Четвертого квітня Україну сколихнула звістка про зникнення 25-річного Тараса Познякова, котрий виїхав зі Львова до Києва разом із попутниками з популярного сервісу BlaBlaCar. Весь цей час тривають пошуки Тараса, але новин стосовно місця його перебування досі немає. За перебігом подій стежать усі українські ЗМІ. Спробуймо поглянути, як висвітлюють цю історію в різних джерелах.

За кілька днів після зникнення хлопця його батьки дали прес-конференцію, під час якої розказали журналістам, що жодних подробиць стосовно можливого місця перебування хлопця та його викрадача не мають. Також попросили всіляко посприяти пошукам, висвітлюючи інцидент правдиво та об’єктивно. Багато ресурсів розмістили в себе відео цього звернення.

Проте, наприклад, канал News One підписав сюжет «Батьки зниклого Тараса Познякова закликають українців допомогти відшукати хлопчика». Нагадаємо, що Познякову 25 років. Він повнолітній, крім того, в цьому віці громадяни України вже вклеюють у паспорт другу фотокартку. Чому журналісти назвали його «хлопчиком»? Припустімо, людина щойно перемкнула канал, вперше бачить цю новину. Зважаючи на те, що «хлопчиками» зазвичай називають дітей, може відбутися підміна понять.

Видання «Вести» також розмістило в себе текст, у якому процитувало прохання батьків Познякова розміщувати перевірену інформацію. Нагадаємо, що на адресу «Вестей» неодноразово лунали звинувачення в маніпуляціях, некоректному поданні інформації, розставленні неправильних акцентів тощо.

Через кілька днів після цього ті ж самі «Вести» публікують матеріал про те, що поліція оголосила повну тишу щодо розслідування справи зниклого Познякова.

В цьому тексті «Вести» посилаються на анонімне джерело, яке розповідає, що нібито злочинців уже можна було би спіймати, якби не викладені у відкритий доступ фотографії. При цьому джерело не просто «говорить» чи «повідомляє», воно «сокрушается» — вжито слово, яке надає емоційного забарвлення написаному, при цьому слова не підкріплені жодними фактами.

Далі ті ж «Вести» продовжують цитувати власне джерело, яке каже: якщо Познякова вбили, то, знайшовши його тіло, можна знайти на ньому сліди, які допоможуть вийти на злочинців. Тут є кілька моментів. По-перше, немає жодних причин стверджувати, що Позняков мертвий. По-друге, не надто зрозуміло, з чого саме автор (або джерело, яке він цитує), взяло, що на тілі обов’язково мають бути якісь сліди. Тобто зрозуміло, що таке може бути в разі насильницької смерті, але наразі це нічим не обґрунтовані припущення. По-третє, озвучена джерелом теза є загальником. Тож цитату можна назвати порожньою за смисловим навантаженням.

Далі в цьому ж тексті йдеться, мовляв, у соцмережах обговорюють, що один із чоловіків на оприлюднених фото схожий на «некоего Евгения К.», який у вересні минулого року вбив колишнього бійця АТО в кафе. На підтвердження цих слів доцільно було би дати скріншот або посилання на це саме обговорення, на сайт, групу в соцмережі, де саме про це пишуть. Також можна було би прикріпити фото, щоби дати читачеві зрозуміти, про якого саме «бороданя» йдеться. Якщо ця людина й справді когось вбила в минулому, можна було би дати й посилання відповідну новину про це — про такі події майже завжди пишуть у ЗМІ. В крайньому випадку, повідомлення про скоєні злочині можна шукати на сайті МВС. До того ж, незрозуміло, чому ЗМІ відомо, що є людина, яка когось убила, але, судячи з усього, ця людина не за ґратами й не засуджена за це вбивство. Тут мало би бути пояснення про долю цього злочинця чи підозрюваного.

Ще одне видання, як поширило неправдиву інформацію із посиланням на власне, анонімне й непідтверджене джерело — сайт «Страна.юа». Той самий, відкритий колишнім власником «Вестей».

