Розшифровуючи бухгалтерію Партії регіонів
Спочатку з’явилося інтерв’ю на сайті «Дзеркало тижня. Україна» з колишнім першим заступником голови СБУ Віктором Трепаком, який заявив про наявність у нього чорної бухгалтерії Партії регіонів. За кілька днів (а саме 31 травня) нардеп Сергій Лещенко та редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик опублікували в «УП» частину відомостей, які Трепак заніс до НАБУ.
Тему підхопили телеканали. Лавина оминула хіба що канал «Україна», який жодного слова в своїх ефірах не сказав на цю тему.
Водночас дивним чином спрацював ICTV. До моменту оприлюднення списків канал говорив про цю тему. Звісно, без імен — жодного на той момент не було відомо. Але в день опублікування списків канал про касу Партії регіонів промовчав. Мінімальну інформацію видавали протягом цілого тижня — аж до виходу підсумкових «Фактів тижня».
Згадати кого потрібно
Отже, в оприлюднених списках — прізвища осіб та назви організацій, які нібито отримували від Партії регіонів гроші за послуги чи товари. Звісно, в новинному форматі телеканалів переповісти весь список було фізично неможливо. Але цікаво інше: на яких фігурантів окремі канали звертали увагу.
«Інтер» під час висвітлення теми в ефірах новин найбільше часу приділяв Євгенію Геллеру. «Подробности» за будь-якої нагоди згадували це прізвище як фігуранта списку.
Так, 31 травня в підводці до сюжету ведучий згадує тільки Геллера: «Суммы из прошлого покрупнее сегодня у всех на устах. Журналисты обнародовали "черный партийный список" "Партии регионов". По их данным, бухгалтерию вел Евгений Геллер. Он и сейчас в депутатском кресле, но уже от партии "Відродження". Кто участвовал в теневой бухгалтерии и какими суммами оперировала провластная партия Януковича — подробнее в сюжете».
В сюжеті подається синхрон Сергія Лещенка, в якому він знову каже про Геллера та ЦВК: «Сергей Лещенко, народный депутат из фракции "Блок Петра Порошенко": Там досить великий масив прізвищ, як минулого парламенту, так і нинішнього. Геллер, наприклад, з партії" Відродження ". Я думаю, що Геллер і Калюжний — це були технічні виконавці цієї схеми. Заведення грошей в партію, переведення їх у готівку і потім поширення між осередками, депутатами, політиками, технічними проектами, Центрвиборчкомом, медіа, з усіма. тобто вони фактично тримали цей механізм відмивання коштів.
Кор.: Фамилия Евгения Геллера — члена партии "Відродження" чаще остальных фигурирует в списках. Во времена Януковича он курировал финансовую деятельность провластной партии. Судя по спискам, деньги Геллер раздавал направо и налево».
Окремий фокус — на партії «Наша Україна»: «Долларовые купюры от него получали и депутаты от "Нашей Украины". Экс-нардеп Юрий Костенко, исходя из документов, в этом безусловный рекордсмен. Сначала ему перепали 400 тысяч долларов, а потом и почти целый миллион».
Далі автор сюжету робить розворот і знову згадує «Відродження»: «Прокомментировать действия самого Геллера его коллега Виталий Хомутынник, он же председатель политсовета партии "Відродження", отказался. Более разговорчивым, но не слишком конкретным оказался Виктор Бондарь».
У сюжеті в одному з закадрових текстів журналіст навіть не вживає вислову «чорна каса» з прив’язкою до Партії регіонів — натомість прив'язує його до Євгенія Геллера, щоби вкотре нагадати глядачу, хто «головний» фігурант списку: «Доказать коррупционные схемы из "черной кассы" Геллера невозможно, написал в Facebook советник министра МВД Антон Геращенко».
Цікаво, що журналіст згадує й Олега Ляшка, й партію «Свобода», які не фігурують у списках. А отже, така згадка в контексті розвитку теми є не зовсім виправданою: «Кор.: Но то, что полетят политические головы и тайное станет явным, кое-кто из политиков понял еще вчера. Олег Ляшко сделал шаг на опережение, проанонсировав появление скандальных документов. В Facebook написал: готовится спецоперация, "Радикальную партию" хотят обвинить в финансировании политсилой Януковича. Но, старания были напрасны — в опубликованых фрагментах Ляшко нигде не фигурирует.
Без вины виноватыми оказались и свободовцы. Во время сегодняшней пресс-конференции Лещенко и главный редактор "Украинской правды" дважды сказали, что от Тягнибока есть официальное заявление об игре на опережение».
Лише про Геллера як про фігуранта списку говорить редакція і в середу, 1 червня, — як у підводці, так і в сюжеті: «И о других списках и списочниках. Изучением "черной бухгалтерии", которую вел бывший регионал, а ныне нардеп от "Видродження" Евгений Геллер, занялось Национальное антикоррупционное бюро.
