Інстинкт самознищення
З кожним новим тижнем суперництво Президента та прем’єрки переходить у все відкритішу форму. І хоча головні учасники процесу періодично намагаються приховати особисту включеність в інформаційну війну, передоручаючи роль спікерів своїм соратникам, все очевиднішим стає висновок про те, що колишні союзники, зосередившись саме на взаємному поборюванні, завдають потужного удару по власних політичних перспективах. Огляд політтехнологій у медіа за 12–18 травня 2008 року.
З кожним новим тижнем суперництво Президента та прем’єрки переходить у все відкритішу форму. І хоча головні учасники процесу періодично намагаються приховати власну включеність в інформаційну війну, передоручаючи роль спікерів своїм соратникам, все очевиднішим стає висновок про те, що колишні союзник, зосередившись саме на взаємному поборюванні, завдають потужного удару по власних політичних перспективах.
З цієї точки зору позиція президентської команди виглядає, принаймні, логічнішою – з огляду на нинішні рейтинги Віктора Ющенка, робота «на негативі» й тотальній критиці діяльності уряду виглядає достатньо адекватною антикризовою технологією. Утім, не можна не визнати, вона додає зайвого негативу й самому Президентові. Те, що президентська команда йде на подібний ризик, може свідчити про те, що питання політичних перспектив Віктора Ющенка значною мірою перейшло у непублічну сферу.
Позиція Юлії Тимошенко складніша – перехід від більш звичної опозиційної ролі, яка завідомо сприятливіша для боротьби у віртуальному просторі, до позиції керівника виконавчої влади, безпосередньо відповідального за те, що відбувається в країні, дається нелегко. Інфляція не поспішає скорочуватися, навіть попри традиційний літній спад, ціни зросли, а для реалізації популістських обіцянок у бюджеті бракує реальних грошей. Тим часом логіка політичного процесу диктує – якщо не можна оперувати відчутними практичними досягненнями, доводиться приймати виклики в інформаційній сфері. Навіть попри те, що в пошуку вбивчих аргументів та компрометуючих фактів сторони конфлікту неухильно працюють на самознищення політичного авторитету один одного, ризикуючи вже в недалекому майбутньому здати власні позиції – або свої головним опонентам, або зовсім новим політичним силам та персонажам.
Недаремно ми з вами спостерігаємо, як причаїлись у політичній мовчанці регіонали – не лише лідери, але й традиційні дрібніші спікери. Те ж саме можна сказати і про комуністів та блок Литвина, які вирішили, що спостерігати, вичікувати та час від часу критично висловлюватися в популярному, хоча й цілком демагогічному ключі – найкраща тактика для сучасного політичного моменту. Як наслідок, в інформаційному просторі залишилися тільки два активних гравця, які, у свою чергу, не зловживають оригінальністю у взаємних публічних інвективах.
Для сторони Президента темою №1 залишається і довгий час залишатиметься популістсько-авантюрний стиль роботи уряду Тимошенко та неспроможність його економічного блоку, наслідком якого стали інфляція та зростання цін. Для Тимошенко – інтриганство з боку Секретаріату Президента, яке не лише є головною перешкодою в реалізації планів уряду, але також загрожує реваншем політичних опонентів в антидемократичних підкилимних схемах зі створення широкої коаліції з Партією регіонів. Саме в межах цих двох сценаріїв останнім часом формуються практично всі інформаційні приводи та меседжі сторін конфлікту.
Минулий тиждень (12-18 травня) розпочався з двох резонансних заяв. Лідер «Народної самооборони», складової пропрезидентської фракції парламенту, та міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вирішив (уже не вперше) публічно озвучити претензії до очільника президентського Секретаріату і по суті виступив спікером урядової сторони.
«Луценко назвав Балогу ініціатором провокацій, чвар та деструктиву
(«Українська правда», 12.05.2008)
Лідер "Народної Самооборони" міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявляє, що глава секретаріату президента намагається розвалити демократичну коаліцію.
"Уряд і демократична коаліція дедалі відчутніше стають заручниками деструктивної політики секретаріату президента на чолі з Віктором Івановичем Балогою... Віктор Іванович став постійним джерелом та ініціатором усіх можливих чвар та провокацій, що відбуваються на наших очах", – сказав Луценко на прес-конференції у понеділок.
