Як уже повідомляла «Детектор медіа», 2 вересня в столиці відбулося перше масове громадське обговорення концепції суспільного мовлення, проект якої підготовлено Громадською гуманітарною радою при президенті України. Громадські слухання «Оцінка концепції суспільного мовлення нової влади» було ініційовано рухом «Стоп цензурі!».

Організаторами заходу виступили найбільш авторитетні в Україні медійні громадські організації: Інститут масової інформації, Інститут медіа права, «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа», фундація «Суспільність», Центр суспільних медіа, Незалежна медіа-профспілка України, Київська незалежна медіа-профспілка, профспілка «Медіафронт», а також громадська кампанія «Новий громадянин». На слуханнях були присутні представники посольств багатьох країн ЄС та США, Європейської комісії, Ради Європи, міжнародних неурядових організацій.

Така увага західних урядових та експертних кіл до слухань невипадкова, адже, як не раз було наголошено західними учасниками слухань, імплементація правових рамок суспільного мовлення у відповідності до європейських та міжнародних стандартів - один із найважливіших пунктів порядку денного у підготовці України до асоціації з ЄС. Так, наприклад, відомий експерт Ад Ван Лун, який представляє спільний проект ЄС та Ради Європи «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі», порекомендував українцям перш ніж писати закон про СМ обов'язково обговорити питання про місію СМ, структуру його управління, яка має бути незалежною від політиків, про незалежний аудит (комісію, що контролюватиме фінанси), про створення наглядової ради. І під час обговорення скористатися рекомендаціями Ради Європи.

Представник міжнародної організації «Артикль 19» Бойко Боєв детально розповів про Типовий закон про суспільне мовлення. «Ми вивчили досвід інших країн і на підставі рекомендацій Ради Європи розробили такий проект. Він містить правові визначення провідних принципів і засад СМ: як забезпечити незалежність керівних органів мовника від влади, джерела фінансування тощо». Україні варто звернутися до положень цього Типового закону, - зазначив Боєв.

А керівник проектів BBC Word Trust щодо трансформації суспільних мовників на Балканах, в Азербайджані, Грузії та Киргизстані Нік Ньюджент на прикладі Бі-бі-сі розповів, як працює СМ в демократичному світі. «Ми дуже конкурентоспроможна організація, ми не хочемо бути нудні, тому постійно намагаємося завоювати аудиторію. Бі-бі-сі живе на обов'язкову сплату кожною британською родиною 175 євро. Ми маємо широку аудиторію як масового глядача, так і нішевого. Бі-бі-сі відрублені від влади і мають хороший вишкіл для журналістів, бо треба готувати свої кадри. В результаті Бі-бі-сі має найвищий рівень підтримки англійців», - з гордістю сказав він. Та все ж, на його думку, майбутнє за цифрою та інтернет-телебачення. Тому Бі-бі-сі нині активно освоює саме нішу інтернет-телебачення.

Втім, схоже, представники українського уряду та президента, парламентської коаліції не зовсім розуміють, що йдеться не просто про формальне «створення» суспільного мовлення в Україні, а саме про відповідність його засад і діяльності світовим стандартам. Яскраво це продемонстрували й слухання 2 вересня, на яких представників від чинної влади та парламентської більшості майже не було, а сама Концепція СМ від Громадської гуманітарної ради, як і рівень її представлення на слуханнях, викликали більше запитань, ніж давали відповідей. Особливо коли керівник робочої групи по створенню цієї концепції, член Громадської гуманітарної ради, проректор з інформаційно-аналітичної роботи Відкритого міжнародного університету «Україна» Валерій Бебик повідомив, що насправді за задумом головного ідеолога створення СМ при президенті Вікторі Януковичі - заступниці голови АП Ганни Герман - ішлося про створення навіть не концепції, а одразу законопроекту про СМ!

При цьому, як уже не раз наголошували відомі медіа-експерти, до складу робочої групи не було введено жодного представника відомих українських громадських медійних організацій, народних депутатів, фахівців телевізійного ринку, на рахунку яких є більше десятка якісних концепцій створення та функціонування СМ в Україні.

Валерій Бебик підтвердив, що до роботи над концепцією було залучено перш за все представників освітніх кіл, Академії педагогічних наук тощо - незалежних, як постійно наголошував проректор, від влади. Керівник робочої групи, втім, наголосив, що вони «взяли все, що було напрацьовано до нас нашими колегами, і максимально все це використали при підготовці свого проекту». Водночас, на думку Бебека, вони «розширили» все нароблене, зробивши головний акцент на... освітньому компоненті СМ, бо, мовляв, нині в Україні дітям по телевізору дивитися нічого.

