Коли два роки тому я писала сердиті нотатки про муніципальний телеканал «Київ», де майже щодня транслювали концерти Михайла Поплавського й замовчували комунальні проблеми, навіть не уявляла, що реформатори каналу підуть так далеко у своєму бажанні наблизитися до щоденних потреб киян. Так, концерти, кліпи, кулінарні програми та документальне кіно про співочого ректора зі зміною менеджменту «Києва» канули в Лету. Найбільших змін із приходом нової менеджерської команди зазнав соціально-політичний блок. Точніше, він просто з'явився.

Тепер, починаючи з 14:00, із невеликими перервами на серіали на випуски новин, муніципальний телеканал, викинувши котиків і квіточки до кошика, годує телеглядача суворими (комунальними й не тільки) буднями у програмах «Депутатська приймальня», «СТН-Панорама», «60 хвилин з Василем Климчуком» у щоденних ефірах та новаторським форматом «КиївРАДА» — щоп'ятниці.

Прем'єрний випуск «КиївРАДИ», в якій депутат Київради відповідає на запитання не у студії, а безпосередньо спілкуючись із мешканцями свого округу, вийшов 18 жовтня. Ведучий Сергій Дойко, анонсуючи нову програму, обіцяв безкомпромісну й жорстку розмову виборців зі своїм депутатом. Для першого випуску обрали Олеся Маляревича, депутата Київської міськради за виборчим округом № 55 (Дніпровський район). Зустріч у прямому ефірі відбулася у приміщенні бібліотеки «Оціум» на Русанівці, перетворившись у фіналі на сеанс масової вдячності депутатові.

Це було справжнє дежавю, бо мені під час перегляду здавалося, ніби Сергій Дойко разом зі своєю співведучою Альоною Горячою перенеслися десь років так зо 30 назад. Бо, якщо зустріч у бібліотеці заявлено як революційний формат, тоді приказка про те, що нове — це добре забуте старе, набуває нових барв. Найбільше це нагадувало навіть не чергове засідання клубу читачів у районній бібліотеці, а урок у середній школі. Із єдиною різницею — запитання ставить не вчитель, а учні. «Ліс рук» у залі лише посилював це враження.

Ще більше це шоу скидалося на звіт міського депутата перед виборцями. Можливо, саме в цьому й полягає сенс «КиївРАДИ» від заступника директора телеканалу «Київ» Сергія Дойка. Адже справжня Київрада, без великих літер, на момент виходу програми не збиралася із травня, а у Верховній Раді лежить законопроєкт № 2143 від фракції «Слуга народу», згідно з яким вибори мера Києва можуть відбутися 8 грудня цього року.

Враження звітно-виборчої зустрічі посилювали репліки ведучого, який кілька разів звертався до присутніх із запитанням, чи просили їх перед ефіром хвалити депутата Маляревича. Звісно ж, виборці пана Олеся дружно кричали «ні!» у відповідь.

Не обійшлося й без тонкого натяку на досягнення Віталія Кличка, якому мешканці Русанівки вдячні за те, що нарешті з Гідропарку перестали лунати залпи феєрверків серед ночі, але тепер мешканців турбує галас із яхт-клубу. У відповідь Олесь Маляревич сказав, що клуб — джерело шуму вдалося ліквідувати завдяки зусиллям київського мера. А про яхт-клуб він наразі нічого не знає, але розбереться.

До речі, коли Сергій Дойко запитав у присутніх, чому Київрада ніяк не може зібратися на сесію, ті одностайно загули, що в цьому винен Зеленський, який хоче захопити Київ й через це топить Кличка. Складно назвати подібні репризи імпровізацією ведучого у прямому ефірі, адже Сергій Дойко занадто досвідчений телевізійник, щоб не знати, як спрямувати в потрібне русло аудиторію, поставивши їй «простенькі» навідні запитання.

Треба віддати належне Олесеві Маляревичу, який похвалився, що «знає кожну яму в своєму окрузі на ім'я». Він справді володіє ситуацією на Русанівці, що засвідчили цілком компетентні відповіді на запитання виборців. Останні, ясна річ, цікавилися не так великою політикою, як проблемами свого району — станом покриття вулиць, освітленням, реконструкцією кінотеатру «Краків», можливою забудовою території кіностудії «Укртелефільм» та неймовірними платіжками за воду.

