Вбивство століття: Олександр Маринеско й телеканал «Інтер»
Мене завжди цікавила психологія телевізійних босів – та й пересічних телевізійників, – які без найменших докорів сумління пропонують глядацькій аудиторії чи то розкадровану туфту, чи то відверту брехню. Ну добре, в тоталітарній державі це ще якось зрозуміло – там узагалі жити не в олжі складно, хоча Олександр Солженіцин вважав, що можливо. А що змушує в країні, де існує свобода слова, перетворювати найпопулярніший телеканал на транслятора псевдоісторичних нісенітниць (це у найкращому разі) та відверто тоталітарної пропаганди, продукованої в іншій країні? Гроші? Переконання? Байдужість до славної країни, чи то підсвідома ненависть до неї? Важко сказати... Ні, спонукальні мотиви авторів телефільму «Олександр Маринеско. Атака століття» (РТР, 2003) якраз дуже зрозумілі в контексті «суверенної демократії» імені Путіна; а от чим конкретно керувався телеканал «Інтер», показавши цю стрічку українським глядачам і ставши співучасником – якщо не під юридичним, так під моральним оглядом – злочинного перекручування історії і засмічування людських мізків новими тоталітарними міфологемами?
«30 січня 1945 року підводний човен С-13 під командуванням Марінеско відправив на дно німецький суперлайнер "Вільгельм Густлофф", а 10 лютого транспортне судно "Генерал фон Штойбен"... В результаті атаки Маринеско загинуло 7700 людей», – написано на сайті «Інтера». У двох реченнях – один орфографічний і два фактографічних ляпи. Все ж не «Марінеско», як у першому реченні, а «Маринеско», як у другому; «Генерал фон Штойбен» був не транспортом, а плавучим шпиталем; людей загинуло майже на дві тисячі більше. Але що авторам фільму й інтерівцям якісь дві тисячі людських життів? Що їм неправда, яка починається ледь не з першого кадру фільму (теплохід «Вільгельм Густлофф» (Wilhelm Gustloff) був названий не на честь чиновника ІІІ Райху, як стверджується в «Атаці століття», а на честь лідера швейцарських нацистів, убитого 1936 року терористом-євреєм – саме останній факт і спонукав Гітлера так назвати корабель із суто ідеологічних міркувань, зазначивши: «За спиною вбивці стоїть наповнена ненавистю сила нашого єврейського ворога, що намагається поневолити німецький народ… Ми приймаємо їхній виклик на боротьбу!») – і підпорядковує собі весь аудіовізуальний матеріал? Що їм послідовне замовчування у фільмі причин успіху морської блокади Британії у 1940-41 роках (не тільки сила Кріґсмарине, а й дружні, де-факто союзницькі стосунки СРСР і Німеччини), реальних підстав низького технічного рівня радянського підводного флоту (вимушене копіювання застарілих британських, німецьких та італійських зразків), катастрофи Балтійського флоту під час Таллінського переходу 1941 року і т. д., і т. ін.?
А чому би не порівняти справді безприкладну евакуацію зі Східної Прусії, здійснену Кріґсмарине, – два з половиною мільйони людей, як говорить історик Морозов у фільмі! – із залишеним напризволяще командуванням Чорноморського флоту гарнізоном і населенням Севастополя?
Та досить, не чіплятися ж до кожного епізоду 45-хвилинної стрічки, от тільки цікаво, чий виклик на боротьбу прийняв «Інтер» услід за РТР, що демонструє подібні речі? Зосередимося на головному – на «атаці століття».
Отже: на борту «Вільгельма Густлоффа», розрахованого на 1800 членів екіпажу і пасажирів, перебувало не вісім із гаком тисяч людей, як сказано у фільмі, а понад 8000 тільки біженців (точне число невідоме), 173 члени екіпажу, 162 поранених солдати і від 1290 до 1300 офіцерів, унтер-офіцерів та осіб рядового складу 2-ї учбової дивізії підводних сил (з них 373 дівчини з допоміжної служби, яка під кінець війни з’явилася у Кріґсмарине у зв’язку з нестачею чоловіків). Загалом на борту корабля перебували понад 10500 осіб.
