Ви будете сміятися, але автор цих рядків щойно вкотре відкрив велосипед: в Україні відсутній справжній, тобто функціонуючий на засадах цілісності та повноти, інформаційний простір.

Ви продовжуватимете сміятися, але в Україні (ще один нововідкритий велосипед) знаних інтелектуалів не поважають (проте використовують) і не цінують (проте час від часу їх помічають) як політики, так і журналісти.

Ви не переставатимете сміятися, але зазначені вище знані інтелектуали, яких я особисто щиро поважаю за чималу кількість їхніх цілком реальних фахових і моральних чеснот, неспроможні діяти як публічні діячі у європейському розумінні цього слова, хоча чимало говорять саме про європейськість.

Щоб сказане не виявилося розсипом трюїзмів, одразу ж переходжу до конкретики, тобто до підґрунтя та підстав подібних суджень.

Десь із тиждень напередодні Нового року читачі «Української правди» (І, підозрюю, ще низки популярних Інтернет-видань) мали змогу бачити вельми «крутий» банер, який сповіщав, що совість нації гнівно протестує проти політичних переслідувань Юлії Тимошенко. Цілком імовірно, що хтось із читачів тиснув на той банер, щоб дізнатися а) хто така «совість нації»; б) у якій формі виражений протест; в) чому тільки Тимошенко; г) усе інше за цією темою. Натиснув і я. І був «викинутий» на сайт УНІАН. Наведу повністю те повідомлення, до якого відсилався читач:

«Інтелігенція вимагає від Януковича припинити переслідування Тимошенко

Представники української інтелігенції вимагають припинити політичні переслідування лідера опозиції, голови партії «Батьківщина» Юлії ТИМОШЕНКО.

Про це йдеться у переданому УНІАН відкритому зверненні представників української інтелігенції на захист Ю.ТИМОШЕНКО. Документ підписали Іван ДЗЮБА, Дмитро ПАВЛИЧКО, Левко ЛУК'ЯНЕНКО, Мирослав ПОПОВИЧ, Юрій ЩЕРБАК, Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, Марія МАТІОС, Юрій АНДРУХОВИЧ, Микола ЖУЛИНСЬКИЙ - загалом 32 особи.

"15 грудня 2010 року демократія в Україні зазнала жорстокого удару. Це дата, з якої політичні переслідування набрали якісно нового значення і загрозливого розмаху. Свобода розтоптана, диктатура Партії регіонів показала своє справжнє обличчя. Досі команда ЯНУКОВИЧА намагалась залякати опозицію та громадянське суспільство тихими репресіями та арештами. А тепер, коли Генеральна прокуратура пред'явила звинувачення з підпискою про невиїзд голові партії «Батьківщина» Юлії ТИМОШЕНКО, людині, що за неї на президентських виборах проголосувало дванадцять мільйонів громадян України, влада продемонструвала зухвалий намір остаточно знищити реальну опозицію, перейти до авторитарного правління в державі", - наголошується у зверненні.

Представники української інтелігенції вважають, що очевидними є абсурдність і політична вмотивованість звинувачення, висунутого лідеру партії "Батьківщина".

"Кримінальна справа проти Юлії ТИМОШЕНКО побудована тільки на тому, що начебто вона у розпал економічної кризи використала для виплати пенсій кошти від квот за викиди парникових газів. І хоча Державне казначейство підтверджує, що всі ці кошти до останньої копійки досі залишаються на його рахунках, влада погрожує ТИМОШЕНКО позбавленням волі на строк від 7 до 10 років", - сказано у документі.

Представники української інтелігенції вважають, що Президент доручив генеральному прокурору порушити проти Ю.ТИМОШЕНКО справу, щоб усунути її від політичної діяльності та знищити опозицію.

"Віктор ЯНУКОВИЧ розуміє, що саме Юлія ТИМОШЕНКО буде його головним конкурентом на майбутніх парламентських і президентських виборах, що саме Юлія ТИМОШЕНКО є уособленням справжнього опору антиукраїнській та антидемократичній політиці, яку здійснює нинішній режим", - переконані підписанти звернення.

Вони також зазначають, що український народ має гіркий, трагічний досвід перебування під владою єдиного "непомильного" ленінсько-сталінського режиму. Ми пам'ятаємо, що нищення свободи та альтернативи у політиці обернулось для народу безправністю, бідністю, голодоморами, приниженням гідності, духовності, русифікацією...

"Сьогодні ми стоїмо на порозі часу, коли все, що ми пережили в ХХ ст., починає повторюватися. Знову панує одна партія, чиниться політичний тиск на суспільство та ЗМІ, переслідується опозиція, процвітає беззаконня та корупція, влада здає національні інтереси і руйнує підвалини української ідентичності та державної незалежності України. Бандитське побиття у Верховній Раді депутатів із партії "Батьківщина" депутатами з Партії регіонів ще раз засвідчує, що "регіонали" поводяться на українській землі як окупанти", - переконані представники української інтелігенції.

Вони вимагають від Президента України негайно "покласти край політичним репресіям, позбутися депутатів-бандитів із свого оточення, забезпечити збереження демократії, дотримання законності та прав людини у країні", а також припинити політичні переслідування Ю.ТИМОШЕНКо".»

