От де вони їх беруть? «Вони» — це редактори нової споживацької програми на «Інтері». «Їх» — це людей, які прагнуть знати більше про свій улюблений продукт. Хтось — про цукор, хтось — про кавуни, а ще хтось — про свинину. Це ж треба таких любителів або на вулицях ловити, або ж виловлювати їхні листи на пошті каналу. Як варіант — забезпечувати хвилину слави друзям-приятелям, які погодяться зіграти у студії роль заклопотаного якістю товару споживача.

3 вересня шанувальники токшоу на телеканалі «Інтер» про те, що їдять українці та як їм боротися з недобросовісними виробниками-продавцями, отримали перелицьовану із «Правил виживання» «Корисну програму». Ведучий Олександр Лук'яненко лишився той самий, що й у «Правилах виживання». Студія — теж. На місці й незмінна членкиня команди Віра Борсук, яка так само, як і в програмі-попередниці, бадьоро нишпорить базарами та супермаркетами, перевіряючи, продукцію якої саме свіжості, першої, другої чи третьої, підсовують покупцям.

Принципова ж відмінність «Корисної програми» від «Правил виживання» в тому, що Віра Борсук перестала лякати глядача апокаліптичними картинами протухлого м'яса у брудних підсобках. Геть обійтися без демонстрації антисанітарії в торгівельних точках така програма, звісно ж, не може. Бо це означало би ігнорувати всім очевидні речі. Але в «Корисній програмі» показують кадри з котиком, який пристосував під лоток ваговий цукор у коробі супермаркету, чи прогнилий, наче здутий футбольний м'яч, кавун, або ж свинину, термін придатності якої вийшов, без нагнітання. Місцями навіть із гумором. Принаймні, після цього не хочеться бігти блювати й давати собі слово ніколи більше, ні за яких обставин, навіть під страхом голодної смерті, не купувати продукти на базарах і в деяких крамницях.

«Корисна програма» жодних подібних бажань не провокує, натомість намагаючись налаштувати глядача на позитив, показуючи — якість продуктів не завжди залежить від їхньої ціни. Відтак навіть небагаті люди можуть собі дозволити поласувати улюбленим смаколиком.

Приміром, пенсіонерка Зоя Страшенко, учасниця першого випуску «Корисної програми», може купити собі невеличкий кавун, але навпіл іще з якимось покупцем, бо різати величезні ягоди фахівці зі зберігання фруктів не рекомендують. Часта гостя студій «Інтера» Світлана Вольнова навіщось додала, що це спосіб познайомитися з потенційним чоловіком. Хоча на початку програми пенсіонерка скаржилася не так на дорожнечу й вагу кавунів, як на те, що їй не вдається виростити цю ягоду на дачі.

Порівняно із «Правилами виживання» «Корисна програма» сильно додала в динамічності й драматургії. Якщо перегляд «Правил виживання», незважаючи на апокаліптичні сюжети під відповідну музику, навіював сон розуму, то «Корисна програма» не дає знудьгуватися. Численні рубрики змінюють одна одну швидко, а коментарі фахівців, розповіді та репліки гостей зазвичай доречні й не розтягнуті в часі.

Враження таке, що редактори та сценаристи «Корисної програми» зробили ставку на інфотейнмент, намагаючись подавати корисну для споживача інформацію в яскравій обгортці.

Почасти це вдається. Надто ж коли на арену виходить «науковець» (так його титрують) Дмитро Лук'янов. Він то показує хімічний фокус, демонструючи процес утворення жиру з вуглеводів у печінці, то унаочнює процес кровообігу у здоровій та склеротичній судинах або ж «будує» мініатюрну модель цукрового заводу на лабораторному столі, показуючи технологію виготовлення «солодкої смерті». Одне слово, розважає публіку як уміє. Вдячна публіка у студії, звісно ж, аплодує.

Щоправда, так само студійна аудиторія реагує й на лайфхаки від родини Чистякових у рубриці «Корисної програми» «Кухонні поради». Приміром, як розморозити м'ясо за годину, зануривши його в герметичній упаковці в невелику кількість води, перед тим висипавши на упаковку склянку солі (!); використати цукор у боротьбі з гостротою страви (з'їсти ложку солодкого піску після пекучої аджики). Або ж — як зберегти кавуни до Нового року, зануривши їх у парафін. Цей рецепт, судячи з усього, редактори видобули з доісторичних часів, коли кавуни взимку купити було неможливо. До речі, в моєму далекому дитинстві батьки зберігали кавуни в погребі, пересипавши їх піском. До Нового року жодна ягода, звісно ж, не доживала, але на пару місяців такої консервації вистачало.

Ще одна постійна рубрика «Корисної програми», «Випробувано на собі», цікава тим, що її добровольці беруть на себе зобов'язання підтвердити або ж спростувати міфи про ту чи іншу дієту на тему чергового випуску. Цілком можливо, що когось із глядачів результати зусиль людей, які стоїчно витримують цілий тиждень тематичної дієти, відвернули від бездумних експериментів над власним тілом, надихнувши відмовитися від шкідливих продуктів. Приміром, від цукру, як зробив це один із добровольців, у якого перед участю в «Корисній програмі» були поганенькі показники рівня глюкози у крові.

На початку кожного випуску Олександр Лук'яненко виголошує традиційний дисклеймер «Корисної програми»: «Ми не порівнюємо торгівельні марки і не закликаємо вас купувати продукцію певної компанії. Адже ми за те, щоб усі виробники були чесними... Ну, а ми допоможемо вам зекономити час та гроші». І справді, жодної торгівельної марки в жодному випуску не називають. Але, порівнюючи якість певного продукту в різних цінових сегментах — бюджет, економ та преміум, автори «Корисної програми», здається, геть не орієнтуються в цінах від слова «взагалі». Бо коли на порівняльній таблиці у студії пишуть, що вартість свинини в магазинах преміум-класу дорівнює 100 гривням, це може викликати або сміх, або обурення в тих, хто реально робить закупи в супермаркетах. Байдуже, в якому ціновому сегменті. Адже свинячий ошийок, про який ішлося в програмі від 20 вересня, давно коштує в непреміальній мережі «Сільпо» 169 гривень за кілограм.

Та все ж найбільше цікавить, де редактори «Корисної програми» беруть жінок, які чомусь починають годувати своїх дітей кавунами чи свининою в півтора року, або ж людей, які зізнаються в залежності від цукру?

Фото: пресслужба каналу