня 2006
3013
29 Травня 2006
14:20

Луканово посміхаючись: Меру Донецька „шерше ля фам” не допоможе

3013
Оце наприкінці минулого тижня в засобах масової інформації знову про мову забалакали...
Луканово посміхаючись: Меру Донецька „шерше ля фам” не допоможе

Оце наприкінці минулого тижня в засобах масової інформації знову про мову забалакали. Не про співучу і солов`їну, а про нещасну і кволу російську, яка, біднесенька, потерпає – аж сил нема на це дивитися. А мені тут же Монреаль пригадався. Я мав приємність працювати у цьому франко-англомовному місті на Міжнародному канадському радіо. Французької я не знаю і тому спілкувався з обслуговуючим персоналом англійською. Якось мене звукооператор запитав, чому я французькою не володію. Мені соромно було виправдовувати своє невігластво і я віджартувався:

- Я французькою знаю одну лише фразу, але найголовнішу.
- Яку?
- Шерше ля фам.

Він розсміявся і потім частенько жартома запитував, чи я знайшов жінку для себе. Запитував, природно, англійською. А мені кожного разу було ніяково і я обіцяв собі вивчити французьку. Треба сказати, що я почав втілювати свою обіцянку в життя – вивчив елементарні правила граматики і навіть засвоїв усвідомлено одну фразу з підручника – ля фам марш а ля гар. Вона за іронією знову стосувалася слабкої статі: жінка іде на вокзал.

Такі спогади навіяв мені розкішний репортаж Єгора Чичеринди в ТСН на „1+1” про черговий сплеск надання російській мові статусу регіональної. Копнув журналіст глибоко, представив різні точки зору, до того ж, подав подію динамічно і емоційно. Мене ж у цьому репортажі особливо мер  Донецька добродій Лук'янченко зворушив. У цьому регіоні теж ухвалили рішення про регіональний статус „великого и могучего”. Міський голова сказав буквально два речення про принциповість його партії у мовному питанні і в цих двох реченнях вжив словосполучення „обеих языков”. Мені подумалося, що це, мабуть, з лексикону улюбленої поетеси партійного лідера Лук'янченка – Анни Ахметової. Або з того ж розряду, що великий піст відомий „православний” політик оголошує закінченим на місяць раніше строку.

А ще мені подумалося, що в усіх матеріалах ЗМІ на вищезгадану тему бракує ще однієї точки зору. Ні, не про те, що, беручись щось захищати, політик мусить хоча б ознайомитися з предметом свого захисту, іншими словами, вивчити грамотну російську мову – це думка очевидна. Чомусь ніхто не каже, що чим більше мов ти знаєш – тим розумнішим і впевненішим у собі ти є. Відповідно, політики, які і самі неграмотні, та ще й заохочують неграмотність свого електорату - в кінцевому підсумку приречені. Відповідно, треба пропагувати грамотне володіння кількома мовами. Ймовірно, думка ця теж не відзначається особливою оригінальністю, але чомусь вона поступається у своїй популярності тезі про пригнічення рідної російської мови. До речі, якби політики вивчали питання глибоко, то вони б прочитали книжку „донецького(!) пацана” Івана Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація?”, в якій дуже добре розписано, як російська мова ставала рідною для України, в тому числі і Донбасу. Чомусь мені видається, що громадяни теж не безкінечно слухатимуть теревені політиків про „исконно русскоязычный Донбасс».

Щось подібне і в Квебеку відбувалося, де столицею Монреаль. Туди прийшли англосакси і почали нав`язувати свою мову – приблизно так, як це робилося за СРСР з російською. Вони теж витісняли французьку і не бажали її вчити. Закінчилося це тим, що французи ледь не вивели Квебек зі складу Канади – на референдумі з цього питання їм не вистачило кілька сот голосів. І ля фам до цього не мала жодного відношення.

Юрій Луканов

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3013
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду