Новий сезон суспільно-політичного проєкту «Головна тема» на каналі «Україна» 14 вересня розпочали з незмінно актуального питання про пенсії. «Пенсії від нової влади: більше, швидше чи раніше», — саме так сформулювали тему випуску редактори.

Але, як виявилося, говорити про пенсії, точніше, їхні розміри, від нової влади дуже вже зарано. Адже, за словами голови парламентського комітету з питань соціальної політики та прав ветеранів Галини Третьякової, запрошеної до студії «Головної теми», законопроєкт про запровадження накопичувальної пенсійної системи готовий на 80 %.

При цьому народна депутатка від «Слуги народу» (хоча титрували її без уточнення політсили, від якої пані Третьякова пройшла до складу Верховної Ради) напустила туману, сказавши, що в текст законопроєкту про накопичувальну пенсію лишилося додати соціальну складову, після чого його, можливо, у грудні подадуть на розгляд Верховної Ради, і вже на початку 2020 року він набуде чинності.

Перегляд цієї «Головної теми» викликав почуття дежавю. Можливо, тому що два роки тому, у прем'єрному випуску «Головної теми», теж обговорювали пенсії, й у числі трьох запрошених експертів так само був доктор економічних наук Олексій Плотников. Який у вересні 2019-го, точнісінько так само, як у листопаді 2017-го, свою присутність у студії позначив хіба що кількома геть необов'язковими репліками.

Проте цього разу команда «Головної теми», здається, вдалася до тонкого тролінгу нової влади. На відміну від випуску 19 листопада 2017 року, де щосили пропагували пенсійну реформу Кабміну імені Гройсмана.

Тоді Андрію Реві, який відповідав за соціальну політику в уряді, в тому числі за пенсійне забезпечення, ведуча дала цілковитий карт-бланш. Чим пан міністр і скористався, розхвалюючи на всі лади пенсійну реформу. Щоправда, дуже акуратно називаючи її осучасненням пенсій.

Новий сезон «Головної теми» 14 вересня почався з того, що єдина представниця нової влади у студії, вже згадана голова парламентського комітету з питань соціальної політики та прав ветеранів Галина Третьякова, коментуючи підготовлені журналістами сюжети про пенсіонерів, які не можуть добитися справедливості, не надто сильно топталася по своїх попередниках.

Вона «всього-на-всього» констатувала, що їхня пенсійна реформа так і не відбулася. А «талісман» каналу Ріната Ахметова Олексій Плотников сказав, що ця реформа була не більш ніж ширмою для міжнародних організацій.

Редакція «Головної теми», готуючи цей випуск, вирішила перевірити, чи працює розрекламована в серпні головою Пенсійного фонду України Євгеном Капінусом «Е-пенсія» (електронна подача заяви про призначення пенсії).

Героїнею експерименту обрали 59-річну Тетяну Кузуб. Вона має 30 років офіційного трудового стажу і, як сказали автори цього сюжету, готується вийти на заслужений відпочинок узимку наступного року. На початку експерименту з електронною заявою жінка поскаржилася, що, намагаючись отримати консультацію, промучилася в дикій спеці п'ять годин у черзі місцевого відділення Пенсійного фонду.

Мабуть, на момент знайомства з героїнею журналісти нічого не знали про існування так званої пенсійної шкали, згідно з якою жінки її віку мають право отримати пенсію за віком або у 58 років із половиною, якщо вони народилися у проміжок між 1 жовтня 1959 року та 31 березня 1960-го, або ж рівно у 59, якщо їхній день народження випав на період від 1 квітня до 30 вересня 1960-го.

Чому Тетяна Кузуб просиділа пів дня в черзі разом з онуком, ніхто не уточнює. Головне, що пані Тетяна залюбки погодилася взяти участь у запропонованому журналістами експерименті.

Упродовж програми ведуча Олена Кот періодично нагадувала, що про його результат глядачі дізнаються наприкінці випуску, а «поки що ми повернемося до наших інших героїв».

«Інші герої» — це літні люди, які не можуть добитися справедливості в Пенсійному фонді. Один із них, Павло Юрашев, тяжко відпрацювавши електрозварювальником на ізмаїльському заводі «Еталон» 10 років із максимальною в СРСР зарплатнею, не може довести той трудовий стаж, бо завод ліквідували, а його архів згорів.

Ще одна жертва пенсійного законодавства (але не реформи) — пані Зінаїда Шевченко. Вона дуже чекала липневого підвищення пенсій, коли попередній Кабмін розпорядився підвищити пенсії до двох тисяч тим, хто має великий стаж, але через низькі зарплати отримував маленькі виплати.

Проте пані Зінаїда надбавки не дочекалася. Адже, 15 років зі свого загального 40-річного стажу торгуючи на ринку, сплачувала занадто мізерні податки.