«Густлофф» тонув 45 хвилин (а не двадцять із чимось, як сказано у фільмі). Температура повітря була -18оС, тому навіть значна частина тих, хто зумів сісти у шлюпки, загинули від переохолодження. Рятувальникам, яких привів за собою крейсер «Адмірал Хіппер», вдалося підняти з води 1239 осіб, частина котрих протягом наступних днів померла від переохолодження і пневмонії. Близько тисячі пасажирів «Густлоффа», таким чином, пережили війну. Багато хто з них залишив письмові свідчення про катастрофу, яку вони пережили. Серед них був і стажер господарчо-адміністративної служби тоді 18-літній Гайнц Шон, який потім збирав усі матеріали, пов’язані з історією лайнера, і став хроністом цієї катастрофи. За його підрахунками, 30 січня 1945 року на борту теплоходу перебувало 10582 осіб, загинуло 9343. Отож Маринеско, виходячи з реального числа жертв, ще більший герой, чи не так?
Та от проблема: жодного збитку нацистській воєнній машині радянський підводник не завдав, бо ж німецькі підводники на «Густлоффі» практично всі були «салагами» першого року підготовки, яких не можна було випустити в море у складі бойових екіпажів. Чи Третій Райх похитнувся від того, що загинули практично всі дівчата-машиністки і куховарки допоміжної служби (врятувалося тільки троє з них)?
І бойова майстерність Маринеско проблематична: «Густлофф», усупереч усім правилам війни, йшов із ввімкненими ходовими вогнями та практично без ескорту (один застарілий есмінець й один катер-торпедолов). Видно мішень було здалеку, тож промахнутися, навіть уночі, було важко.
А далі – після влучення торпед – почалося те, що автори фільму цнотливо замовчують: катастрофа, значно більша ніж на «Титаніку», але рукотворна. Нагадаю, що 8000 біженців – це були інваліди, жінки, діти (цілий сирітський будинок, і не лише він), пенсіонери... На борт теплоходу було повантажено міський родильний будинок на чолі з одним із найкращих гінекологів Німеччини професором Ріхтером (і до відходу «Густлоффа» на ньому народилося шестеро здорових немовлят...). Ясна річ, що ніхто і ніколи не зумів би організовано провести евакуацію цієї маси людей, коли корабель швидко занурювався у воду.
Ось свідчення Інгеборг Ротенберґер, яка пережила катастрофу: «Дитина випала з руки жінки, яка повисла на скобі трапа, і майже одразу була затоптана божевільною юрбою внизу. Якби я нахилилася до нього, мене також одразу ж затоптали разом із ним. Навколо мене всі рвалися до трапу. Я перечепилася об невидиме волаюче тільце і ледь утрималася на ногах. Натовп поніс мене далі. Це було жахливо...».
А у воді плавали сотні людей, які намагалися досягнути найближчих напівпорожніх шлюпок, плотів чи уламків. Це вдавалося небагатьом. Якось триматися на воді вдавалося лише тим, у кого були коркові нагрудники – інших одразу тягнув на дно теплий одяг. Батьки віддавали свої нагрудники дітям і самі майже одразу тонули. Але це не допомогло – крижана вода швидко робила свою справу, і скоро на хвилях хиталися сотні, а може, й тисячі дитячих трупиків у нагрудниках... Плоти не захищали пасажирів від пронизливого вітру та бризок – промоклі люди швидко перетворювалися на крижані статуї. Очевидці згадують собаку-поводиря, який із останніх сил тягнув до борту шлюпки свого вже мертвого сліпого хазяїна. На воді протрималися до прибуття рятувальників лише молоді курсанти-підводники, які віддали свої коркові жилети дітям: приблизно половина з них залишилися серед живих...
А тепер – увага! – головне.
Оскільки кораблі ескорту і рятувальники, які прийшли з крейсером «Хіппер», були зайняті передусім спасінням людей, С-13 (човен серії «Сталінець», до речі) Маринеско міг спокійно відійти з місця атаки, здійсненої з надводного положення. «Спокійно» – це означає розібратися з однією з торпед, що не вийшла з торпедного апарату, і зачинити зовнішній люк цього апарату. Отже, частина екіпажу (і сам командир) наочно бачили наслідки своєї атаки, бо під час занурення на «Вільгельмі Густлоффі» раптом увімкнулося освітлення!