"Спочатку були спроби зірвати формат коаліції... Потім була незрозуміла неприйнятна позиція оточення Балоги в НУНС для того, аби зірвати голосування по прем’єру. Потім відбувся фактичний розвал фракції НУНС шляхом штучного створення підконтрольної Балозі агресивно-кишенькової групи "Єдиний центр", – додав він.
Луценко також назвав "безпрецедентною в публічній політиці демократичного часу" заборону главам обладміністрацій бути присутніми на засіданнях Кабміну.
"Але все це були квіточки. Перед Великодніми святами відбулася, як на мене, остання крапля, яка переповнила мою особисту чашу терпіння. Мова йде про план підриву доходної частини бюджету шляхом недопущення процесів приватизації в нашій країні", – сказав він.
"Попри явні помилки Юлії Тимошенко у фінансово-економічній політиці, наслідком яких є стрімке зростання цін і відчутне погіршення доходів населення, я вважаю аморальним принцип Балоги: "чим гірше живуть люди, тим легше критикувати уряд і потім змінити його на більш зручний для нього", – додав Луценко.
Він також заявив, що його особисто "хотіли втягнути в історію "Цушко-2".
"Коли у бронежилетах співробітники Управління держохорони, що підпорядковується секретаріату президента, заходять на об’єкт, що охороняється підрозділами МВС, і ставлять мене до відома тільки після того, як вже проникли на цей об’єкт... я вважаю це аморальним і неприпустимим", – сказав Луценко.
Він також додав, що в нього "вистачить контролю за діями підлеглих і вистачить витримки, аби не допустити до того, до чого довів пан Цушко і його горе-заступники в часи сумнозвісного маршу внутрішніх військ і спротиву ДАІ"».
Спроба «наїхати» на главу Секретаріату відбувається не вперше, і ця заява лише вчергове засвідчила політичне «дрейфування» самого Юрія Луценка, аніж могла якимось чином суттєво підірвати позиції Віктора Балоги. В цілому – не більше ніж черговий «мазок» у похмурому портреті «зловісного сірого кардинала», плюс, звичайно, ключовий для уряду меседж про перешкоди з боку Президента в приватизаційних процесах, які, як ми вказували в попередніх текстах, мали неабияке значення для підтримання електоральної популярності Тимошенко.
Тому заява пані прем’єр-міністра щодо історії навколо компанії «Венко» сприймалась як початок серйозної інформаційної атаки безпосередньо на Президента і як спроба – вкупі з блокуванням роботи парламенту – пред’явити серйозний аргумент у боротьбі за контроль над Фондом держмайна, водночас вирішуючи завдання чергового етапу дискредитації президента.
«Українська нафта пахне скандалом.
(ICTV, “Факти”)
Міністерство охорони навколишнього природного середовища скасувало ліцензію компанії “Венко Керченська протока” на розробку шельфу Чорного моря. Пояснити це рішення взялась прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.
Вона звинуватила попередніх урядовців у продажності та наголосила, що ліцензію американській “Венко Інтернешнл”, зареєстрованій на Бермудських островах, видали незаконно. А вже потім права на розробку 13 тисяч кілометрів багатої на нафту та газ Керченської протоки передали фірмі “Венко Прикерченська ЛТД”, зареєстрованій на Віргінських островах. Потенційні мільярдні прибутки могли віддати компанії, статутний фонд якої лише 12 тисяч доларів.
Крім того, за словами Тимошенко, уряд має інформацію, що ділянку поблизу Керченської протоки збиралися перепродати. А дозвіл, виданий попереднім Кабміном, порушує закон про розподіл продукції, за яким не менше тридцяти відсотків продукції, виробленої інвесторами, за собівартістю відходить державі. А "Венко" мала б віддавати лише 10%. Решту планували продавати в Україні і за кордоном за комерційними цінами. У світовій практиці інвестор залишає країні не менше половини корисних копалин. Нині уряд налаштований до переговорів з "Венко", але й готовий судитися у міжнародних судах.
Юлія Тимошенко, прем’єр-міністр України: "Зараз я хочу вам ще раз сказати: позбавлення України причорноморського шельфу – це "РосУкрЕнерго-2". Ми готові, як і будь-яка країна світу, віддаючи невеличку долю видобутого продукту інвестору, а інше погашаючи по собівартості, ми готові будемо залучати інвесторів, але ні в якому випадку не віддавати 13 тисяч квадратних кілометрів безкоштовно, без умов держави і без продукції, яка буде віддаватися державі. Від цих шельфів, які віддані, держава не отримає навіть наперстку нафти і газу"».