Шеф-редактора «Детектор медіа» Наталю Лигачову здивувало таке «розширене» уявлення Валерія Бебика про концепцію суспільного мовлення. «Освітній компонент - це добре, це безумовно потрібно, але все ж таки суспільне мовлення - це, перш за все, елемент демократичного суспільства, його головне завдання - виважена інформаційна політика, воно повинно об'єктивно і збалансовано інформувати про події в державі та світі», - сказала Наталя Лигачова. Але, на її думку, саме механізмів незалежності від політичного впливу влади на редакційну політику СМ, склад його наглядової ради - й не представлено в обговорюваній Концепції. Лигачова висловила також подив, що, згідно з проектом Концепції, більшість у наглядовій раді має належати висуванцям політичних сил, а механізм висунення єдиного (!) представника від громадськості геть нереалістичний.

Пан Бебик одразу запевнив, що механізм створення наглядової ради СМ можна відпрацювати таким чином, щоб більшість у ній належала громадськості.

Інші учасники обговорення теж закидали авторам концепції СМ те, що в ній мало конкретики. «Немає чіткості завдань, зокрема, як має бути організовано модель фінансування, управління, якою має бути юридична структура і скільки їх має бути, як обирається керівник, яким має бути перехідний період для НТКУ і НРКУ, які мають бути ліцензії, чи передаватиметься майно. Тобто в проекті запропонованої концепції простежується відсутність чіткості по всіх ключових питаннях», - зазначив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко.

«Я не знаю жодної країни, де влада створює суспільне мовлення. Якщо це робитиме Адміністрація президента - це буде газета "Правда". Насправді цим мають займатися професіонали. Суспільний мовник має інформувати, а не пропагувати», - зауважила народний депутат Ірина Геращенко. Вона також запропонувала звернутися до Верховної Ради і якнайшвидше, ще до ухвалення закону про СМ, розглянути пакет медійних законопроектів, зокрема про доступ до публічної інформації.

Для генерального директора ТВі Миколи Княжицького більшість обговорюваних питань, приміром, буде реклама на каналі СМ чи ні, є технічніми. Головне, на його думку, - чи буде досягнуто порозуміння між представниками влади, опозиції та громадських організацій щодо суспільного мовлення.

А от на думку ще одного члена Громадської гуманітарної ради, гендиректора агентства «Інтерфакс-Україна» Олександра Мартиненка, найважливішою є думка людей, тому він запропонував провести опитування і в першу чергу поцікавитися, якого телебачення людям бракує. «Давайте запитаємо в людей, а не в тих, хто цим займається. А політичного консенсусу в нас не буде найближчим часом, можливо це й на краще. Щодо ж фінансування СМ, то іншого, ніж бюджетне, не буде», - сказав Мартиненко.

Його думку розділили не всі присутні. Наталя Лигачова зауважила: якщо б у повоєнній Німеччині 1945 року вирішили б не створювати суспільного ТБ, а проводити заміри думки населення, ми навряд чи й до сьогодні мали б одне з найсильніших у світі громадське мовлення, яким нині є німецьке. Лигачова наголосила на ролі й відповідальності еліт (перш за все - політичних) за створення та розвиток демократичних інструментів та інституцій у державі.

Учасники обговорення мали змогу познайомитися з досвідом створення і діяльності СМ у Грузії та Естонії. Зокрема, член наглядової ради Грузинського суспільного мовлення, директор із розвитку Кавказької школи журналістики та медіаменеджменту Ліа Чахунашвілі розповіла, що в них СМ фінансується з бюджету - це 0,12% від внутрішнього валового продукту, і це приблизно 13 млн доларів. Механізм створення та кількість членів наглядової ради в них постійно змінювалися. «Раніше в раді було 9, а нині 15 членів. До її складу входили політики від влади й опозиції. Нині громадськість домоглася того, що до ради входить троє її представників. І хоча ми в меншості, та все ж маємо змогу не тільки донести свою позицію, а й інформувати суспільство про те, що відбувається у раді. Проблем з діяльністю СМ багато, та все ж ми постійно удосконалюємося і рухаємося вперед», - зазначила Ліа Чахунашвілі. Вона також зауважила, що реформування державного мовника на суспільного є довгим і нелегким.