…
Кор.: По черным партийным спискам, которые вел нынешний нардеп от "Видродження" Евгений Геллер, начато досудебное расследование. НАБУ идентифицирует лиц и подписи в списках».
У блоці випуску «Подробностей недели» 5 червня у студії ведучий згадує тільки Геллера та його нинішню партію «Відродження»: «А еще во время обыска нашли детальные записи, черную бухгалтерию. Интересно, как к чиновнику судьи теперь отнесутся. Ну неужели тоже под залог выпустят? Ну вот снова — черная бухгалтерия. Эти слова у нас с другой историей ассоциируются — с тем, что в прессе прозвали "гроссбухами Геллера", дважды депутата от Партии регионов. Он, к слову и сейчас депутат, только уже в группу "Відродження" входит. <…> Есть и строчка на Центризбирком. Чаще всего упоминаются нардепы Геллер, который и сейчас заседает в Верховной Раде, входит в группу "Відродження", и теперь уже бывший нардеп Калюжный. Судя по всему, именно они и держали руку на денежном пульсе».
Таке фокусування на імені Геллера та партії «Відродження», в якій він наразі перебуває, може бути пов’язане з війною двох олігархів — Сергія Льовочкіна (власника «Інтера») та Ігоря Коломойського. Останній, як, наприклад, ідеться в матеріалі «Інсайдера», мав перед парламентськими виборами інтереси в партії «Відродження»: «Развитие партии в Украине — недешевое удовольствие. В неофициальных беседах нардепы от разных фракций утверждают, что спонсировать политический проект Хомутынника будет совладелец группы "Приват", губернатор Днепропетровской области Игорь Коломойский».
А про те, що «Опозиційний блок» Льовочкіна з партією «Відродження» були конкурентами ще напередодні парламентських виборів — йдеться в цьому ж матеріалі «Інсайдера»: «По словам соратников Хомутынника, именно на Харьковскую область они сделают ставку на местных выборах. Здесь они будут конкурировать прежде всего с "Оппозиционным блоком" Сергея Левочкина и Рината Ахметова».
А тому Геллер, попри те, що колись був партійним соратником для власника «Інтера» Сергія Льовочкіна, цього разу міг просто потрапити під гарячу руку у війні олігархів.
Водночас у «Подробностях недели» ведучий згадує деякі поняття узагальнено. Серед такого узагальнення — піар: «Все самые затратные статьи — это пиар, и, как говорится, "правильное" голосование в парламенте. А еще работа региональных ячеек ну, и всяческие приятные мелочи для партийных боссов, к примеру, часы стоимостью в 67 тысяч долларов. Есть и строчка на Центризбирком».
При цьому ведучий не уточнює, куди саме йшли кошти на піар. Цікаво, що, згідно з опублікованими відомостями, серед таких отримувачів коштів на піар зазначається й канал «Інтер» ($2 млн).
«1+1» частково відповів каналу Льовочкіна 31 травня. В начитці ведуча згадує канал «Інтер» Сергія Льовочкіна та ICTV Віктора Пінчука, про яких як про фігурантів списків ведуча в начитці каже з самого початку. Крім того, центром удару стали «колишні» — Лукаш, Сівкович, Кожара, Охендовський, нардепи (зокрема Геллер) і політтехнологи:
«Ідеться, зокрема, про послуги ЦВК і оплату сюжетів на телеканалах “Інтер” та ICTV. Серед багатьох підписів на розписках про витрати найбільш упізнаванні — колишнього віце-прем'єра і депутата Сівковича, екс-міністра юстиції Лукаш, екс-міністра закордонних справ Кожари, керівника Центрвиборчкому Охендовського, нардепів Гелера, Миринського, Калюжного і Костенка. А ще політтехнологів Бондаренка і Мустафіна, Грановського і багатьох інших.
Сергій Лещенко, народний депутат України: Найбільш кричуще, це хабарі членам та підрозділам Центральної виборчої комісії, які вимірялися мільйонами доларів... І найцікавіше з тих сил, які є в наших документах, це партія "Наша Україна" і партія комуністична».
За аналогією до «Інтера», ТСН невиправдано згадує «Свободу» та Олега Ляшка, яких у списках немає: «Ведуча: …А ще в його документах немає жодної згадки про Олега Ляшка і його однопартійців, і представників партії “Свобода”, які ще напередодні заявили, що їхня поява в документах — це провокація».