Наступним кроком інформаційного тиску з боку Юлії Тимошенко стала заява про намір розірвати партнерство з Президентом, якщо надалі буде блокуватися діяльність її уряду. Заяву було виголошено в ході виборчої кампанії у Києві на передвиборчому мітингу-зустрічі з мешканцями Подолу. У цій заяві прем’єр практично повторила всі ключові тези звернення фракції БЮТ, яке було зовсім недавно розміщене на партійному сайті (ми згадували про нього у одному з попередніх оглядів).
Соратники прем’єрки забезпечили парламентський «фланг» наступу, оголосивши, що блокуватимуть парламентську залу аж до прийняття урядового пакету законопроектів, які, як вони переконували, завдадуть вирішального удару по інфляції. Попри те, що Верховна Рада останнього скликання частіше блокується, ніж працює, і метод доволі таки знецінився, цього разу момент було обрано вдало. Парламентську трибуну заблокували саме в той день, коли Президент мав намір виголосити своє послання і таким чином привернули додаткову увагу з боку ЗМІ.
«Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко погрожує розірвати партнерство із Президентом Віктором Ющенком у разі блокування діяльності уряду.
("Інтерфакс-Україна")
"Я сьогодні вперше за 4 місяці попередила Президента: якщо так триватиме, я більше – не партнер і не союзник", – заявила Юлія Тимошенко, виступаючи перед мешканцями Подолу в Києві. Водночас вона додала, що "ніякого переформатування коаліції не буде".
Прем'єр вкотре наголосила, що парламент досі не ухвалив пакету антиінфляційних законів, які уряд вніс 2,5 місяці тому. "У нас є коаліція, демократичний Президент, демократичний уряд, демократичний голова Верховної Ради, однак за два з половиною місяця жоден урядовий законопроект не надійшов на голосування. Антиінфляційний пакет не поставлено на голосування", – сказала Юлія Тимошенко.
Вона також зауважила, що команда Президента перешкоджає приїзду голів облдержадміністрацій на нараду Кабінету міністрів. Юлія Тимошенко заявила, що Президент сприймає її "як конкурента на президентських виборах" і зробив так, щоб довіру виборців до неї "було знижено до нуля". Вона пояснила, що на сьогодні прем'єр не має впливу на керівництво областей, яких призначає Президент без згоди уряду. Разом з тим прем'єр наголосила, що відповідальність за соціально-економічну ситуацію в Україні лежить на уряді.
"Я вважаю, що ми повинні перервати мовчання", – додала вона. "Наша фракція чітко поставила вимогу: або антиінфляційні закони або нема чого туди (у парламент) ходити" – констатувала Юлія Тимошенко».
«Тимошенко пішла ва-банк
(“1+1”, “ТСН”, 13.05.2008)
Прем’єр обіцяє діяти жорстко. Аби зупинити інфляцію. Ющенко теж за людей. Але проти солодких цукерок та популізму. Президент вимагає негайної компенсації людям, які постраждали від колосально великої інфляції.
Ющенко не виступив у парламенті зі своїм щорічним посланням до Верховної ради, трибуну заблокували бютівці. Президент обурений вперше в історії України безпрецедентний випадок. Парламентська більшість, яка відповідає за роботу парламенту, сама її і блокує. Вимоги БЮТ – ухвалити антиінфляційні закони та кадрові рішення, серед них і відставка голови Фонду Держмайна.
Черговий підхід до парламентської штанги. Президент вкотре не зміг проголосити своє щорічне послання до народних обранців. Раніше трибуну блокувала опозиція. Сьогодні її взяла в облогу коаліція.
Зранку – гроші, увечері – Президент: Блок Юлії Тимошенко вимагає розглянути антиінфляційні заходи уряду. Передусім. Запрошені, дипломати та губернатори стежать, за спробами спікера прорватися на робоче місце.
