Маленька битва з надприродним
Текст Наталії Данькової про «дитячий» сезон «Битви екстрасенсів» - лише один із можливих поглядів на проблему (якщо це вважати проблемою) участі дітей у різноманітних реаліті-шоу, документальних проектах тощо. З одного боку, закон чітко регламентує права дітей, яких залучають до телевиробництва; з іншого, навіть батьки, що дозволяють дітям участь у програмах, не завжди у стані оцінити ті наслідки, які це може за собою потягнути. «Детектор медіа» готова опублікувати інші погляди на цю проблему і неодмінно продовжуватиме тему в наступних публікаціях.
Українське ноу-хау - дитяча «Битва екстрасенсів» - у райдужному обрамленні СТБ з'явилася минулого тижня з новими героями. Це вже четвертий сезон вітчизняної версії британського формату Psychic Challenge, який обіцяє стати найрейтинговішим, принаймні за показниками прем'єри. Ідея дитячої версії шоу, за словами шеф-редактора проекту Олексія Удовицького, з'явилася просто: вона видалася цікавою, і власники формату її одразу схвалили. І справді, чому б ні? Кілька звичайних успішних сезонів в ефірі вже були, міжнародна версія теж, а от діти-екстрасенси - незвичайний оригінальний підхід. І бюджет шоу менший: учасників лише сім - «як сім кольорів веселки». До того ж діти в шоу природніші й цікавіші, особливо якщо знайти артистичних «магів» зі свічками, маятниками, кришталевими кулями чи ще якимось виробничими аксесуарами.
Взагалі різноманітні талант-шоу - це легкий спосіб для звичайних людей здобути популярність, славу, гроші чи вдало розпочати кар'єру. «Битва екстрасенсів» - це шоу талантів людей із надчутливими чи псевдонадчутливими здібностями. У будь-якому разі глядачів цікавить і те й інше - і розвінчання екстрасенсів, і їхні містичні трюки. Тож, з одного боку, проект сприймається як битва шарлатанів, а з другого - як пошуки справжніх надприродних сил. А кожен із учасників сам вирішує, як йому грати роль екстрасенса чи показувати свої справжні або удавані вміння. Все ніби просто, зрозуміло, а за умов якісної подачі - ще й рейтингово й цікаво. Однак в останньому сезоні є невеличка, проте суттєва деталь - участь дітей, а з ними апріорі все значно складніше. Добре, що формат проекту адаптували для дітей: вилучили «кроваві» конкурси, шукають шляхів, як зробити не таким вразливим вибуття з програми. Але є й інші «деталі».
Якщо для дорослих участь у цьому проекті є цілком свідомим рішенням, то про дітей так сказати не можна, на них часто впливають батьки. А екстрасенсорика не така вже й проста річ. Уявімо, приміром, що дитина має справді надприродні здібності й іде в шоу демонструвати їх, не усвідомлюючи, що їх популяризація і взагалі використання заради слави чи задоволення власних амбіцій зазвичай ні до чого доброго не приводить.
Саме про трагічні долі таких унікальних дітей йшлося у фільмі виробництва російського «Первого канала» «Діти-екстрасенси», який демонструвався на початку минулого року (українські канали його ще не купували). Якщо чесно, дивитися було страшнувато, особливо історію про В'ячеслава Крашеніннікова, якого за здатність передбачати майбутнє і зцілювати прозвали «Чебаркульським янголом»; помер він у 10-річному віці, тож люди беруть з його могили землю і вважають, що вона має надприродну силу. Або інша історія - про Даніеля Важдаєва, який міг передбачати автокатастрофи й визначні політичні події; про нього чимало писала преса, хлопчик навіть брав участь у розважальних шоу: наприклад, 2005 року в програмі Андрія Малахова «Пусть говорять», де матір маленького екстрасенса розказувала, мовляв, так і планувала, що дитина народиться геніальною, тому його здібності її не дивують, це сталося за розрахунками. Врешті-решт, хлопчик став досить відомим у своєму місті, а намагаючись дійти порозуміння з однолітками, почав грабувати людей і потрапив під суд.
Таких історій про маленьких екстрасенсів - мільйони, ними рясніють жовті сторінки популярних газет, і дуже часто виявляється, що батьки, впевнені в унікальності власних дітей, самі їх у цьому й переконують. Певно, саме таких була більшість учасників «Битви екстрасенсів». «У родителей, считающих, что их чадо обладает паранормальными способностями, осталась неделя, чтобы связаться с телеканалом СТБ и зарегистрироваться на кастинги четвертой "Битвы экстрасенсов"», - пише про проект «Комсомольська правда».