Втім, найбільше уваги редакція все ж приділила партії «Наша Україна», видавши окремий сюжет про це й відштовхнувшись від заяви Геннадія Москаля про здачу влади Януковичу Ющенком. При цьому на той момент Москаль жодних доказів на це не надав. Це була тільки політична заява: «З таким викриттям чорної каси Партії регіонів виступив сьогодні закарпатський губернатор Геннадій Москаль. Гучну заяву він виклав на своєму сайті. Як відреагувало оточення лідера Помаранчевої революції і чи відповів йому сам третій президент такі звинувачення, наша Мар'яна Бухан вирушила шукати Ющенка».
Цікаво, що в матеріалі журналістка не дає пояснення Юрія Костенка, який для деяких інших каналів казав: гроші партія отримувала на фінансування від представників бізнесу. Про це, наприклад, йдеться в матеріалі «Схем» на «Радіо Свобода».
«У 2012 році Українська народна партія, КУН і “Наша Україна” створили політичний блок, але юридично виборчу кампанію вела “Наша Україна”. Керівником штабу був Сергій Бондарчук. Тому всі питання по фінансуванню можна дізнатися виключно у Бондарчука. Я єдине що можу сказати, що ми вели переговори, я маю на увазі, керівництво “Нашої України”, із представниками великого бізнесу, в тому числі який, так би мовити, належав до тієї категорії, що підтримувала Партію регіонів, — зазначив Юрій Костенко».
5 червня в підсумковому випуску «ТСН. Тижня» редакція приділяє увагу ЦВК та соціологу Євгену Копатьку: «Фірма соціолога Євгена Копатько у своїх дослідженнях дала регіоналам більше — 31,6 %. Напередодні регіонали, згідно цим документам, заплатили самому соціологу Копатьку більше $200 тис. А ще біля $3 млн в графах витрат на ЦВК, тобто на Центральну виборчу комісію. Можна припустити, що Партія регіонів оплачувала як результати соцопитувань, так і самих виборів. І це лише один фрагмент злочинного павутиння, яке завдяки "чорним мільярдам" повністю вкрило країну».
Фігурантами в сюжеті стали ЦВК, Охендовський, Лукаш та Геллер: «Кор.: "Чорна каса" збурила політичне життя. Майже кожен фігурант в документі Лещенка вже висловив обурення і заявив про брудну підробку.
"В ответ на распространенные сегодня материалы и определенные инсинуации относительно известного органа, аббревиатура которого включает в себя буквы "Ц", "В" и "К", могу сказать, что во-первых, никогда никаких взяток ни от кого за годы работы в ЦИК Михаил Владимирович Охендовский не брал и не получал", — Михайло Охендовський.
"Скандал сменяется скандалом. То панамские оффшоры, то скрытые договоренности в меморандуме с МВФ, изменения в Конституцию, которые буксуют, как авто в болотной яме. Но это не те скандалы, которые нужны власти. Выход один — перекрыть их другими. И вот откуда не возьмись черная бухгалтерия, которая якобы четыре года лежала и ждала, когда же ее вытянут на свет", — Олена Лукаш.
"Это очередная инсинуация. На сегодняшний день с нынешними компьютерными технологиями, мне кажется, можно нарисовать все, что угодно. Главное, иметь желание какие фамилии и организации куда подставить. Мое мнение, что этими всеми действиями дискредитируют нашу страну", — Євгеній Геллер».
У сюжеті знову згадуються прізвища Тягнибока та Ляшка, яких немає в списках: «Кор.: Схаменулися навіть Олег Ляшко і Олег Тягнибок. Обидва заявили про підготовку провокацій та можливу дискредитацію їх політичних сил через можливу появу в паперах Трепака їхніх прізвищ».
«112 Україна» в сюжеті в ефірі новин від 31 травня за допомогою синхрона Сергія Лещенка звертає увагу на двох фігурантів — «Нашу Україну» та ЦВК: «Сергій Лещенко, народний депутат України, БПП: …Великі гроші за політичний піар і [нрзб], великі гроші на “Нашу Україну”, виявилося, що “Наша Україна” була профінансована Партією регіонів в 2012 році, відкриті прізвища, в тому числі Костенко».
Саме щодо «Нашої України» журналіст розвиває тему далі в матеріалі. І, як і колеги з «Плюсів», відштовхується від політичної заяви голови Закарпатської ОДА, яку нічим не підкріплено: «Кор.: Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив: гроші від «Партії регіонів» отримав і третій президент — Віктор Ющенко, нібито за передачу влади. Загальна сума $2 млрд, половину одержали сам Ющенко і двоє голів його адміністрації Віктор Балога та Віра Ульянченко. Москаль уже попросив НАБУ перевірити ці дані.
Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА: Я чекав такої великої сенсації, а то шо опублікували мені аж смішно. Це просто, я ж говорю, з тих 2 млрд, то мінімум 1 мільярд був потрачений на Ющенка».