Президент до Парламенту прийшов. Аби публічно, хоч і не в сесійній залі, присоромити уряд: за авантюрну політику. Ющенко каже, розмови про боротьбу з інфляцією – надуманий конфлікт. Про неї мовляв, можна поговорити у другій половині дня: від Президента ніякої протидії. Але в бунтівників інша мета.
Ющенко нагадує уряду про головну відповідальність – за економіку. І йде. До медійників має вийти прем'єр Тимошенко.
Після невеликого інциденту зі світлом виступ на Парламентській території Прем'єр-міністру забезпечили. Вона каже, від відповідальності не втікає. Але не хоче, аби на уряд вішали всіх собак. Зараз, мовляв, урядову боротьбу з цінами саботують: губернатори та інші структури.
Це як відкрита війна, але Президент і Прем'єр і далі наполягають, альтернативи коаліції немає. При тому, що пропрезидентська частина більшості Прем'єра засуджує. Пропрем'єрська заявляє, терпіти далі не можна.
Після виступів vip-персон спікер закриває засідання. Аби спробувати вийти із чергового піке - шляхом консультацій із лідерами фракцій.
Та навіть розібравшись із одним конфліктом, каже спікер, залишиться інший. Конфлікт особистостей та інститутів – Президента та Прем'єра. Це може вирішити Конституційна реформа-2. Але погляд на те, якою вона має бути, у кожної політичної сили свій».
«Сварка замість порозуміння
(“1+1”, “ТСН”, 14.05.2008)
Підперті стільцями двері. Досвід регіоналів стався в пригоді. Але тепер депутати від БЮТ блокують трибуну. Щоб вийти з кризи вище керівництво країни збиралось у Президента за щільно зачиненими дверима. Що с того вийшло.
Бідні меблі, цими стільцями вже підпирали двері регіонали, тепер от БЮТівці. Спікеру Арсенію Яценюку знову доводиться пробиратися до трибуни обхідними шляхами. Він ніби свій серед своїх, але на робоче місце його не пускають. Після годинної перерви Яценюк засідання взагалі закриває і наголошує, депутати самостійно не розблокуються, треба, щоб зустрілося вище керівництво країни у Президента.
"Балога" кричать після цих слів депутати у залі. Тим часом у Секретаріаті Президента збираються: Голова Верховної Ради, голови парламентських фракцій, секретар РНБО, з невеликим запізненням приїжджає і прем’єр Тимошенко. У Секретаріаті Президента заявляють, Юлію Володимирівну ніхто не кликав, сама ж Тимошенко каже інше.
Поки тривають переговори, у коридорах Верховної Ради починають все голосніше говорити про дострокові парламентські вибори. Сьогодні лідер регіоналів Віктор Янукович відкрито заявив – це дійсно можливе.
Тим часом деякі депутати вже навіть час називають, жовтень – листопад цього року.
Віктор Ющенко хотів усіх помирити, а хто знає, можливо і сам намагався порозумітися з українським політикумом, нічого не вийшло, тому він сідає у літак і на 2 доби летить у Лондон, залишаючи депутатів сваритися далі».
«БЮТ не пустив президента на трибуну.
(СТБ, “Вiкна-новини”, 13.05.2008)
Ющенка не пустили в Парламент. Точніше не пустили далі його коридорів. Тимошенківці заблокували трибуну, позбавивши голову держави змоги звернутися до депутатів, і – як наслідок – він був вимушений обмежитися спілкуванням із журналістами.
Бютівці взялися за стільця, яким нещодавно підпирали спікерський вхід регіонали. Вони мляво блокують шлях Яценюкові. Той натренованим голосом та жестами намагається головувати над депутатами.
Бютівці вимагають, щоби парламентарі терміново вдалися до антиінфляційних заходів, аби приборкати ціни. Але, кажуть, нероби-депутати заважають прем`єру поліпшити життя народу вже сьогодні.
Турбота про народ довела бютівців до блокування президента. За планом Ющенко в парламенті має виголосити послання депутатам. Але за аудиторію обирає журналістів. Він усіх хоче переконати - коаліція жива і житиме».
«Віктор Ющенко, президент України: “Жодні авантюри, щодо переформатування коаліції, не пройдуть…”
Помаранчевим тяжко пережити таке ставлення до президента. Бютівців не зрозуміли нашоукраїнці, і лояльніші до Тимошенко народносамооборонці.