Поза сумнівом, інформація дійшла до командування, хоча, очевидно, тільки в усній формі. Більшість радянських офіцерів і генералів важко запідозрити у чомусь, бодай трохи схожому на гуманізм (як щодо свого населення, так і щодо ворожого). Але тут ішлося про речі абсолютно непристойні, навіть на сталінські часи: Маринеско поводився виклично, почувався героєм, якому все дозволено, хоча реальних збитків ворогу не завдав. Очевидно, саме тому адмірал Кузнєцов, який увійшов в історію не в останню чергу завдяки своєму бережливому ставленню до особового складу флоту, безпощадно викинув Маринеско з числа морських офіцерів. А коли Кузнєцова «з’їли» внаслідок політичних інтриг – от тоді й почав створюватися міф про «аса-підводника»...
Принагідно: на плавучому шпиталі «Генерал фон Штойбен» пішло на дно 3300 важкопоранених і біженців. Врятувалося тільки близько 300 осіб. Знов-таки – нуль шкоди ворогові – до кінця війни ніхто б із поранених не встиг знову стати до лав війська, не кажучи вже про те, що там були сотні людей із ампутованими кінцівками...
Тож Герой Радянського Союзу Олександр Маринеско за якихось десять днів убив більше немовлят, жінок, підлітків, поранених й інвалідів, ніж усі підводники всіх морських держав за обидві світові війни. Справді – «Атака століття». Тільки чи не краще було би назвати фільм «Вбивство століття»?
... 1991 року хроніст «Густлоффа» Гайнц Шон розшукав 77-літнього на той час колишнього торпедиста С-13 Курочкіна, який мешкав у селі під Ленінградом, і двічі побував у того, хто ледь не вбив його під час війни. Два старих моряки дійшли спільного розуміння подій минулого. Курочкін на прощання сказав: «Погана це справа – війна! Один в одного стріляти, жінок і дітей убивати – що може бути гіршим! Навчитися б людям жити без пролиття крові...».
Оцією сценою (точніше, розповіддю про неї) і закінчити би фільм! Тільки РТР ніколи не зробить такої стрічки, а «Інтер» не покаже нічого подібного. Бо ж треба хоч якось переграти історію й опоетизувати період сталінського «ефективного менеджменту», хоча би постфактум. Адже Радянський Союз під час війни з Німеччиною втратив половину своїх субмарин, які були на цьому театрі воєнних дій, потопивши натомість 19 дрібних бойових кораблів (здебільшого переоснащених із цивільних суден) і понад 100 транспортників. І при цьому жодного влучання (навіть влучання!) торпедою у бойові кораблі спеціальної побудови, починаючи з есмінця й вище. Не дивно, що путінська Росія ніяк не може з цим змиритися. Але до чого тут ми? І чому «Інтер», не беручи до уваги десятки російських же об’єктивних публікацій про трагедію «Густлоффа», стає на точку зору московських адептів суто тоталітарної ідеології, згідно з якою героїзм військовика вимірюється кількістю вбитих ним «ворожих» жінок, дітей та інвалідів? І якби ж то ця тенденція «Інтера» зводилася тільки до «Атаки століття» і кількох подібних фільмів – ні, йдеться про купу інших фільмів, серіалів та програм. Та це вже інша тема.
P.S. Режисер Йозеф Вільсмайер не так давно створив на німецькому телебаченні двосерійний фільм «Густлофф». Там ідеться саме про людську трагедію внаслідок «атаки століття». Цікаво, чи насмілиться коли-небудь хоч якийсь телеканал України, сповідуючи принципи свободи слова й пошуку істини, показати цю стрічку?
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
22
Герой
5769 дн. тому
Я служил в Пилау.Видел эту школу подводников. Поверте там учили топить корабли ,а не танцевать бальные танцы. Маринеско после боя, в ШВЕЦИИ, В БАРЕ ВСЕЙ КОМАНДОЙ ПРАЗДНОВАЛ ПОБЕДУ НАД НЕМЦАМИ. ЗА ЭТО ОН БЫЛ ЛИШЕН ВЫСОКОГО ЗВАНИЯ. И СТАЛ ВРАГОМ №1 У адольфа гитлера. И это не из-за БЕРЕМЕННЫХ МАШИНИСТОК!