Отже, 7 квітня там з’явилася новина про те, що Тараса Познякова вбили колишні АТОшники з метою викрадення автомобіля. При цьому інформація, подана в цьому матеріалі, не була підкріплена жодними компетентними джерелами. Журналіст послався на власні джерела у правоохоронних органах.

У цій «новині», зокрема, автор цитує власне джерело: «Тот, кто договорился с Тарасом на совместную поездку через сайт BlaBlaCar, тот был на связи с двумя убийцами». Нагадаймо, що називати людину вбивцею можна лише після того, як такою її визнав суд. До цього моменту всіх осіб, які так чи інакше можуть мати стосунок до певного злочину, слід назвати підозрюваними. Тим паче у ЗМІ, адже це рупор, який доносить інформацію до суспільства, й ця інформація має бути об’єктивною й неупередженою.

Натомість цей текст одразу передрукували різні медіа, не з’ясувавши, чи є ця інформація правдивою. На противагу поданій на сайті «Страна.юа» інформації можна було взяти власний коментар, наприклад, у міліції або в батьків зниклого хлопця, аби підтвердити чи спростувати наведені дані.

Деякі видання навіть доповнили цю новину елементами, притаманними жовтій пресі. Наприклад, видання «Тячівські новини» додало в заголовок слово «Шок!», а також зазначило, що Познякова не просто вбили, а вбили «жорстоко». Такі подробиці можуть ще більше ввести в оману читача.

Сайт «Новини Закарпаття» також надрукував цю новину із заголовком «Стало відомо, хто вбив Тараса Познякова». Таким чином від прочитання цього матеріалу в читача може скластися враження, що факт самого вбивства був відомий уже до цього, а тепер новина полягає в тому, що вже знайшли винних у цьому злочині.

Передрукувало цю новину й видання «Високий Замок». Проте, на відміну від колег, автори публікації все ж таки доповнили її власною інформацією — надали коментар прес-секретаря Національної поліції Київської області Миколи Жуковича. Як бачимо, Жукович підтвердив тезу про те, що водій міг зникнути через наміри зловмисників заволодіти автомобілем. Але жодної інформації про те, що осіб встановлено, й тим паче про те, що було вбивство, він не надає.

Про те, що в МВС не підтверджують версії вбивства, пишуть й інші медіа, наприклад канал «112». Тут ідеться про те, що підстав вважати хлопця мертвим немає.

Пише про це й видання «Судебно-юридическая газета». Але й тут є некоректне подання інформації — в бекґраунді, який дають до новини, йдеться, що правоохоронці «не знайшли тіла» зниклого Познякова.

Інформації про те, що він мертвий, немає, а тому коректніше було би написати «не знайшли зниклого Познякова». Адже достеменно не відомо, яким його можуть знайти: живим, мертвим, неушкодженим чи пораненим тощо.

Ще один приклад того, як подають неперевірену інформацію на сайті «Страна.юа», — неправильно вказано прізвище відомої волонтерки, яка активно допомагає в пошуках Тараса Познякова. Її звати Емма Маєва (Шиманович). У «Страні» ж вона, чомусь, Мамаєва.

Аби перевірити це, достатньо просто скористатися гугл-пошуковиком. Крім того, в Маєвої є сторінка у Фейсбуку, де вона активно ділиться останніми новинами щодо пошуків.

Ця ж сама Маєва (Шиманович) спростовувала й інформацію про ймовірне вбивство Познякова, поширену напередодні:

Ще один цікавий приклад щодо того, як працює «Страна.юа». У гугл-пошуку бачимо такий результат — заголовок новини про те, що поліція не шукає хлопця.

Та коли переходимо за цим посиланням, бачимо, що заголовок у новини вже зовсім інший: «Волонтеры разбились на две группы…». Натомість підзаголовок такий: «В Нацполиции это опровергают…».