Узагальнена позиція «Опозиційного блоку» з подачі журналіста виглядає як реклама політсили, адже кореспондент не пояснює, що низка нардепів із цієї партії (але не всі) були в Партії регіонів. Причому в списку немає лідера «Опоблоку» Юрія Бойка, який у синхроні називає списки фальшивкою: «Кор.: В “Опозиційному блоці” чорну бухгалтерію Партії регіонів назвали фальшивкою і спробую тиску.
Юрій Бойко, голова фракції “Опозиційний блок”: Іде загострення політичної ситуації, економічна ситуація погана, потрібно відволікти увагу суспільства від провалу в економіці, від провалу в переговорах з МВФ, і тому виникають такі політичні речі, якими намагаються суспільство відволікти від реальних економічних проблем».
А от «Вікна-новини» 31 травня роблять ставку на ЦВК та окремі прізвища лише «колишніх» — Сівковича, Лукаш, Кожари. Про конкретних фігурантів, які й досі у великій політиці, — жодного слова: «В ній — скільки грошей платила Партія регіонів Центральній виборчій комісії і які суми віддавала за правильні голосування в Раді і кому. В оприлюднених списках чорної бухгалтерії — десятки прізвищ, серед них — колишній міністр часів Януковича Володимир Сівкович, Олена Лукаш та Леонід Кожара. Лещенко каже, в документах є докази, що регіонали давали хабарі членам ЦВК».
5 червня в підсумкових «Фактах тижня» на ICTV спочатку згадується через синхрон одного з авторів публікації на «Українській правді» лише про одного з «колишніх» — Леоніда Кожару: «Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор "Української правди": Бо там же не тільки двадцять дві сторінки складаються з хабарів, там витрати, наприклад, на мобільний зв'язок Леоніду Кажаричу, достатньо смішно. Є різні статті витрат і це свідчить про те, щ оце дійсно така чорна бухгалтерія».
Згодом частина уваги в сюжеті приділяється Ляшку. Дивно, що автор сюжету каже лише про Ляшка як про людину, яка зіграла на випередження: «Кор.: Серед заявлених політики, політологи і навіть представники ЦВК. Дехто з політиків зіграв на випередження і став виправдовуватися ще до того, як вдарить грім. Екс сбушник навіть не доніс документи до НАБУ, а головний радикал Ляшко вже писав у соц. мережах коментарі.
Олег Ляшко: Попереджаю суспільство, що в інформпростір готується викид інформації про те, що начебто я чи Радикальна партія отримувала фінансування від Партії регіонів».
Частина уваги й тут приділяється «Нашій Україні». Журналістка відштовхується від згаданої бездоказової політичної заяви Геннадія Москаля: «Кор.: Щоправда, згодом виявиться, що Чорновола, так само як і Ляшка, принаймні в оприлюдненій частині списків немає. Зате фігурує прізвище Костенко зі статтею витрат "Наша Україна"... <…> Кор.: Те, що партія Януковича фінансувала політсилу Ющенка зовсім не здивувало Геннадія Москаля, який був нардепом, якраз від "Нашої України".
Геннадій Москаль, голова Закарпатської облдержадміністрації: Що ми шукаємо в чорній касі Партії регіонів на два мільярди доларів, якщо майже один мільярд забрали за здачу влади Януковичу колишній Президент України Ющенко та його глави адміністрацій Балога та Ульянченко?»
Окрема згадка про Геллера, Колюжного, Лукаш, Рибакова, ЦВК та голову ЦВК Охендовського: «Кор.: Щоправда, доказів цього Москаль не навів. Найчастіше в документах зустрічається прізвища Геллер та Калюжний з кругленькими сумами, а ось і прізвище та ініціали Лукаш О.Л., що повністю співпадають з паспортними даними екс регіоналки та колишнього міністра юстиції Олени Лукаш. <…> Навпроти виданих двадцяти та шістдесяти тисяч доларів написано "відділи ЦИК" і "ЦВК". 80 тисяч доларів за курсом 2012-го — це більш, як півмільйона гривень. Можливо, для політиків сума й невелика, але не для електорату, який цих політиків вибирає. <…>
Кор.: Серед фігурантів "чорної бухгалтерії" нинішній голова ЦВК Охендоський. Сам він факт хабаря заперечує. А це запис від 23 листопада 2012-го — Рибаков І.О., 50 тисяч доларів за голосування у ВР. Співпадає з прізвищем та ініціалами екс-нардепа-самовисуванця Ігоря Олександровича Рибакова, став відомим завдяки тушко-гейту».
Цікаво, що, як і «Інтер», телеканал ICTV нічого не сказав про те, що фігурантом списків став і він.