Спостерігаючи за провладними блокуваннями, регіонали розповідають про справжні причини блокування – у бюджеті порожньо й Тимошенко терміново слід продати Одеський припортовий завод. Але нашоукраїнці на це не погоджуються. Тому коаліція на стадії самознищення.
Керівники фракцій та Яценюк збираються разом - хочуть знайти формулу психологічного комфорту всіх депутатів у сесійній залі. Але так і не домовившись, вечірнє засідання в парламенті скасовують і розходяться до завтра».
«Тимошенко заявила про зниження інфляції у два рази
(СТБ, “Вікна-новини”, 14.05.2008)
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко зазначає зниження зростання інфляції в травні. Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів вона повідомила, що за першу декаду травня показник інфляції вдвічі менший, ніж за аналогічний період квітня.
Довідка. В Україні інфляція в квітні цього року порівняно з квітнем минулого року становила 30,2% (у квітні 2007 року до квітня 2006-го – 10,5%), у січні-квітні до аналогічного періоду 2007 року – 24,4% (у січні-квітні 2007 року до січня-квітня 2006-го – 10,3%). Про це йдеться в повідомленні Державного комітету статистики України, розміщеному на сайті відомства.
За даними Держкомстату, з початку поточного року зростання споживчих цін становило 13,1% (за чотири місяці 2007 року – 1,3%). Інфляція у квітні проти березня 2008 року становила 3,1% (у квітні 2007 року до березня 2007 року – 2,2%).
13 травня Президент України Віктор Ющенко закликав уряд і коаліцію терміново внести зміни до держбюджету на 2008 рік. Президент зазначив, що боротьба з інфляцією неможлива без внесення змін до бюджету, який передбачав би ефективні інструменти для її подолання».
«Бютівці не відступають – парламентської трибуни не здають ні другові, ні ворогові
(СТБ, “Вікна-новини”,15.05.2008)
І сьогодні бютівці нікого не підпустили до парламентської трибуни. Ранкового засідання навіть не відкрили. Оборона лобного місця триває третій день. Третій день тимошенківці вимагають ухвалення антиінфляційних законів.
Вони запевняють своїх спільників, що за документи вже погодилися голосувати навіть опозиціонери, проте опозиція відхрещується: нічого антиінфляційного в бютівських пропонуваннях вона не вбачає. Нашоукраїнці до цього додають свого – треба спочатку покласти край із законом про Кабмін, одібравши повноваження у прем’єра. Депутати почали його розгляд ще до свят. Рада живе консультаціями.
Іван Кириленко, лідер фракції БЮТ: “Партнери ще раз говорять, давайте закон про Кабінет міністрів. Не, це відтяжка часу, хай дальше галопує інфляція. То після Кабміну наступні, наступні. Є наступні, а інфляція галопує і галопує, а життєвий рівень падає і падає, так що дерибан портфелів, так що політичні закони чи зараз конкретна економіка? Ми будемо переконувати і партнерів і опозицію, опозиція до речі уже згодилася, що давайте голосувати, але ж партнери…”.
Олександр Єфремов, народний депутат України фракція Партії регіонів: “Их нет антиинфляционных законов, те законопроекты 5, которые поданы, они носят антирыночный характер и характер усиления административного управления”.
Руслан Князевич, народний депутат України фракція НУНС: “Поки що триває розгляд питання про Кабмін, подобається це нам чи не подобається, але 5/6 цього питання вже розглянуто, залишилося два десятки поправок, які можна дуже швидко розглянути. Я чую з уст окремих очільників, що прийняття цього закону небажане, бо повертає повноваження президенту забираючи у Кабміну, це говорять люди, що не читали цій законопроект”».
Після обміну інформаційними уколами хвилеподібне протистояння між Президентом і урядом пішло на спад – після ритуального обміну запевненнями про єдність демкоаліції, які прозвучали з вуст Президента і прем’єрки. Схема цих «припливів» та «відпливів» уже, схоже, набрала планового характеру і складається наступним чином: одна зі сторін вкидає в інформаційне поле негатив щодо іншої, отримує удар у відповідь – і, зрештою, на певному рівні досягається компроміс із тих чи інших поточних питань. Справжня суть домовленостей, щоправда, залишається поза громадською увагою і виражається лише в окремих зовнішніх проявах. Так було і цього тижня – після бурхливого початку та взаємних звинувачень, до трансляції яких навіть безпосередньо долучилася Юлія Тимошенко, коаліціянти дійшли згоди щодо закону про Кабмін (і проголосували за нього), а також прийняли півтора із запропонованих урядом антиінфляційних законопроектів – тобто один прийняли в цілому, другий – у першому читанні, а третій – не набрав необхідної кількості голосів.