Можемо дійти висновку, що автор публікації змінив заголовок, але залишив старий підзаголовок, який тепер вибивається з логічного ряду. Але навіть якщо уявити цю новину в першому варіанті із заголовком про бездіяльність поліції, то бачимо, що підзаголовок одразу спростовує подану в заголовку тезу. Тож не дуже зрозуміло, навіщо було виносити в заголовок тезу, яку ви ж самі одразу називаєте нереалістичною.

Але «Страна.юа» не зупиняється на цьому й продовжує вибудовувати власні версії того, що сталося з Позняковим та як розгортаються події навколо цієї історії. Так, 11 квітня з’являється новина про те, що автомобіль Познякова знайшли і що за всіма ознаками там трапилося вбивство.

При цьому не зрозуміло, за якими саме ознаками можна було дійти такого висновку та звідки інформація, адже автори знову посилаються на власні джерела у правоохоронних органах.

Уже згадувана нами волонтерка Емма Маєва одразу ж спростовує цю інформацію в себе на сторінці.

І ще раз:

Якщо поглянути на коментарі під цим постом, стає зрозуміло, що новину про знайдення автомобіля, вибудовану на даних анонімних непідтверджених джерел, встигли передрукувати, як мінімум, такі провідні крупні медіа, як ZIK та «Еспресо ТВ».

Деякі медіа все ж таки спромоглися взяти коментар у поліції та написати, що ця інформація не відповідає дійсності.

Наступного дня, 12 квітня, в ЗМІ знову з’являється інформація про те, що автомобіль Познякова знайдено під Києвом.

На цю новину на своїй сторінці в соцмережі одразу ж реагує Емма Маєва, яка пише, що їй нічого невідомо про знахідку.

Трохи згодом з’являється підтвердження того, що авто таки знайдено. Наприклад, «Голос.юа» пише про це, цитуючи Національну поліцію.

Підтвердження цьому викладає в себе й Маєва:

Згодом інформацію про це широко тиражують у медіа. Кореспонденти, зокрема, виїжджають на місце знайдення авто в гаражний кооператив села Новосілки на Київщині.

Наприклад, програма «Свідок» публікує сюжет, у якому місцеві розповідають, що авто справді було знайдено в гаражі, в салоні були сліди крові. Також знайшли черевики.

Згодом з’являється інформація про двох підозрюваних: це й справді колишні бійці АТО з Закарпаття, які можуть бути причетні до подій у Мукачеві. Цю інформацію підтвердили й батьки Познякова, пише, наприклад, сайт «Вгороде Киев».

Те, що ці люди можуть бути причетні до «Правого сектору», підтверджує й губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль.

Поліція ж причетність імовірних викрадачів до «Правого сектора» спростовує, як і сам «Правий сектор».

Останній пост щодо історії з Позняковим Емма Маєва зробила 23 квітня, вона повідомила, що хлопця все ще шукають. Точної, підтвердженої інформації про вбивство все ще немає.

Тоді ж, 23 квітня, з’явилася інформація щодо того, які саме речі знайшли в автомобілі. Про це також написала низка видань, наприклад, «Вести».

Журнал «Вести. Репортер» провів власне розслідування щодо того, хто ці люди — добровольці, які можуть бути причетні до викрадення Познякова.

Натомість деякі видання продовжують публікувати новини на цю тему, в яких Познякова називають убитим. Наприклад, сайт «Антикор» 23 квітня повісив публікацію під назвою «Через що вбили Познякова: ким був зниклий львів’янин». Заголовок каже про Познякова в минулому часі, так, ніби його насправді вже немає в живих. Цю тезу підкріплюють і твердженням «за що вбили». Та далі, в ліді, бачимо текст: «Тарас Позняков… працює секретарем суду». Слово, вжите в теперішньому часі, суперечить заголовку й тезі, поданій у ньому, адже тут про нього говорять як про живого.

Станом на 28 квітня це вся інформація, яка є на тему зникнення Тараса Познякова.