_
5771 дн. тому
гарний матеріал, особливо для тих, хто вчив історію тільки в советській школі.
До речі, клята нацистська Німеччина, як не дивно, намагалася дотримуватися усіляких конвенцій щодо правил ведення війни, зокрема, щодо поводження з війсковополоненими. Виключення було лише щодо "червоноармійців", які завдячуючи сталіну, що відмовився від посередництва Червоного хреста та ігнорівав усі "буржуазні" конвенції, були позбавлені елементарного права на листування з рідними, на відміну він французів, поляків, англійців та інш.
gad
5771 дн. тому
на VIASAT HISTORY частенько показывают документальные фильмы о конце войны. В отношении поведения наших войск в Померании, Силезии и Восточной Пруссии приходиться признать, что "Ничто не забыто". Не думаю, что изнасилования немецких женщин и девушек в Берлине можно оправдать насилиями немцев в Советском Союзе, чтобы апологеты извращенца путина не пытались вещать с экрана. Ожни преступления не оправдываются другими.
5771 дн. тому
Я думаю що це була все таки "Атака століття",а командир С-13 герой ,автор статті мабуть забув,що була страшна війна ,війна без правил що німці теж вбивали біженців,калік,топили теж санітарний транспорт. Це була кара,кара за все те що було зроблено німцями.І,чому автор співчувае тільки одній стороні? Все, що робила Німечина нормально,а,що робили Совєти погано.А між іншим на початку війни стояли печатки КДБ і Гестапо разом на одному аркуші про співпрацю, скріплена підписами керівниками цих відомств.І хватить мусолить історію,яка вам різниця, що було, воно було і вже нічого не змінити і не треба міняти, кожний заслужив те, що заслужив.Треба жити завтрашнім днем,і робить добрі справи для Країни,а не ритись в історії ,в чужій білизні, і тратити на це свій час.Автор статті мабуть сам підводник і знае всі тяготи служби,мабуть сам служив? Аби служив в армії мабуть таку дурницю не написав . А Маринеско для нас герой, а для німців ворог,так само як для нас їхні герої- вороги,а вони є і ними хтось пишається.Так, що давайте не трогать історію краще живіть і творіть добро сьогодні бо ви творите історію і хтось буде давать оцінку уже вам, дай Бог, щоб вона була краща за ту яку дали Ви
Дуболом
5771 дн. тому
По вашей логики, плачущие за "Арменией", "Интер" должен снять и показать фильм о немецком герое-летчике, ее утопившем. Еще бы - угробил несколько тысяч человек и глазом не моргнул. Сразу видно - герой из героев. Как Маринеско. Да, Маринеско не мог видеть в перископ, кого везли транспорты, но потом-то, когда все прояснилось надо было молчать в тряпочку, а не лепить героя. Или (как с Катынью) списать все на самих немцев (на мину напоролись) или союзников. А восхищаться таким "героем". Увольте. Впрочим, Кузнецов - молодец, выпер этого душегуба с флота.
Алла
5772 дн. тому
Взагалі нашим каналам треба добре думати ,перш ніш показувати шедеври радянської ідеології.
Якщо немає своєї ідеології то хоча б чужу не насаджуйте.
Наталія
5772 дн. тому
Не тільки Інтер. Де на якому каналі можна побачити історичні розвиідки про українську історію чи українських героїв. Ну іноді на Першому, але ж сам по собі канал ніякий. Не дивно що наші люди такі зомбовані і їм важко щось доводити, вони дивляться інтер та НТВ а там реабілітація "героїв"брєжнівського періоду -"об"єктивний погляд". Ми з цією ерзац-об"єктивністю зайшли аж дуже далеко. і ніяким нацрадам ні до чого немає діла, а ще й "нац"- рада
Читач
5773 дн. тому
Сергій мае рацію - тема сумна, а не геройська. Прикро за Интер. За те, шо нас мають.
Иван
5774 дн. тому
Маринеско - герой. Автор - смешон. Пусть пишет стишки. А то взялся за Вторую Мировую на сайте Телекритики.
skeptik111
5774 дн. тому
Вот мне интересно, кто ночью, в перископ разглядит на движущемся транспорте - а какого же года службы там перевозят подводников? Салаг или настоящих "морских волков" из "вочьих стай" Деница, топивших без разбору все суда во всех морях и океанах? Да если б даже и можно было разглядеть тех салаг, так через несколько месяцев, останься они в живых, они стали бы на боевые посты немецких подлодок, и, возможно, угробили бы еще не один десяток судов союзников.