«Не минуло й трьох днів, як Верховна Рада спромоглась запрацювати
(“1+1”, “ТСН”,16.05.2008)
Фракції дійшли згоди. На розгляд винесли законопроекти, потрібні як БЮТ, так і НУНС. “Білосердечні” пораділи початку обговорення антиінфляційних проектів. Помаранчеві втішились законом про Кабмін.
Після тривалої облоги, робоча ідилія. Депутати хвацько взялись голосувати, але згодом стало зрозумілим, коаліційна комбінація знову з одним незадоволеним.
Ще зранку парламентське дежавю. Місце спікера заблоковане і той запрошує фракції радитись. Те, що домовились зрозуміло із прибраних крісел.
Протистояння в коаліції залагодили обміном – НУНС домігся першочергово проголосувати закон про кабінет міністрів. Далі омріяні БЮТ антиінфляційні проекти. Коаліціанти обіцяли голосувати за все. Три дні без трибуни і депутати всіх сил досхочу говорять про ситуацію у країні. Не витримує Яценюк або відповідальність спільна, або крапка.
Закон про Кабінет Міністрів обговорювали швидко: за – 245 депутатів. Отже Президентові повернули деякі повноваження, Зокрема, закон повертає право тільки Президентові представляти на розгляд Верховної ради кандидатури міністрів оборони та закордонних справ. Разом з тим прем’єр-міністр не може просити депутатів звільнити цих міністрів без згоди Президента. В новому законі прибрали норму, яка передбачає право прем’єр-міністра координувати роботу міністерств, направляти, координувати та контролювати діяльність інших центральних органів виконавчої влади.
Кабмін забезпечує виконання рішень РНБО, які введені в дію Указом Президента. Тепер і БЮТ мав надію, що три його антиінфляційні закони ухвалять. Втім, пощастило лише одному - про регулювання цін на основні продукти харчування. На них торгова націнка в мережах супермаркетів не має перевищувати 15%, якщо буде більше - санкції. Верховна рада підтримала ще один проект у першому читанні, а інший - парламент підтримати відмовився. З результатом 100% успіху для НУНС і 30% для БЮТ депутати розійшлись. Нашоукраїнці виправдовуються, не було причин не голосувати за всі бютівські проекти просто рук не вистачило. Але все ж недавня поведінка партнерів по коаліції дивує.
БЮТ перед коаліцією чесний і просить того ж від колег і хоч трагедії із не проголосованих законів не роблять, почуваються обдуреними.
Висновки мають бути наступного тижня. Правда вже у вівторок коаліція може знову не порозумітися – це якщо розійдеться у поглядах на приватизацію і головне – не поділить крісло керівника фонду держмайна».
«Тимошенко урізала собі повноваження заради гармонії
(“Українська правда”, 18.05.2008)
Фракція БЮТ у парламенті підтримала закон про Кабінет міністрів заради збереження єдності коаліції, заявляє прем'єр Юлія Тимошенко.
"Ми це зробили для підтримки єдності коаліції", – сказала вона в спільному із президентом ЄБРР Жаном Лем’єром інтерв'ю журналістам у неділю в Києві.
За словами Тимошенко, БЮТ усвідомлює, що новий закон про Кабмін обмежує повноваження уряду і розширює повноваження президента, секретаріату президента, Ради національної безпеки й оборони.
"Ми все зробимо для того, щоб і далі тримати коаліцію в гармонії", – сказала прем'єр.
Як відомо, парламент ухвалив новий закон про Кабмін 16 травня, 18 травня його підписав президент».
Підсумовуючи результати інформаційних боїв тижня, можна констатувати, що команда Президента безперечно може зарахувати до свого активу прийняття закону про Кабмін та утримання у «підвішеному» стані ситуації навколо керівника Фонду держмайна. Натомість для Юлії Тимошенко факт підтримки того ж кабмінівського закону можна розцінити не лише як прояв слабкості, але і як свідчення (чи, принаймні, демонстрація) її впевненості у власних президентських перспективах – чому б не розширити свої потенційні повноваження?
