Зате розумна. Чому історія про Страшко — це зламаний стілець для її творців, на якому довго не всидиш
Бетті, Катя, Есті, Хассі, Анхеліка, Сара, а тепер і Настя. Та, що Глушко чи, як її ще називають, українська Страшко, — негарна, але розумна й добра. Історію про життя «сірої мишки» в яскравому одязі «1+1» почав знімати на початку цього року, щоби показати глядачам і глядачкам, як «не найвродливіша дівчина у світі вродливих та багатих зможе досягти успіху». Чи впоралися творці серіалу із завданнями руйнувати стереотипи щодо жінок, привертати увагу до проблеми сексуальних домагань і цькування, які самі собі й поставили? Здається, не дуже. Але про все по черзі.
«Моя улюблена Страшко» — українська адаптація колумбійської теленовели «Yo soy Betty, la fea» («Я — негарна Бетті»), яка вперше вийшла на екрани 1999 року. Це історія про негарну, але розумну дівчину, яку не беруть на роботу через нетипову зовнішність. Серіал адаптовували в понад ста країнах світу. Зокрема, за долею «поганенької» стежили в Німеччині, Польщі, США, Росії, Грузії, Чехії, а більшість адаптацій знімалися на початку двотисячних, зокрема й російська «Не родись красивой», яку показували на українському телебаченні у 2005 і 2006 роках. Українську версію, замовлену «1+1», зняли у 2021-му. Серіал стартував 30 серпня й відкрив новий осінній сезон на «1+1».
Головну героїню — Настю Глушко, яка влаштовується на роботу у б’юті-компанію, де стикається із цькуванням та об’єктивацією й закохується у «принца», — зіграла акторка Ірина Поплавська, для якої серіал — перша велика акторська роль. Українська «страшко» зовні відрізняється від свого прототипу — Бетті, адже виглядає яскраво — носить різнокольоровий і квітчатий плащ, в’язані барвисті светри, ніби з бабусиної скрині, у яких дуже схожа на моделей у модному одязі від Gucci. Але сама назва серіалу ніби декларує: ось, дивіться, зараз вам покажуть страшка, вона немодна, некрасива, носить брекети, і точно не може вам подобатися. Зате вона розумна й може врятувати компанію від банкрутства, але це в цьому серіальному форматі не привід для гордості. Ну, подумаєш, «Могилянку» закінчила. То й що?
Агов! Від виходу історії про Бетті минуло понад 22 роки, — майже все моє життя, уявляєте? Жінки в Україні створюють феміністичні об’єднання, борються з об’єктивацією жіночого тіла, Верховна Рада забороняє сексистську рекламу та впроваджує за неї штрафи, а «1+1» знімає історію про страшненьку й каже, що в такий спосіб руйнуватиме стереотипи, а по суті — формує один великий і суцільний стереотип. Гігантський. «Ми хочемо по-новому подивитися на всі проблеми, які показували тоді, у 99-му році, так, як сприймаємо сьогодні їх ми. Якими стали? Чи звільнилися від тих стереотипів, які сидять у багатьох дуже глибоко?» — казала продюсерка серіалу Олена Єремєєва. Та ні, не звільнилися. І цей серіал навряд допоможе це зробити, бо побудований на одвічному протиставленні: «негарна, зате розумна» або ж навпаки. І позбуватися його, судячи з усього, упродовж серіалу його творці намірів не мали.
Але якщо героїням колумбійської чи російської версії хотілося співчувати, то Настя таких реакцій не викликає. Хоч її і називають сколопендрою, це вже не та затюкана дівчинка Бетті чи Катя, яка наприкінці кожної серії під драматичну музику записує в блокнотик усе сумне, що сталося з нею за день. Навпаки, ми бачимо Настю успішною людиною. Вона хоч і не завжди впевнена в собі, але все ж відстоює свою позицію — то захищає права тварин (і навіть показово рятує павука, якого ледь не вбиває її начальник), то пропонує використовувати для косметики екологічне пакування, щоби менше шкодити планеті, то прагне створити косметику для підлітків, щоби ті почувалися красивими. Тобто ми бачимо, що Настя — людина, яка має свої принципи, вподобання, переконання. Чи були такими Бетті й Катя? Та ні, ми про них майже нічого й не дізналися за понад 100 серій серіалу. Тобто бачили, що їм дуже погано, вони постійно переживають, — то через нероздільне кохання, то через цькування. Але якими вони були особистостями, у що вірили, що любили, глядачам не розповідали. У цьому сенсі Настя Глушко більш суб’єктна: це добрий знак.
