Побільше б неформату
Як Зіна Підалькіна прощалася з «Культурним поглядом» Тетяни Гончарової на «Ері».
Нещодавно в житті журналістки Зіни Підалькіної сталася біда. Помер її колега, парубок, яких Підалькіна у житті не стрічала, фотограф одного київського глянцевого видання Дмитро Негода.
Дімка із Зінкою працював близько місяця в журналі та рази три фотографував героїв її опусів. Та по його смерті почала Зіна бити на сполох, опитуючи всіх, хто знав Дмитра, про його життя. Він запам’ятався журналістці як ризиковий, відважний хлопець, який із насолодою робив свою роботу.
Та коли зайшлося про можливість публікації некрологу в журналі, де працював Діма, колеги з цього видання відрізали Зіні: «Неформат».
Обурилась журналістка страшенно: автоматично разом із Негодою «неформатом» ставала і вона, і ще тисячі й тисячі людей – журналістів і читачів, що насолоджувались їхніми творами. Не те, щоб Зіна мріяла про власний некролог на шпальтах якогось видання. Навряд чи про це міг подумати Діма, востаннє сідаючи за кермо свого авта. Просто у слові «неформат» бриніло щось зловісне й сильніше за смерть.
Пригнічена, плелася додому Зіна, несучи тяжке серце до телеекрану, де в цей вечір мав вийти останній випуск програми «Культурний погляд» із Тетяною Гончаровою на каналі «Ера». Незабаром замість культурного він має стати аграрним, знала дівчина від своєї знайомої Дусі.
Терзалась сумнівами Зіна, вмикаючи телевізор: не хотілось їй у день прощання з другом дивитись відформатовані та відштукатурені телевізією обличчя. Але дівуля дала слово написати про Гончарову, тож дивитись мусила – хоча б останню програму.
Хоч Таня Гончарова була з тих гарненьких кралечок, хто вдягається, немов на весілля, і собою здатна трохи прикрасити страшні червоні студійні крісла ТРК «Ера», з перших слів діалогу ведучої Підалькіна втупилася в екран, і в очах її блиснула надія. У співрозмовниках напроти Тетяни сидів суцільний неформат – редактор журналу «Про» Ірина Плехова.
По правді, остання програма Гончарової була не першим «Культурним поглядом», який дівуля із цікавістю дивилася. Запрошуючи людей різних професій до себе, Тетяна наполегливо і планомірно впроваджувала свою маленьку революцію на телебаченні, представляючи переважно персон, не знайомих широкому загалові, хоч інколи й підкидаючи шмат на поживу продюсерів та замовників «Погляду» у вигляді славнозвісного Святослава Вакарчука та інших персон українського бомонду.
Те, про що теревенили Таня та Іра в першому сюжеті останнього «Культурного погляду», Зіну вкрай вразило, бо обидві панянки виглядали розумними та обізнаними в темі кралями, здатними на живу, фахову та по-людськи щиру дискусію. Вже не вперше Підалькіна спостерігала, що із початком розмови Гончарової із гостем вона забувала і про зовнішній вигляд Тетяни, і про студійне оформлення. Їй хотілося лише слухати, як ведуча ставить гострі запитання, не боячись імпровізувати, тримає динаміку та суть дискусії. Саме це і вподобала Зіна у «Погляді» Гончарової.
Так склалося, що в розмові «неформат» висловлювався про той же ж «неформат», і в Підалькіної аж настрій піднісся від такого нахабства. «Є багато професіоналів, які майжеп не з’являються на екрані, – говорила Плехова. – Наприклад, на нашій обкладинці був Леонід Більчинський – засновник української звукорежисури... Є й деякі невідомі люди – діти, бабусі, але вони також є часткою музичної індустрії...»
Під кінець «Культурного погляду» Гончарова перевершила усі сподівання Підалькіної, бо знахабніла до нестями у відношенні до формату, запросивши на розмову саме такого невідомого та неформатного в Україні, але найкращого співака класичної музики в Іспанії – українця Юрія Лук’яненка, котрий виступає там під псевдонімом Годо.
«Вона зробила це!» – радісно плескала у долоні тоненькій і маленькій Гончаровій Зіна, згадуючи запрошених в одну з передач і відомих лише вузькому колу фотографів Наталю Машарову та Кирила Кислякова. Адже колись би і її Дімка Негода міг би стати героєм проекту Гончарової. Звісно, якби він не пішов із життя, а Тетяна – із проекту.
«Гончарова – людина, – міркувала Підалькіна далі, – не усі програми в неї були ідеальними». І на згадку прийшла одна із передостанніх, де Тетяна своїми запитаннями просто вибивала землю з-під ніг у міністра культури і туризму Василя Вовкуна, повсякчас натякаючи, що який міністр – така й культура. За цим драйвом ішла зовсім млявенька і дещо компліментарна розмова з Антоном Пугачем, який спокійно, небезпідставно розслабившись у кріслі, лив жовч на українізацію кінопростору України.
Щодо сюжетів «Культурного погляду», якими перебивалася розмова, то про них Підалькіна вирішила не згадувати. Вона розуміла, що якби Гончарова і надалі розвивала культурну тему на телебаченні, то із часом змінила би подачу інформації про культурні події своїх журналістів на більш гостру та іронічну, більш адекватну власній манері вести бесіду.
Утім, Зіна шалено раділа за Таню. Їй здавалося, що її «Культурний погляд» – маленький прорив у зацементовану свідомість численних редакторів та продюсерів, які апріорі вирішили, що показувати слід лише...
Тут рука бідолашної Підалькіної заклякла від страху. Потік свідомості дав збій. Не могла вивести усі ті імена, які до нудоти у шлунку приїлися в екрані і остогиділи більшості, хоч як би хотів заперечувати цей факт нечисленний менеджмент, котрому багнеться жити й доводиться закривати очі на усю гидь.
«Господи Боже! – мрійливо загадувала Зіна, лягаючи у ліжко після перегляду програми. – Зроби так, щоб таких реформаторів людських мізків, як Гончарові, стало в мас-медійному просторі більше!»
І цей дівочий пафос перед сном у п’ятницю чомусь зовсім не налякав Підалькіну.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
5
Для гуффи иплутого
5931 дн. тому
"думающего телезрителя" и активного быть по определению не может. Таковыми бывают только читатели :)), коих все меньше и меньше, ведь "крайини не выстачайэ дэбтлив!")
Гончарова - той, кто передо мной
5937 дн. тому
Света, чего Вы, бедная, желчью исходите?! Вас в ведущие не берут?! Или к Климчуку неровно дышите?!)
svitlana
5938 дн. тому
Гончарова просто знищила програму,яка в інших руках могла б виглядати щонайменше культурно і пристойно. Вона не готувалася до програм, молола дурню а-ля Климчук і підганяла всіх гостей під єдино відомий їй формат: вульгарної програми "Вуаля", яку вона має в анамнезі. Отже, маємо ще один закритий культурний проект на тб. І вже не через поганців-продюсерів, а через власний непрофесіоналізм.
гуффи иплуто
5938 дн. тому
гончарова - профи
точнее - меткий "снайпер"
каждый ее "выстрел" попадает точно "в голову"
как собеседника, так и думающего телезрителя
и еще очень звонко пробуждает
мягким тонизирующим фрешем прямо в мозг
жду новых встреч
йо
т
5938 дн. тому
Зина вернулась! Ура!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