Член наглядової ради Естонського суспільного мовлення й екс-керівник Естонського суспільного телеканалу Хагі Шайн спілкувався з учасниками обговорення через інтернет, він також зазначив, що проблем у діяльності СМ чимало. В Естонії до наглядової ради входять і політики, і представники громадськості. «Але наші політики вже мають такий рівень культури, що в цій раді працюють як експерти, а не як представники політичних сил», - сказав він. Естонське СМ відмовилося від реклами і також фінансується з державного бюджету.

У світі чимало моделей формування наглядових рад та фінансування СМ. Виконавчий директор Інститут масової інформації Вікторія Сюмар ознайомила присутніх із деякими з них.

В обговоренні проекту концепції взяли участь представники регіональних ЗМІ, яких цікавила доля державних ОДТРК, а також національних меншин в Україні, обділених увагою державного телебачення.

Коли справа дійшла до прийняття резолюції слухань, дехто з присутніх, зокрема незалежний журналіст Олександр Зирін, запропонував узагалі не ухвалювати ніяких документів, мовляв, Громадська гуманітарна рада взагалі не представила бодай якоїсь концепції СМ, вартої обговорення. Та все ж більшість вирішила прийняти резолюцію.

Народний депутат від БЮТ Андрій Шевченко, який уже багато років особисто причетний до процесу створення СМ в Україні, вніс найбільш важливі пропозиції щодо доповнення проекту резолюції. Сам факт появи проекту Концепції від Громадської гуманітарної ради він вважає позитивним, як і «відмову від паралельного існування державного і суспільного мовлення». Водночас, Андрій Шевченко запропонував учасникам слухань наголосити на тому, що «будь-яка концепція зі створення СМ в Україні неприйнятна для суспільства без виконання головних умов забезпечення елементів незалежності - у фінансуванні (щоб воно не залежало від міністра фінансів), у кадрових рішеннях, редакційній політиці».

Також Андрій Шевченко доповнив перелік документів, пропонованих експертами для використання під час доопрацювання Концепції та розробки законопроекту про СМ. У повному вигляді цей перелік уже наявних розробок виглядає так:

- законопроект, розглянутий ВР України в 2005 році (проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України "»Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України», реєстраційний номер 7539);

- законопроект, розроблений у Національній комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі (про внесення змін до Закону України «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України» (нова редакція));

- законопроект №4198, зареєстрований у ВР України у 2008 році;

- проект засад редакційної політики інформаційних редакцій Суспільного громадського мовлення України (підготовлених робочою групою з розробки редакційних принципів суспільних телерадіомовників у рамках коаліції громадських організацій «Суспільне мовлення» (за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»));

- концепції СМ, відібрані Секретаріатом президента України під час відкритого конкурсу 2005 року;

- концепцію СМ України, представлену Центром суспільних медіа та «Інтерньюз-Україна»;

- Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги та рекомендації Ради Європи

Присутні проголосували за проект резолюції з доповненнями й уточненнями і вирішили, що пропозиції до неї прийматимуться ще протягом доби. «Детектор медіа» та інші ЗМІ опублікують остаточний варіант Резолюції громадських слухань найближчим часом.

Нагадаємо, що громадське обговорення, організоване Адміністрацією президента в регіонах, розпочнеться 7 вересня з Одеси. А до 28 вересня робоча рада має узагальнити всі пропозиції й подати їх Гуманітарній раді.

Керівник робочої групи Валерій Бебик обговоренням 2 вересня задоволений. Він висловив готовність узяти до уваги практично всі пропозиції, що прозвучали під час слухань, які стосуються фінансування, кадрових призначень, програмової політики. «Ці пропозиції абсолютно співпадають з думками робочої групи. Дехто думає, що концепцію мають писати тільки журналісти, що вони мають монополію, бо про це 10 років думали. Насправді це суспільна робота», - сказав Бебик.

Говорячи про рівень, на якому обговорюватиметься проект концепції в регіонах, Валерій Бебик зазначив: на них може прийти хто завгодно. «Нині для нас найбільша проблема - це доля обласних ДТРК. Тому ми б хотіли почути думку людей із регіонів. Подавайте пропозиції і через "Детектор медіа"», - запропонував він.

Залишається сподіватися, що енне обговорення концепції СМ не залишиться просто на папері і що команда Януковича матиме сміливість урахувати пропозиції експертів і фахівців із медіасередовища.

Громадські слухання відбувалися за підтримки міжнародної організації «Міжнародна підтримка медіа» (IMS) та Міжнародного фонду «Відродження».

Фото Леоніда Княжицького