Чи можна з цього тексту одержати відповіді на сформульовані вище запитання? І так, і ні. Скажімо, з наведеного тексту випливає, що знані інтелектуали (або ж представники української інтелігенції) протестують не лише проти переслідувань Юлії Тимошенко, а й проти всіх політичних репресій з боку чинної влади. З іншого боку, нез'ясованим залишається запитання - а хто ж ті 23 неназвані  УНІАН особи, які також підписали відкрите звернення? Іншими словами, хто претендує на роль представників інтелігенції чи то пак «совісті нації» (як підписантів назвали, переконаний, не спитавши у них дозволу невідомі  автори банеру)?

Думаю, читачі чудово розуміють сенс цього запитання: адже відсутність знакових прізвищ під подібними документами часом говорить більше, ніж наявність того чи іншого прізвища під ними.

І взагалі, я особисто звик працювати з повними текстами документів, а не з їхніми переказами, хай навіть і кваліфіковано зробленими.

Отож, ясна річ, автор цих рядків почав сумлінно «ґуґлити». І...

Не тільки наче й солідні видання, а й деякі інформагенції або переказували, або дослівно наводили лише повідомлення УНІАН, на вдавшись до намагань дати повнішу інформацію. Хіба що з «Дня» вдалося довідатися ще декілька прізвищ підписантів, як-от Богдан Горинь, Валерій Шевчук, Юрій Мушкетик, Василь Овсієнко, Олександр Скіпальський, - але повний текст звернення був усе одно відсутній. Інтернет-видання «Політична думка» подало ексклюзивні коментарі кількох знаних інтелектуалів стосовно можливої реакції влади на звернення, і знов-таки, без тексту самого звернення. З сайту Сумської організації УНСО дізнався ім'я ще одного підписанта - Володимир Сергійчук.

Ну, а потім я знайшов у «Волинській правді» майже всі прізвища тих, хто підписав звернення. До тих, хто був уже мені відомий, додалися Володимир Василенко, Василь Герасим'юк, Володимир Гарбуз, Дмитро Гнатюк, Лариса Денисенко, Юрій Дорошенко, Ірена Карпа, Євген Лупаков, Юрій Мушкетик, Наталія Осьмак, Володимир Пилипчук, Михайло Ратушний, Андрій Ткачук, Василь Туркевич, Григорій Халимоненко, Василь Шкляр... але все одно двох не вистачало. Як і самого повного тексту.

Тільки тридцять підписів - так само без повного тексту - вдалося знайти і на сайті «Антикримінальний вибір». Щоправда, там містилася вельми цікава додаткова інформація: «Тим часом професор Нацакадемії мистецтв, регіоналка Лариса Скорик у зворотній заяві намагається сказати цим вчорашнім "улюбленцям Компартії і органів": перегорніть нікчемні сторінки свого минулого і врешті заспокойтесь, дайте слово Феміді».

Зацікавившись цим контрзверненням, я легко знайшов (от дивина!) його повний текст в Інтернеті. Як на мене, воно не потребує розлогих коментарів: звинувачуючи своїх опонентів («псевдо інтелігенцію») у «співпраці з відповідними репресивними службами колишнього Радянського Союзу», Лариса Скорик користується всією сумою саме ґебістської стилістики і лексики. Цікаво, як би повелися в Ізраїлі з людиною, яка назвала Адольфа Гітлера і Генріха Гіммлера безневинними в'язнями нацистських концтаборів? А от Лариса Скорик спокійно звинувачує багатолітніх і кількаразових «відсидентів» Богдана Гориня, Левка Лук'яненка і Василя Овсієнка у всіх можливих політичних гріхах, у тому числі й співпраці з «компетентними органами». А як працював на «органи» Дмитро Гнатюк? І яким це побитом, цікаво мені, тридцятилітня Ірена Карпа встигла відзначитися у такій співпраці? У колисці чи у дитячому садочку?

І тільки академіка Дзюбу Лариса Скорик милостиво пожаліла: «Сказане жодним чином не стосується Івана Дзюби - просто жаль»...

Одне слово, пошук мій виявився вдалим тільки частково. Ані повний текст звернення, ані всіх 32 прізвищ знайти не вдалося. Навіть на сайтах партії «Батьківщина» і самої Юлії Тимошенко. Там присутні Тимошенко, ще раз Тимошенко та трішечки Турчинова і К^о. Схоже, у штабі «Батьківщини» так і не зрозуміли головної причини поразки своєї лідерки на президентських виборах і щиросердно вважають, що знаних інтелектуалів і надалі можна використовувати як ужиткову ганчірку. Відсутнє звернення і на сайтах, які позиціонують себе виразниками настроїв громадянського суспільства. Чи й там так само ставляться до інтелектуалів, як й у штабі «Батьківщини»? Чи, може, головна причина тут - традиційне українське нехлюйство?

Та як би воно не було, кінцевий результат однаковий.

І ще один штрих до портрету проблеми: хтось із підписантів заявив, що до їхнього звернення можна ще приєднатися, воно відкрите для підписів. Але як можна приєднуватися до того, з повним текстом чого ти ніяк не можеш ознайомитися? Чи й далі триває практика отого тричі клятого каганцювання, коли вузькі групки українських інтелігентів займалися тією чи тією справою без контактів одна з одною і без виходу на широкий інформаційний простір? Але ж надворі нині не ХІХ, а початок ХХІ століття, - чи я помиляюся?