Навіть на сусідню аптеку комунальної мережі «Фармація» поскаржилися, бо там нібито торгують важкими наркотиками. Авторка запитання запевняла: на власні очі бачила, як звідти виходять наркомани, бо їх після відвідин аптеки трусить і хитає. На це ведучий попередив, що за такі звинувачення можна отримати судовий позов від аптеки, адже все сказане треба довести. Депутат Київради сказав, що сам зустрінеться з директором згаданої аптеки.

Перехід муніципального телеканалу від умиротворених ранкових ефірів з апологією квіточок та котиків до жорсткої «комунальщини» виявився досить різким. Адже «Депутатська приймальня», щоденна годинна програма з ведучою Альоною Горячою (до речі, співведуча Сергія Дойка в «КиївРАДІ»), куди вона запрошує так само депутатів міської ради Києва, всуціль присвячена комунальним проблемам, з якими кияни стикаються на кожному кроці.

Приміром, я, будучи киянкою з 27-річним стажем, лише з випуску «Депутатської приймальні» від 22 жовтня дізналася, що деякі мешканці столиці, сплачуючи рахунки за комунальні послуги, фінансують фірму-посередницю ГЕРЦ («Городской единый расчетный центр») із юридичною адресою в Одесі, хоча наші кошти мали би напряму йти на адресу київського ГІОЦ (Головний інформаційно-обчислювальний центр). Запитання про ГЕРЦ до двох учасників програми «Депутатська приймальня» — депутатів Київради Валерія Гумененка (виборчий округ № 56, Березняки) та Володимира Левіна (округ № 86, Борщагівка) поставив глядач.

Володимир Левін, налаштований дуже скептично щодо ефективності київської влади, сказав, що одеська фірма у платіжках киян виникла тому, що за рішення спрямовувати комунальні платежі у столиці до київського ГІОЦ депутати свого часу просто відмовилися проголосувати. Відтак кияни тепер змушені фінансувати одеського посередника, якому, сказав пан Левін, до всього цього ще й віддали право впровадження та користування е-квитком для проїзду в київському муніципальному транспорті на більш ніж 70 років.

Валерій Гумененко, налаштований більш оптимістично, пообіцяв розібратися, звідки взявся ГЕРЦ у комунальних платіжках.

Відкриттям для мене стала й інформація, що мешканці панельних будинків зразка 70-х років, де погано циркулює гаряча вода в батареях, можуть установити індивідуальний теплопункт за муніципальною програмою 15/85, де 15 % вартості — кошти мешканців будинку. Решту сплачує місто.

Зауважу, що піар мера Кличка на оновленому каналі «Київ» лишився, й у столичних новинах не пропускають жодної публічної появи чи заяви Віталія Володимировича, як це було під час уже згаданого демонтажу залізобетонної «шпаківні» на Майдані Незалежності чи встановлення третього прогону відремонтованого Шулявського мосту на проспекті Перемоги. Можливо, для телевізійників нескінченні згадки про мера — вимушений захід, адже суто міських подій на кілька годин прямоефірних студій набрати важко.

Через це, вочевидь, у програмах «СТН-Панорама» та «60 хвилин із Василем Климчуком» обговорюють усе — від скандального номера «Кварталу» спільно з Національним хором імені Верьовки до можливості укласти шлюб за 24 години в сервісі «Готово!» чи корупційного скандалу депутатів від «Слуги народу» у Верховній Раді.

Враження таке, що денно-вечірню сітку оновленого «Києва» верстають за лекалами так званих інформаційних каналів, потрапляючи у традиційну для формату пастку — брак адекватних експертів. І якщо комунальні проблеми киян можуть вільно коментувати депутати міськради, яка 24 жовтня, після 5-місячної перерви, таки спромоглася зібратися, бо їх аж 120, і кожен більш-менш у темі, то події в Україні та світі в ефірах муніципального каналу обговорюють гості, яких запрошують за принципом «хто під руку трапиться» або просто добрі знайомі ведучих. Тобто народні депутати, піарники, айтішники чи будь-хто ще, навіть люди цілком непублічні й мало компетентні в царинах, які вони вимушені коментувати. Хоча, цілком можливо, це звичайна хвороба зростання.

Фото: YouTube