П’ятниця стала днем усіляких очікуваних і неочікуваних теленесподіванок. Почну з неочікуваних. Мужній Сергій Савелій дуже несподівано відгукнувся на пропозицію «Детектор медіа» відповісти на численну критику з приводу його репортажів з Пекінської олімпіади. Згадав він у своєму інтерв’ю і мою скромну працю. Таким робом, хоча й віртуально, через Інтернет, якого Савелій не читає, я мав унікальну можливість поспілкуватися з генієм вітчизняного спортивного репортажу, чим надзвичайно пишаюся. Я у захопленні від послідовності метра, який готовий підписатися під усім, що він говорив.

 

Я ще раз уважно перечитав свої розшифровки коментарів Савелія й повірив кожному його слову. Відразу ж хочу вибачитися перед корифеєм: він сказав, що зняв під час футбольного матчу Аргентина – Нігерія футболку, а я у своїй статті писав про «голого Савелія», тоді, як насправді він був напівголий. Отже, перекрутив і викривив історично-спортивну правду. Та шляхетний Сергій Степанович не став притягати мене до суду через наклеп, за що я йому щиро дякую. Користуючись нагодою, - може хтось із друзів покаже йому й цю статтю, – хочу висловити пану Савелію свій захват з приводу його терміну «підніжка нечиста». Це – вагомий внесок не тільки в українську, але й у світову спортивну термінологію і теорію. Хотілося би побажати нашому коментатору-теоретику розвинути цю плідну ідею і втілити її в монографію, у крайньому випадку – методичний посібник для українських спортсменів, аби вони робили виключно «підніжки чисті».

 

Насамкінець, знімаю капелюха перед дотепним гумором Сергія Степановича, до якого наш народ, у своїй більшості, ще не доріс. Але він, як могутній титан на своїх оголених плечах, несе в маси справжній – дотепний і витончений - гумор. І я маю бути відвертим: над репортажами Савелія сміються усі мої друзі та знайомі. А це і є визнанням найвищої майстерності нашого спортивного гумориста.   

 

Ввечері я переглянув давно очікувану телепрограму Шустер Live на ТРК «Україна» і довго не міг заснути. У вухах чомусь безперервно лунала стара радянська пісня композитора Туликова на слова Ошаніна про завжди живого Леніна. Тільки місце вождя чомусь вперто посідав Савік Шустер. Виходило якось неоковирно:

 

 

Та й виконавці чомусь співали голосами Сергія Савелія та Юхима Шарпанського, ще й безбожно фальшивили.

 

Бісовщина якась!

 

Зрозумівши, що без снодійного не обійтися, вдався до випробуваних заходів: перехилив чарчину оковитої, з’їв добрячий шмат сала з хріном й пішов до сну. Тільки от сни були в тому ж бісівському дусі. Спочатку народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов несамовито лупцював легковим автомобілем по нозі свого бойового побратима Нестора Шуфрича, потім переді мною з’явилося добре обличчя Миколи Яновича Азарова й послало особисто мене з якимось важливим доручення, от тільки забув куди, а потім ватажок комуністів Петро Симоненко заспівав все ту ж пісню про Шус... тьху, Леніна. Справи були кепські, отже, врубив телеящик, але й там ішов повтор трансляції пленарного засідання Верховної Ради. Тільки-но хотів перемкнути, як з ящика залунав знайомий до болю голос Сергія Савелія. Таки прислухалося наше телекерівництво до моєї поради, даної на форумі «Детектор медіа», й призначило Сергія Степановича коментувати найважливіші політичні події. Адже ці події цілком заслуговують на коментарі нашого видатного гумориста. 

 

Почав наш корифей у звичному для себе й нас стилі – з оголошення складу ВРУ по фракціях. Першою йшла найбільша з них – Партії регіонів. На ворота фракції Сергій Савелій поставив Інну Богословську. Щойно головний суддя матчу, пардон, засідання показав їй «гірчичник» за гучні розмови на полі, даруйте, - у залі засідань, і призначив у її ворота пенальті. «Та Інна Германівна граючись взяла одинадцятиметровий», - прокоментував пан Савелій.

 

У центр оборони ПР неперевершений майстер коментарів поставив Чечетова й Кисельова. «При наближенні нападаючих супротивної команди Чечетов починає відбивати чечітку, а Кисельов поливає їх густим киселем з крислатої журавлини», - розповідав корифей. «Це у мене гумор такий», - зауважив він.

 

Але тут у залі з’явився сам президент клубу, вибачаюсь, країни Віктор Ющенко. «Він підходить до грузина Жванії й намагається просмикнути того під себе, та впертий грузин чомусь не просмикується. Натомість він бере Віктора Андрійовича за ногу. А взявши за ногу, бал можна виграти», - проголосив сентенцію Савелій.