31 травня на 5-му каналі згадується невелика кількість фігурантів списку — ЦВК, Охендовський, Лукаш, Рибаков, Гєллєр та Калюжний:
«Віталій Гайдукевич, ведучий: …Лещенко зараз обурюється, що члени ЦВК отримували кричущі хабарі в мільйони доларів. Серед отримувачів хабарів від регіоналів є прізвища Охендовського та Лукаш….Наприклад, фігурантом є Рибаков, який отримував гроші за голосування. Основнми кураторами каси були колишній Голова бюджетного комітету Євген Геллер та Віталій Калюжний, які отримували великі гроші на фінансування діяльності партії.
Сергій Лещенко, народний депутат, Блок Петра Порошенка: Ці документи дають досить яскраве уявлення, скільки грошей було отримано в якості хабарів Центральною виборчою комісією».
У підсумковому випуску ж 5 червня перелік прізвищ та фігурантів списків, які згадуються, дещо змінено: Охендовський, Геллер та Костенко з партією «Наша Україна»: «Ось ця сума, яку начебто передали голові Центрвиборчкому під час проведення парламентських виборів 2012-го. Сам Михайло Охендовський цю тему коментувати на камери відмовляється. <…> Кореспондент: У такому ключі говорять по телефону більшість тих, чиї прізвища є у списку. Це депутат, екс-регіонал Євген Гєллєр. <…> Кор.: Не ховатися вирішив депутат 5 скликань Юрій Костенко. Навіть погодився звірити свій оригінальний підпис з тим, що тричі значиться у списках. Каже — в книзі підпису не ставив. Але гроші брав на передвиборну кампанію "Нашої України". За його словами, у великого бізнесу».
Утім, 5 канал вирізнився з-поміж усіх каналів і єдиний згадує прізвища Апостол. За версією журналіста, воно належить раднику міністра МВС України Арсена Авакова. Хоча в списку немає навіть ініціалів біля прізвища Апостол, а отже, це може бути будь-хто з подібним прізвищем. Чи з псевдонімом. Попри це, згадка його імені в цьому контексті з подачі журналіста негативно б’є по міністру — представнику конкурентної партії «Народний фронт» серед провладних політсил:
«Кор.: Оприлюднення "чорної" бухгалтерії стало приводом для розмови і міністра внутрішніх справ зі своїм радником. Прізвище Михайла Апостола теж у списках. Що правда. Без ініціалів. Навпроти сума майже у 1,5 мільйона доларів.
Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ: Я не знаю, який то Апостол. Потому что тот Апостол, який у мене радник, Михаил Апостол, який був одним из ключевых людей на Майдане. Цього я Апостола знаю. Іншого не знаю. Я побачив там прізвища Апостол. Но я вважаю, що це не той. Я з ним мав розмову з цього питання"».
«UA: Перший» 31 травня конкретно згадує «Нашу Україну», Компартію та ДАІ: «Серед тих, кому йшли гроші, — партія Віктора Ющенка "Наша Україна", Комуністична партія, члени ЦВК, ДАІ, радіо та телеканали, депутати, політологи.
Сергій Лещенко, народний депутат, Блок Петра Порошенка: Найбільш кричуще — це фактично хабарі членам та підрозділам Центральної виборчої комісії, які вимірялися мільйонами доларів... І найцікавіше, з тих сил, які є в нашому... в наших документах — це партія "Наша Україна" і партія комуністична.
Голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що ніяких грошей від Партії регіонів не отримував. У 2012-му він був членом Центрвиборчкому. Згідно з оприлюдненими документами, Охендовський М. В., чиї ініціали співпадають з ініціалами очільника ЦВК, отримав півтори тисячі доларів на відрядження».
Згадування ДАІ в начитці редакції каналу — яскравий приклад того, яким чином власна інтерпретація журналістів впливає на суть новини та може викривляти реальність.
Як бачимо, редакція вважає, що в цьому випадку йдеться про Державтоінспекцію, яка нібито отримувала кошти від Партії регіонів. Утім, в оригіналах опублікованих списків серед одержувачів значиться ГАИ. А в матеріалі на «Українській правді», який супроводжує бухгалтерію, автори зазначають: судячи з усього (!), йдеться про чоловіка екс-міністра юстиції Олени Лукаш. Його повне ім’я — Григорий Алексеевич Ильяшов. Українською — Григорій Олексійович Ільяшов. Отже, скорочено звучить — ГОІ: «В рукописях также фигурирует выплата на "ГАИ" — судя по всему, это Григорий Алексеевич Ильяшов, супруг Елены Лукаш и бывший глава СВР. В его расходах фигурирует статья "представительские СВР" и "Интернет-разведка"».
Чорніше від чорного
«Чорна каса», «чорна бухгалтерія» — ярлики, що натякають на тіньовий характер виплат одержувачам. Тобто такі виплати, які, приміром, не оподатковувалися. Або пов’язані з криміналом.