З іншого боку, як видно з наведених сюжетів, це ще одна можливість позиціонуватися в якості єдиної хоронительки демократії і спадкоємиці «помаранчевої ідеї» та відповідного електорату. А водночас, як ми вже вказували, реалізувати черговий етап дискредитації Президента в якості головного винуватця політичних і економічних проблем країни.
Втім, цілком очевидно, що, здобуваючи маленькі тактичні перемоги у віртуальному просторі, обидві сторони перебувають у стані болісного вибору – між нагальною політичною доцільністю і віддаленими політичними перспективами. Неможливість зробити однозначний вибір є, можливо, тим «цементом», який змушує партнерів-суперників до останнього тримати один одного в коаліційних обіймах – при тому, що наступні етапи протистояння легко передбачити вже найближчим часом. Принаймні, питання з Фондом держмайна так і залишилося не вирішеним...
Тим часом, протистояння Президента та прем’єрки, суперечності всередині правлячої коаліції, певна річ, пробуджують нові надії у політичних опонентів, зайвий раз нагадуючи про те, як швидко інстинкт влади може перетворитися на інстинкт самознищення.
«Янукович: “Мы готовы к досрочным выборам в Раду”. Эксклюзивное интервью
(“Інтер”, "Подробиці",18.05.2008)
Итак, парламент заработал – хотя после перевыборов дееспособная Верховная Рада – редкость. Поэтому и нет никакой гарантии, что блокировка трибуны не повторится, пока политики не прекратят использовать парламент для достижения собственных политических целей, никак не связанных с конкретными законопроектами, вокруг которых якобы и разгорелся спор.
Между тем, на фоне борьбы внутри коалиции оппозиция настоящая – со стороны наблюдает за дрязгами во власти. Вариант выжидания – оказался выгодным для "регионалов". Мол, пусть дерутся – разбрат в большинстве сам собой спровоцирует даже новые преждевременные выборы в парламент. Этого не исключил лидер Партии регионов. В интервью "Подробностям недели" Виктор Янукович подтвердил – оппозиция готова пойти на еще одни досрочные выборы. Но инициировать их не будет.
Руслан Сенічкін: Вікторе Федоровичу, добрий вечір!
Янукович: Доброго вечора вам!
Р: Сьогоднішні партнери по коаліції БЮТ і НУНС регулярно звинувачують одне одного у змові з Партією регіонів, і фактичному створенні коаліції, тіньової коаліції. хто з них має рацію?
Я: Ми ніколи не були і не будемо обслуговуючим персоналом жодної політичної партії, ми самодостатня партія, фракція, найбільша фракція в парламенті, тому ці розмови... це вони один одного залякують. Ми займаємо свою позицію, тактично виконуючи свої обов’язки перед виборцями.
Р: В принципі, Ваша політична сила готова до нового формату коаліції? До нової коаліції? Але ж ми знаємо, ваш альянс з комуністами і соціалістами – ви доволі непогано працювали разом?
Я: Я хочу сказати, що ми повинні, перш за все, почути чесну відповідь так званої демократичної коаліції. Вона є, в решті решт, чи її немає? Хай вони скажуть чесно, чого вони на весь світ клянуться, але правда не хрестяться, що коаліціє є, вона буде, і буде скільки завгодно, хай вони скажуть правду перш за все.
Р: Власне, Партія регіонів готова сьогодні увійти до влади і Ви можете дати згоду на те, щоб стати прем’єр-міністром знову, втретє?
Я: Ми більше звикли (і я про це не одноразово казав) працювати у виконавчій владі, в нас є професійна команда, яка здатна ефективно працювати. Ні для кого не є секретом, що в опозиції треба бути більше популістом і авантюристом. Тобто грати в чесну гру дуже важко, тому і критикують дуже часто і мене особисто, що ми займаємо інколи начебто невпевнено позицію.
Тому сьогодні я би сказав так, трошки не природно виглядає влада і опозиція, і прийде час коли український народ поміняє нас місцями.
Р: Ви і Ваша політична сила готові до нових дострокових виборів у парламент?
Я. Ми не будемо ініціаторами і ніколи не були, але ми завжди готові, ми самодостатня політична сила…».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