Інші герої серіалу доволі схожі на своїх прототипів. Наприклад, серцеїд-гендиректор Армандо-Макс, який крутить романи із секретарками, та його друг і права рука Андрій, який теж не проти закрутити з кимось на роботі. Так нам же казали, що будуть звертати увагу на харасмент! І не збрехали, адже от же ж він! Хоча ні, чекайте, це ж було й у тій самій «Пушкарьовій». Пам’ятаєте, в одній із серій Каті навіть довелося заночувати в кабінеті-коморі, бо вийти звідти вона не могла через те, що її шеф кохався на робочому місці з черговою моделлю-підлеглою.
Хоча в «Моїй улюбленій Страшко» є й персонажі, яких не було в колумбійському варіанті. Наприклад, директорка Bon Visage iз наукових розробок Євгенія, якій творці подарували феміністичні погляди. Вона часто стає на бік «страшка», коли ту ображають. Так, Женю в серіалі теж не дуже люблять, бо вона «сіра і зла». Звісно! А якою ж іще може бути феміністка?!
Творці серіалу не раз казали, що українська версія відрізнятиметься від оригінального формату і відобразить реалії життя сучасних українців, але зробити це в них вийшло так собі. Серіал, у якому нам показують звичайний офіс у якісь далекі докарантинні часи, все ж виглядає дуже відірваним від життя, особливо сучасного. Та й уже якось незрозуміло, що є головною проблемою серіалу. Цькування страшної дівчинки? Так сама продюсерка казала, що вона не страшна, як її попередниці. Взагалі слова типу «булінг», «харасмент», «аб’юз» часто звучать у діалогах героїв, але це не надто позначається на сюжеті, за яким некрасиву, але розумну «страшко» цькують за «не такий» зовнішній вигляд, старомодну манеру одягатися, брекети, й подекуди намагаються покращити — зробити мейк, переодягти абощо.
Тобто вона, за задумом, не страшна, але поцькувати, за законами жанру (пробачте, формату), її потрібно. Тому її називають офісним чугайстром, сколопендрою, потворним драконом, створінням із країни тролів; намагаються нашкодити їй — зіпсувати презентацію, видалити звіт (бо вона ж негарна і її потрібно позбутися!) тощо. Але до чого тоді перед виходом серіалу його творці як мантру повторювали у трейлерах та анонсах гасло «красива серцем»?
Саме так називається пісня гурту KAZKA, яка стала саундтреком до серіалу, та флешмоб, який напередодні випуску запустили автори проєкту. У флешмобі відомі люди могли поділитися своїми історіями цькування. Виглядає так, що сценаристи вирішили посидіти на двох стільцях — і стару історію переробити, і догодити примхливій аудиторії, яка вже не така наївна, як 20 років тому, й знає, що булінг або харасмент — це погано. Мовляв, знаємо-знаємо, що треба бути інклюзивними та толерантними і все таке. Але все ж стільці, на які сіли творці, виявилися зламаними.
Взагалі українська версія — це комедія, і саме гумор та жарти найбільше відрізняють її від оригінального серіалу та відомої українським глядачам та глядачкам російської версії. І такої сумної музики, під яку Катя і Бетті щось записували у свої щоденники, в українській версії серіалу взагалі немає. Звісно, і в «Не народися вродливою», і в «Дурненькій Бетті» були жарти, але ці серіали були більш драматичні. А у випадку української версії навіть вдалі жарти не дуже допоможуть застарілому сюжету стати популярним, коли надворі вже не двотисячні, й у відкритому доступі є чимало серіалів, які справді руйнують стереотипи про жінок і розповідають історії успішних лікарок, політикинь, журналісток, шахісток та інших. І якщо творцям «Моєї улюбленої Страшко» також хочеться руйнувати стереотипи й привертати увагу до безумовно важливих проблем, на кшталт сексуальних домагань, чому б їм не зняти адаптацію дещо сучаснішого серіалу на цю тему? Наприклад, «Ранкового шоу», «Всюди жевріють пожежі» чи «Великої маленької брехні»? Ото хайпу було б! Або ж можна вигадати на цю тему щось своє. Наприклад, створити серіал для підлітків «Секс, інста і ЗНО», в якому йдеться про реальне життя українських школярів, в «1+1» та режисера Антоніо Лукіча вийшло непогано. То чому б не вийшло і про сучасних жінок? Може, продюсерам «1+1», як і їхній героїні Насті Глушко, потрібно просто повірити в себе й набратися сміливості? :)
А так… діалоги героїв «Моєї улюбленої Страшко» хоч і приправлені новими сленговими словами, все ж геть не нові, а сама по собі історія кохання, в якій чоловік «крутить» із жінкою заради вигоди, а та прагне змінитися й бути для нього красивою, теж не пахне свіжістю й навряд зацікавить підлітків та молодь, для яких так старалася розробити лінійку косметики головна героїня серіалу. Та й привертати увагу до серйозних тем, як-от сексуальних домагань чи розладів харчової поведінки, за допомогою висміювання — точно не найкращий спосіб.
Фото: пресслужба каналу «1+1»