Але ж завершення розслідування детективами НАБУ не відбулося. Тому не відомо, були це тіньові чи нетіньові виплати.
Звинувачувати редакції каналів у тому, що вони активно використовували ці вислови до дня оприлюднення списків, тобто до 31 травня, не варто. Адже вони посилалися на інтерв’ю з колишнім першим заступником Голови СБУ Віктором Трепаком, який і називав документи таким чином:
«Це — великий масив документів, які підтверджують тотальну корумпованість влади. Значна частина цих матеріалів — "амбарна книга" корупційних виплат, які систематично здійснювалися за рахунок "общака", "чорної каси" Партії регіонів».
Утім, після публікації списків 31 травня журналісти каналів продовжували використовувати ярлики. Лише дехто намагався їх уникати або ж мінімізувати їхній вплив на глядачів, кажучи «так звані чорні каси» чи «так звана чорна бухгалтерія», чим підкреслювали умовність ярлика.
Водночас ті, хто намагався уникати цих ярликів, постали перед проблемою: а як, власне, описати ці обнародувані відомості, щоби коректно передати їхню суть і водночас не викривити їхньої природи та зазначену мету використання вказаних у документах коштів? З цим у каналів виникли труднощі.
31 травня «ТСН» називає документи «так званої відомості» і доволі коректно каже, що регіонали витрачали їх на партійні потреби, утім, дещо по-своєму уточнили — йдеться, зокрема, про послуги для ЦВК та оплату сюжетів на «Інтері» та ICTV:
«22 сторінки так званої відомості Партії регіонів домайданівського періоду оприлюднили нардеп Сергій Лещенко і головний редактор сайту "Українська правда" Сергій Мусайлов-Боровик. Понад 66 мільйонів доларів регіонали витратили "на партійні потреби", і це менше, ніж за 6 місяців 2012 року. Ідеться, зокрема, про послуги ЦВК і оплату сюжетів на телеканалах "Інтер" та ICTV».
Але редакція не уточнює, про які такі послуги ЦВК йдеться. І чи це були послуги взагалі. У списках не зазначено ані виду послуг, ані взагалі жодної інформації щодо того, що кошти йшли на якісь послуги. Вказано лише одержувач — ЦИК, Отдел ЦВК. Тобто версія редакції про послуги є додумуванням.
Крім того, в зазначених списках вказано мету направлення коштів на вказані телеканали як піар (наприклад, «піар на т/канале "Интер"», «піар на “Интері”» та «“Айситиви”», ICTV PR). А отже, це ще не означає, що йдеться про оплату сюжетів.
5 канал цього дня хоч і говорив «так звана чорна бухгалтерія», але ведучий на власний розсуд вирішив, що окремі фігуранти списків отримали хабарі від регіоналів. І це при тому, що рішення суду за цим фактом немає:
«Ну, це питання часу. Партія Регіонів при владі лише за півроку витрачала на політику понад 66 мільйонів доларів. Сьогодні опублікували так звану "чорну бухгалтерію" партії Януковича. <…> Лещенко зараз обурюється, що члени ЦВК отримували кричущі хабарі в мільйони доларів. Серед отримувачів хабарів від регіоналів є прізвища Охендовського та Лукаш».
При цьому у викладених відомостях прізвище Охендовського згадується лише один раз. І призначення зазначається як «командировочные». А отже, це ще не означає, що «командировочные» були хабарем.
«UA: Перший» характеризує бухгалтерію як витрати на політику: «Витрати Партії регіонів на політику у другій половині 2012 року склали 66 мільйонів доларів. Видання "Українська правда" оприлюднило записи, які нібито свідчать про тіньові виплати».
Крім того, редакція каже, що записи свідчать про тіньові виплати. Втім, це власний, нічим не підтверджений висновок редакції. Адже ще навіть слідство не закінчилося, яке б могло встановити тіньовий характер вказаних виплат.
На СТБ ж узагалі кажуть: усі (!) зазначені в опублікованих списках гроші ($66 млн) пішли на партійну «корупцію… підкупи та лояльність»: «Тетяна Висоцька, ведуча: Партійна каса. На півроку — 66 мільйонів доларів. І це коли долар був по 8. Саме такою сумою вимірюють партійну корупцію часів Януковича. Всі понад шысть з половиною десятки мільйонів доларів "Партія регіонів" витратила на підкупи та лояльність».
Вкотре глянемо в опублікований список. Серед призначень зазначених платежів, до прикладу, — «оргтехника, расходные материалы, кондиционер, ноутбуки». А тому навряд чи можна так узагальнено говорити про корупційну мету цих платежів, достовірність чого ще потрібно довести.
