Нарешті я разом з нацією дочекався того, що звичайно три роки ждуть. Минулого разу Президент, відповідаючи десь у травні у прямому телеефірі на запитання глядачів, пообіцяв, що робитиме це кожного місяця. Не минуло й півроку, як він виконав свою обіцянку – відповідав на запитання студентів трьох українських університетів. Перед виступом мені свербіло ще й зрозуміти: чи не про Президента казав Янукович, коли, повідомивши щиро, що він не навчився красиво розмовляти, кивнув на декого, хто це робити вміє?

Нація і я одразу після виступу відчули, що Президент нас поважає: він лише одне повідомлення послав ненажерним політологам, що завжди чекають на якісь меседжи. Їм Президент лише повідомив, що хотів би бачити на чолі передвиборчого списку „Нашої України” Юрія Єханурова. В усьому іншому політологам не було чим поживитися: Ющенко, як справжній народний Президент, говорив виключно про те, про що народ у нього запитував. А народ ані ні про гучні звільнення, ані про крутий поворот політики, ані про гучні судові справи не розпитував – не цікаво йому все це.

Президент під час виступу одраз на чотирьох вітчизняних каналах був веселий, навіть пожартував. Один раз. Згадуючи чотири відсотки громадян, які довіряють прокуратурі, він сказав, що це, мабуть, ті, хто ніколи в прокуратурі не бував. А мені чогось Біл Клінтон пригадався, який світив зубами навіть тоді, коли не жартував, і пішов з посади вельми популярним президентом. Наш глава держави жартував з таким серйозним, навіть насурмоненим виглядом, що нація зразу відчула: він не жартує - сам він у прокуратурі бував і знає, що там треба навести порядок залізною рукою.

До речі, про руки. Президент знову показував нації руки і казав, що вони чисті. А мені чогось Григорій Суркіс пригадався. Був період, коли просто під час футбольних трансляцій контрольований Суркісом коментатор кожен раз розповідав, що в Суркіса чесно зароблені гроші. Коментатор цей потім докоментувався до того, що оголосив, ніби матч виграла одна з команд, коли насправді він закінчився унічию. А відносно чесних грошей, то чим більше він про них казав – тим менше йому вірили.

Президент був явно незадоволений нацією, яка в особі якогось чоловіка заявила, мовляв, ми ходили на Майдан, а тепер нічого не змінилося. Не можу сказати, що обуренню Ющенка не було меж. Межі такі були. Він тихим, але лагідним голосом перерахував усі свої добрі діла, з чого випливало, що автор запитання нічого не розуміє і нічого не бачить у своєму житті. А мені пригадалася одна моя вчителька, яка довго відповідала на „не такі” мої запитання, а потім ставила мені двійку. Правда, на наступних виборах в ролі вчительки буде саме нація. І вона поставить оцінку своєму синові, який став главою держави.

Втім, один із здобутків, про який говорив Президент - незаперечний. Якби не він переміг, то подібних балачок з народом не відбувалося. А засоби масової інформації розповідали б про те, як нам класно живеться. А мені донецька преса сьогоднішня пригадалася. Вона досі про Януковича, Ахметова, Колесникова і їм подібних – або добре, або нічого. Один донецький журналіст заявив навіть: їх нема за що критикувати.

До речі, у зв`язку із медіа мені ще й радянський анекдот пригадався. Вмикає чоловік телевізор, а там Брежнєв виступає. Він перемкнув на другий канал – там Брежнєв. Перемкнув на третій – і там Брежнєв. Перемкнув на четвертий, а там – кадебіст і каже:”Ось я тобі перемкну!”. Слава Богу, нині тим представникам нації, які перемкнули телевізор на інший канал, есбеушники не погрожували. Свобода вибору в країні зашкалює.

Юрій Лукaнов, для «Детектор медіа»

Читайте також:

У форматі Путіна?

Лариса Мудрак: „Доведіть, що рукописні цифри написали в Секретаріаті Президента, і тоді ми будемо коментувати це”

Ющенко попросил помощи у американских пиарщиков

Еволюція героїв

Студентів не тренували, які питання не слід ставити Ющенку

Всі учасники проекту „Президент і молодь – діалог про майбутнє” підтвердили готовність до прямого ефіру о 19:20

Сьогодні Ющенко у прямому ефірі поговорить зі студентами про майбутнє