Обговорення пройшло жваво, з оплесками, сміхом, мудрими словами і дещо істеричними потугами деяких навколошоубізнесових діячів. В студії пліч-о-пліч розташувалися:

- телевізійне начальство (солідно в першому ряду);

- численні діячі шоу-бізу (ну отут сядьте, вас теж буде видно);

- зовсім нечисленні аналітики (вчасно оцінивши велелюдність, я про всяк випадок кинув свій светр на потрібне місце);

- молоді українські й уже не зовсім співаки і співачки (якщо місце залишиться);

- майбутні молоді менеджери шоу-бізнесу (так, швиденько пересіли отуди... ні, сюди!).

Творча команда щотижневої інформаційно-музичної програми Першого національного «Муз.Ua» явно трішечки недооцінила цікавість до події - раптом прийшли всі, кому телефонували! До того ж прихопили з собою своїх протеже. Відтак раптом забракло місця. Це по-перше. По-друге: за хвилину до початку вранішнього недільного прямого ефіру стало зрозуміло, що змістовної розмови не вийде - десятки фахівців, і кожен хоче щось сказати! В результаті телеглядачі не побачили низки цікавих відеосюжетів, відзнятих телевізійниками на місці євровізійних баталій, у Москві.

Крім того, в студію не з'явилася представниця від України на «Євробаченні-2009» пані Лобода. Бігом повитягали з імпровізованої сцени зручні крісла - і ведучі програми пані Орлова та пан Мірошниченко взяли весь вогонь на себе. Як на мене, те, що на ефір у студію НТКУ не з'явилася ні пані Лободи, ні представники її команди, - ланцюжок логічних подій. Після того як пані Лободу було відібрано на «Євробачення», її контакти з представниками НТКУ фактично припинилися. Навіть усі свої прес-конференції пані Лобода проводила будь-де, тільки не в досить затишному і професійно обладнаному прес-центрі Першого національного.

Крім того, за інформацією, яку я маю від євровізійної команди НТКУ, ніхто з ними не контактував, не запитував, не консультувався. Переконаний - і активно про це писав - саме такий стиль підготовки до «Євробачення» великою мірою і призвів до доволі невтішних, перш за все телевізійних, результатів виступу представниці від України. Чого не скажеш про комерційну складову шоубізнесового проекту «Світлана Лобода». З євровізійними результатами «там» усе нормально: величезна низка контактів, раути з послами, обіди й вечері з потрібними людьми (практично цитую інтерв'ю пані Лободи Першому національному, показаному гостям студії і телеглядачам).

От і цього ефірного ранку офіційну причину відсутності було заявлено як «концерти десь у Росії». Ну і, звісно ж, посмішку всіх присутніх у студії викликало публічне телевізійне «ура», продемонстроване у відеозапису: я хочу на наступне «Євробачення»! З цього приводу я подумав: ще б пак! Нагадаю: жодна телекомпанія України не здатна забезпечити вихід українського співака на таку фантастичну аудиторію! Жодна телекомпанія України не здатна забезпечити українським співакам і продюсерам таку кількість живих і активних контактів зі справжніми монстрами світової музичної та телевізійної індустрії. НТКУ і українська держава робить основне - надає й гарантує грандіозну можливість! Решта - в руках творчої і менеджерської команди того або іншого учасника. Скажу по секрету - це варте «закладеної квартири», тим більше якщо про запас є ще одна!

Іронічно глузую тому, що дуже мало говорять про реальну частку і фінансову участь держави (в особі Національної телекомпанії) в проекті під назвою «Україна на "Євробаченні"». Таке враження, що все робиться за Гоголем: глянув хтось на вареник - той із бризками шубовснувся в тацю, бровами поводив - той із бульканням борсається у сметані, оком мигнув - той до рота стрибонув. Для телеглядача це справді так! Для колег телевізійників - велетенська робота і потенційна сивина. Для держави - добрячі гроші (порядку кількох сотень тисяч). Причому Європейська мовна спілка чомусь воліє отримувати на рахунки купюри (звісно, в електронному вигляді) зовсім не з портретами знайомих українських тьоть і чолов'яг.

Тому радісно констатую: прозвучала, як на мене, головна родзинка ефіру - пан президент НТКУ заявив, що музикант або колектив, якому буде надано право представляти Україну на 150-мільйону аудиторію Європи та Австралії, має укладати з телекомпанією контракт. І в цьому серйозному документі буде все прописано. Обов'язки посланців від України перед телекомпанією також. Нарешті! Вітаю! Уважно спостерігатиму за виконанням цієї обіцянки. І готовий надати посильну фахову допомогу в прописуванні жорстких умов цього контракту. Особливо це стосується взаємного піару та прав на використання аудіо- та відеопродукту. А то знову доведеться зі сміхом нагадувати, хто кого породив. Цей контракт треба викласти на офіційному сайті компанії. Це потрібно тому, що в студії «Муз.Ua» деякі активні діячі вітчизняного шоу-бізу знову почали демонструвати елементарне незнання офіційних документів. Підкреслюю: офіційних, а не викладених чи виголошених своїми словами на сторінках і в ефірі відповідного кольору і запаху. Такий інтелектуальний підхід і рівень, на жаль, стандартний для діячів проросійського стилю ведення шоу-бізнесових справ в Україні. Приємно, що і ведучі програми, і функціонери Першого національного коротко і жорстко навели лад у прямому ефірі і продемонстрували телеглядачам справжній рівень деяких діячів.

Багато часу на обговорення в студії було віддано процедурам відбору і голосування. Як на національному рівні, так і на рівні загальноєвропейському. Приємно, що пожвавлення в студії і, сподіваюся, серед телеглядачів викликала пропозиція зробити процедуру національного відбору відкритою, зрозумілою та щорічною. На моє глибоке переконання, тільки в такий спосіб ми отримаємо не тільки якісний і суперцікавий телевізійний продукт, а і гідного представника й пісню на «Євробаченні». Оскільки фахівці зможуть вибудувати роботу системно і з прицілом на перспективу. Телеглядачі з нетерпінням очікуватимуть на видовище. Спонсори і рекламодавці отримають гарантовано цікаві й ефективні рекламні можливості. І головне - телеглядачі і професіонали мають бути переконані в максимальному рівні чесності. Звісно, все одно залишаться незадоволені, але від атмосфери навколо конкурсу не має смердіти туснею.

Ефірний час, проведений на Першому національному, залишив іще одну приємність - щойно хтось із присутніх молодих артисток згадав про «конкурс для домогосподарок», в аудиторії вибухнув сміх і бурхливий незадоволений шепіт. Сподіваюся, молоде співоче українське дарування задумається і перестане читати на ніч казна-що.

Для цього розділу публічного обговорення - «міфи навколо "Євробачення" в Україні», звісно ж, часу забракло! Як і для інших професійних нюансів, які давно потребують публічного фахового обговорення перед велелюдною українською професійною спільнотою і телеглядачами. Шкода. Адже в українському аудіовізуальному просторі насправді практично не залишилося місць, де можна фахово погомоніти навколо музики і шоу-бізу. Погомоніти тихесенько і з криком. Аргументовано й емоційно. Про друковані сторінки годі й казати. Ми чи не єдина країна Європи, в якій немає фахового музичного друкованого видання! Залишається тільки сподіватися на реалізацію задуманого колегами з Першого національного - переходу на прямий ефір проекту «Муз.Ua». Отримаємо недільний (а можливо, навіть із повтором уночі) музичний клаптик загальнонаціонального телевізійного масштабу.

Олександр Зирін, український незалежний телевізійний оглядач