«Інтер» же навіть не намагався уникнути ярлика. При цьому в підводці до сюжету ведучий називає бухгалтерію «черный партийный список Партии регионов», що взагалі за своїм семантичним наповненням відрізняється від «чорної каси». І, до прикладу, може означати список нелегальних членів партій: «Журналисты обнародовали черный партийный список Партии регионов».
У сюжеті як коректно зазначається, що матеріали — «партийные расходы», так використовується традиційний ярлик «амбарна книга»: «Кор.: Калейдоскоп фамилий. Напротив заоблачные цифры в валюте — это черная бухгалтерия приспешников Януковича. Скандальные документы сегодня обнародовал бывший журналист, нардеп Сергей Лещенко. Говорит, амбарную книгу ему слил собственный источник. В ней до копейки расписаны партийные расходы за шесть месяцев 2012 года. Сумма колоссальная. Более 66 миллионов долларов».
1 червня на «112 Україна» каналі вже не змогли уникнути ярлика «чорна бухгалтерія»: «Володимир Андрієвський, ведучий: Віктора Трепака, колишнього заступника голови СБУ допитали у Національному антикорупційному бюро стосовно "чорної бухгалтерії" Партії регіонів».
«Інтер» цього дня назвав списки також «чорною бухгалтерією». І «амбарною книгою»: «И о других списках и списочниках. Изучением "черной бухгалтерии", которую вел бывший регионал, а ныне нардеп от "Видродження" Евгений Геллер — занялось Национальное антикоррупционное бюро. <…> Говорит ли Лещенко правду — вопрос открытый. Как и то, откуда у Лещенко амбарная книга регионалов?»
3 червня відбулася прес-конференція Президента України Петра Порошенка, під час якої глава держави теж висловився з приводу обнародуваної бухгалтерії Партії регіонів. На 5-му каналі в підводці ведучий вживає ярлик «чорна каса», а от журналіст більш коректно висловлюється — «так звана чорна каса»: «Главу держави розпитували про безвізовий режим, ситуацію на сході, "чорну касу" регіоналів, скандал з офшорами, ну і цілу низку питань, котрі у преси на вустах протягом останнього часу. <…> Кор.: А журналістів цікавить ставлення Президента до так званої чорної каси Партії регіонів. Він каже, що з документами ознайомився із публікацій у ЗМІ».
ICTV теж використав цей ярлик: «А ще Порошенко не розуміє, чому питання "чорних кас" Партії регіонів розслідують медійники, а не СБУ, яка мала б цим займатися вже два роки».
Про чорну бухгалтерію сказали й на «Інтері»: Кор.: И вот первая реакция на черную бухгалтерию, в которой фигурируют не только политики, но и члены Центризбиркома».
5 червня в підсумковому випуску «ТСН. Тижня» журналіст каже, що більша частина з $2 млрд, які фігурують у відомостях, котрі приніс генерал СБУ Трепак до НАБУ, були витрачені регіоналами «на підкуп чиновників, суддів, правоохоронців». Але ці відомості не були опубліковані. Оприлюднено тільки частину відомостей на суму $66 млн. Тому порахувати призначення більшості платежів документів, які направив НАБУ Трепака, кореспондент просто не міг. Навіть якщо б у документах призначення виплат було прописане як підкуп: «Кор.: В документах, які приніс підлеглим Ситника генерал СБУ Трепак, відомості про понад два мільярди доларів. Більшість із цих двох мільярдів за чотири роки були витрачені регіоналами на підкуп чиновників, суддів, правоохоронців».
У матеріалі журналіст використовує ярлик «чорна партійна каса»: «Кор.: Саме існування чорних партійних кас навряд чи є великим відкриттям. Утім тут важливо, що плата за підкуп суддів і чиновників, то явний і нахабний кримінал, який і перетворив нас на бананову республіку».
5 канал у «Часі. Підсумки тижня» теж не зміг утриматися від ярлика: «І от нарешті "чорна каса" Партії регіонів тільки за два роки, зауважте, лягла нарешті на стіл слідчих НАБУ. Тисячі цифр, підписи за отримані гроші».
У сюжеті дещо пом’якшується позиція — і кореспондент називає «амбарну книгу» регіоналів так званою: «Кор.: Тепер правдивість, а заразом і походження так званої "амбарної книги" досліджуватиме Національне антикорупційне бюро».
Згодом журналіст спочатку коректно описує зміст цих відомостей — каже, що в них є графа, яка пояснює витрати коштів (по суті, призначення платежів). Утім, одразу ж дає маху — перелічуючи ці призначення, каже про «підкуп окремих чиновників чи цілих партій». Хоча саме про підкуп нічого не вказано у відомостях: «Кор.: У цих списках є графа, в якій пояснюються витрати виданих коштів. Від пального до підкупу окремих чиновників чи цілих партій».