Якщо псевдоекстрасенси-дорослі просто виглядають кумедно, а їхні похибки викликають сміх, то для дітей ігри в екстрасенсів можуть бути доволі небезпечними. Адже затягування у псевдомістичний телепроцес дітей впливає і на глядачів - їхніх однолітків. Такі «екстрасенси» проекту можуть стати реальними героями, прикладами для наслідування для сучасних тінейджерів. Тим паче, що й показники проекту непогані - частка 13,21% за 18+, а за молодіжною 14-49 - частка 15,04%. «Битва екстрасенсів» завжди мала вищі показники за 14-49, однак частку 15% шоу СТБ ще не брало. І взагалі, чи багато на сьогодні проектів, у яких беруть участь підлітки? З тих, що на великих каналах, можна пригадати хіба що «Найрозумнішого» - та ще низку програм Першого національного (є ще дивне треш-шоу «Чіпси-чікси-лавандос» із «неким брутальным акцентом» і ведучими ЖЕНЯТАТАНЯ, але цей «дитячий» шедевр з'явиться на екранах із 27 квітня). Однак навряд чи шарм самовпевнених інтелектуалів чи персонажів не надто популярних шоу національного каналу можуть стати прикладами для сучасних дітей. А от екстрасенси - це вже екзотика. Круто! Надприродні здібності, незвичайні діти, ну просто живе втілення улюблених серіалів та фільмів.
Нині українським глядачам-підліткам пропонують два напрямки популярних серіалів: патріотичні російські та фантастичні американські. Останні в центрі уваги вже досить давно - «Всі жінки - відьми», «Баффі - винищувачка вампірів», «Герої», «Жнець» тощо. Та й українські серіали для аудиторії 14-49 планується знімати явно за американським зразком: приміром, «Касянів день», зйомку якого розпочинає Star Media, дуже нагадує тих же «Зачарованих». Утім, це лишень популярне художнє кіно, яке й сприймається відповідно, а зовсім інша справа - живі, реальні герої з надзвичайними здібностями в реаліті-шоу. Й уявляти себе не якоюсь абстрактною Баффі, а загадковим екстрасенсом у чорному - із запаленою свічкою, незвичайною аурою й таємним знанням - уже не так безневинно. Якщо до цієї захопливої картинки додати ще й переконаність батьків в унікальності власної дитини, в її магнетично-таємничому дарі, - виходить взагалі доволі неоднозначна картинка.
Наразі в країні й так не бракує найрізноманітніших шарлатанських освітніх закладів і центрів, де навчають дітей-індиго, фотографують ауру або визначають силу внутрішніх енергій та медитацій. На цю тему на СТБ був хороший сюжет - у програмі «За вікнами» за 23 лютого 2009 року. Зокрема, була розповідь про ліцей №157, відомий своєю нетрадиційною системою освіти: тут навчають дітей-індиго, розробляють спеціальні підручники й проводять «духовні уроки» про ауру. Чого вартий хоча б коментар директора цього навчального закладу Віктора Костенка програмі «За Вікнами»: «Кристальні діти, христоподібні діти. Нова дитина, яка якісна відрізняється вже від індиго. Це дитина, у якої відкрито всі 12 чакр». Прекрасні слова, як на директора елітного ліцею! А який філософський світогляд у цього директора: «Що б хто не придумав - це буде правильно! Вбивство? Це планова акція, жертва і вбивця домовились, а у визначений момент приходить така думка в голову одному та другому».
Звідки беруться такі заклади? Це комерційні проекти, попит на які, як і взагалі на різноманітні екзотично-езотеричні напрямки, нині дуже модний і стане ще більшим після того, як батьки водитимуть своїх «геніїв» на проекти, подібні до «Битви екстрасенсів»? Може, хтось і вважає таке нормальною практикою, але психологи іншої думки. Зокрема, в коментарях СТБ психолог радить не втягувати в езотерику дітей віком до 15 років, щоб не було серозних психічних порушень. До речі, вікові обмеження при відборі на «Битву екстрасенсів» - молодше 18 років і старше 13, однак у шоу брати участь і 12-річні діти. Та й сам проект намагаються робити якомога «реалістичнішим». Для посилення драматургічної напруги - театральне хапання за голову, розповіді про чорну енергетику та запаморочення під час зйомок. «Я біоенергетик», «Я бачу віщі сни», «Я зцілюю людей», «Я бачу духи померлих», «Я чую енергію», «Захоплююсь хіромантією». Карти таро, запалені свічки, скляна куля, маятник. «Чи вистачить їм сміливості зізнатись у своїх здібностях?» - голос за кадром. А може, краще не зізнаватись і не вигадувати, а заради хвилинки слави піти, приміром, у проект «Україна має талант!» - в образах зайчиків, балеринок, кобр, східних красунь або просто з оркестром чи унікальним голосом?