Автору надоть меньше в кабинете сидеть, воевать - не отчеты читать, там все происходит несколько по-другому, чем видится на бумаге сидя в теплом кресле.
Макс Рубин
5774 дн. тому
Оценка «Атаки века»
Оценки действиям Маринеско и экипажа С-13 сильно разнятся, от чрезвычайно положительных (в советских источниках)[5] до осуждающих.[6]
В некоторых немецких публикациях в годы холодной войны, потопление «Густлоффа» называется преступлением против мирного населения, таким же, как бомбардировка Дрездена союзниками. Однако исследователь катастрофы Гейнц Шён[7] заключает, что лайнер представлял собой военную цель и его потопление не являлось военным преступлением, так как: суда, предназначенные для перевозки беженцев, госпитальные суда должны были быть обозначены соответствующими знаками — красным крестом, не могли носить камуфляжную окраску, не могли идти в одном конвое вместе с военными судами. На их борту не могли находиться какие-либо военные грузы, стационарные и временно размещённые орудия ПВО, артиллерийские орудия или иные аналогичные средства.[8]
Говоря юридическим языком, «Вильгельм Густлофф» был боевым кораблём, на который позволили подняться шести тысячам беженцев. Вся ответственность за их жизнь, с того момента как они поднялись на боевой корабль, лежала на соответствующих должностных лицах немецкого военного флота. Таким образом, «Густлофф» являлся законной военной целью советских подводников, ввиду следующих фактов:
«Вильгельм Густлофф» не являлся безоружным гражданским судном: на его борту имелось вооружение, которым можно было бороться с кораблями и авиацией противника;
«Вильгельм Густлофф» являлся учебной плавучей базой для подводного флота Германии;
«Вильгельм Густлофф» шёл в сопровождении боевого корабля флота Германии (миноносец «Лёве»);
Советские транспорты с беженцами и ранеными в годы войны неоднократно становились целями для германских подлодок и авиации (в частности, теплоход «Армения», потопленный в 1941 году в Чёрном море, вёз на своём борту более 5 тыс. беженцев и раненых. Выжило только 8 человек. Впрочем, «Армения», как и «Вильгельм Густлофф», нарушала статус санитарного судна и являлась законной военной целью).[9]
обєктив
5774 дн. тому
Около 17:00 6 ноября 1941 года «Армения» вышла из порта Севастополя, эвакуируя военный госпиталь и жителей города. По разным оценкам на борту находилось от 4,5 до 7 тыс. человек. В 2:00 7 ноября судно прибыло в Ялту, где взяло на борт ещё несколько сотен человек. В 8:00 судно вышло из порта в Чёрном море, и, пройдя несколько десятков километров, было атаковано немецким самолётом-торпедоносцем «Хейнкель He-111», принадлежавшим к 1-й эскадрилье авиагруппы I/KG28, несмотря на то, что транспорт имел отличительные знаки санитарного судна. В то же время, в нарушение статуса санитарного судна, «Армения» была вооружена четырьмя 45-мм пушками; кроме раненых и беженцев, на её борту находились военнослужащие и сотрудники НКВД, кроме того, корабль шёл в эскорте двух вооруженных катеров и двух истребителей И-153. Таким образом, «Армения», в соответствии с международным правом, являлась законной военной целью.
Макс Рубин
5774 дн. тому
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
5774 дн. тому
И слово теплоход тоже
5774 дн. тому
Нашему професийному украинцу: слово пароплав в родительном падеже имеет окончение а, а не у.
Температура повітря була -18оС, тому навіть значна частина тих, хто зумів сісти у шлюпки, загинули від переохолодження - пишет Грабовский. При такой температуре воздуха обычно еще ходят на пляж. А какая была температура воды? А, Грабовский? В Паланге выше 18 температура воды не бывает никогда. А там все купаются. А в Юрмале и 18 бывает раз в пять лет.