ICTV ж у «Фактах тижня» взагалі не церемонився й ведуча одразу сказала: два мільярди (сума, яка фігурує в бухгалтерії, передана НАБУ Віктором Трепаком) були витрачені «на хабарі». Як згадувалося вище, до прикладу, витрати на канцелярію навряд чи можна назвати хабаром. Крім того, редакція активно використовує ярлик «чорна бухгалтерія»:
«Два мільярди доларів на хабарі.
Ведуча: Таку фантастичну суму витратив за чотири роки свого президентства Віктор Янукович. Це випливло з чорної бухгалтерії "Партії регіонів", частину якої оприлюднено цього тижня. Така собі амбарна книга, де під розпис видавалися гроші на вирішення питань в ЦВК, в Парламенті, в Уряді щодня майже півтора мільйони доларів.
<…> Серед фігурантів "чорної бухгалтерії" нинішній голова ЦВК Охендоський. Сам він факт хабаря заперечує».
«Подробности недели» крім використання ярлика «чорна каса» придумали новий — «гроссбухи Геллера»: «Ну вот снова — черная бухгалтерия. Эти слова у нас с другой историей ассоциируются — с тем, что в прессе прозвали "гроссбухами Геллера", дважды депутата от Партии регионов. Он, к слову и сейчас депутат, только уже в группу "Видродження" входит. Амбарные книги расходов, расходов на коррупцию, когда на подкуп 2 миллиарда долларов потратили».
Некоректна характеристика змісту та природи опублікованих списків із додуманими висновками щодо призначень платежів частково стала причиною того, що журналісти не розібралися — а чим же, власне, є ці списки. І чи вказують дані, розміщені в них, на якісь протиправні діяння як надавачів коштів, так і одержувачів.
Тобто канали не намагалися проаналізувати з допомогою експертів природу цих списків. І чи ця грошова співпраця має морально-етичне чи кримінальне значення? Адже серед фігурантів є люди, які й не приховували своєї роботи на Партію регіонів. До прикладу, консультант Олексій Мустафін, про що він каже в інтерв’ю «Детектор медіа»: «В мае 2012 года. Если не ошибаюсь, 15-го числа. Кстати, о таком своем шаге я заявил заранее. И публично. Так что удивляет скорее то, что для кого-то это стало открытием сейчас».
Як відомо, НАБУ відкрило кримінальне провадження 30 травня за фактом «пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі»: «Національним антикорупційним бюро України на підставі заяви Віктора Трепака розпочато розслідування. У понеділок, 30 травня, відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено детективами Бюро за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі)».
Фаховий аналіз можливих статей ККУ, за якими можна відкривати кримінальне провадження, подало, до прикладу «Дзеркало тижня. Україна»: «DT.UA також звернулося до відомого адвоката Віктора Петруненка з проханням описати характер можливих обвинувачень на адресу фігурантів списку, виходячи з уже опублікованої інформації. За його словами, у разі успішного розслідування, фігурантам списку можна пред'явити, як мінімум, такі обвинувачення».
Серед усіх каналів у будній прайм-тайм лише 31 травня на «112 Україна» намагалися дати висловитися людям з-поза інформаційної лавини. Так, автор матеріалу дає синхрони нардепа Антона Геращенка. Щоправда, доцільність подачі його коментаря під сумнівом, адже він все-таки політик. Крім того, він без експертизи чомусь визначив, що оприлюднена бухгалтерія — реальна. Крім того, чомусь саме він дає оцінку перспективам розслідування відкритого кримінального провадження детективами НАБУ:
«Антон Геращенко, народний депутат України, “Народний фронт”: У меня нет сомнений после того, как я ознакомился со списком, что это черная бухгалтерия скорее всего является реальной, однако вы прекрасно понимаете и те ко выдавал эти деньги, и кто получал, будут заявлять, что они к этому не имеют отношения, что это фейк. С точки зрения уголовного процесса, доказать, что кто-то кому-то несколько лет тому назад выдавал крупные суммы денег без чистосердечных признаний и раскаяний не реально».
При цьому не всі канали навіть за тиждень після спалаху історії з відомостями витрат Партії регіонів у своїх підсумкових випусках давали хоч якусь думку експертів щодо перспектив справи. В цьому «відзначився» канал «Інтер», який під час висвітлення в «Подробностях недели» дав коментувати цю історію нардепу Бориславі Березі.
Отож, глядачі не мали можливості зрозуміти природу цих документів. І водночас редакції впродовж тижня вже «накачали» глядача «правильною», спрощеною (інколи маніпульованою) інформацією про кримінальний та протиправний характер змісту відомостей.
Фото - bykvu.com