Обидві ці історії, з виїздами «в поля», тяглися нестерпно довго. При цьому журналісти сумлінно розповідали ще й про двох голландських пенсіонерів.

Особливість монтажу «Головної теми» — перескакувати з одного сюжету на інший, перемикаючись на коментарі гостей у студії та обіцянки ведучої показати результати експерименту щодо «Е-пенсії», і знову перемикатися на голландські краєвиди, серед яких мирно пасуться, перепрошую, гуляють щасливі тамтешні пенсіонери, дико дратує.

Щойно вам показують, як літній чоловік з Ізмаїла плаче, бо вже не має сил боротися з бюрократією, а наступним кадром іде синхрон Кріса, голландського пенсіонера. Який отримує 1100 євро на місяць і при цьому мусить економити. На відміну від іншого нідерландського пенсіонера Паула, який почувається дуже багатим. «Чому ж Кріс на всьому економить, а Паул може подорожувати, якщо в них однакові пенсії?» — інтригує авторка сюжету, явно знущаючись із українських пенсіонерів.

У шалений годинний калейдоскоп одного випуску «Головної теми» редактори примудрилися увібгати аж п’ять історій. Не дивно, що шановні гості в студії фізично не мали нагоди давати розгорнуті відповіді на запитання ведучої. Олена Кот, щоправда, формулювала їх максимально загально, отримуючи не менш загальні відповіді.

Хоча деякі з них варто закарбувати в бронзі. Приміром, слова Галини Третьякової. Голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та прав ветеранів, коментуючи ситуацію Зінаїди Шевченко, приватної підприємиці, яка не отримала липневої надбавки до пенсії, виголосила монументальну фразу: «Той, хто стає підприємцем, повинен розуміти, що він веде підприємницьку діяльність на свій страх і ризик».

Заступниця голови правління ПФУ Ірина Ковпашко, яка теж була серед трьох запрошених, словами авторки сюжету про поневіряння пані Зінаїди, мовляв, остання стала жертвою бюрократичної системи ПФУ, обурилася. «Вона не жертва, бо вже отримує пенсію. Мінімальні внески — мінімальна пенсія!» — сказала як відрубала.

Якщо редактори «Головної теми» хотіли викликати у глядача ненависть до українських чиновників, відповідальних за пенсійне забезпечення посполитих, байдуже, старі ті чиновники чи нові, їм це вдалося. Контраст між життям пенсіонерів голландських та українських лише поглибив це споконвічне пролетарське чуття. Не додав позитиву й фінал програми, де нарешті показали результат експерименту з «Е-пенсією».

Як людина, що пройшла всі кола пекла в боротьбі з Пенсійним фондом, свідчу: «держава в смартфоні», частиною якої є та сама «Е-пенсія», — це величезний блеф. Коли інспекторка районного відділення ПФУ, оформлюючи документи, вводить дані в комп'ютер одним пальцем, при цьому повсякчас помиляючись і звертаючись по допомогу до молодших колег, говорити про смартфони для бабусь, мабуть, не випадає.

Моїй ровесниці Тетяні Кузуб, якій журналісти «Головної теми» взялися допомогти подати електронну заяву на оформлення пенсії за віком, пощастило хіба в тому, що вона, намагаючись зареєструвати свою заяву, провела чотири години не в жахливій черзі в тісному приміщенні, а вдома перед комп'ютером. Але, навіть незважаючи на допомогу журналістів «Головної теми», перша спроба подати електронну заяву на отримання пенсії не вдалася. І лише наступного дня, повторивши всі свої попередні дії, Тетяна Кузуб отримала такий жаданий «ок» від програми «Е-пенсія».

Проте на цьому нічого не скінчилося. Виявилося, людині, що подала заяву про призначення пенсії в електронному вигляді, все одно треба йти в місцеве відділення ПФУ з оригіналами необхідних документів, де з них знімуть копії. І лише за місяць, а не за десять днів, як запевняють розробники «Е-пенсії», вона зможе отримати пенсійне посвідчення.

До речі, в цьому сюжеті є ще одна невідповідність. Коли журналістка запевняє, що пані Кузуб отримає пенсію (до речі, більшу, ніж вона сподівалася) через місяць після подання заяви, вона, м'яко кажучи, лукавить. Бо насправді ПФУ першу пенсійну виплату нараховує аж за два місяці після подання заяви.

14 вересня в «Головній темі» так і не розкрили питання про «Пенсії від нової влади: більше, швидше чи раніше». Вочевидь, тому, що підвищення пенсійних виплат до кінця року заплановано владою попередньою. Про що тут і поінформували відповідною інфографікою. Єдине, що змогли пообіцяти чиновники, які взяли участь у програмі, — нова влада пенсії не зменшить. Ну, й на тому спасибі.