старшина
5774 дн. тому
Є у мене сумніви, що за температури повітря 18 С "промоклі люди швидко перетворювалися на крижані статуї". Я служив на Далекому Сході і такого жодного разу не бачив. А от через такі художні речі падає довіра і до інших аргументів пана Грабовського.
i
5774 дн. тому
Пану кандидату було б варто замислитися над тим. що підводник на перед не може знати. що сае перевозить транспорт з відрізаної Пруссії. В них же не має ренген апарату, щоб побачити жінок, дітей, інвалідів. Може на транспорті було озброєння або солдати? Щоб тоді, адже відомо, що крім цивільних з Пруського котла активно вивозили військову техніку, обладнення, стратегічні матеріали. Взагалі правила необмеженої війни на морі передбачають певні моменти для захисту цивільного населення та поранених, але навіть освітлення корабля замало, потрібна відповідна символіка та відсутність конвою. Крім того, не варто забувати, що радянський та німецький тоталітаризм мають однакові коріння і широко відома практика нехтування життям цивільного населення радянського союзу з боку вермахту, СС, СД та українських колобарантів. На війні як на війні, але погоджуюсь з Грабовським в одному - не варто бездумно ретранслювати на україну російські імперські міфи, краще було б показати фільм РТР та власне журналіське розслідування Інтеру, щоб глядач мав таку ж картину, яку можна отримати прочитавши матеріал та подивившись фільм.
фугас
5774 дн. тому
Почему бы кандидату философских наук,члену Ассоциации украинских писателей не помочь Йозефу Вильсмайеру создать фильм про теплоход "Армения ",который,имея все опознавательные знаки санитарного судна и неся на борту 7000(семь тысяч) раненых,мирных жителей,рукаводство Артека,7 ноября 1941 г. почти в полдень при ясном свете был торпедирован и через 4 минуты ушел на дно??????????????? СПАСТИ УДАЛОСЬ ЛИШЬ 8 (восемь) ЧЕЛОВЕК!!!!!!!!!!!!!!
bursak
5774 дн. тому
РТР - серьозна лабораторія документалістики. Проте, трапляються й ляпи, на кшталт "Гибель империи: византийский урок", або наведений у статті приклад. Цікаво, чому провідний український канал обрал саме найгірший витвір РТР-ських кіношників?... Автору -- респект.
сіамьскіє мудрєці
5774 дн. тому
Это всё плоды неизлечимого онкологического заболевания послесовковых государств восточнославянских гоев - "Укради-И-Властвуй".
Наш человек Хорошковский из местечка Хорошки ( ныне Володарск-Волынский Житомирской области в честь нашего человека чекиста Володарского) берет на откуп весь ввоз-вывоз страны, делится с князем этой страны, поступает к нему тайным кассиром и наживает себе пять миллиардов на этом гешефте. Потом покупает себе на немножко денег всяких интербезлюдных, интерряшиных и других интердевочек и интермальчиков, чтоб кричали на весь мир, что и князь и он, его кассир - лучше всех на свете.... и зарабатывали бы им новые миллиарды. Наконец, находится еще одна наша шикса из неглупых катеринославских комсомолок, которая сделала миллиарды на "воздухе, который горит" , и вот она приходит и говорит - Я СТАНУ ВМЕСТО КАССИРА ГЛАВНОЙ ИНТЕРДЕВОЧКОЙ - и гои мне будут песни петь из каждого ящика!
Ой, а разве у этих гоев есть выбор? Поставить князем донецких громилу из гаража или татарского шулера и братоубийцу? Мы вас умоляем! Кого мы им не поставим, они всё равно будут лузать семачки и смотреть Фабрику Звёзд и Ледниковый период!
Почему, почему... Потому!
5774 дн. тому
"Впрочем, основная функция Хорошковского – это охрана бизнеса еще одного контрабандиста в законе – Дмитрия Фирташа. Зато теперь у СБУ будет свой телеканал. На котором «интердевочки» и «интермальчики» из СБУ будут заниматься предвыборным черным пиаром.
Подробнее http://www.ord-ua.com/categ_1/article_53796.html
Интер-моджахед
5774 дн. тому
Это что! Вчера включаю ночью Энтер-фильм и вижу старую золотую картину Каплера-Ромма "Ленин в Октябре"! А вы говорите, псевдоисторические глупости! Безлюд-ТВ - это же комса!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