 

Тут парламентську естафету підхопив Юхим Шарпанський. «Зараз, шановні глядачі, мій колега Сергій Савелій приймає водні процедури в буфеті», - пояснив він. А тим часом починається традиційне блокування трибуни. У ньому беруть участь гравці, пардон, депутати всіх фракцій. Юхим Абрамович коментує ці події так, як бейсбольний матч між Кореєю та Японією на Пекінській олімпіаді 22 серпня. При цьому, він не «поринає в тонкощі цієї гри». «Поки що рахунок 2:2, але незабаром він збільшиться», - пророкує наш провидець. «Команда Кореї, даруйте, депутати від ПР і БЮТ продовжують блокувати трибуну. Вони знають як це робити, у них багато консультантів!». Саме у цей момент головний суддя, тобто Арсеній Яценюк, витягає з кишені якусь картку, мабуть черговий «гірчичник». Та до нього підбігає невтомний Владислав Лук’янов і в карколомному стрибку вихоплює з рук арбітра жовту картку. «Скільки він разів у повітрі дозволить собі сальто?», - інтригує глядачів пан Шарпанський.

 

У цю мить на «коментаторську позицію» знов заступає Сергій Савелій. Після розминки в буфеті він виглядає весело й бадьоро. Тільки чомусь без футболки. «І ось родзинка цього вечора!», - радісно вигукує Савелій, побачивши сальто у виконанні Лук’янова. «Ні, це ще не родзинка», - заявляє корифей, коли до зали входить Юлія Тимошенко. Вона займає своє прем’єрське місце, аж тут з’являється Віктор Янукович. Він, нічого не підозрюючи, впевнено крокує до епіцентру подій, та тут підступна Юлія Володимирівна ставить центральному нападнику регіоналів підніжку. «Підніжка нечиста!», - миттєво викриває злодіяння Сергій Савелій. «Та й ніжки Юлі брудні. Якщо взяти аналізи, то будуть суцільні анаболічні стероїди, ще й метилтестостерон, як у Блонської», - піддає жару і в без того спекотну атмосферу ВРУ наш борець за спортивну й парламентську правду. Віктор Федорович, аби не впасти, хапається за туфлі Юлії Володимирівни. «Це туфлі фірми Луї Віттон, - пояснює дії Януковича наш пильний та обізнаний коментатор, - а взуття цієї фірми дуже подобається лідерові опозиції».

 

Згодом, коли атмосфера потроху заспокоюється, Сергій Степанович повертається до складу фракцій. Години півтори розповідає про півзахист і напад ПР. Тут йому допомагає напарник – Юхим Абрамович. «Хтось взагалі чудово бігає, як, наприклад, після поразки на президентських виборах 2004 року все керівництво партії побігло за кордон, хтось чудово стріляє (Шуфрич із лука)», - каже Шарпанський. Потім ініціативу знов перебирає Сергій Савелій. Оголошення списку регіоналів він завершує Віктором Януковичем-молодшим. «Як натхненно цей молодий форвард колупається у носі! Це – стародавня китайська медицина. Віктор Вікторович у такий спосіб активізує спеціальні точки, що підвищує і без того захмарний інтелект», - виявляє пан Савелій ґрунтовні знання в галузі східної медицини.  

 

Потім Сергій Савелій перейшов до інших фракцій. У центр захисту «НУ-НС» він поставив Ляпкіна й Тяпкіна. «З такими стоперами у цієї фракції все то ляп-тяп, то тяп-ляп», - аналізує Савелій. «Це гумор у мене такий», - знов пояснює для нетямущих стратег футбольних баталій. «Зачекайте, тут мені повідомили, що Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін – це одна особа, суддя за професією», - мужньо визнає свою помилку коментатор. «А ось щойно мені принесли протоколи, то виявилося, що ніякого Ляпкіна-Тяпкіна у фракції «НУ-НС» немає, але є Ксенія Ляпіна, дуже надійний гравець оборони», - до кінця ріже правду Сергій Савелій.

 

Коли Сергій Савелій дійшов до п’ятої сотні народних обранців, мене, нарешті, зморив сон. «Нічого, - подумав, засинаючи, - завтра прокинуся й передивлюся запис». Та пробудження було несподіваним. «Ти що, старий, зовсім з глузду з’їхав? - спитала мене дружина. - Записав трансляції з Верховної Ради, адже все, що тобі потрібно, є у стенограмах – ти сам казав».

 

 

 

 

 

Я зателефонував усім своїм друзям, але ніхто з них не бачив тієї трансляції. Всі у ту надто пізню чи надто ранню годину спали й бачили чудові сни. Сашко Д., наприклад, дивився військовий парад на Хрещатику 24 серпня. В Інтернеті я також не знайшов згадки про унікальну трансляцію. Може тому, що Савелій його не читає?

 

Як би там не було, а зустрічі в ефірі з коментатором, який став справжнім народним кумиром, доведеться чекати, мабуть, до наступної олімпіади. Втім, ходять чутки, що українська федерація з біатлону має намір запропонувати Сергію Савелію прокоментувати наступний чемпіонат Європи з цього виду спорту. Кажуть (сам, щоправда, не чув), що на минулому чемпіонаті континенту Сергій Степанович повідомив телеглядачів про те, що збірна Німеччини завоювала Польщу. Справжній геостратег! А може гумор у нього такий?